video

ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ	ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			УКЛАДАЧІ

РОЗДІЛ V. ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА

5.1. Внутрішня балістика.

5.2. Зовнішня балістика.

5.3. Визначення вихідних даних для стрільби.

5.4. Стрілецька зброя та поводження з нею.

5.4.1. Малокаліберна гвинтівка ТОЗ-8.

5.4.2. Пневматична гвинтівка МР-512.

5.4.3. Будова та принцип дії автомата АК-74.

5.4.4. Неповне розбирання автомата, чищення, змащення і зберігання.

5.5. Ручні осколкові гранати та поводження з ними, догляд і зберігання.

5.5.1. Призначення і бойові властивості гранат.

5.5.2. Поводження з гранатами.

5.5.3. Прийоми метання ручних осколкових гранат.

5.1. Внутрішня балістика

Внутрішня балістика – це наука, що займається вивченням процесів, які відбуваються під час пострілу й руху кулі по каналу ствола.

Постріл і його періоди.

Пострілом називається викидання кулі з каналу ствола під дією порохових газів, що утворюються при згорянні порохового заряду.

Постріл відбувається за дуже короткий проміжок часу (0,001 – 0,06 с). Від удару бойка по капсулі патрона виникає полум’я, від якого загоряється пороховий заряд; при цьому утворюється велика кількість дуже нагрітих газів, які збільшуються в об’ємі і створюють високий тиск, що діє в усі боки з однаковою силою. Під тиском газів 250 – 500 кгс/см²куля зсувається з місця, врізається у нарізи і набуває обертального руху.

Порох продовжує горіти, відповідно кількість газів (об’єм і тиск) в каналі ствола збільшується. Найбільшої величини 2880 кгс/см² тиск газів досягає, коли куля пройде 4 – 6 см шляху. До моменту вильоту кулі з каналу ствола тиск дорівнює 300 – 900 кгс/см². Однак швидкість руху кулі в каналі ствола зростає, оскільки гази, хоча і менше, продовжують на неї тиснути. Куля рухається по каналу ствола з безперервно зростаючою швидкістю і викидається назовні в напрямі осі каналу ствола. Розжарені гази, що витікають з каналу ствола услід за кулею, зустрічаючись з повітрям, утворюють полум’я й ударну хвилю, яка є джерелом звуку під час пострілу. Порохові гази при вильоті кулі з каналу ствола впливають на неї на відстані 10 – 15 см.

Попередній період – від початку горіння порохового заряду до повного врізання кулі в нарізи ствола. У стволі створюється тиск газів, необхідний для того, щоб зрушити кулю з місця і перебороти опір її оболонки при врізанні в нарізи ствола. Це тиск форсування 250 – 500 кг/см².

Періоди пострілу

Перший (основний) період – від початку руху кулі до моменту повного згоряння порохового заряду. Максимальний тиск газів 2800 кг/см² створюється при проходженні кулею 4 – 6 см шляху.

Другий період – від повного згоряння порохового заряду до вильоту кулі з каналу ствола (у пістолета Макарова цей період відсутній, тому що повного згоряння порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу не відбувається).

Третій період (післядії газів) – від вильоту кулі з каналу ствола до моменту припинення дії порохових газів на кулю. Найбільшої швидкості куля досягає наприкінці четвертого періоду на віддаленні 5 – 10 см від дулового зрізу ствола. Після проходження дулового зрізу зброї куля має дулову швидкість Vд наприкінці післядії – максимальну Vм.


*Початкова швидкість кулі та її вплив на стрільбу.*
	Початковою швидкістю кулі називається швидкість, з якою куля залишає канал ствола, тобто швидкість руху кулі біля точки вильоту. Початкова швидкість кулі – одна з найважливіших характеристик бойових властивостей зброї. Збільшення початкової швидкості збільшує дальність польоту кулі, її пробивну й убивчу дію, зменшує вплив зовнішніх умов на її політ.

