МАШИНИ І ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ТВАРИННИЦТВА

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ
ДОДАТКИ	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	УКЛАДАЧІ

1. СТІЙЛОВЕ, СТАНКОВЕ І КЛІТКОВЕ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ УТРИМАННЯ ТВАРИН І ПТИЦІ

1.1. Утримання великої рогатої худоби

1.2. Утримання свиней

1.3. Технологічне обладнання вівчарень

1.4. Технологічне обладнання для кліткового та підлогового утримання птиці

1.1. Утримання великої рогатої худоби

Залежно від виробничого напрямку, конкретних умов і можливостей господарства застосовують різні варіанти утримання великої рогатої худоби прив’язне, безприв’язне і потокове, а також в клітках і станках (для телят).

Прив’язний спосіб утримання характерний тим, що худоба знаходиться на прив’язі у стійлах приміщення (рис. 1.1), де підтримується відповідний мікроклімат. Для здійснення моціону тварин випускають на вигульно-годівельні майданчики. Їх обладнують вздовж тваринницьких приміщень (переважно з південного боку) або ж окремо від них. В останньому випадку вигульні майданчики сполучають з тваринницькими приміщеннями, огородженими проходами.

Прив’язне утримання відзначається простотою організації робіт і поряд з цим забезпечує хороші умови для догляду за тваринами, краще враховує їх індивідуальні особливості, сприяє раціональному використанню кормів та підвищенню продуктивності тварин. Недоліком такого способу є високі питомі витрати праці, які в значній мірі обумовлюються саме індивідуальним обслуговуванням тварин. В зв’язку з дуже низьким коефіцієнтом використання (0,02 – 0,2) більшості машин та обладнання, що при цьому застосовуються, значно зростають також капіталовкладення в засоби механізації.

Рис. 1.1. Загальний вигляд приміщення – а, стійла – б та план з перерізом чотирирядного приміщення для прив’язного утримання великої рогатої худоби – в:

б: 1 – стійлове обладнання; 2 – годівниця; 3 – автонапувалка; 4 – гнойова канавка.

в: 1 – 4 – допоміжні технологічні та службово-побутові відділення; 5 – стійла; 6 – кормові проходи;

7 – проходи для персоналу і тварин; 8 – тамбури для виходу тварин; 9 – тамбур для тракторного причепа;

10 – годівниці; 11 – гнойові канали

Стійла бувають двох типів (рис. 1.2): короткі і довгі. Стійла у приміщенні розміщують повздовжніми паралельними рядами і оснащуються годівницею, напувалкою та канавкою для збирання гною. Від довжини стійл залежить характер розподілу екскрементів і вибір доцільних технології та засобів прибирання гною. Довгі стійла розраховані на утримання крупних тварин або при використанні прив’язі, що дозволяє їм відступати в стійлі назад.

При утриманні тварин у коротких стійлах біля 90 % виділень розподіляється на ділянці шириною 0,7 – 0,9 м, формування якої обумовлює коса довжини тулуба тварини lк.

Рис. 1.2. Схеми короткого (а) та довгого (б) стійл і характер розподілу

екскрементів (в, г) в них

Для зменшення травмування копит, защемлень суглобів, пошкодження дійок (особливо при утриманні корів на щілинних підлогах) фахівці рекомендують довжину стійла збільшувати на 0,1 – 0,15 м.

Для тварин різного віку та груп рекомендовані розміри стійл наведені у (табл. 1.1).

Таблиця 1.1.

Розміри стійл, м

Група тварин	Довжина	Ширина
Корови: у корівниках у родильному відділенні	1,7 – 1,9 2,0	1,1 – 1,2 1,5
Дорослі тварини на відгодівлі	1,7 – 1,9	1,1 – 1,2
Молодняк на відгодівлі	1,2 – 1,7	0,6 – 1,0

При використанні пересувних кормороздавачів ширина кормового проходу повинна бути не менша 2,0 м. Вона може бути зменшена до 1,2 – 1,4 м в тому разі, якщо роздавання кормів здійснюється за допомогою стаціонарних засобів (скребкові чи стрічкові конвеєри). Для забезпечення тварин водою на кожні два стійла встановлюють автонапувалки біля годівниці.

