ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ	ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			УКЛАДАЧІ

РОЗДІЛ ІІІ. СТАТУТИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

3.1. Військові звання, знаки розрізнення і форма одягу військовослужбовців.

3.2. Обов’язки солдата у повсякденній діяльності.

3.3. Відносини між військовослужбовцями.

3.4. Військова дисципліна та її значення для бойової готовності підрозділу.

3.5. Організація внутрішньої служби.

3.5.1. Внутрішній порядок у військовій частині та її підрозділах. Правила розміщення та повсякденної діяльності.

3.5.2. Добовий наряд роти, обов'язки днювального роти.

3.5.3. Вартова служба. Чатовий.

3.1. Військові звання, знаки розрізнення і форма одягу військовослужбовців

Статути Збройних Сил України – це зведення законів військової служби, на основі яких проходять повсякденне життя, виховання, навчання, бойова діяльність військ; у них роз'яснюється, як воїн має нести військову службу і навчатися військової справи, щоб бути надійним і вмілим захисником України.

Статути Збройних Сил України поділяються на:

- загальновійськові статути;

- статути родів військ.

До загальновійськових статутів належать

Статут внутрішньої служби ЗСУ визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців і стосунки між ними, обов'язки основних посадових осіб, правила внутрішнього розпорядку у військовій частині та її підрозділах.

Дисциплінарний статут ЗСУ визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання й розгляду заяв, пропозицій і скарг.

Статут гарнізонної та вартової служб ЗСУ визначає організацію і порядок несення гарнізонної та вартової служб, права і обов'язки посадових осіб гарнізону та військовослужбовців, які залучаються для несення цих служб.

Стройовий статут ЗСУ визначає: стройові прийоми і рухи без зброї та зі зброєю; строї і дії підрозділів і військових частин у пішому порядку і на машинах; порядок виконання військового вітання і проведення стройового огляду; місце Бойового прапора у строю, порядок його внесення і винесення; обов'язки військовослужбовців перед шикуванням і в строю та вимоги до їх стройового навчання.

Військові звання, знаки розрізнення і форма одягу військовослужбовців

Кожному військовослужбовцю і військовозобов'язаному присвоюється військове звання відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Встановлено такі військові звання Збройних Сил України:

погони

Знаки розрізнення на військовій формі одягу

Відповідають військовому званню і роду військ.

	Це погони зі знаками розрізнення військових звань. На погонах офіцерів розміщуються ромбічні зірки, плетінки або булави відповідно до складу офіцерів, нашивки у офіцерів ВМС, а у сержантів і старшин пришиваються нашивки відповідно до військового звання.
	Нарукавні знаки визначають належність до Збройних Сил України (державний прапор), на правому рукаві – тризуб різного кольору на щиті, якір у ВМС – належність до виду і роду військ. У ВМС, крім того, – військове звання. На лівому рукаві кріпиться нарукавний знак, який визначає належність військовослужбовця до конкретної бригади, окремої військової частини.

Нагрудні знаки – належність до ЗСУ, прізвище військовослужбовця.
Санітарний ідентифікатор на бронежилет – нашивається з метою визначення основних даних про пораненого або вбитого вівйськовослужбовця.
Беретні знаки – емблеми видів або родів військ
Емблеми на кашкет – емблеми видів ЗСУ.
Емблеми на комір – емблеми видів, родів військ. Кріпляться на комір кителя парадної, парадно-вихідної, повсякденної форми одягу.

Форма одягу військовослужбовців

Встановлюється наказом Міністра оборони України.

Право на носіння військової форми одягу мають: військовослужбовці, військовозобов'язані під час проходження зборів, резервісти, курсанти, ліцеїсти, а також особи, звільнені з військової служби в запас або у відставку з наданням права носіння військової форми одягу.

Військову форму одягу встановлено:

•парадна;

•парадно-церемоніальна;

•парадно-вихідна;

•повсякденна;

•польова (у ВМС – службова морська);

•спеціальна;

•спортивна.

Кожний з цих видів поділяють на літню, демісезонну та зимову.