Величина початкової швидкості кулі залежить від:

ü довжини ствола, м;

ü маси кулі;

ü маси порохового заряду та інших чинників.

*Пробивна та убивча дія кулі*


		Куля вражає ціль силою свого удару. Під час стрільби по живих цілях основне значення має убивчість кулі, тобто її вплив на живий організм. Сучасні кулі мають вбивчість на всіх дальностях стрільби. Пістолетна куля – до 500 м.

Основні фактори убивчої дії:

– кінетична енергія (залежить від ваги та швидкості кулі);

– бічна дія – руйнуються прилеглі до каналу тканини;

– зупинна дія – враження життєво важливих органів призводить до миттєвої втрати здатності до опору;

– гідродинамічна дія – потраплянні в області, багаті рідиною, викликає дію, подібну до дії розривних куль.


	*Пробивна дія* – здатність до пробивання різних перепон. Важливе значення має під час стрільби по цілях, які знаходяться за легкими укриттями.

*Віддача зброї*


		Віддачею називається рух ствола і пов'язаних з ним деталей (зброї) в сторону, протилежну руху снаряда (кулі), під час пострілу під дією тиску порохових газів.

У явищі віддачі нас цікавить її швидкість і енергія, а також характер руху зброї. Під час стрільби зі стрілецької зброї сила віддачі сприймається рукою, плечем, установкою або ґрунтом. В гарматах сила віддачі сприймається танком або БМП через противідкатний пристрій.




		Для зменшення віддачі і кута вильоту в стрілецькій зброї встановлюються пристрої – компенсатори, дульне гальмо-компенсатор.

Дульними гальмами називаються пристосування, з'єднані з дуловою частиною ствола і призначені для зменшення енергії віддачі.

5.2. Зовнішня балістика

Зовнішня балістика – це наука, що вивчає рух кулі після припинення дії на неї порохових газів.

Політ кулі в повітрі

*Під час польоту кулі в повітрі на неї впливають дві сили:*


		– сила тяжіння – сила опору повітря.

Опір повітря польоту кулі викликається тим, що повітря є пружним середовищем і тому на рух у цьому середовищі витрачається частина енергії кулі.

Сила опору повітря спричинюється:

ü тертям повітря;

ü утворенням розрідженого простору, завихрень;

ü утворенням балістичної хвилі (сильно ущільненого повітря).


	Величина сили опору повітря залежить від швидкості польоту, форми і калібру кулі, а також від її поверхні і щільності повітря. Сила опору повітря зростає із збільшенням швидкості.

Сила опору повітря і сила тяжіння зменшують швидкість польоту кулі, в результаті чого зменшується дальність стрільби. Але сила опору повітря прагне перекинути кулю назад, тому що сила опору не спрямована строго уздовж осі кулі, а під якимось кутом. Для забезпечення стійкості кулі під час польоту їй надають швидкообертальний рух навколо своєї осі, для чого служать нарізи в каналі ствола.

Траєкторія польоту кулі

Траєкторія – крива лінія, яку описує центр тяжіння кулі під час польоту.

Елементи траєкторії:

•лінія прицілювання – пряма лінія, яка проходить від ока стріляючого через середину прорізу прицілу і вершину мушки в точку прицілювання;

•лінія підвищення – лінія, що є продовженням каналу ствола наведеної на ціль зброї;

•лінія кидання– лінія, що є продовженням каналу ствола в момент вильоту кулі;

•кут вильоту – кут між лінією підвищення і лінією кидання.

Прямий постріл

Прямим пострілом називається постріл, у якого траєкторія польоту кулі не піднімається над лінією прицілювання вище цілі на всьому своєму шляху.


	Практичне значення його полягає в тому, що в напружені моменти бою стрільба може вестися без перестановки прицілу, у цьому випадку точка прицілювання вибирається за нижнім обрізом цілі.

Прикритий простір

Поняття прикритого простору в бойовій обстановці використовується для укриття особового складу від вогню противника. Для цього застосовуються габіони.