Ширина гнойових проходів, якими тварини звичайно заходять в приміщення та виходять з нього, повинна бути не менше 1,4 м.

Важливе значення має обладнання прив’язі, яка повинна обмежувати повздовжні (вперед, назад) переміщення тварин, але не заважати їх відпочинку, а також споживанню корму та води. Прив’язі бувають індивідуальні і групові; жорсткі і напівгнучкі (рис. 1.3); ручні, напівавтоматизовані та автоматизовані.

За такого способу утримання використовують стійлове обладнання ОСК-25, ОС-25, ОСП-Ф-26 тощо. Влітку тварини перебувають на пасовищах, для цього використовують переносні електричні загорожі ЕИП-1-1, ЕИС-1-30.

Способи утримання ВРХ і свиней Умань

Стійлове обладнання ОСК-25 (рис. 1.3) призначене для групового прив’язування і відв’язування корів. Воно складається з трубчастої рами з водопроводом для напування тварин, кронштейнів для кріплення вакуум та молокопроводів і механізмів для групового та індивідуального прив’язування і відв’язування 25 корів. Для прив’язування корів кожне скотомісце укомплектовано двокінцевим ланцюгом, один кінець якого закріплюють до забетонованої скоби, а інший навішують на гачки механізму розфіксації.

Таблиця 1.2

Технічна характеристика обладнання ОСК-25

Показник	Значення
Кількість скотомісць, шт	25
Ширина фронту годівлі, мм	1200
Обслуговий персонал, осіб	1
Кількість напувалок, шт	13
Ширина обладнання, мм	1025
Висота обладнання, мм	1400
Маса, не більше, кг	650

Рис. 1.3. Стійлове обладнання для утримання тварин на прив’язі:

б – групова жорстко-рамна (хомутова) прив’язь: 1 – напувалка; 2 – каркас; 3 – механізм прив’язування;

4 – кронштейн для кріплення вакуумних та молокопроводів; 5 – урухомник прив’язі;

6 – обмежувальний ланцюг; 7 – шийна рама;

в – групова напівгнучка ланцюгова прив’язь: 1 – стійлова рама; 2 – обмежувач на дві голови;

3 – кронштейн; 4 – регулювальна планка; 5 – роздільник стійлової рами; 6 – боковий роздільник

Стійлове обладнання для прив’язного утримання корів ОС-25 (рис. 1.4) надійне і зручне обладнання в експлуатації для прив’язного утримання корів.

Рис. 1.4. Загальний вигляд стійлового обладнання ОС-25:

1 – стійка; 2 – огородження; 3 – автонапувалка; 4 – кульковий кран; 5 – водопровідна труба

В комплект входять індивідуальні автонапувалки із пропускною здатністю 18 л/хв, ланцюги для прив’язування корів із карабінами і вертлюгами проти закручування ланцюгів, скоби для закріплення обрізної дошки (250х40 мм), труби, кулькові крани, фасанина для виготовлення технологічних підйомів водопроводу для переїзду техніки і проходу обслуговуючого персоналу. Водогін виконується із неоцинкованої труби.

Основна перевага серед аналогічного обладнання в можливості регулювати довжину місця під тварин. Виконуючи нахил огородження вперед або назад змінюється довжина стійломісця. Стійки з'єднанні між собою регульованим огородженням і трубою Dy-40, яка використовується в якості системи водопостачання.

Сучасне збірне обладнання ОСП-Ф-26 (рис. 1.5) оснащене пристроями для самоприв’язування корів, групового та індивідуального їх відв’язування, забезпечення тварин водою, а також для закріплення молоко-вакуумпроводів.

Секція обладнання складається із стійлової рами, яка має стояки з кронштейнами для кріплення молочного і вакуумного трубопроводів, водопроводу з напувалками, огорожі і прив’язі з пасткою. Бокові елементи огорожі служать напрямними для підвіски, що забезпечує надійне відхилення її до засувного пристрою пастки. Пастка з фіксуючою пластиною встановлюється в кожному стійлі перед годівницею на висоті 400 – 500 мм від підлоги. Фіксуючі пластини закріплені на загальній тязі, яка розміщена вздовж годівниць.

На кінці тяги є важіль, який має два положення: для фіксування (прив’язування) та відв’язування.