Військову форму одягу носять:
		•парадну – на парадах, під час вручення державних нагород, бойових прапорів; під час одержання державних нагород, прийняття військової присяги, випуску з військових закладів освіти; у складі почесної варти; в дні річних свят військової частини, корабля; під час відрекомендування безпосереднім начальникам при призначенні на посаду і присвоєнні військового звання;
		•парадно-церемоніальна – особлива парадна форма одягу для особового складу військовослужбовців Почесної варти Збройних Сил України; •парадно-вихідну – у святкові дні; на урочистих засіданнях та офіційних прийомах і під час покладення вінків до пам'ятників і на могили воїнів;
		•повсякденну – під час роботи (чергувань, якщо при цьому не передбачено носіння зброї) у штабах, управліннях, установах і закладах, а також у всіх інших випадках, коли не передбачено носіння парадної, парадно-вихідної, польової форми одягу; •спортивну – під час проведення спортивних занять і змагань, індивідуальних тренувань;
		•польову – під час виконання бойових (навчально-бойових) завдань, на бойових чергуваннях, заняттях з бойової підготовки та під час несення служби в добових нарядах; •спеціальну – під час виконання певних робіт з обслуговування техніки, господарських, будівельних робіт.

3.2. Обов’язки солдата у повсякденній діяльності

Солдат у мирний і воєнний час відповідає за точне і вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених перед ним завдань, а також за утримання у справному стані своєї зброї, за збереження техніки і виданого йому майна.

Він підпорядкований командирові відділення.

Солдат зобов'язаний:
- виявляти повагу до командирів (начальників) і старших;
	- шанувати честь і гідність товаришів по службі, дотримуватися правил військової ввічливості, поведінки і привітання; - зразково виконувати службові обов'язки, сумлінно вивчати військову справу; засвоювати все, чого навчають командири (начальники); бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом народу України;
- зберігати державну таємницю; - точно, ініціативно і сумлінно виконувати накази командирів (начальників); - повсякденно загартовувати себе, вдосконалювати свою фізичну підготовку; - досконало володіти зброєю і технікою, тримати її завжди справною, вичищеною, готовою до бою; - постійно бути за формою та охайно вдягненим, дотримуватися правил особистої та громадської гігієни, охайно носити одяг і взуття, своєчасно й акуратно лагодити його, щоденно чистити та зберігати зброю у визначених місцях, дорожити державним і військовим майном; - бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати не гідних вчинків і утримувати від них інших; - неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, а також дотримуватися правил пожежної безпеки; - під час перебування поза розташуванням військової частини не допускати порушень громадського порядку і не гідних вчинків щодо цивільного населення; - знати посади, військові звання і прізвища своїх прямих начальників до командира з'єднання включно.

3.3. Відносини між військовослужбовцями

Начальники та підлеглі, старші та молодші за військовим званням, їх права та обов’язки

За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими, старшими або молодшими стосовно інших військовослужбовців.

За військовими званнями начальниками є:

•сержанти і старшини – для солдатів і матросів однієї з ними військової частини; майстер-сержанти і майстер-старшини – для сержантів і старшин, солдатів і матросів однієї з ними військової частини;

• молодші офіцери – для сержантів і старшин, солдатів і матросів;

• старші офіцери з військовими званнями «підполковник», «капітан 2-го рангу», «майор», «капітан 3-го рангу» – сержантів і старшин, солдатів і матросів;

• генерали, адмірали, полковники, капітани 1-го рангу – для молодших офіцерів, сержантів і старшин, солдатів і матросів.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника і ставитися до нього з повагою; якщо підлеглий вважає, що стосовно нього вчинено неправомірні дії, він повинен виконати наказ, а після цього може подати скаргу.

Начальники – це посадові особи, яким статути надають певні права і обов'язки щодо підлеглих.

Прямі начальники – начальники, яким військовослужбовці підлеглі за службою, зокрема і тимчасово.

Безпосередній начальник – найближчий до підлеглого прямий начальник.

Військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим званням не є відносно інших військовослужбовців начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими. Старшинство визначає військове звання. Старші за військовим званням мають право вимагати від молодших за званням додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання.