5.3. Визначення вихідних даних для стрільби

Формула тисячної

slide-14 копия

Способи визначення дальності стрільби і застосування формули тисячної

У стрілецькій практиці для вимірювання кутів користуються не градусами, а поділками кутоміра – тисячними. Тисячною називається центральний кут, що спирається на дугу, яка дорівнює 1\6000 довжини кола. Якщо коло довільного радіуса розділити на 6000 рівних частин і з’єднати радіусами кінці дуг із центром кола, матимемо 6000 рівних центральних кутів.

	Для визначення лінійної величини центрального кута (записується: 0-01) потрібно довжину кола розділити на загальну кількість кутів.
= 2пR\6000 = 6.28R\6000 Скоротимо на 6,28. Провівши скорочення, матимемо: = 1R\955.
	У стрілецькій практиці вважається, що радіус кола R дорівнює дальності (Д) стрільби. Для зручності розрахунків 1R\955 округляють до 1Д\1000.
Тоді: = 1Д\1000
	Виходячи з цього, можна визначити лінійну величину (В) будь-якого центрального кута, знаючи його кутову величину (К):
В = КД\1000

Формула тисячної

У бойовій обстановці завжди можна визначити дальність до об’єкта, за яким спостерігають, і встановити необхідний приціл зброї, що дає змогу точніше уражати ціль противника на полі бою, витрачаючи найменшу кількість боєприпасів.

Для цього потрібно встановити кутову величину і знати лінійні розміри об’єкта (цілі).

Середня висота людини – 1,7 м, ширина – 0,5 м.

Висота танка – 2,7 м, ширина – 3 м, довжина – 7,6 м.

Висота БТР– 2 м ширина – 2,5 м, довжина – 7,6 м

Висота БМП – 2 м, ширина – 3 м, довжина 6,7 м.

Кутові величини цілей вимірюються у тисячних за допомогою польового бінокля, іншого оптичного приладу за кутомірними шкалами або за допомогою підручних засобів

Величина однієї великої поділки на шкалі дорівнює 10 тисячним, малої – 5 тисячним.

Вимірювання кутових величин підручними засобами

Кутові величини цілі можна визначити за допомогою підручних предметів (лінійки, олівця), а також пальців руки. Для цього треба знати їх значення в тисячних. Один міліметр лінійки дорівнює 0 – 02 (двом тисячним); круглий олівець має діаметр 0 – 12; пальці руки: великий – 0 – 40, вказівний 0 – 30, мізинець – 0 – 20. Коробок сірників – 0-30×0-50×0 – 90. Предмет слід тримати на відстані 50 см від ока.

Або за допомогою оптичних приладів – далекомірної та кутомірної сітки бінокля та далекомірної шкали прицілів.

Приклади визначення дальності до цілі за допомогою формули тисячних:

Танк рухається фронтально, його довжина вміщується у поділки бінокля, як показано на малюнку.

До вас наближається противник, ширина його фігури перекривається 1 мм лінійки.

	Визначаємо відстань до нього:
Д = 0,5×1000/2=250 м

Танк рухається фронтально, його довжина вміщується у поділки бінокля, як показано на малюнку

5.4. Стрілецька зброя та поводження з нею

5.4.1. Малокаліберна гвинтівка ТОЗ-8

Малокаліберна гвинтівка ТОЗ-8 калібру 5,6 мм з відкритим сектором прицілу призначена для початкового навчання стрільбі і тренування стрільців.

*Загальна будова гвинтівки*
	7 – цівка ложа, 8 – верхня антабка, 9 – вікно для заряджання і викидання стріляної гільзи, 10 – затвор з рукояткою, 11 – спускова скоба, 12 – спусковий гачок, 13 – шийка ложа, 14 – нижня антабка, 15 – приклад.
1 – ложе, 2 – ствольна коробка із спусковим механізмом, 3 – оптичний приціл, 4 –прицільна планка, 5 – ствол, 6 – мушка з намушником,

Ствол служить для спрямування польоту кулі.