Рис. 1.5. Стійлове обладнання з автоматичною прив'яззю ОСП-Ф-26:

1 – урухомник тяги; 2 – стійка; 3 – нашийники; 4 – огорожа; 5 – тягарець; 6 – напувалка; 7 – водопровід;

8 – пастка; 9 – роздільник стійл

Прив’язь складається із закритої та відкритої напрямках, а також підтримуючого кронштейна, жорстко закріплених на монтажній плиті. Нашийник з підвіскою одягається на шию тварин і взаємодіє з пасткою при підході корови до годівниці. Перед впуском тварин в стійлове приміщення годівниці заповнюють кормами. Важіль прив’язі повертають в положення, щоб пластини зайшли в зону відкритої напрямної. Коли корова підійде до годівниці ланцюгова підвіска потрапляє між напрямними і фіксується за допомогою гумового тягарця. Для відв’язування корови необхідно важелем вивести запірну пластину із зони відкритої напрямної. Тоді тягарець може вільно вийти з пастки.

Таблиця 1.3

Технічна характеристика обладнання ОСП-Ф-26

Показник	Значення
Кількість скотомісць, шт	25
Зусилля на рукоятці відв’язування, Н	100
Обслуговий персонал, осіб	1
Ширина обладнання, мм	1100 – 1200
Висота обладнання, мм	1900
Маса, кг	600

Новонароджені телята 20-денного віку знаходиться в індивідуальних клітках типу КИТ профілакторію родильного приміщення. Від 20-денного до 3-місячного віку їх утримують безприв’язно в індивідуальних клітках КИТ-Ф-12 або в групових станках ОСТ-Ф-32 по 10 – 15 голів; від 3 до 6 місяців – в групових станках по 25 – 30. Площу групових станків для телят від 2-денного до 6-місячного віку визначають з розрахунку 2 – 2,5 м² на одну голову.

Електрична пересувна огорожа ЕИП-1-1 (рис. 1.6) призначена для огородження пасовищ та загонів ВРХ. Включає в себе генератор імпульсів, барабан з гнучким проводом, стійки на 3 проводи (висота встановлення 90 – 75 – 25 см), поворотні ручки, попереджувальні плакати та прапорці, заземлювач, стійки генератора.

Рис. 1.6. Загальний вигляд електропастуха

Безприв’язне утримання великої рогатої худоби сприяє застосуванню сучасних засобів механізації, кращій організації і спеціалізації праці, що дозволяє різко підняти продуктивність праці, у два-три рази знизити трудомісткість вироблюваної продукції. При безприв’язному утриманні створюються можливості використання високопродуктивних машин (мобільні агрегати для роздавання кормів, прибирання гною; доїльні установки, змонтовані в спеціальних приміщеннях тощо), які здатні обслуговувати велику кількість тварин чи кілька тваринницьких приміщень. Завдяки цьому значно зростає коефіцієнт використання технологічних машин та обладнання (до 0,7 – 0,9) і різко скорочуються капіталовкладення в засоби механізації виробничих процесів.

Варіанти технології з безприв’язним утриманням бувають різні:

1. Тварин цілорічно утримують без прив’язі на глибокій підстилці (щоденна норма внесення підстилки складає 1 – 3 кг на одну голову). Вони вільно виходять на вигульно-годівельні майданчики, де є годівниця, групові автонапувалки та навіси для грубих кормів.

2. Тварин утримують безприв'язно, але фіксують під час годівлі біля кормового стола, розміщеного в окремій секції чи в спеціальному приміщенні;

3. Тварин утримують у боксах. Бокси – це невеликі майданчики, відокремлені один від одного бічними роздільниками. Щоб запобігти потраплянню в бокси екскрементів, їх обладнують потиличними обмежувачами у вигляді труби, закріпленої хомутами зверху бічних роздільників.

Обладнання для безприв'язного утримання містить бокси для відпочинку (рис. 1.10), місця годівлі, водопою і чесання, огорожі та скотопрогони до доїльного залу або до майданчиків для вигулу.

