НМЦ

АГРОМЕТЕОРОЛОГІЯ

Електронний практикум

 

ВФПО

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ 3

 

Тема: Складання заходів захисту від водної та вітрової ерозії ґрунту. Визначення агрокліматичних умов території

 

Мета: скласти план заходів захисту від водної та вітрової ерозії ґрунту. Визначити агрокліматичні умови території своєї області

 

Матеріали та обладнання: агрокліматичні показники своєї області

 

Література: Л-1, C. 44–49; Л-2, C. 61–72; Л-9, C.130–138

 

Завдання 1. Складання заходів захисту від водної та вітрової ерозії ґрунту.

Завдання 2. Визначення агрокліматичних умов території.

 

Завдання 1. Складання заходів захисту від водної та вітрової ерозії ґрунту

 

Ерозія ґрунтів – це руйнування їх під дією природних та антропогенних чинників. В Україні площі, де необхідно здійснювати протиерозійні агротехнічні заходи, становлять: від вітрової ерозії – 4,6 млн га, від водної – 12,6 млн га, зокрема ріллі, яка зазнає вітрової ерозії, 4,3 млн га, водної – 10,2 млн га.

 

 

Рис. 3.1. Ерозія ґрунту

 

Завдання

 

Ознайомитися із матеріалом сайту Агроконсалтинг або матеріалом додатку 2 і скласти інфографіку інформації про заходи захисту від ерозії ґрунту

 

Наприклад, інфографіка агротехнічних заходів захисту від ерозії ґрунту (рис. 3.2).

 

 

Рис. 3.2. Інфографіка агротехнічних заходів захисту від ерозії ґрунту

 

Завдання 2. Визначення агрокліматичних умов території

 

В основу сільськогосподарської оцінки клімату покладено ті чинники клімату, без яких неможлива життєдіяльність рослин, – світло, тепло, волога. Інші метеорологічні елементи тільки посилюють або послаблюють дію основних (наприклад, хмарність знижує надходження сонячної радіації, вітер прискорює випаровування тощо).

 

Під час агрокліматичної оцінки клімату аналізують:

1. Термічні і світлові умови вегетаційного періоду.

2. Умови зволоження (кількість опадів і вологість ґрунту).

3. Умови перезимівлі озимих (мінімальна температура ґрунту та повітря, висота снігового покриву).

4. Небезпечні для сільського господарства метеорологічні явища.

5. Суми активних та ефективних температур.

 

Завдання

 

Ознайомитися з агрокліматичною характеристикою Полтавської області і дати агрокліматичну характеристику своєї області

 

Полтавська область розташована в зоні Лісостепу і займає площу 28,75 тис км2 (4,6% площі України). Більша частина області є рівниною. Інколи на території трапляються височини до 200 м над рівнем моря. Найнижча частина території розташована в районах Придніпров'я. Місцями, особливо на правих берегах річок, територія області порізана ярами різних розмірів, балками і блюдцеподібними заглибленнями. Більшість ландшафтів належить до лісостепового типу, і лише на південному сході – до степового та північно-степового типу.

Річки області живляться переважно талими сніговими водами. Основними джерелами водних ресурсів області є річки Сула, Псел, Ворскла, Оріль та їх притоки, а також Кременчуцьке та Дніпродзержинське водосховища на річці Дніпро.

Майже дві третини площі області займають чорноземні ґрунти та їх різновиди. Вони мають високу природну родючість і водостійку зернисту структуру. Попри це, ґрунтам необхідні мінеральні добрива (азот, фосфор, калій). Органічні ж добрива, крім того, поліпшують фізико-хімічні властивості ґрунту.

