|
|
ПРОЄКТУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЗЕЛЕНОГО БУДІВНИЦТВА Електронний посібник |
|
|||||||||||||||
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ
ВІДОМОСТІ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО
САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ |
||||||||||||||||||
Зміст роботи
Форми контролю: письмове
опитування, вибіркова перевірка
конспектів Основні теоретичні
відомості Композиційне
використання якостей природних форм рельєфу. Утворення штучного
мікрорельєфу, геопластика Геопластика (ландшафтна
пластика) – пластичний обробіток рельєфу, за допомогою якого він набирає не
тільки декоративну форму, але й форму, що відповідає певній функції. Геопластика у формуванні
ландшафтних об'єктів виконує дві основні функції: захисну і
просторово-організуючу. Захисна функція полягає у створенні терас, відкосів,
насипів, пагорбів, що дозволяє відділити візуально будь-який простір середовища,
захистити його від шуму магістралей і проникнення пилу, знизити швидкість та
рух вітрів, тобто сприяти створенню комфортних параметрів мікроклімату.
Наприклад, штучні пагорби можуть ізолювати одну від одної різні зони в
житловій забудові або в парку, створити невеликі замкнуті простори,
замаскувати невиразні споруди, закрити небажані перспективи. Просторово-організуюча функція
полягає у збагачені та індивідуалізації середовища. Наприклад, терасовані
схили можуть бути перетворені в невеликі амфітеатри для самодіяльності або в
глядацькі місця біля спортивних майданчиків тощо. У пластиці рельєфу виділяють два напрями.
Перший напрям полягає у виявленні характерних для даної місцевості природних
форм рельєфу з наступним підкресленням найбільш чітко виражених і живописних
мотивів природного ландшафту, а другий – у створенні зовсім нових,
скульптурних, досить часто геометричних форм штучного рельєфу. Геопластика з її різноманітними
елементами (тераси, сходи, пандуси, підпірні стінки, земляні насипи, вали,
пагорби) дозволяє індивідуалізувати будь-яке середовище, створити його
яскравий художній образ.
Література: Л1, с.53–54 |
||||||||||||||||||