Рис. 1.7. Безприв’язне утримання ВРХ (а) та схема (б) та переріз легкозбірного корівника

на 350 голів (безприв'язно-боксове утримання корів, кормовий стіл; доїльно-молочне

відділення, винесене за межі корівника):

1 – бокси для відпочинку корів; 2 – гнойовий канал; 3 – кормовий стіл; 4 – прогін для худоби; 5 – доїльно-молочне відділення; 6 – доїльна установка "Карусель"; 7 – бокси для відпочинку корів; 8,11 – одно та двохсекційні роздільник боксів; 9 – гнойовий канал; 10 – кормовий стіл; 12 – бокові штори; 13 – світлоаераційний коньок

Рис. 1.8. Бокс для відпочинку з переднім обмежувачем та гумовим килимом:

1,7 – гумовий килим (1,83х1,17х0,28 м); 2 – односекційний роздільник; 3 – пересувний обмежувач;

4 – стійка-перегородка або стіна; 5 – фіксуюча пластина; 6 – протиковзне покриття; 8 – фіксатор килима

Обладнання для чесання корів

Обладнання для безприв’язного утримання корів УБК-1 (ПП Ферммаш, Харків) призначене для створення індивідуальних та групових місць для утримання груп корів. До складу обладнання входять: одинарні та подвійні бокси для відпочинку корів, огорожа кормового столу, групові напувалки, огорожа скотопрогонів, перегородки, ворота та з’єднувальні елементи.

Огорожі не дають можливості тваринам самовільно потрапляти на кормовий стіл і за межі групових місць утримання з однієї групи в іншу.

Таблиця 1.4

Технічна характеристика обладнання УБК-1

Показник	Значення
Висота боксів, мм	1150
Шаг боксів, мм	1200
Висота групової огорожі, мм	1300
Ширина скотопрогону, який перекривається воротами, мм	1200 – 3400
Ширина технологічного проходу, мм	350

Рис. 1.9. Загальний вигляд обладнання УБК – 1 в приміщенні корівника

Обладнання для безприв’язного утримання корів ОБК (ТДВ "Брацлав", Вінниця) призначене для безприв’язного утримання груп корів, забезпечення їх боксами для відпочинку, водою, індивідуальною та груповою фіксацією в зоні годівлі, огорожею та скотопрогонами до доїльного залу і вигульних майданчиків.

Комплект обладнання складається зі складових частин у вигляді блоків, котрі оформлені як самостійні вироби і можуть поставлятись як у вигляді комплекту так і окремо.

Таблиця 1.5

Технічна характеристика обладнання ОБК.Н.00.000

Показник	Значення
Висота стійки боксу, мм	1500
Крок боксів, мм	2400
Товщина стійки, мм	75х4
Товщина перегородки, мм	60х3,5
Ширина місця для тварин	регулюється
Довжина одинарного/подвійного боксу, м	2.2..2,3/2,4..2,6

Рис. 1.10. Загальний вигляд боксового обладнання для безприв'язного утримання корів (ОБК):

а – подвійний («голова до голови»); б – одинарний.

До складу обладнання входять: огорожа боксова, огорожа кормового столу без фіксації, огорожа кормового столу з фіксацією, комбіновані бокси, огорожа груп корів і скотопрогонів, групові напувалки, пристрій для чесання корів.

На сучасних тваринницьких фермах за безприв’язного способу утримання, для створення комфорту, використовують систему охолодження стійл – GEA conductive cooling. Система охолодження забезпечує обмін тепла між теплою і холодною поверхнями. Інноваційний принцип GEA conductive cooling використовується в зоні відпочинку тварин для створення більшого комфорту. Теплообмінники з контуром для циркуляції води розміщені під лежаком у зоні, де відпочивають тварини. Відповідно до цієї технології вим’я і нижня частина черева корови виступають як радіатори для постійного охолодження крові, яка циркулює по усьому тілу тварини. GEA conductive cooling ефективно охолоджує тварин у тому місці, де вони проводять найбільше часу – в зоні відпочинку. Це призводить до зниження стресу, створює комфорт і зміцнює здоров’я тварин. Порівняно із традиційними методами охолодження, такими як вентилятори або система водяного випарювального охолодження, яка дозволяє економити до 75 % електроенергії, підігріта вода може використовуватися після додаткового нагріву для різних цілей на фермі.