Ресурси для сільськогосподарського природокористування в області можна класифікувати як високі. Сільськогосподарські землі займають 76,1% області, з них орних земель 1774,686 тис га або 61,7% всієї території. Під сіножатями зайнято 360 тис га (12,5% від загальної площі області); під пасовищами – 199 тис га (7% від загальної площі області). Сіножаті й пасовища розташовані переважно на заплавах річок і в балках. Надмірне сільськогосподарське освоєння і велика частка орних земель зумовлюють основні екологічні проблеми, пов’язані із землеробством. На Полтавщині піддані повітряній, водній або сумісній ерозії 1867 тис га земель.

Географічне положення Полтавщини визначило її належність до помірного кліматичного поясу, крайньої південної частини Атлантико-континентальної помірно вологої помірно теплої кліматичної області. Загалом для території Полтавщини притаманні загальні риси помірного континентального типу клімату з переважанням на північному заході вологих вітрів західного напрямку. Сухі вітри східного напрямку переважають на південному сході. Як відомо, особливості клімату значною мірою залежать від впливу радіаційного чинника, зумовленого географічною широтою місцевості, яка визначає показники сонячної радіації. Тривалість сонячного сяяння з півночі на південь області зростає від 1900 до 1980 годин за рік. Переважну частину сонячної енергії поверхня області отримує в теплий період року, переважно впродовж другої половини весни і в літні місяці. Другим за впливом на особливості клімату є чинник циркуляції атмосфери. Рівнинний характер поверхні області сприяє поширенню над її територією повітряних мас трьох типів і шести підтипів. Серед трьох зональних типів переважають повітряні маси помірних широт (понад 2/3 днів за рік). Арктичні повітряні маси панують в понад 1/10, а тропічні – понад 1/5 кількості днів за рік. Різниця температур між східною і західною частинами області сягає 2оС. Середньорічна кількість опадів по території області коливається в межах 460–560 мм, убуваючи із заходу на схід. Середньорічна сума опадів у Полтаві 490 мм, на південному сході області їх дещо менше, ніж на північному заході. Такої кількості опадів було б достатньо для задовільного стану сільськогосподарських культур, але розподіл їх по території і в часі нерівномірний. Сума опадів за період з температурою вище 10оС по області становить 270–325 мм. Вміле використання цих особливостей клімату, а також ослаблення його шкідливих проявів є складником заходів, спрямованих на підвищення врожайності. За показниками тепло- і вологозабезпеченості на території області можна виокремити чотири райони, які наведено на рис. 3.3 і характеризуються показниками (див. табл. 3.1). У посушливі періоди виникають умови для утворення суховіїв, пилових бур, лісових пожеж. Під дією високих і низьких температур повітря гинуть посіви, насадження. Останній весняний заморозок на Полтавщині спостерігається здебільшого випадків 21–26 квітня; перший осінній заморозок − 2–11 жовтня. Безморозний період зазвичай триває близько 160–170 днів (найменше 114 днів, найбільше – 229 днів). У долинах річок тривалість безморозного періоду на 25–40 днів менша, ніж на вододільних рівнинах.

 

Таблиця 3.3

 

Характеристика агрокліматичних районів Полтавської області

 

Номер району

Райони

Сума температур вище 10о С

Сума опадів, мм

І

Північний середньозволожений

˂2700

280–300

ІІ б

Центральний середньозволожений

2700–2800

280–300

ІІ а

Центральний з підвищеним зволоженням

2700–2800

300–325

ІІІ

Південний середньозволожений

˃2800

270–300

 

 

Рис. 3.3. Схема агрокліматичного районування Полтавської області

 

ЗРОБИТИ ВИСНОВОК

 

Питання для самоконтролю

1. Що таке ерозія ґрунту?

2. Якими агротехнічними заходами ефективно організовують захист від ерозії ґрунту?

3. Які чинники утворюють клімат?

4. Що розуміють під агрокліматичними ресурсами і як їх використовують в сільськогосподарському виробництві?

5. Що розуміють під мікрокліматом, кліматом поля, фітокліматом?

 

ВИКОНАТИ ТЕСТ

https://surl.li/uwdqja

 

 

Попередня тема

На початок

Наступна тема