Молодші за званням повинні беззастережно виконувати всі вимоги старших. У разі спільного виконання службових обов'язків військовослужбовцями, що не є підлеглими один одному, коли їх службові стосунки не визначені командиром (начальником), старший із них за посадою, а за рівних посад – старший за військовим званням є начальником.

Правила військової ввічливості, поведінки та військового вітання військовослужбовців

Стосунки між військовослужбовцями ґрунтуються на взаємній повазі. Усі військовослужбовці під час зустрічі (обгону) вітають один одного, дотримуючись правил, визначених статутом.

З питань служби звертаються один до одного на «ви». Начальники і старші, звертаючись із питань служби до підлеглих і молодших, називають їх за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово «товариш».

Наприклад: «Солдат Коваленко» або «Товаришу солдат»; «Сержант Шевчук» або «Товаришу сержант»; «Лейтенант Петренко» або «Товаришу лейтенант».

У вільний від служби час військовослужбовці можуть звертатись один до одного на ім'я, а до начальників і старших – на ім'я та по батькові.

Військовослужбовці повинні бути ввічливими у ставленні до цивільного населення, виявляти особливу увагу до літніх осіб, жінок і дітей, поступатися місцем у громадському транспорті, захищати честь і гідність громадян, сприяти дотриманню громадського порядку, надавати допомогу постраждалим під час нещасних випадків, стихійного лиха.

У громадських місцях, у міському транспорті та приміських поїздах військовослужбовець мусить запропонувати начальникові (старшому) своє місце, якщо немає вільних місць.

Військова ввічливість – це постійний зразок високої культури, скромності й витримки, це збереження військової честі, це обов'язкове військове вітання як один із видів військового ритуалу.

Всі військовослужбовці зобов'язані вітати один одного при зустрічі і при обгоні, зокрема й рівні за військовим званням.

Першими вітаються підлеглі й молодші за військовим званням.

	Крім того, військовослужбовці зобов'язані, виконуючи прийоми військового вітання, вшановувати:
•могилу Невідомого Солдата; •братські могили воїнів, які загинули за Україну; •бойові прапори військових частин; •похоронні процесії, що супроводжуються військовими.

Коли виконується Державний Гімн України, військовослужбовці приймають положення «струнко» і прикладають руку до головного убору.

Звертаючись один до одного поза строєм, а також віддаючи чи вислуховуючи наказ, військовослужбовці мають стати у стройове положення «струнко», піднести руку до головного убору (за його наявності) й опустити її. Віддаючи або вислуховуючи рапорт, військовослужбовець опускає руку від головного убору після закінчення рапорту.

3.4. Військова дисципліна та її значення для бойової готовності підрозділу

Військова дисципліна – це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна досягається шляхом:
	•Виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях ЗС України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності військовій присязі;
	•Особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів;
	•Формуванням правової культури військовослужбовців;
	•Умілим поєднанням повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;
	•Зразковим виконанням командирами військового обов'язку, справедливим ставленням до підлеглих;
	•Підтриманням у військових об'єднаннях, з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;
	•Своєчасним і повним постачанням військовослужбовців встановленими видами матеріально-технічного забезпечення;
	•Чіткою організацією і повним залученням особового складу до бойової підготовки.

Давно відомо, що у разі дотримання підрозділом міцної дисципліни, у ньому ефективніше відбувається навчання військовослужбовців, у них швидше формуються професійно важливі уміння і навички, що дозволяє ефективніше та якісніше оволодівати довіреною зброєю і технікою.

Не є винятком і сьогодення – дотримання військової дисципліни обов'язкове для військовослужбовця під час бою та повсякденного життя, знаходження в строю та поза ним, у розташуванні військової частини та поза її межами.

Військова дисципліна є однією з найважливіших умов бойової готовності та боєздатності війська, її наявність дозволяє створити у війську атмосферу єдиного міцного організму, спроможного точно, швидко і надійно діяти в складних умовах сучасного загальновійськового бою.

Обов’язки військовослужбовця з дотримання військової дисципліни

Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:

1. Додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.

2. Бути пильним, зберігати державну та військову таємницю.

3. Додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство.

4. Виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету.

5. Поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від не гідних вчинків.

Заохочення та стягнення – важливі засоби виховання військовослужбовців і зміцнення військової дисципліни.

