КОМПОЗИЦІЯ КОСТЮМА

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ		ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			УКЛАДАЧІ

6. КОМПОЗИЦІЙНИЙ АНАЛІЗ КОСТЮМА

6.1. Закони та правила композиційної побудови костюма

6.2. Композиційний аналіз костюма

Практична робота 9. Композиційний аналіз костюма

6.1. Закони та правила композиційної побудови костюма

Дизайнери у процесі створення гармонійного предметного середовища (незалежно від його призначення) керуються такими основними поняттями дизайну:

- функціональність ‒ це зручність, раціональність, відповідність та досконалість;

- естетичність – це приємний естетичний вигляд, який викликає позитивну емоцію споживача;

- економічність – виріб має відповідати принципу «мінімум витрат – максимум ефекту».

Причому фахівці, корті працюють у різних видах дизайну, під час створення конкурентноспроможних виробів сповідують ці поняття та використовують у своїй діяльності (рис. 1, 2).

Рис. 1. Функціональні, естетичні, економічні годинники різного призначення

Рис. 2. Функціональні, естетичні, економічні костюми різного призначення

Основними законами композиційної побудови є:

1. Закон єдності форми і змісту – це грамотне поєднання форми, матеріалу, кольору і оздоблення виробу залежно від його призначення (рис. 3, 4).

Рис. 3. Приклади вдалої композиційної побудови виробів різного призначення за законом єдності форми та змісту

Рис. 4. Приклади невдалої композиційної побудови виробів різного призначення за законом єдності форми та змісту

2. Закон цілісності (наявності цілого) – виражає неподільність цілого (рис. 5, 6):

- це знаходження такої художньої форми костюма, яка б відповідала його змісту та функції, об’єднувала б стиль, характер та конструкцію проєктуємого виробу в єдине гармонійне ціле;

- це такий склад та розташування частин цілого, коли нічого не можна видалити, додати чи поміняти місцями без порушення гармонії.

Рис. 5. Приклади вдалої композиційної побудови виробів за законом цілісності

Рис. 6. Приклади невдалої композиційної побудови виробів за законом цілісності

3. Закон співрозмірності частин між собою та цілим – обумовлює розміри та розташування частин цілого ‒ частини цілого мають бути узгоджені за розміром, формою, розташуванням одна з одною та з усім цілим (рис. 7, 8).

Рис. 7. Приклади вдалої композиційної побудови виробів різного призначення за законом співрозмірності частин між собою та цілим

Рис. 8. Приклади невдалої композиційної побудови виробів за законом співрозмірності частин між собою та цілим

4. Закон ритму – виражає характер повторення або чергування частин цілого (рис. 9, 10). Як відомо, за способом організації ритм буває 5-ти видів: горизонтальний, вертикальний, спіральний, діагональний, радіально-променевий, також виділяють метричну та ритмічну організацію елементів форми костюма.

Рис. 9. Приклади вдалої композиційної побудови виробів різного призначення відповідно до закону ритму

Рис. 10. Приклади невдалої композиційної побудови виробів, де прослідковується невідповідність до закону ритму

5. Закон композиційного центру (домінанти) – показує навколо чого об’єднані частини цілого.

Композиційний центр (домінанта) – це предмет (або його частина, або група предметів), що розташовується у складі цілого так, що першим кидається в очі (рис. 11). Причому центр композиції не має розташовуватися лише за геометричним центром композиції (рис. 12).

Є центр композиції	Відсутній центр композиції
Рис. 11. Композиційний центр (домінанта) в композиції

Геометричний центр	Центр композиції
Рис. 12. Розташування геометричного та композиційного центру в композиції

Центр композиції можна визначити 3-ма способами:

- кількісно ‒ більша частина завжди підкоряє собі меншу (рис. 13);

Рис. 13. Приклади кількісного визначення композиційного центру в костюмі

- центральним розміщенням (рис. 14);

Рис. 14. Визначення композиційного центру центральним розміщенням

- якісно – видом оздоблення, якимось змістовним фактором (рис. 15).

Рис. 15. Приклади якісного визначення композиційного центру в костюмі

У костюмі роль композиційного центру зазвичай відводиться деталям, оскільки контраст робить образ костюма більш яскравим та виразним.

Центр композиції в костюмі є практично завжди, якщо він відсутній, то образ не читається, невиразний, не запам’ятовується та розсипається, тобто не є цілісним.

6.2. Композиційний аналіз костюма

Алгоритм виконання композиційного аналізу моделі:

- вид одягу за класифікацією, його назва;

- конкретне призначення виробу;

- стильовий напрям;

- структура та характер форми;

- вид силуету (за ступенем прилягання, за порівнянням з предметами/літерами);

- характеристика силуетних ліній;

- вид відношень;

- вид пропорцій;

- вид ритмічної організації елементів форми;

- характеристика кольорового рішення;

- характеристика матеріалу (назва, походження, фактура, рисунок, пластичні та декоративні властивості);

- композиційний центр моделі.

ПРИКЛАД виконання композиційного аналізу моделі:

вид одягу за класифікацією, його назва	сукня жіноча
конкретне призначення виробу	святкового призначення (для урочистої події)
стильовий напрямок	романтичний
структура та характер форми	лінійна за геометричним видом, проста за структурою форма з примиканням та перетинання її елементів
вид силуету (за ступенем прилягання, за порівнянням з предметами/літерами)	сукня прямого силуету за ступенем прилягання, П-подібний силует за порівнянням з літерами, прямокутний за геометричним виглядом
характеристика силуетних ліній	лінія плеча округла, подовжена та приспущена, лінія грудей ‒ не акцентована, лінія талії – завищена, сформована за рахунок шнура, лінія стегон ‒ не акцентована, лінія низу – довжиною міді, пряма, по ширині = лінії плеча
вид відношень	контраст ахроматичних кольорів, тотожність фактури матеріалів
вид пропорцій	прості пропорції 1/3 до 2/3 ліфу та спідниці сукні, 1/2 до 1/2 довжин рукава та низу сукні
вид ритмічної організації елементів форми	метричний ряд ‒ повторення елемента декору без проміжку, ритмічний ряд ‒ повторення рядів декору зі збільшенням їх розміру без проміжку
характеристика кольорового рішення	гармонійне поєднання двох ахроматичних кольорів
характеристика матеріалу (назва, походження, фактура, рисунок, пластичні та декоративні властивості)	щільний трикотажний матеріал двох кольорів середньої м’якості, з активною фактурою на спідниці сукні, створеною за рахунок оздоблення 3-ї групи (стилізованими квітами)
композиційний центр моделі	спідниця – визначається якісно – завдяки активній фактурі та оздобленню

Практична робота 9.

Композиційний аналіз костюма

Попередня тема

На початок