Ствольна коробка призначена для розміщення затвора і спускового механізму.

Затвор використовують для того, щоб надсилати патрон у патронник, закривати канал ствола, здійснювати постріл, викидати стріляну гільзу.

Спусковим механізмом здійснюється спуск курка з бойового зводу.

Прицільний пристрій служить для спрямування гвинтівки в ціль і надання їй потрібного кута прицілювання.

Ложе з'єднує усі частини гвинтівки, служить для зручності при стрільбі; має приклад, шийку, цівку.

Тактико-технічна характеристика ТОЗ-8

Калібр ствола, мм – 5,6

Довжина гвинтівки, мм – 1113

Довжина ствола, мм – 640

Прицільна дальність, м – 250

Найбільша дальність польоту кулі, м –1200

Убивча сила, м – 800

Початкова швидкість кулі, м/с – 280

Число нарізів – 4

Вага, кг – 3,12

Будова патрона

5.4.2. Пневматична гвинтівка МР-512

Тактико-технічна характеристика МР-512

Калібр (мм) 4,5

Маса (кг) 3

Довжина (мм) 1090

Довжина ствола (мм) 450

Початкова швидкість кулі (м/с) 150

Будова патрона

Заходи безпеки під час поводження з гвинтівкою і патронами.

Забороняється:

ü вести стрільбу з несправної зброї;

ü підходити і брати зброю на вогневому рубежі без дозволу керівника стрільби;

ü заряджати і передавати зброю без команди керівника;

ü прицілюватись навіть з незарядженої зброї, якщо біля мішені перебувають люди;

ü спрямовувати зброю вбік, назад, а також на людей, в якому б стані зброя не була;

ü виносити заряджену зброю з лінії вогню;

ü перебування на лінії вогню осіб, які не входять до зміни, що стріляє;

ü залишати на лінії вогню заряджену або з відкритим затвором зброю.

5.4.3. Будова та принцип дії автомата АК-74

*Тактико-технічна характеристика АК-74*
	– калібр	5,45 мм
	– дальність прямого пострілу:
	по грудній фігурі	440 м
	по ростовій фігурі	625 м
– дальність ефективного вогню		650 м
– прицільна дальність		1000 м
– дальність убивчої сили		1350
– максимальна дальність		3000 м
– початкова швидкість кулі		900 м/с
– темп стрільби		600 п/хв
– бойова скорострільність одиночн		50 п/хв
– бойова скорострільність черг		150 п/хв
– місткість магазину		30
– довжина автомата		940 мм
– вага неспорядженого		3,07 кг
– кількість нарізів		4

Автомат АК був сконструйований М. Калашніковим за участі колективу полонених німецьких інженерів-конструкторів на чолі з Гуґо Шмайсером на основі штурмової гвинтівки StG-44 в 1947 році та прийнятий на озброєння у 1949 р. До автомату АК застосовувався унітарний патрон калібру 7,62 мм. Автомат калібру 5,45 мм розроблений в 1970 році конструкторським бюро М. Т. Калашнікова і прийнятий на озброєння збройних сил СРСР у 1974 році. Є подальшим розвитком АКМ. Розробка АК-74 пов'язана з переходом на новий малоімпульсний патрон 5,45×39 мм.

Автомат Калашникова є індивідуальною зброєю і призначений для знищення живої сили й ураження вогневих засобів противника. Для ураження противника у рукопашному бою до автомата прикріплюється багнет-ніж. Для ураження противника на закритих позиціях напівпрямою наводкою осколковими гранатами до автомата приєднується підствольний гранатомет ГП-25.




		Вогонь з автомата ведеться автоматичний або одиночний. Автоматичний вогонь є основним: він ведеться короткими (до 5 пострілів) і довгими (до 10 пострілів) чергами або безперервно.

