|
ТЕХНОЛОГІЯ
ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА I частина Електронний
посібник |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
2. ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2.4. Озима пшениця 2.4.1. Значення, поширення, врожайність 2.4.2. Ботанічна характеристика 2.4.1. Значення, поширення, врожайність Основне
призначення озимої пшениці – забезпечення людей хлібом і хлібобулочними
виробами. Пшеничний хліб
відрізняється неперевершеними смаковими якостями і за поживністю й
перетравністю переважає хліб із борошна всіх інших зернових культур. У
100 грамах пшеничного хліба міститься 240–260 ккал, а макаронів, манної крупи, різних видів печива – 350–360 ккал. Рис. 84. Хімічний склад зерна В зерні пшениці 11–20% білка, 62–74% крохмалю, 2–3% жиру, приблизно стільки ж клітковини й золи. Засвоюваність
продуктів, вироблених із пшеничного борошна, 94–96%.
Борошно
твердих пшениць є незамінною сировиною для макаронної промисловості, їх клейковина
дає змогу виготовляти макарони, вермішель, крупчатку та манну крупу. У тваринництві широко використовують багаті на білок (14%) пшеничні висівки, солому,
полову, з ранньої весни – вітамінні зелені корми.
У промисловості з пшениці виготовляють високоякісний
спирт, крохмаль. Рис. 93.
Промислове використання пшениці Запам’ятайте! Хліб – це не лише продукт харчування, а ще й велика політика, національна
безпека і стабільність держави. Озима пшениця, яку вирощують за сучасною інтенсивною технологією,
є добрим попередником для інших культур сівозміни. Місцем походження пшениці
більшість дослідників вважають степові й напівпустельні райони Азії (Іран, Ірак, Закавказзя). Тепер
озима пшениця є основною продовольчою культурою більшості європейських країн,
США, КНР, Японії. В Росії, Казахстані та Канаді
переважають посіви ярої пшениці, в Україні
– озимої. Загальна посівна площа озимої пшениці у світі становить
тепер близько 240 млн га,
валові збори зерна сягають 560 млн т
(2000 р.). В Україні середня врожайність – 40,2
ц/га. Потенціальна врожайність за рахунок впровадження новітніх
технологій – 55–90 ц/га. 2.4.2. Ботанічна характеристика Коренева система пшениці – мичкувата, не має головного кореня. Вона
складається із зародкової, або первинної кореневої системи, та вторинної, яка
формується з вузла кущіння. Рис. 94. Коренева система озимої пшениці Стебло у пшениці –
соломина, яка складається з 5–7 міжвузлів, розділених стебловими вузлами. Листок пшениці складається з листкової піхви і листкової пластинки. На
місці переходу піхви у листкову пластинку є листковий язичок, який щільно прилягає до стебла і захищає
його від затікання води. По боках язичка є вушка, які охоплюють стебло. Суцвіття пшениці – складний колос.
Квітка пшениці – двостатева. Має дві квіткові луски – зовнішню і внутрішню, а також
маточку з верхньою зав`яззю і дволопатевою пірчастою приймачкою та трьома
тичинками. Плід у пшениці –
зернівка, зовні вкрита плодовою та насінною оболонкою.
Маса
1000 насінин 40–50 г. Рис. 99. Фази росту і розвитку Види пшениці: м’яка, тверда, спельта, польська, тургідум,
Вавилова, Тімофєєва, однозернянка, двозернянка, компактум (28 видів). Рис. 100. Види пшениць Таблиця 6 Різновидності м’якої і твердої пшениці
Зверніть
увагу! У виробництві найбільш поширені два види пшениць – м’яка (90% посівних
площ) і тверда (9%). Для отримання високого врожаю пшениці необхідна оптимізація
взаємодії двох головних складників – високого генетичного потенціалу
продуктивності сучасного сорту та необхідних для нього технологічних прийомів
повного розкриття умов вирощування. Основним чинником стабільного та
рентабельного зерновиробництва є впровадження інноваційних сортів озимої
пшениці з технологіями вирощування, що
відповідають потребам сорту. У Держреєстрі на
2016 рік нараховується понад 320 сортів озимої пшениці з різними
морфологічними і агробіологічними ознаками та властивостями. До послуг
сучасного аграрія пропонуються інноваційні сорти високоефективного типу з
потенціальною продуктивністю 10 т/га. Найкращі сучасні сорти озимої пшениці: Гармонія Одеська, Здобна, Соломія, Бургунка, Горлиця Миронівська, Новосмуглянка,
Золотокоса, Богдана, Артемісія, Сотниця,
Наталка, Шестопалівка, Софія Київська, Нива
Київщини, Контата Одеська, Малинівка, Рея, Мулан, Гілея, Чорнява. Зверніть увагу! Українські науковці створили інноваційні високобілкові сорти спельти: Зоря України, Європа, Голіковська. Ці сорти сприяють задоволенню потреб українців у зерні цінних культур для
здорового харчування. 2.4.3. Біологічні особливості озимої пшениці
Вимоги до температури. Озима пшениця належить до холодостійких
культур. Насіння її здатне проростати при температурі посівного шару ґрунту
всього 1–2°С. За належного загартування восени вони
витримують зниження температури на глибині вузла кущення до 18–20°С. Озима пшениця добре витримує високі температури влітку, короткочасні суховії з підвищенням температури до 35–40°С. Вимоги до вологи. Озима пшениця потребує достатньої кількості
вологи протягом усієї вегетації. Найбільше вона потрібна рослинам
у період трубкування. Транспіраційний коефіцієнт у пшениці становить 400–500. Вимоги до ґрунту. Озимій пшениці найбільше відповідають ґрунти
з глибоким гумусовим шаром та сприятливими фізичними властивостями,
достатніми запасами доступних для неї поживних речовин і вологи з нейтральною
реакцією ґрунтового розчину (рН 6–7,5). Озима
пшениця – одна з найбільш вибагливих до ґрунтових умов вирощування. Найвища
урожайність її спостерігається при вирощуванні на чорноземних ґрунтах, темно-сірих, сірих лісових, каштанових і
темно-каштанових. Вимоги до світла. Озима пшениця належить до рослин довгого світлового
дня. Вегетаційний
період її, залежно від району вирощування та особливостей сорту, коливається
від 240–260 до 320 днів. Питання для самоконтролю 1. Звідки походить озима
пшениця? 2. Які морфологічні
особливості основних видів, різновидностей озимої пшениці? 3. Які вимоги озимої пшениці
до умов вирощування? 4. Які фази росту
і стадії розвитку рослин, етапи органогенезу? |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||