|
|
ОСНОВИ ДИЗАЙНУ ТА ЕСТЕТИЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ ЗАКЛАДІВ РОЗМІЩЕННЯ Електронний посібник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
РОЗДІЛ 1. ДИЗАЙН ПРЕДМЕТІВ ІНТЕР’ЄРУ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За допомогою озеленення можна підвищити художню виразність внутрішнього
простору, удосконалити його функціональну організацію. Утилітарна функція
рослин полягає у створенні певного мікроклімату в приміщеннях. Розрізняють активну і нейтральну системи озеленення. Так, в робочій зоні
створюють нейтральну систему озеленення, а в зоні відпочинку – активну. За
допомогою озеленення розділяють простір на зони. Найширше в приміщеннях готельних комплексів використовують озеленення у
вестибюлях, холах, коридорах, ресторанах, кафе і в номерах.
Введення озеленення в інтер’єр здійснюється
як створенням природних (живих, засушених) композицій, так і штучних. Озеленення приміщень рослинами
багато хто уявляє собі як розставлені по підвіконню горщики з квітами.
Насправді це один з найпростіших і десь навіть примітивних варіантів для
декору приміщення рослинами. Насправді існує безліч способів озеленення
кімнат, кожен з яких по-своєму гарний.
Так, наприклад, це може бути
фікус чи спарманія, оскільки вони вище за інших і
виділятимуться на тлі сусідів. Для формування «свити» підійдуть
бальзамін, хелксіна, пилея
та інші. Фантазувати можна до нескінченності.
Підбирати рослини для такого
озеленення слід, виходячи з місця встановлення тераріуму. Так, наприклад, якщо
тераріум встановлено в тіні, то в ньому добре себе почуватимуть тіньолюбні
види, папороті та інші. Тераріум на сонячній стороні підійде
для орхідей та інших світлолюбних рослин.
Простір між «берегом» і «водоймою»
можна заповнити річковою галькою або піском з рослинами. Ідеально в цьому
випадку підійдуть кактуси, бегонії, седум і інші сорти з укороченою кореневою системою.
Доглядати за садом буде не складно.
Достатньо періодично поливати рослини, видаляючи сухе листя та гілки. Вертикальне озеленення кімнат. Невеликі приміщення можна озеленювати за допомогою вертикально
встановлених рослин, наприклад, у вазонах або у вигляді живих стін.
Легко можна зонувати приміщення гратами і
ширмами, увитими рослинами, як стаціонарними, так і мобільними. Найпростіший варіант вертикального озеленення ‒ це розміщення на рівні підлоги окремих або поміщених в загальний квітник
горщиків з кучерявими рослинами. На стіни кріплять декоративну шпалеру або
сітку, за яку чіпляють рослини за гілки.
Іншим варіантом може служити розміщення настінних кашпо на різній висоті в
різному порядку, враховуючи освітленість та їх тіньовитривалість. Якщо
дозволяє місце, завершити композицію озеленення «зверху донизу» можна
розміщенням під кашпо вузького (завширшки в один горщик) контейнера з пишною
зеленню, наприклад, декількома хлорофітумами. Для зонування приміщень установлюють решітки з різних матеріалів, які
можуть бути як стаціонарними, так і пересувними. На решітці на різних рівнях
укріплюють різні полички, тримачі тощо. Якщо решітки розташовані в слабо
освітлених місцях, поруч розташовують додаткові лампи. Більшість ліан люблять світлі приміщення з постійною температурою близько
20 оС. Для озеленення приміщень
широко застосовують пасифлору (вічнозелену ліану) і тетрастигму
(розкішну ліану для великих приміщень, яка вимагає багато світла, місця,
повітря). До тіньовитривалих рослин належать плющі, сеткреазія
зелена, традесканції, кучеряві фікуси, філодендрон зачеплений.
Як опору можна використовувати високі
міцні палиці, обгорнені мохом або пальмовим волокном, різного роду шнури,
шпалери, петлі для драпірування великих площин. Зимовим садом називають
спеціально відведене під озеленення приміщення, в якому на обмеженій площі
розміщують рослини в поєднанні з елементами малої архітектури і за можливості
з використанням води та каменю. Це один з найбільш складних видів озеленення
приміщення, що вимагає знання декоративного садівництва, інженерного
мистецтва та архітектури. Принциповою відмінністю
оранжереї від зимового саду можна вважати те, що вона не примикає до будівлі,
а стоїть окремо від нього. Таким чином, оранжерея ‒ це окрема споруда, яка не є складовою будь-якого будинку. Оранжереї
зазвичай будують в саду (неподалік від будинку) та іноді на даху будівель. Перший етап облаштування
зимового саду пов’язаний із роботою архітекторів, будівельників, інженерів з
опалювання і вентиляції, водопроводу і каналізації, електроосвітлення, перед
якими постає завдання спроєктувати, побудувати,
забезпечити комунікаціями. Другий етап роботи виконують фахівці з озеленення,
які підбирають рослини і квіти, займаються підтримкою необхідного рівня
вологості, освітленням тощо. Фахівці вважають, що оптимальна площа зимового
саду – близько 15 м2, а висота – не менше 3 м.