З метою економії патронів під час інтенсивного бою та корегування влучності стрільби використовується вогонь одиночними пострілами.


		*Робота частин і механізмів*




		Автоматична дія автомата АК будується на використанні порохових газів, що відводяться від каналу ствола до газового поршня затворної рами.


		*Будова автомата*

*Будова автомата* *АК-74*


		*Ствол* служить для спрямування польоту кулі, він має чотири нарізи, які йдуть зліва вгору направо, вони необхідні для надання кулі обертального руху. Проміжки між нарізами називаються полями.

Відстань між двома протилежними полями називається калібром. У казенній частині канал гладенький і називається патронником.




		*Приклад і пістолетна рукоятка* забезпечують зручність дії АК при стрільбі. Він має антабку для ременя, гніздо для пеналу з приладдям і затильник з кришкою над гніздом. У гнізді приклада закріплено пружину для виштовхування пенала.

Прицільний пристрій необхідний для наведення АК при стрільбі по цілях на різні відстані.

Він складається з мушки, яка має дужки для захисту від пошкоджень та загвинчена в полозок. Переміщення полозка та загвинчування/вигвинчування мушки дозволяє корегувати влучність стрільби.

Прицільна планка має проріз для суміщення з мушкою при стрільбі, цілик для встановлення дальності стрільби та нанесені на планку відмітки від 1 до 10, якими встановлюється прицільна дальність. На літері «П» фіксується цілик для визначення дальності прямого пострілу.


	•Дульне гальмо-компенсатор призначене для погашення енергії віддачі та підвищення кучності бою через компенсацію підкидання ствола та зменшення кута вильоту.


	•Кришка ствольної коробки потрібна для запобігання забруднення частин і механізмів, розміщених у ствольній коробці. З правого боку вона має ступінчастий виріз для проходження відстріляних гільз назовні і для руху рукоятки затворної рами, а позаду – отвір для напрямного стержня поворотного механізму.


	•Затворна рама з газовим поршнем служить для приведення в дію затвора та ударно-спускового механізму.


	•Затвор служить для досилання патрона у патронник, закривання каналу ствола, розбивання капсуля і викидання з патронника гільзи патрона.


	•Газова трубка зі ствольною накладкою призначена для спрямування газового поршня і для захисту рук від опіків під час стрільби.


	•Поворотний механізм призначений для повернення затворної рами з затвором в попереднє положення


	•Ударно-спусковий механізм призначений для спуску курка з бойового або із зводу автоспуску, нанесення удару по ударнику, забезпечення ведення авто-матичного чи одиничного вогню, припинення стрільби, для запобіга-ння пострілів при незапертому затворі і для постановки АК на запобіжник.


	•Цівка служить для зручності дій з автоматом і захисту рук від опіків.


	•Магазин призначений для розміщення патронів і подачі їх у ствольну коробку.


	•Багнет-ніж прикріплюється до автомата перед атакою і призначений для ураження противника в рукопашному бою, а також використовується як ніж, пилка і ножиці.

5.4.4. Неповне розбирання автомата, чищення, змащення і зберігання

Будова патрона

Неповне розбирання проводиться переважно з метою чищення і змащення автомата та виконується в такій послідовності:

•відокремити магазин;

•перевірити наявність патрона в патроннику;

•вийняти пенал з приладдям;

•відокремити шомпол;

•відокремити дульне гальмо-компенсатор;

•відокремити кришку ствольної коробки;

•відокремити поворотний механізм;

•відокремити затворну раму із затвором;

•відокремити затвор від затворної рами;

•відокремити газову трубку зі ствольною накладкою.

Складання здійснюється в зворотному порядку.


		*Розбирання автомата*

Підготовка автомата до стрільби.

Для підготовки автомата необхідно:

- провести чищення;

- оглянути автомат у розібраному вигляді і змастити його;

- оглянути автомат у зібраному вигляді;

- оглянути магазин;

- безпосередньо перед стрільбою протерти насухо канал ствола, ударно-спусковий механізм і патронник.