Рис. 1.11. Система охолодження стійл GEA conductive cooling

1 – холодна вода; 2 – нагріта вода.

Конвеєрний спосіб обслуговування тварин (рис. 1.12) поєднує в собі позитивні ознаки прив'язного утримання й усуває недоліки безприв'язного. За цього способу корови постійно знаходяться на прив'язі або в пересувних станках. До стаціонарних зон технологічного обслуговування їх переміщують за допомогою механізованих пристроїв (транспортерів, тягових ланцюгів, або канатів тощо). Останні разом із групою тварин, що переміщуються, утворюють своєрідний механізований або самохідний конвеєр. Відомі три типи конвеєрів: кільцевий, розроблений у Латвійській сільгоспакадемії; багатовізковий фірми «Альфа-Лаваль» (Швеція); самопересувний, запропонований Л. П. Кормановським і І. Ф. Шуміловим.

Основна перевага конвеєрного варіанта полягає в тому, що тварин в чітко визначений розпорядком дня час і заданій послідовності примусово доставляють до місця обслуговування. Внаслідок цього виробляються умовний рефлекс і відповідний стереотип поведінки тварин.

Рис. 1.12. Схема конвеєрних варіантів утримання корів:

а – петльовий; б – кільцевий; в – з кільцевою доїльною установкою

1.2. Утримання свиней

Залежно від виробничого напрямку і типорозміру ферми застосовують такі основні системи утримання свиней: безвигульну і вигульну.

Безвигульна система утримання найбільш розповсюджена у великих тваринницьких підприємствах. За цієї системи тварини від народження до реалізації знаходяться в приміщеннях з індивідуальними або груповими станками. Іноді практикують клітково-ярусне утримання. Інтенсивне ведення свинарства при цілорічному безвигульному утриманні всіх вікових і виробничих груп свиней нерідко веде до ослаблення їх конструкції, зниження продуктивності. Тому для підприємств племінного напрямку, а також для кнурів-плідників, свиноматок і ремонтного молодняку промислових репродукторів доцільна вигульна система утримання.

Вигульна система. Вигули, як правило, розміщують уздовж стін свинарників і розділяють на окремі секції. Вигульні майданчики повинні мати суцільне тверде покриття. Вигульну систему поділяють на режимно-вигульну і вільно-вигульну.

Якщо розібрати види станків (верстаків) для свиней, то їх поділяють на індивідуальні та групові, вони призначені для:

Ø утримання свиноматок;

Ø опоросу;

Ø поросят на дорощуванні;

Ø свиней на відгодівлі;

Ø ремонтного молодняка;

Ø моціону.

Індивідуальні станки для свиней – призначені для утримання запліднених свиноматок, опоросу та ветеринарно-профілактичних заходів.

Свиноферма

Для господарств та промислових комплексів пропонується досить великий вибір сучасного та зарубіжного станкового обладнання: обладнання для вирощування і утримання свиней ПрАТ «Завод «Ніжинсільмаш» (м. Ніжин. Чернігівська область); станки для дорощування та відгодівлі свиней СТО (ТОВ «ВО ТЕХНА», Україна) призначені для утримання свиней у період їх дорощування та відгодівлі; комплекти обладнання для утримання підсисних свиноматок з поросятами ОПСП («БІГ ДАЧМЕН УКРАЇНА» ТОВ, м. Київ,) призначені для механізації та автоматизації виробничих процесів під час опоросу та утримання свиноматки з приплодом.

Станкове обладнання ОСМ-120 (рис. 1.13) призначене для опоросу 120 свиноматок і утримання їх із поросятами до 30-денного віку. Після відлучення поросят їх утримують у цих самих станках до 90-денного віку. Обладнання – це станки, внутрішні перегородки яких можна переставляти залежно від фізіологічного стану свиноматки і віку поросят. Наявність рухомої перегородки всередині станка дозволяє утворювати в ньому два бокси: для утримання свиноматки та поросят.

Одним із основних недоліків цієї конструкції станкового обладнання є суміщення зон годівлі та відпочинку поросят. Крім того, конструкція не забезпечує двостороннього підходу поросят до свиноматки для годівлі.