Конструкція
зимового саду, яка складається з несучого каркаса і скла, має бути міцною,
стійкою до атмосферних впливів, захищати внутрішнє приміщення від
перегрівання й охолодження. Каркас проєктують з урахуванням можливих
вітрових і снігових навантажень, власної ваги конструкції. Для каркаса
застосовують алюміній, ПВХ, деревину або сталь. Вважають, що алюміній найбільше
підходить для такої конструкції, оскільки має високу міцність, стійкість до корозії,
яку спричиняє атмосферна волога.
Хоча, на думку фахівців,
деревина має кращі теплоізоляційні властивості, а ПВХ прийнятніший
за ціною. Східний бік для зимового саду ‒ бажане і благотворне місце для рослин і людей. Постійне природне
освітлення дає можливість рослинам в світлий час доби отримувати максимум
сонячної енергії. Південь теж цілком підходить, але обов’язковим буде
встановлення сонцезахисної системи для уникнення опіків
у рослин. Західна орієнтація загрожує лише жарким пообіднім сонцем.
Облаштування саду з північного боку спричинить додаткові витрати на
утеплення, освітлення. Рослини для зимового саду Зимовий сад ‒ це приміщення, призначене для екзотичних, неморозостійких і кімнатних
рослин. Принципово заборонених для вирощування в ньому рослин немає. Тим не
менш, є три поширених напрями в дизайні зимового саду ‒ тропічний, середземноморський і змішаний. Як окремий і зовсім екзотичний
напрям можна виділити пустельний зимовий сад. Класичні середземноморські
рослини для зимового саду: пальмові, бамбук, фікус бенджаміна,
папороті, папірус, фатсходера Лізі, гарденія, бугенвілія гладенька, дізіготека,
орхідеї, жасмин, орляк звичайний, кислиця бразильська, аспленіум
гніздовий, камелії, азалії, гліцинія, плющ, аспарагус, хвойні, лавр,
монстера, колеус, миртові та інші. Тропічні рослини: тропічні
ліани, драцена, дифенбахія, аглаонеми,
антуріуми, калатеї,
бегонії, маранти, бугенвілії, глоріоза,
подранея, гедіхіум,
орхідеї, хвойні, пальми, трахикарпус, азалії,
камелії, цитрусові, фейхоа, інжир, алое, портуларкія,
молочаї, оскулярія дельтоподібна, гастерія, ехеверія, каланхое, очиток, товстянка, агави, опунція, юка. Скажімо так, для садів,
орієнтованих на південний схід і схід, список рослин майже нескінченний. І
все що потрібно буде врахувати ‒ це вологість. Багато рослин
надають перевагу підвищеній вологості, але здебільшого вона шкодить появою
грибкових захворювань. Рослини можна поєднувати, розділивши сад на зони. Озеленення виробничих приміщень готелю покликане вирішити такі завдання, як поліпшення мікроклімату:
зниження запиленості, пом'якшення шуму, а також створення сприятливої
психологічної атмосфери. Здебільшого виробничі приміщення мало пристосовані
для вирощування інтер'єрних рослин, але, використовуючи
невибагливі рослини і метод «вахтового» утримання, можна отримати непоганий
результат. До несприятливих умов у
виробничих приміщеннях належать коливання температури, протяги, хімічні
домішки, запиленість повітря. За наявності вільного простору розташовувати
рослини краще групами, створюючи бар'єри. У невеликих приміщеннях доцільно
застосовувати вертикальне озеленення, зокрема створення зелених стін, «зелені
вікна». Простінки між вікнами декорують ампельними рослинами. Уздовж вікон і стін можна
розташувати стаціонарні квітники із пластику або облицьовані плиткою. Найбільш придатні види: аспідістра, клівія помаранчева,
хлорофітум чубатий, офіопогон
японський, гібіскус, аукуба, традесканція білоквіткова, плющ звичайний, хамедорея,
куркуліго, філодендрон червоніючий. Цілком можливі
композиції з рослин одного виду. Для сухих і теплих приміщень
можна використовувати агаву американську чи смугасту, алое складчасте, гастерію плямисту, гемантус білоквітковий. Рекреаційні приміщення ‒ до цієї групи належать кімнати психологічного розвантаження, зелені
вітальні, куточки відпочинку, кабінети релаксації. Вони покликані зняти
напругу, психологічну втому, розрядити напружену монотонну працю. Залежно від матеріальних ресурсів і наявності вільних площ, їх поділяють на дві групи: призначені для
спокійного або активного відпочинку. У першому випадку застосовують такі прийоми озеленення, як солітери,
вертикальне озеленення, створення підлогових композицій у пересувних чи
стаціонарних контейнерах, акваріумні сади, флораріуми.