Заохочення та стягнення, що застосовують до солдатів (матросів), сержантів (старшин).

Кожний командир у межах прав, наданих йому Дисциплінарним Статутом, зобов'язаний заохочувати підлеглих військовослужбовців за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків.

Якщо командир вважає, що наданих йому прав недостатньо для заохочення військовослужбовців, які відзначилися, він може клопотати про заохочення перед старшим командиром.

Заохочення має бути заслуженим.

При визначенні виду заохочення враховується характер заслуг військовослужбовця та його ставлення до служби за попередній час.

До солдатів (матросів), сержантів (старшин) застосовуються такі заохочення:

•Оголошення подяки

•Зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення

•Надання одного додаткового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег поза чергою військовослужбовцям строкової служби

•Надання додаткової відпустки військовослужбовцям строкової служби строком до 5 діб

•Повідомлення батьків або колективу за місцем роботи чи навчання військовослужбовця до його призову на службу про зразкове виконання ним військового обов'язку та про отримані заохочення військовослужбовцям строкової служби

•Нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією.

•Нагородження військовослужбовця його фотокарткою, в якій він знятий біля розгорнутого Бойового Прапора військової частини

•Присвоєння військового звання старший солдат (старший матрос)

•Занесення прізвища військовослужбовця до Книги пошани військової частини (корабля)

•Нагородження заохочувальними відзнаками Міністра оборони України

•Присвоєння сержантам (старшинам) строкової служби, які звільняються в запас, чергового військового звання, вищого на один ступінь за військове звання, передбачене штатною посадою, яку обіймав сержант чи старшина до звільнення в запас, до головного сержанта, головного корабельного старшини включно.

Про відзнаку військовослужбовця одним із вказаних заохочень доводиться всьому особовому складу підрозділу на зборах (нарадах), перед строєм, як виключення – військовослужбовцю особисто.

Стягнення за порушення військової дисципліни

У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності – накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за Дисциплінарним Статутом.

За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно із Законом України «Про боротьбу з корупцією» та Кодексом України про адміністративні правопорушення

У разі вчинення злочину військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Командири, які не порушили кримінальну справу за наявності ознак злочину, несуть відповідальність згідно із законом.

На солдатів (матросів) сержантів (старшин) можуть бути накладені такі стягнення:

•Зауваження

•Догана

•Сувора догана

•Позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег

•Призначення поза чергою в наряд на роботу – до 5 нарядів

•Позбавлення військового звання старший солдат (старший матрос)

•Арешт з утриманням на гауптвахті до 10 діб (для в/службовців за контрактом)

•Попередження про неповну службову відповідність або звільнення з військової служби за службовою невідповідністю (для в/службовців за контрактом)

3.5. Організація внутрішньої служби

3.5.1. Внутрішній порядок у військовій частині та її підрозділах. Правила розміщення та повсякденної діяльності

Солдати і сержанти строкової служби розміщуються у казармах. Для розміщення особового складу в спальних приміщеннях відводиться площа не менше 4 м^2 на кожного.

Ліжка у спальних приміщеннях розставляють так, щоб біля кожного з них чи біля двох зсунутих разом лишалися місця для тумбочок, у яких зберігаються дрібні предмети особистого вжитку. Постіль складається з ковдри, двох простирадл, подушки з наволочкою, матраца і підматрацника. На спинки ліжок вішаються рушники для обличчя та для ніг. Під ліжком знаходиться килимок для ніг та капці.

Сидіти і лягати на ліжко в обмундируванні забороняється. Зимові куртки, протигази, захисні протихімічні комплекти зберігаються у шафах. Спеціальний одяг для роботи зберігається у шафах або на стелажах, що знаходяться поза спальними приміщеннями.

Скидаючи на ніч повсякденну (польову) форму, охайно складають її на табуреті, взуття ставлять в ногах біля табурету.

Парадно-вихідне обмундирування і спортивний одяг, тактичні рюкзаки з особистими речами, польовим екіпіруванням, каски, бронежилети тримають у кімнаті для зберігання особистих речей та майна роти.