Рис. 1.13. Загальний вид та схема станка ОСМ-120:

І – бокс для свиноматки; ІІ – бокс для поросят; 1 і 10 – годівниці відповідно для поросят і свиноматки;

2 – установка ИКУФ-ІМ; 3 і 9 – автонапувалки відповідно для поросят і свиноматки; 4 – задня стінка;

5 – задні перегородки; 6 – обмежувальна задня перегородка;7 – бокова перегородка;

8 – обмежувальна бокова дуга

Станкове обладнання ОСМ-60 призначене для проведення опоросів і утримання свиноматок із приплодом до 2-місячного віку на племінних і товарних фермах. Комплекти випускаються у двох модифікаціях: ОСМ-60-І для годівлі вологими і ОСМ-60-ІІ – сухими кормами.

Свиноматку за 3 – 5 днів до опоросу переводять у бокс 1 (рис. 1.14) і обмежують її переміщення боковою перегородкою 3 та задньою дугою 5. У такому положенні свиноматку утримують протягом 7 днів і після опоросу. Після цього бокову перегородку 3 переставляють вліво (показано пунктиром) і фіксують до бокової стінки станка. При такому варіанті поросят утримують до 60-денного віку, потім їх переміщають у приміщення для відлучених поросят, а матку – в приміщення для холостих свиноматок.

Суттєва перевага обладнання ОСМ-60 порівняно з попередніми варіантами в тому, що зона відпочинку поросят відокремлена від зони годівлі боксом для свиноматки. Забезпечується також двосторонній підхід поросят до свиноматки. Цим покращуються умови утримання і підвищується приріст поросят.

Рис. 1.14. Схема станкового обладнання ОСМ-60 та загальний вид:

І – бокс для свиноматки; ІІ – бокс для годівлі поросят; ІІІ – бокс для відпочинку поросят;

1 і 8 – годівниці відповідно для поросят і свиноматки; 2 і 7 – напувалки відповідно для поросят і свиноматки;

3 – бокова перегородка; 4 – дверці; 5 – обмежувальна задня дуга; 6 – установка ИКУФ-1М

Станок «ЛАКТЕК» французької фірми «І-ТЕК» («І-ТЕК Україна», м. Одеса) призначена для утримання свиноматок, має під щілинною підлогою збірну місткість (бак) для рідкої фракції, яка просто і швидко встановлюється. До її складу входить годівниця, клітка, стійки опори, щілинна підлога (чавунна решітка покритий пластиком), підсилених перегородок та поліетиленового баку для рідкої фракції.

Клітка адаптована до нових генетичних порід свиней, регулюється за довжиною та шириною, унеможливлює топтання поросят свиноматкою. Щілинна підлога (чавунних покритий пластиком), забезпечує стійкість свиноматки і має трикутну форму ребра для зручності миття. Бак поліетиленовий забезпечує накопичення та повне змивання рідкої фракції.

На дорощуванні поросят утримують залежно від прийнятої технології погніздно (8 – 10 голів) або групами (до 20 – 25 голів) в станках, розмір яких вибирають із розрахунку 0,35 – 0,4 м² площі підлоги на одну голову. В свинарниках для дорощування виділяють кілька станків (для 5 % від загального поголів’я), в яких утримають слабких, відсталих у рості поросят. Їх розміщують не більше 12 голів у станку.

Рис. 1.15. Станок ЛАКТЕК

1 – бак; 2 – чавунна основа; 3 – пластикове покриття; 4 – перегородка;

5 – годівниця; 6 – клітка; 7 – дверцята

Відгодівельне поголів’я розміщують в спеціальних приміщеннях (рис. 1.16) групами по 10 – 15 голів (але не більше 25) у станку. Площа станка має зону відпочинку (лігво) та кормо-гнойовий прохід, в якому розміщують годівниці і напувалки. Одночасно цей прохід служить для дефекації тварин. Система і технічні засоби прибирання гною можуть використовуватися як механічні, так і гідравлічні.

Залежно від ширини свинарника станки обладнують в один, два, і більше рядів. Проходи при дворядному плануванні станків розміщують або по повздовжній осі приміщення або вздовж його стін. В разі багаторядного планування станків між повздовжніми проходами обладнують по два суміжних ряди станків. Ширину проходів узгоджують з вибором засобів механізації роздавання кормів.