Порядок чищення, змащення і зберігання автомата.


		*Чищення і змащення автомата*

Чищення і змащення автомата здійснюється:

щодня:

– після стрільби

– після занять у полі

– у бойовій обстановці

один раз на тиждень:

– якщо автомат не використовувався

Чищення і змащення автомата проводять:

в розташуванні: у спеціально відведених місцях, на чистих підстилках або обладнаних для цієї мети столах

в польових умовах: на дерев’яних лавах біля наметів, на дошках, фанері, чистих підстилках тощо.

*Для чищення і змащення автомата використовується:*
	*1. Шомпол* *2. Пенал з приладдям:* корпус пеналу кришка пеналу йоржик протирка виколотка викрутка шпилька *3. Маслянка з мастилом* *4. Ганчір'я*

*Саморобні пристосування для чищення*
	1,2 – для чищення пазів і щілин; 3,4 – для чищення патронника, газового патрубка, газової трубки; 5,6 – для чищення заглиблень та отворів.

Зберігання автомата

Автомат зберігається в піраміді в кімнаті зберігання зброї

Має бути:

– магазин відокремлений

– багнет-ніж знятий

– курок спущений

– поставлений на запобіжник

– цілик прицільної планки на «П»

– розряджений

5.5. Ручні осколкові гранати та поводження з ними, догляд і зберігання

5.5.1. Призначення і бойові властивості гранат




		Ручні осколкові гранати призначені для ураження живої сили противника переважно в ближньому бою під час атаки, в окопах, укриттях, в населених пунктах, на відкритій місцевості, в лісі, в горах тощо.


		*Ручні осколкові гранати*

Залежно від дальності розлітання осколків гранати поділяються на наступальні (РГД-5, РГ-42, РГН) та оборонні (Ф-1, РГО).

Оборонні гранати мають товстий масивний корпус, який дає під час вибуху багато осколків, що розлітаються з великою силою на далеку відстань – 150 – 200 м. Таку гранату треба кидати тільки з укриття і миттєво заховатися.


Корпус наступальної гранати тонкий і майже не дає осколків. Розлітаються вони недалеко.

		Радіус зони ефективного ураження 5 – 8 м, а радіус розлітання забійних осколків – 25 м. Тому кидати їх можна під час атаки на бігу у бік ворога якнайдалі. Граната складається з корпусу (3), вибухового заряду (2) та запалу (1).

Тактико-технічні характеристики гранат

Характеристика	Ф-1	РГД-5	РГО	РГН
Тип гранати	оборонна	наступальна	оборонна	наступальна
Вага гранати (гр)	600	310	530	310
Вага розривного заряду (гр)	60	60	92	114
Тип запала	УЗРГМ	УЗРГМ	УДЗ	УДЗ
Час горіння сповільнювача (сек)	3,2 – 4,2	3,2 – 4,2	3,2 – 4,2	3,2 – 4,2
Радіус розльоту забійних осколків (м)	200	25	150	24
Радіус ефективного ураження живої сили (м)	7	5	12	8
Середня дальність кидка (м)	20 – 40	30 – 45	20 – 40	30 – 45

*УЗРГМ уніфікований запал ручної гранати модернізований*
	1 – трубка ударного механізму; 2 – напрямна шайба; 3 – бойова пружина; 4 – ударник; 5 – шайба ударника; 6 – спусковий важіль; 7 – запобіжна чека з кільцем; 8 – сполучна втулка; 9 – капсуль-запальник; 10 – втулка сповільнювача; 11 – сповільнювач; 12 – капсуль детонатор.

Для гранат РГД-5, РГ-42 та Ф-1 використовується запал УЗРГМ (уніфікований запал ручної гранати модернізований). Для метання гранати необхідно висмикнути за кільце запобіжну чеку, притискаючи спусковий важіль. Після кидка спусковий важіль відлітає і через 3 – 4 с граната вибухає незалежно від того, куди і як вона впала чи ще продовжує летіти.