Крім спального приміщення передбачаються:
•кімната традицій; •кабінет командира роти; •кімната для підготовки сержантів та офіцерів до занять

•кімната для зберігання зброї; •кімната (місце) для чищення зброї; •кімната для побутового обслуговування;

•кімната для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців; •кімната (місце) для занять фізичними вправами; •кімната для вмивання; душова; туалет.

•сушарня для просушування обмундирування і взуття

•-кімната (місце) для куріння і чищення взуття;

	•місце для зберігання господарського інвентарю
	Для проведення занять у військовій частині обладнуються класи.

У кімнаті для зберігання зброї вивішують перелік матеріальних засобів, у якому вказують кількість пірамід, шаф, ящиків, стендів та іншого майна.
	Кімната постійно охороняється добовим нарядом. Автомати, ручні гранатомети, кулемети, запасні стволи для кулеметів, багнет-ножі зберігаються у пірамідах, боєприпаси до зброї – у металевих шафах.

У пірамідах також зберігаються малі піхотні лопатки, магазини до автоматів і ручних кулеметів, короби зі стрічками до кулеметів.

Навчальну зброю та навчальні боєприпаси зберігають окремо від бойової; якщо немає окремої піраміди, дозволяється зберігати навчальну зброю разом із бойовою, при цьому місце її зберігання позначають написом “Навчальна зброя” і відокремлюють перегородкою.

Піраміди зі зброєю, шафи з пістолетами і ящики з боєприпасами, а також кімнату для зберігання зброї зачиняють на замок та опечатують мастиковими печатками: піраміди та кімнату для зберігання зброї – печаткою чергового роти; шафи і ящики з боєприпасами – печаткою головного сержанта роти.

Для чищення зброї виділяють окрему кімнату або визначають спеціальне місце, де військовослужбовці після занять у полі, або один раз на тиждень, якщо зброя не використовувалась, проводять чищення і змащення зброї на спеціально призначених чистих підстилках, після чого ставлять її у піраміди в кімнаті зберігання зброї.

Розроблено норми і правила також щодо інших приміщень, кімнат, місць.

Обладнують умивальники з розрахунку один кран на 5 – 7 осіб, не менш як дві ножні ванни з проточною водою для роти, душову з розрахунку один кран на 15 – 20 осіб. Для прання білизни та обмундирування відводиться пральна кімната або окреме місце (приміщення).
	Кімнату побутового обслуговування обладнують столами для прасування обмундирування і дзеркалами, забезпечують потрібною кількістю стільців, прасок, а також інвентарем, інструментами, приладдям і матеріалами для стрижки, дрібного лагодження обмундирування і взуття.

Казармене освітлення буває повне і чергове (неяскраве темно-синє світло). В години сну вмикається чергове освітлення. Біля входу до казарми, в кімнатах для зберігання зброї, у коридорах, на сходах і в туалетах з настанням темряви й до світанку підтримують повне освітлення. Нагляд за дотриманням встановленого освітлення та своєчасним увімкненням і вимкненням світла покладається на чергових і днювальних.

Розподіл часу і повсякденний порядок

Для військовослужбовців установлено 40-годинний робочий тиждень з одним вихідним днем. Розподіл часу здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військових частинах постійну бойову готовність і створити умови для підтримання порядку і військової дисципліни, виховання військовослужбовців, підвищення їхнього культурного рівня, проведення занять із бойової підготовки, для побутового обслуговування, відпочинку і харчування.

Протягом 5 днів тижня з понеділка по п’ятницю здійснюється бойове навчання відповідно до плану бойової підготовки та розкладу занять.

У суботу – парко-господарський день. Солдати і сержанти займаються господарськими роботами.

Прибирають територію, приміщення казарми, чистять зброю, якщо вона не використовувалась протягом тижня. Екіпажи бойових машин в парках обслуговують бойову техніку.

Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов’язків.

У ці дні підйом здійснюється на годину пізніше, ранкова фізична зарядка не проводиться, час використовується для проведення виховної, культурної, освітньої роботи, спортивних заходів та ігор, спілкування з рідними, написання листів тощо.

Розподіл часу у військовій частині впродовж доби здійснюють згідно з розпорядком дня, що визначає час виконання основних заходів повсякденної діяльності, навчання і побуту особового складу роти.