Станкове обладнання для всіх статево-вікових груп комплектують із уніфікованих елементів індивідуальних та групових станків, які монтуються із плоских секцій огородження, дверей та годівниць, зібраних за допомогою з’єднувальних та фіксуючих пристроїв. Огородження та перегородки станків можуть бути металевими, залізобетонними чи з інших будівельних матеріалів; виготовляються суцільними висотою 1,4 м для кнурів, 1 м – для свиней на відгодівлі і 0,8 м – для молодняку.

Рис. 1.16. Схема групового станка (лігво) для відгодівельного поголів’я та загальний вид:

1 – щілинна підлога, 2 – напувалка, 3 – годівниця; 4 – дверці; 5 – огорожа

На стан здоров’я, поведінку і продуктивність свиней істотно впливають зокрема параметри лігва та фронт годівлі, рекомендовані норми яких приведені в табл. 1.6.

Таблиця 1.6

Технічна характеристика обладнання ОБК.Н.00.000

Група свиней	Площа лігва на одну голову, м^2	Довжина годівниці на одну голову, м
Холості та поросні свиноматки	2	0,4 – 0,45
Підсисні свиноматки	3 – 5	0,4 – 0,45
Поросята-сисуни	–	0,1 – 0,12
Відлучені поросята (до 4-х місяців)	0,3	0,15 – 0,2
Відгодівельне поголів’я	0,5 – 0,8	0,2 – 0,3
Ремонтний молодняк	0,7 – 1	0,3

1.3. Технологічне обладнання вівчарень

На сучасному етапі розвитку вівчарства визначилися основні системи утримання овець, які застосовують з урахуванням виробничого напряму та спеціалізації господарств, кліматичних умов зони їх розміщення і можливості забезпечення найбільшої ефективності виробництва.

Цілорічна стійлова система (рис. 1.17) практикується в зонах інтенсивного землеробства з добре розвиненим польовим кормовиробництвом за відсутності пасовищ. Взимку овець утримують і годують у приміщеннях та на вигульно-годівельних майданчиках, влітку – тільки на вигульно-годівельних майданчиках.

Рис. 1.17. Стійлове утримання овець

Стійлово-пасовищну систему застосовують в умовах розвиненого кормовиробництва за відсутності зимових пасовищ і тривалого стійлового періоду. Взимку тварин утримують у вівчарнях із вигульно-годівельними майданчиками, влітку на пасовищах. Частка зелених кормів не перевищує 35 – 40 % загальної річної потреби.

Пасовищно-стійлова система доцільна в умовах тих зон, де переважає пасовищний період (становить близько двох третин року), є зимові пасовища й основою кормових раціонів слугують зелені корми. Додатково заготовляють корми для годівлі маток у період окоту, а також підгодівлі овець взимку та напровесні.

Рис. 1.18. Пасовищна система утримання овець

У разі використання пасовищ (рис 1.18) традиційним є отарний принцип обслуговування овець. Поряд із ним останнім часом на базі розвитку внутрішньогосподарської та міжгосподарської спеціалізації і концентрації вдосконалюється і розширюється будівництво комплексно-механізованих ферм та відгодівельних майданчиків. Саме виробництво при цьому набуває промислових ознак і ґрунтується на впровадженні прогресивних організаційно-технологічних рішень і технічних засобів. Цілорічна стійлова система утримання особливо доцільна для відгодівлі молодняку та дорослого поголів'я.

Спеціалізовані ферми повинні містити приміщення для окоту й утримання вівцематок із новонародженими ягнятами (рис. 1.19), вирощування ягнят після їх відлучення від маток, а також цех для штучного вирощування ягнят і пункт штучного осіменіння овець. Крім того, до складу вівчарської ферми входить комплект кошарного обладнання (щити), уніфіковані огорожі (для утворення оцарків, сакманів тощо), механізовані кліткові батареї для ягнят.

