ПРОЄКТУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЗЕЛЕНОГО БУДІВНИЦТВА

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ		АНОТАЦІЯ	УКЛАДАЧІ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	САМОСТІЙНА РОБОТА	ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ	КУРСОВЕ ПРОЄКТУВАННЯ	ТЕСТИ

КУРСОВЕ ПРОЄКТУВАННЯ

1. ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЄКТУ

1.1. Вибір теми та керівництво роботою студентів

Тематика курсових проєктів має відповідати завданням навчальної дисципліни «Проєктування об’єктів зеленого будівництва» і тісно пов'язуватись з практичними навичками майбутньої роботи на виробництві.

Теми курсових проєктів (додаток 6) щорічно розглядаються і затверджуються цикловою комісією садово-паркових дисциплін.

Студенти можуть самостійно обирати тему проєкту, відповідно до рекомендованої тематики курсового проєктування. Обираючи тему, студентам необхідно:

Ø порадитись у виборі теми із викладачем;

Ø отримати від викладача завдання для курсового проєкту;

Ø скласти разом з керівником календарний графік виконання робіт.

Викладач, керівник проєкту, розробляє графік консультацій для студентів, організовує їх самостійну роботу над проєктом у позанавчальний час, здійснює контроль за ходом і якістю виконаних робіт.

1.2. Основні етапи курсового проєктування

Приступаючи до роботи над курсовим проєктом, студенти мають дотримуватись такої послідовності:

Ø вибрати тему і отримати завдання на курсове проєктування;

Ø разом з керівником розробити календарний план виконання робіт;

Ø знайти і опрацювати необхідну літературу, нормативні документи;

Ø оформити пояснювальну записку та графічні матеріали проєкту;

Ø у визначений термін здати на рецензію готовий курсовий проєкт;

Ø підготуватися до захисту проєкту.

1.3. Структура курсового проєкту

Курсовий проєкт складається з титульного листа, завдання на курсове проєктування, пояснювальної записки, графічних матеріалів, додатків.

Титульний лист – це заголовний аркуш документа, що не входить у загальну кількість сторінок проєкту, містить назву теми курсового проєкту, прізвище, ім’я та по батькові студента, гриф допуску курсового проєкту до захисту та інші реквізити (додаток 1).

Завдання на курсове проєктування затверджується заступником директора з навчальної роботи і видається студенту за 3 – 4 місяці до закінчення теоретичного курсу з дисципліни керівником роботи. У ньому відображено вихідні дані для виконання курсового проєкту, його структуру, календарний план виконання роботи та інші реквізити (додаток 3).

Пояснювальна записка – це текстовий документ, який містить технічну та графічну інформацію. Пояснювальна записка оформлюється на стандартних листках формату А₄, які мають стандартну рамку із штампом в нижній частині і складається зі змісту, вступу, текстової частини, висновків, списку використаних джерел, таблиць, додатків тощо.

У пояснювальній записці курсового проєкту мають бути посилання на всі листи графічних матеріалів.

Графічні матеріали виконуються на креслярському папері формату А₁ (594×841 мм). За необхідності допускається використовувати інші формати:А0 (84×1189 мм), А2 (420×594 мм), А4 (210×297 мм), А5 (148×210 мм), а також додаткові похідні формати, які створюються збільшенням коротких сторін основних форматів на величину, кратну їх розмірам. Листи графічної частини виконуються тушшю, акварельними фарбами.

1.4. Робота з науковими та літературними джерелами

У процесі підготовки до виконання курсового проєкту підбираються і вивчаються літературні джерела, складається бібліографія. Дієву допомогу студентам у цьому надають викладач та працівники бібліотеки.

Спочатку потрібно ознайомитись з основною літературою (підручниками, навчальними посібниками, теоретичними статтями), а потім – з існуючими нормативними документами (нормами, правилами, інструктивними матеріалами тощо).

Попереднє ознайомлення включає побіжний огляд змісту, читання передмови, анотації. Розділи, що мають особливе значення для курсового проєкту, старанно обробляють, звертаючи увагу на ідеї й пропозиції щодо вирішення проблемних питань обраної теми.

У процесі опрацювання літератури на окремих картках роблять конспективні записи, виписки з тексту, цитати, цифровий матеріал. Водночас слід обов’язково робити повні бібліографічні записи джерел: автора, назви книги (статті, видавництва, року видання, номери сторінки) (додаток 5).

Попередня тема

На початок

Наступна тема