Доповнити їх настінними кашпо, підібрати відповідні аксесуари: скульптуру
малих форм, дрібну пластику, підлогові вази з сухоцвітом, оригінальної форми
світильники. У досить великих приміщеннях підійдуть багатовидові
композиції, можливо ландшафтні, які розміщують в центрі. Основне емоційне
навантаження несуть ефектні акцентні рослини. Через те що, зазвичай,
композицію має бути добре видно з усіх боків, її доцільно зробити не
однобічною, а більш-менш радикально симетричною. Доповненням стануть кілька
кашпо з декоративно-листяними рослинами. У приміщеннях для активного
відпочинку в центральній частині розташовано тренажери, столи для настільного
тенісу тощо. У такому випадку найбільш прийнятні такі прийоми: створення
однобічних пристінних композицій, встановлення в кутах кімнат одиночних великомірних видів, активне використання вертикальних
поверхонь, стійок.
Умови утримання рослин
більш-менш сприятливі. Обмежувальними чинниками можуть виявитися недостатньо
висока вологість повітря, запиленість, можливо ‒ освітлення. Як інтер'єрні
рослини краще використовувати декоративно-листяні або
красиво квітучі з приглушеними тонами квіток і суцвіть. Найбільш підходящі
прийоми озеленення: вертикальне, акваріумні сади, стійки,
верхні площини шаф, флораріуми, одиночні великоміри або невеликі елегантні композиції, якщо
достатньо місця. Основне завдання ‒ естетичне враження і санує
ефект. Рекомендовані види: кодіеум, плюмбаго, пеларгонія, зебрина, аспідістра, роіцісус, плющ, фатсія, філодендрон повзучий і червоніючий, хлорофітум чубатий, сансевієрії,
клівія, аукуба, хойя,
молочай, традесканція білоквіткова. Приміщення допоміжного
характеру, переважно, пов'язані з очікуванням, в них перебуває велика
кількість людей, тому умови для рослин не надто комфортні: протяги, коливання
температури, можливість механічного пошкодження, взимку і восени – брак світла.
Найбільш підходящі прийоми
озеленення: одиночні великі рослини, невеликі композиції в стаціонарних
квітниках, використання ампельних видів. Рекомендовані види: аспідістра, сансевієрії, хлорофітум, традесканція, рео
строкате, панданус, нефролепіс.
Офіси, мабуть, найбільш складні
для озеленення, оскільки не залишає простору для уяви. Зазвичай вони досить
лаконічні, в класичному або сучасному стилі. Більш того, деякі дизайнери, що
займаються інтер'єром, вважають, що в офісі не має бути ніяких рослин, оскільки
це може бути небезпечно як в сенсі промислового шпигунства, так і для
здоров'я власника. Освітлення кімнатних рослин Для нормального розвитку
зелених вихованців, необхідні умови, які будуть наближені до середовища їх існування
в природі. Потрібно зазначити, що умови сильно різняться залежно від квітки.
При цьому одні зелені вихованці примхливі, і доведеться невпинно доглядати за
ними, а інші настільки невибагливі, що про них подекуди легко забути. Важливою умовою правильного
догляду за рослинами є забезпечення
комфортного освітлення. Важливо розуміти, що нестача світла, як і його
надлишок, по-різному впливають на окремі види зелених насаджень. Вибираючи розташування квітів в кімнаті,
необхідно керуватися такими принципами.
Однак в денну спеку краще
ховати рослини від прямого впливу агресивних ультрафіолетових променів. Найсміливіші
види, які не бояться впливу сонячних променів: герань, бегонія, цикламен, більбергія, лілія та інші. Під час догляду бажано ставити
їх на південному підвіконні, не використовуючи затінення. Види,
які можуть рости в півтіні. У цій групі такі рослини: аралія, сансевієрія,
фікус, потос, цисус. Для
нормального зростання рекомендується розміщувати рослини біля вікна або
навпроти нього. Віддають
перевагу тіні, а не світлу. У списку тіньолюбних рослин дифенбахія,
традесканція, маранта і різні види папоротей. Такі зелені насадження чудово
ростуть на робочому столі або книжковій полиці. Здатні
рости в умовах обмеженої освітленості. Тут слід виділити антуріум, азалію, аспарагус перистийо,
сенполії та низку інших рослин. Види спокійно
виживають за недостатнього освітлення, розвиваючись повноцінно і якісно.
