ОСНОВИ ДИЗАЙНУ ТА ЕСТЕТИЧНОГО

ОФОРМЛЕННЯ ЗАКЛАДІВ РОЗМІЩЕННЯ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ	ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			УКЛАДАЧІ

РОЗДІЛ 3. ЛАНДШАФТНИЙ ДИЗАЙН

3.2. Колір у ландшафтному дизайні. Вдалі та невдалі композиційні поєднання кольорів. Характерні особливості колоритної композиції зелених насаджень. Домінування зеленого кольору. Забарвлення архітектурних елементів. Зміна кольорів у пейзажі протягом року

У ландшафтному дизайні колір ‒ один з основних інструментів. Його використовують вже на етапі створення ескізу, формуючи образ території, її «настрій». Правильна робота з кольором дозволяє візуально коректувати пропорції ділянки, розставляти акценти під час зонування, передбачати сезонні зміни в оформленні окремих елементів.

У ході створення ескізу, формування концепції і вигляду саду використовують базові принципи.

Колірна єдність
	Дизайнер відбирає кілька базових відтінків, які об'єднують різні елементи в оформленні саду, роблять дизайн послідовним. Єдність не передбачає монотонності ‒ кількість кольорів має бути достатньою, щоб створити різноманітність.

Принцип може проявлятися у виділенні одних і тих самих або схожих за функціональністю елементів однаковими квітами, у використанні близьких відтінків тощо.

Розстановка фокальних точок. Такі точки ‒ це елементи, які привертають увагу глядача. Вони мають бути яскравими, акцентними. Щоб увага не розсіювалася, їх не має бути занадто багато. Кольори таких об'єктів можуть і не вкладатися в гаму, підібрану в рамках колірної єдності, якщо, наприклад, ескіз передбачає використання контрастних елементів, що різко виділяються.

Баланс
	Припускає, що декоративні елементи, або елементи, що привертають увагу, в ландшафті розподілені рівномірно. У разі використання регулярного стилю баланс досягається симетрією, чітким дотриманням заданого ритму.

У пейзажних садах об'єкти, що виділяються за кольором, розподіляють так, щоб врівноважити загальну картину.

Ритм. Передбачає використання мотиву, що циклічно повторюється. Це може бути чергування декоративних багаторічників у квітнику, використання різних чагарників в складі одного живоплоту, встановлення кольорового підсвічування з ритмічним малюнком тощо. Ритмом легко задати колір, і він може бути як плавним (за поступового переходу від темних відтінків зелені до світлих, і навпаки), так і різким (у разі поєднання яскравих квітучих рослин). Ритмічні елементи використовують в оформленні парадних зон, вздовж доріжок, при бордюрних посадках. Вони більше підходять для мавританського або регулярного стилю.

Правильна робота з кольором вирішує завдання:

- привертає медоносних комах, птахів в сад;

- акцентує увагу на ключових зонах (парадна, вхід в будинок, основний квітник тощо);

- об'єднання інтер'єрного та ландшафтного дизайну або оформлення ділянки і основного будинку на ньому;

- формування єдиного вигляду території, який зберігається весь теплий сезон, або «динамічного» дизайну: для кожного нового періоду цвітіння використовують нові колірні схеми.

Варіанти колірних схем

Монохроматична колірна схема ландшафту
	В основі ‒ мінімальна кількість кольорів, а різноманітність досягається використанням їх різних відтінків. Майже завжди в монохроматичну схему вводять білий, який розглядають як найсвітліший відтінок основного кольору і створює контраст із зеленню.

Контрастна колірна схема ландшафту
	Використання взаємодоповнюючих кольорів. У колірному колі вони розташовані навпроти один одного (контрастні кольори). Це жовтий і фіолетовий, зелений і червоний, синій і помаранчевий, їх відтінки.

Такі комбінації контрастні, яскраво виглядають, привертають увагу. Краще, якщо їх використовуватимуть в оформленні фокальних точок і підтримуватимуть невеликою кількістю об'єктів на їх периферії.

Аналогова колірна схема ландшафту
	Використання «сусідніх» кольорів (аналогова схема). Сполучення підбирають за колірним колом: фіолетовий і червоний або червоний з помаранчевим, синій з зеленим або зелений з жовтим тощо. Перехід виходить плавним, виглядає природно, саме оформлення саду стає спокійнішим.

Використовуючи різні кольори, можна змінювати сприйняття ділянки і одних і тих самих об'єктів на ньому, їх «емоційність», візуальні пропорції. Для цього використовують такі прийоми:

- виділення яскравими кольорами важливих зон. Це ‒ парадний квітник, вхідна зона, основні декоративні композиції. Навпаки, яскраві відтінки не використовують поряд з тими об'єктами, до яких не потрібно привертати увагу (господарські будівлі, технічні споруди, межі ділянки тощо);

- робота з відтінками. Базовий колір в будь-якій кольоровій схемі під час озеленення ‒ зелений. Зелень може бути світлою або темною, насиченою або приглушеною. Комбінуючи різні відтінки, створюючи живоплот і газон, фон для квітучих чагарників і клумб, ми розставляємо додаткові візуальні акценти. Наприклад, якщо територія має невелику площу, для живоплоту по її периметру краще використовувати чагарники зі світлим листям. Якщо важливим є чітке розмежування, краще, якщо листя або хвоя будуть насиченими, темними. Комбінації різних відтінків можна використовувати в оформленні клумб і квітників (щоб «розмити» їх межі в пейзажному саду або виділити їх для регулярного стилю);

- температура кольору. Теплі і яскраві відтінки (помаранчевий, жовтий, відтінки червоного) роблять сад яскравіше, світліше. Навіть в похмуру погоду він виглядає так, ніби підсвічується сонцем. З іншого боку, вони швидко стомлюють, і тому їх використовують не скрізь, тільки на акцентних ділянках. Холодні тони збільшують обсяг простору. Якщо площа ділянки невелика, ми використовуємо їх, щоб створити ілюзію простору;

- загальна колірна схема. Припускає, що деякі кольори або відтінки використовують в оформленні фасаду, огорожі, садових меблів, озелененні. Такі повторення роблять ландшафтний дизайн гармонійним, узгодженим;

- елементи, що змінюються. Квітучі чагарники, однорічники і багаторічники використовують, щоб міняти «настрій» і вигляд території. Для різних періодів цвітіння відбирають свої кольори і відтінки, погоджуючи їх з сезоном. Наприклад, в літню спеку хочеться прохолоди, відчуття якої дадуть блакитні, білі, фіолетові квітучі рослини. Ближче до осені варто додати яскравих і теплих фарб: жовтих, червоних, помаранчевих кольорів. Щоб ділянка не була монохромною взимку, використовують хвойники з хвоєю різних відтінків.

Основну колірну схему визначають на етапі створення ескізу. Пізніше в неї можна внести зміни, змінюючи склад однорічних і багаторічних рослин на клумбах і в квітниках.

	Питання для самоконтролю
1. Який колір вважають базовим в ландшафтному дизайні? 2. Визначте зміст виразу «температура кольору». 3. Для яких зон ландшафту не варто використовувати яскраві кольори? 4. Поясніть зміст терміну «фокальні точки ландшафту».

Попередня тема

На початок

Наступна тема