Розпорядок дня має передбачити час:
	Розпорядок дня має передбачити час: для проведення ранкової фізичної зарядки, ранкового огляду, ранкового і вечірнього туалету, навчальних занять і підготовки до них, переодягання (у робочий одяг), чищення одягу і взуття, миття рук перед їжею, харчування, догляду за озброєнням і військовою технікою, виховної, культурно-освітньої та спортивно-масової роботи, слухання радіо і перегляду телепередач, для особистих потреб військовослужбовців, для вечірньої прогулянки, вечірньої перевірки і восьмигодинного сну, для прийому хворих у медичному пункті, приймання військово-службовців командуванням з особистих питань.
	Проміжок між споживанням їжі не повинен перевищувати семи годин. Після обіду 30 хвилин не проводять занять і не виконують робіт. Перед днями відпочинку дозволяється закінчувати вистави, кіносеанси та інші заходи на годину пізніше.

3.5.2. Добовий наряд роти, обов'язки днювального роти

Добовий наряд призначається для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна військової частини, контролю за станом справ у підрозділах і своєчасного вжиття заходів щодо запобігання правопорушень.

	Склад добового наряду оголошується наказом по військовій частині. У добовий наряд роти призначають чергового та днювального роти. Днювальний, який несе службу безпосередньо на посту, називається черговим днювальним, а той хто здав пост – днювальним вільної зміни.
	Кількість змін днювальних у роті визначає командир військової частини. Черговий роти носить на лівому боці грудей нагрудний знак з відповідним написом.

Черговий і днювальні роти мають озброєння – багнет-ніж у піхвах. Багнет-ніж кріпиться на поясі з лівого боку, на ширину долоні від пряжки.

За наказом Міністра оборони України в деяких військових частинах добовий наряд роти може мати автомат з двома магазинами (30 патронів в магазині).

Черговий роти призначається із сержантів або (як виняток) з найбільш підготовлених солдатів. Він підпорядковується черговому частини і його помічникові, а в порядку внутрішньої служби в роті – командирові та головному сержанту роти.

Обов’язки чергового днювального роти.

Черговий днювальний роти призначається із солдатів роти. Він відповідає за збереження зброї, шаф (ящиків) з боєприпасами, майна роти, особистих речей військовослужбовців.

Черговий днювальний несе службу всередині казарми біля вхідних дверей, поблизу кімнати для зберігання зброї.

Він зобов’язаний:
	– не пропускати в приміщення сторонніх осіб; – нікуди не виходити з приміщення без дозволу чергового роти; – постійно наглядати за кімнатою для зберігання зброї;
– своєчасно подавати команди згідно з розпорядком дня; – не дозволяти виносити з казарми зброю, боєприпаси, майно і речі без дозволу чергового роти; – негайно доповідати черговому про всі інциденти в роті; – не дозволяти військовослужбовцям у холодну пору, особливо вночі, виходити з приміщення роздягненими; – стежити за чистотою і порядком у приміщеннях; – будити особистий склад під час загального підйому, а також уночі в разі тривоги; – стежити щоб військовослужбовці курили, чистили взуття та одяг тільки у визначених приміщеннях (місцях).

Якщо виникає пожежа, черговий днювальний викликає військову команду з протипожежного захисту та рятувальних робіт (штатну пожежну обслугу) або позаштатну пожежну команду.

До прибуття пожежної команди він намагається погасити пожежу всіма наявними засобами, а також дбає про врятування людей, озброєння, інших матеріальних засобів.

Черговому днювальному забороняється сидіти, скидати спорядження, розстібати одяг.

Для виконання обов’язків днювального роти обладнується спеціальне місце, в якому мають бути: – стіл з документацією; – телефон; – пристрій сигналізації та оповіщення; – статути ЗСУ; – засоби гасіння пожежі; – засоби аварійного освітлення.

Документація включає:
	•інструкції черговому і днювальному роти на випадок тривоги та пожежі; •розпорядок дня; •список військовослужбовців роти, які живуть поза казармою (адреси, телефони); •схему території, закріпленої за ротою для прибирання; •книгу передачі чергувань, видачі зброї, боєприпасів, запису хворих і звільнених; •номери телефонів пожежної команди і чергового військової частини.

