|
АГРОМЕТЕОРОЛОГІЯ Електронний посібник |
|||||||||||
|
3. ОСНОВИ
АГРОКЛІМАТОЛОГІЇ |
|||||||||||
3.1. Вітер. Погода та її завбачення 3.1.1. Значення вітру. Причини виникнення вітру 3.1.2. Основні параметри
вітру і методи їх вимірювання 3.1.4. Повітряні маси, їх
класифікація 3.1.7. Погода. Синоптичний прогноз погоди 3.1.1. Значення вітру. Причини виникнення вітру
Повітря
рідко буває у стані спокою. Переміщення повітря у горизонтальному
напрямку відносно земної поверхні називається вітром. Вітер переносить на великі відстані вологу, насіння і плоди рослин,
сприяє запиленню. Але він має і негативну дію: –
посилює випаровування (особливо суховії); –
видуває верхній родючий шар ґрунту; –
викликає полягання посівів; –
ламає гілки дерев тощо.
Основною
причиною
виникнення вітру є різний атмосферний
тиск у різних точках земної кулі. Над ділянками
з високою температурою підстилаючої
поверхні тиск менший, а з низькою температурою – навпаки, тиск вищий.
Це призводить до переміщення повітряних мас у напрямі від холодних до теплих
місць (тобто з ділянок з високим тиском до ділянок з низьким). На рух повітря
впливають наступні фактори: –
сила тертя (знижує швидкість вітру); – відхиляюча
сила обертання Землі (сила Коріоліса)
– у північній півкулі –
вправо, у південній – вліво на певний кут. 3.1.2. Основні параметри вітру і методи їх вимірювання
Вітер характеризується
трьома параметрами: –
швидкістю; –
напрямком; –
силою. Швидкість
вітру – це відстань, яку проходить потік повітря за одиницю часу. Вимірюється
в м/с. або км/год. Напрям вітру
– це напрям, звідки дме вітер.
Вимірюється в румбах (8 або 16) чи кутових градусах (від 0 до 360 Сила
– пориви вітру, вимірюється в балах (від 0 до 12 балів). Вимірюються
параметри вітру приладами: – флюгером; Метеорологічна станція як носій
первинної погоди та її завбачення – анеморумбометром; Метеорологічна станція як носій
первинної погоди та її завбачення – ручним анемометром Вітри, які виникають за
певних умов на окремих ділянках земної поверхні, називають місцевими: 3.1.4. Повітряні маси, їх класифікація
Тропосфера
завжди розділена на окремі повітряні
маси, які займають по площі мільйони км2 і відрізняються одна
від одної своїми властивостями, а отже, і погодою. Класифікують
повітряні маси за місцями утворення: 1.
Арктичні (антарктичні). 2.
Полярні. 3.
Тропічні. 4.
Екваторіальні. Розрізняють
також морські та континентальні
повітряні маси. Переміщуючись
із району формування в інші райони,
ПМ під впливом підстилаючої поверхні поступово змінюють свої властивості,
перетворюючись у повітряну масу іншого типу. Зміна властивостей повітряних
мас називається їх трансформацією. Перехідна зона між двома різними повітряними
масами називається атмосферним
фронтом. Залежно від переважання повітряної маси фронти бувають теплі та холодні. Теплий фронт
– утворюється, коли тепла повітряна маса насувається на холодну і похило
піднімається вгору. При піднятті повітря поступово охолоджується, водяна пара
конденсується, утворюються хмари. Це хмари нижнього ярусу шарувато-дощові, з них випадають
облогові опади, ширина 100 – 300 км. Коли теплий фронт наближається, то тиск
падає, температура підвищується, сильнішає вітер. Передвісниками теплого
фронту є перисті та перисто-купчасті
хмари верхнього ярусу. Холодний фронт – утворюється,
коли приходить холодна повітряна маса. Більш важке холодне повітря під тупим
кутом підтікає під теплу повітряну масу і піднімає її вгору. Утворюються купчасто-дощові хмари, випадають
зливи, ширина фронту менше 100 км. Супроводжується дуже сильним вітром, часто
бувають бурі. Передвісники – хмари середнього ярусу.
В
повітряних масах можна виділити ділянки з різним атмосферним тиском. Якщо в центрі високий тиск, а на периферії – низький, то це утворення називають антициклоном (Az).
Повітря в ньому рухається за годинниковою
стрілкою. Спостерігається тиха, сонячна, спокійна погода (морозна взимку і
спекотна влітку). Швидкість пересування антициклонів 25 – 30 км/год. Займають
території площею до 2000 км. Антициклон (область підвищеного тиску)
Циклони
(Zn)
– ділянки з низьким тиском в центрі і високим на периферії. Вихор повітря
закручується проти годинникової
стрілки. Швидкість руху – 400 – 800 км/добу. Погода хмарна, дощова. Влітку
температура знижується, а взимку – підвищується (настає відлига). Циклон (область зниженого
тиску) 3.1.7. Погода. Синоптичний прогноз погоди Розрізняють періодичні та неперіодичні зміни погоди. Періодичні
зміни погоди зумовлені добовим та річним обертанням Землі навколо Сонця
(наприклад, вдень температура вища, ніж уночі; вітри
– сильніше дмуть уночі, ніж вдень).
Неперіодичні
зміни
погоди зумовлені перенесенням повітряних мас на великі відстані (наприклад,
відлиги взимку, похолодання влітку).
Щоб завбачити погоду, треба знати, які
фізичні процеси в даний період відбуваються в атмосфері, як і їх
закономірності та інтенсивність. Для прогнозування погоди ведуть
метеорологічні спостереження через короткі періоди часу. Одержані дані
систематизують і на їх основі складають синоптичну карту. Це географічна
карта, на якій умовними позначеннями нанесені результати спостережень
метеостанцій та метеорологічні показники, одержані за попередній період. Прогноз погоди, складений за результатами
аналізу синоптичної карти,
називається синоптичним.
Складаючи синоптичну карту, обов’язково
використовують супутникову інформацію про стан атмосфери над континентами та
океанами. Фотографування хмар за допомогою супутників дає можливість виявити
діючі циклони та місце їх зародження, нагромадження та переміщення холодних
повітряних мас над Арктикою та Антарктикою. Синоптичні карти складають для земної
кулі в цілому, для окремих континентів тощо. Особливу увагу звертають на
напрям і швидкість руху повітряних мас, розвиток і переміщення фронтів в
циклонах, хмарність, опади, атмосферний тиск. Умовні
знаки явищ погоди, які застосовують на синоптичних картах: Питання по самоконтролю 1. Назвіть основну причину виникнення вітру 3. Які вітри називають
місцевими 4.
Охарактеризуйте схему утворення бризу 5. Що називають трансформацією повітряних мас 6. Дайте
визначення атмосферного фронту |
||||||||||||