Коли недостатньо сонячного світла, його можна замінити штучним. Таке
світло може доповнювати природне денне або навіть замінити його протягом
довгих зимових похмурих місяців. Наприклад, білий колір містить усі кольори
веселки. Ґрунт для
кімнатних рослин Сьогодні вибір ґрунту не є великою проблемою, адже можна купити у садових
центрах, квіткових магазинах різні упаковки сумішей для кімнатних рослин.
Вибирати ґрунт потрібно за типом рослини: для квітучих, для зелених, орхідей,
азалій, кактусів тощо. Вони всі відрізняються за структурою, кислотністю, поживністю. Зазвичай
можна використовувати і звичайну (польову) землю, але її необхідно
простерилізувати (у гарячій духовці протягом 40 хв або заморозити на 10 год)
і додати у пропорціях: на 2 л землі + 2/3 склянки вермикуліту + 1 склянка
перліту + 1 склянка сфагнуму + 0,5 склянки подрібненого дерев’яного вугілля.
Вермикуліт ‒ збільшує кислотність ґрунту, забезпечує повітрообмін і проникнення кисню
до коренів. Перліт ‒ практично нейтральний матеріал. Гірська порода вулканічного походження.
Додають в ґрунт до 30%, роблячи суміш більш легкою, повітропроникною, пухкою,
що запобігає ущільненню ґрунту. Завдяки цим властивостям у рослини добре
розвиваються коренева система і не порушується повітрообмін. У спільному застосуванні вермикуліт і перліт компенсують недоліки один
одного. Перед застосуванням обов’язково промити гарячою водою. Сфагнум (сушений мох) має
антибактеріальні і дезінфекційні та протигрибкові властивості, завдяки
протигнильній речовині робить ґрунт легшим і повітропроникним. Подрібнене деревне вугілля ‒ хороший антисептик, він запобігає гниттю і закисанню ґрунту, а також
абсорбує солі і поліпшує структуру ґрунту. Використання деревного вугілля
знижує ризик бактеріозних захворювань кореневої
системи рослини. До складу ґрунту можна також додавати одних компонентів більше або менше,
щось не використовувати або замінювати на аналогічні (кокос, хвою, кору,
пісок), головне, щоб субстрат був повітропроникним, вологоємким і пухким. Полив
кімнатних рослин Скільки потрібно поливати кімнатну рослину? Відповідь: залежить від виду рослини та її рідного середовища, від
ґрунту, температури, періоду росту чи спокою, світла і вологості у
приміщенні. Також залежить від величини і кількості листя, від розміру
горщика. Як дізнатися коли рослина потребує поливу? Є декілька перевірених способів: якщо поверхня землі у вазоні нагадує
пил, колір землі сіруватий, вага вазону значно легша ‒ треба полити. Краще використовувати відстояну або прокип’ячену чи
профільтровану воду (м'яка). Підливаючи, переконайтеся, що рослина ретельно
полита і з дренажного отвору витекла зайва вода (за надмірно мокрого ґрунту
до коріння не потрапляє кисень, це душить коріння, що призводить до гниття).
Якщо вода витекла дуже швидко, залиште її у тарілочці на 30 хвилин і вилийте
залишок. Дайте декілька днів підсохнути і знову полийте. Як підвищити вологість для кімнатних рослин? Багато кімнатних рослин
віддають перевагу більш високій вологості, ніж тій, що є у приміщенні,
особливо у зимовий період. Тропічні рослини найкраще почуваються за відносної
вологості приблизно 50-60% ‒ набагато вище
ніж у багатьох будинках.
Добрива для
кімнатних рослин Добрива також потрібно вибирати відповідно до типу рослини. Зазвичай, у
складі добрива основні поживні речовини: азот, фосфор і калій. Вплив поживних речовин на рослину: Азот ‒ листя у рослини стає пишним і
зеленим, сприяє росту. Фосфор ‒ коріння стає сильним і
здоровим, стимулює цвітіння. Калій ‒ робить стебло сильним і
допомагає боротися з хворобами. Добрива, спеціально розроблені для квітучих рослин, містять менше азоту і
більше фосфору і калію. Сьогодні випускають добрива для конкретних рослин.
Більшості кімнатних рослин необхідні збалансовані добрива.
На додаток до азоту, фосфору і калію, рослини потребують у невеликих
кількостях інших поживних речовин або мікроелементів ‒ так звані мікронутрієнтів. Кімнатним рослинам,
які давно не пересаджували, потрібне добриво для поповнення запасу поживних
мікроелементів. Хоча здебільшого коріння відповідає за приймання поживних речовин, листя
також може поглинати їх. Підживлення – один з найшвидших способів оживити
рослину, яка була позбавлена поживних речовин.
Тестовий контроль. РОЗДІЛ 1.
ДИЗАЙН ПРЕДМЕТІВ ІНТЕР’ЄРУ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||