Дії чергового днювального в різних ситуаціях

Коли до роти заходять прямі начальники (від командира роти і вище) або черговий частини, черговий днювальний подає команду «Струнко!»

Якщо в роті з’являється інший офіцер роти, головний сержант роти або військовослужбовці іншої роти, днювальний викликає чергового «Черговий роти, на вихід!»

Черговий днювальний будить особовий склад під час ранкового підйому, тривоги, пожежі та ін. Наприклад, «Рота підйом! Тривога!».

Днювальний вільної зміни повинен:
	•підтримувати чистоту і порядок у приміщеннях роти; •нікуди не виходити без дозволу чергового роти; •залишаючись замість чергового роти, виконувати його обов’язки.

3.5.3. Вартова служба. Чатовий

Організація та завдання вартової служби

Вартова служба є одним з важливих видів повсякденної діяльності військовослужбовця – несення вартової служби є виконанням бойового завдання.

Вартова служба призначається для надійної охорони та оборони важливих військових об'єктів, Бойових Прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті або в дисциплінарному батальйоні.

До гарнізонної та вартової служб залучаються військові частини Збройних Сил України та підрозділи Служби правопорядку, що входять до складу гарнізону.

Особи, винні в порушенні правил несення вартової служби, несуть дисциплінарну або кримінальну відповідальність.

Для несення вартової служби віднаряджуються варти.

Варта – це озброєний підрозділ, споряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об'єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті, у дисциплінарній частині.

Розрізняють види варт:
	•гарнізонні – для охорони та оборони об'єктів гарнізонного призначення;
	•внутрішні – для охорони та оборони об'єктів військової частини;
	•тимчасові – для охорони та оборони майна під час завантаження, розвантаження, перевезень.
До варти військовослужбовці призначаються заздалегідь – за 2–3 дні до наряду, зазвичай, із складу однієї роти.
	Список особового складу варти складається відповідно до табеля постів і оголошується головним сержантом роти на вечірній перевірці.

У ніч напередодні наряду, призначені до варти військовослужбовці не повинні нести ніякої служби, залучатися до роботи або відвідувати заняття.

У день наряду, особовому складу варти надається не менше чотирьох годин для підготовки до несення служби та перевірки знань обов'язків вартового. З цих чотирьох одна година відводиться на відпочинок (сон).

Варта складається:

•1. Начальник варти

•2. Помічник начальника варти

•3. Розвідні

•4. Вартові

•5. Оператор технічних засобів охорони

•6. Водії транспортних засобів

•7. Помічник начальника варти по службі вартових собак

Розвідний
	Розвідний відповідає за правильне несення служби підлеглими йому чатовими, вчасну зміну й виставлення їх на пости, правильне здавання та прийняття чатовими постів.

Чатовий
	Чатовим називається озброєний вартовий, який виконує бойове завдання із охорони та оборони дорученого йому поста. Вартовий – це військовослужбовець, який ще не заступив на пост.

Чатовий зобов'язаний:

- пильно охороняти та стійко обороняти свій пост, нічим не відволікатися, не випускати з рук зброї й нікому не віддавати її, включаючи осіб, яким він підпорядкований;

- під час виконання завдання на посту тримати зброю зарядженою, завжди готовою до застосування (при цьому патрон у патронник не досилати);

- рухаючись визначеним маршрутом, уважно оглядати підступи до поста й огорожу та доповідати через засоби зв'язку про хід несення служби у визначені табелем постів строки;

- не залишати поста, доки його не буде змінено або знято;

- не допускати до поста ближче, ніж на відстань, визначену в табелі постів, та позначки на місцевості нікого, крім начальника варти, помічника начальника варти й свого розвідного та осіб, яких вони супроводжують, а також чергового варт (військової частини);

- уміти застосовувати засоби пожежогасіння, які є на посту;

- знати маршрут руху транспортних засобів варти, а також їх розпізнавальні знаки й сигнали;

- викликати начальника варти у разі виявлення будь-яких неполадок в огорожі об'єкта (на посту) та за будь-якого порушення поблизу свого чи сусіднього поста;

- почувши сигнал технічних засобів охорони або гавкання вартового собаки, негайно доповісти до вартового приміщення;

- віддавати військове вітання начальникам, яким він підпорядкований, а також іншим начальникам, які прибули на пост в їх супроводі, згідно з правилами, визначеними Стройовим статутом Збройних Сил України.