УЗД ударно-дистанційний запал

Накольно-запобіжний механізм – 2 – спусковий важіль; 3 – ударник з жалом; 4 – бойова пружина; 5 – кільце з чекою; 6 – планка; 7 – заглушка; 8 – капсуль-запальник;

Механізм дальнього зведення – 9 – порохові запобіжник; 10 – капсуль-запальник; 11 – движок; 12 – пружина датчик цілі; 13 – жало; 14 – пружина; 15 – гільза; 16 – втулка; 17 – вантаж.

Механізм самоліквідатора – 18 – сповільнювач; 19 – капсуль-детонатор детонаційний вузол; 20 – капсуль-детонатор.

Для гранат РГО та РГН використовується запал УДЗ (ударно-дистанційний запал). Цей запал спрацьовує після удару гранати о перешкоду навіть між другою та третьою секундами. Але якщо такого удару не настало і датчик цілі не спрацював, через 3 – 4 с спрацьовує самоліквідатор і граната все одно вибухає.

5.5.2. Поводження з гранатами

*Військовослужбовець зобов'язаний дотримуватися заходів безпеки:*


		•Гранати переносяться в гранатних сумках. Запали розміщуються в них окремо від гранат, при цьому кожний запал повинен бути загорнений в папір або чисту ганчірку.

		•Не переносити гранати підвішеними за кільце запобіжної чеки.


	•Перед складанням в гранатну сумку і перед зарядженням гранати і запали підлягають огляду. Під час огляду потрібно звернути особливу увагу на те, щоб корпус не мав глибоких ям і не був заржавлений; трубка для запалу не була забруднена і не мала наскрізних пошкоджень; запал був чистим, не заржавлений і не мав пом’ятостей; кінці запобіжної чеки були розведені і не мали тріщин на згинах.


	•Запали з тріщинами або з зеленим нальотом до застосування непридатні.

	•Оберігати гранати і запали від сильних поштовхів, ударів, вогню, бруду, вологи. Якщо вони були забруднені або мокрі, то за першої ж можливості гранати обережно витирають і просушують на сонці або в теплому приміщенні, але не біля вогню. Просушувати гранати обов’язково під наглядом.


	•Заряджати гранату (вставляти запал) дозволяється тільки перед її киданням.


	•Якщо граната не розірвалася, до неї не можна навіть торкатися.


	• Розбирати бойові гранати і усувати в них несправності, переносити гранати без сумок (підвішеними за кільце запобіжної чеки), торкатись гранати, що не розірвалася, до кидання гранат РГН і РГО звільняти рукоятку і кидати їх з висмикнутим шплінтом ЗАБОРОНЕНО.

5.5.3. Прийоми метання ручних осколкових гранат.

Кидання гранати складається з виконання таких прийомів: підготовка до кидання (заряджання гранати і прийняття положення для кидання) і кидання гранати.

Заряджання гранати проводиться по команді: «Підготувати гранати», а в бою, крім того, і самостійно.

Для заряджання необхідно витягнути гранату з гранатної сумки, відкрутити пробку з трубки корпусу гранати і вгвинтити запал. Граната готова до кидання.

Метання гранат проводити по команді «Гранатою – вогонь», а в бою, крім того, і самостійно.

*Для метання гранати необхідно:*


		•взяти гранату в руку і пальцями щільно прижати спусковий важіль до корпусу гранати; •продовжуючи щільно прижиати спусковий важіль, другою рукою зжати (випрямити) кінці запобіжної чеки і за кільце пальцем висмикнути її з запалу; •розмахнутися і кинути гранату в ціль; •після метання оборонної гранати сховатися.

Зброя при цьому повинна знаходитись в положенні, що забезпечує негайну підготовку до дії (в лівій руці, в положенні «На груди», на бруствері в окопі).