Чатовий допускає на пост та відповідає на запитання:

- начальника варти

- помічника начальника варти

- свого розвідного

- осіб, яких вони супроводжують

Чатовому забороняється: сидіти, притулятися до чого-небудь, спати, курити, розмовляти, їсти, пити, читати, писати, справляти природні потреби, передавати та приймати будь-які предмети, заходити в зону дії технічних засобів охорони, досилати без потреби патрон у патронник.

Чатовий на посту повинен тримати зброю із примкнутим багнетом.
	- Вдень у положенні «на ремінь» або в положенні «приготування до стрільби стоячи» - Вночі у положенні «приготування до стрільби стоячи»

До складу варти призначаються вартові з розрахунку по 3 зміни на кожен пост. Кожна зміна триває 2 години.

Перша зміна – чатовий на посту.

Друга зміна – зміна, що не спить. Знаходиться у кімнаті вільної зміни – вартові читають, дивляться телевізор, грають в шахи або шашки, у відведений час приймають їжу. Перебувають у готовності по тривозі висунутися для відбиття нападу на пост.

Третя зміна – зміна що відпочиває. Вартові сплять в кімнаті відпочинку, не роздягаючись та не знімаючи спорядження.

		Водій транспортного засобу
	підпорядковується начальникові варти та його помічникові. Він відповідає за постійну готовність транспортного засобу для перевезення складу варти.

Склад варти розміщується у вартовому приміщенні

	До вартового приміщення входять: - кімната начальника варти;
	- кімната вільної зміни; - кімната відпочинку
	Перед входом у вартове приміщення знаходиться місце для заряджання зброї. Ніхто із складу варти не може залишати вартове приміщення без дозволу начальника варти.

У вартовому приміщенні додержується порядок і тиша

Боєприпасами варта забезпечується із розрахунку на кожний АК-74 і 9 мм ПМ по 2 споряджених магазини.

Запас патронів у вартовому приміщенні створюється (у металевому ящику):

•на кожний пістолет –16 патронів;

•на кожний автомат – 150 патронів.

Застосування зброї
	Чатовим застосовується зброя без попередження у разі явного нападу на нього або на об'єкт, який він охороняє.
	Усіх осіб, які наближаються до поста, крім начальника варти, помічника начальника варти, свого розвідного та осіб, яких вони супроводжують, чатовий зупиняє вигуком «Стій, назад» або «Стій, обійти справа (зліва)».
	За невиконання цієї вимоги, чатовий попереджає порушника вигуком «Стій, стрілятиму» й негайно викликає начальника варти або розвідного.

Якщо порушник не виконує цієї вимоги, чатовий досилає патрон у патронник і робить попереджувальний постріл угору.

Якщо порушник не виконує й цієї вимоги та намагається проникнути на пост чи до об'єкта, який охороняють, або якщо він після такої спроби вдається до втечі, то чатовий застосовує зброю.

Питання для самоконтролю

1. Які загальновійськові статути існують в Збройних Силах. Назвіть їх короткий зміст. 2. Які ви знаєте військові звання та які знаки розрізнення їм відповідають? 3. Перерахуйте обов’язки солдата у повсякденній діяльності. 4. Які взаємовідносини між військовослужбовцями передбачені Статутом внутрішньої служби? 5. Що ви знаєте про розміщення військовослужбовців в казармі? Які приміщення передбачені? 6. Опишіть розподіл часу військовослужбовців. 7. Що ви знаєте про військову дисципліну? Важливість дотримання та особливості. 8. Які заохочення і стягнення накладаються на військовослужбовців. 9. Що ви знаєте про добовий наряд роти? 10. Які бувають варти, їх призначення. 11. Склад і розміщення варти. Обов’язки чатового. 12. Алгоритм дій чатового по застосуванню зброї.

Попередня тема

На початок

Наступна тема