Рис. 1.19. План-схема приміщення для ягніння 650 вівцематок і утримання 700 ягнят

(ТП 803-176):

1 – бункер сухих кормів; 2 і 4 – лінії роздавання кормів; 3 – агрегат для приготування замінника молока;

5 – самогодівниця для овець; 6 – бункерна годівниця для ягнят; 7 – щит огородження секції;

8 – стаціонарна автоматизована установка УС-15; 9 – електрокип’ятильник води; 10 – напувалка

Приміщення для овець може бути місткістю 800 – 2500 голів і складається з відділень для кітних маток, окоту та маток з ягнятами. Під час групового окоту вівчарню розділяють на оцарки на 15 – 30 маток. В кожному з них встановлюють 2 – 4 клітки-кучки для маток, які не приймають ягнят. Оцарки і клітки-кучки обладнують із збірно-розбірних сітчастих або решітчастих металевих чи дерев’яних елементів, висотою 1 м. Для обігрівання та опромінювання новонароджених ягнят над оцарками чи клітками підвішують комбіновані пристрої типу ИКУФ.

Кліткова батарея БКЯ-500 призначена для вирощування ягнят у два періоди: перший – від 2 до 15 днів, другий – від 15 до 60 днів. У батареї першого періоди розміщують по 10 ягнят, другого – по 20. Розміри клітки 3800х2000х900 мм, площа 6,8 м². У клітковій батареї БКЯ-500 обладнані механізовані лінії роздавання сухих кормів, автонапування та збирання гною. Вона обслуговується автоматизованою установкою УВЯ-500, призначеної для приготування замінника овечого молока (ЗОМ) на 500 ягнят.

Рис. 1.20. Приміщення для вирощування ягнят, обладнане клітковими батареями БКЯ-500 та загальний вигляд розміщення груп тварин в них:

1 – бак; 2 – огородження; 3 – годівниця для сухих кормів; 4 – напувалка;

5 – обігрівач ИКУФ-1М; 6 – установка УВЯ-500; 7 – ручний візок

Кошари (годівельно-вигульні майданчики) переважно прибудовують до повздовжніх стін вівчарні з боку, захищеного від вітрів. Їх огороджують на висоту не менше 1 м і розділяють на секції за кількістю секцій у вівчарні. Кожну секцію оснащують годівницями і напувалками, підходи до яких повинні мати тверде покриття, з нахилом в бік проходу для роздавання кормів та стічних канавок. Норма площі вигульного майданчика для маток з ягнятами – 3 м², для овець без ягнят та молодняку – 2 м² на 1 голову.

Утримання овець

1.4. Технологічне обладнання для кліткового та підлогового утримання птиці

На спеціалізованих підприємствах переважають інтенсивна і комбінована (напівінтенсивна) системи утримання птиці. Кожна з них передбачає кілька способів утримання: підлоговий (на глибокій підстилці, планчастій і сітчастій підлозі), клітковий, вигульний і безвигульний, без пересаджування і з пересаджуванням.

Вільно вигульний спосіб, за якого птиця має необмежений вихід на вигули і водойми (водоплавна). Пташники, навіси та колоніальні будиночки використовують у цьому випадку тільки для ночівлі, захисту від негоди та відкладання яєць. В інтенсивному птахівництві цей варіант зберігається стосовно утримання гусей. Переваги цього способу – низькі капіталовкладення і можливість використання підніжних кормів. Однак при цьому потрібні великі земельні площі, зростають трудомісткість обслуговування і небезпека інфекційних захворювань.

За утримання на підлозі з обмеженим використанням вигулів птиця знаходиться в приміщеннях і може (у сприятливу погоду) виходити на огороджені майданчики з твердим покриттям, розміщені вздовж пташника. Цей варіант не набув значного поширення через низьку ефективність вигулів і високу трудомісткість обслуговування (доводиться систематично очищати пташники від підстилки і посліду, підтримувати в належному стані вигули). Крім того, в сиру погоду підстилка в приміщенні зволожується і забруднюється через занесення ногами птиці бруду з вигульних майданчиків.

Безвигульний спосіб передбачає варіанти утримання на глибокій підстилці, сітчастих або планчастих настилах, а також комбінований (коли частину приміщення обладнують настилами, а іншу накривають глибокою підстилкою). Глибока підстилка внаслідок біотермічних процесів, що відбуваються в ній, виділяє багато тепла. Це має істотне значення в зонах із тривалою і холодною зимою.

Обладнання кліткове для утримання курей-несучок ТБК (ТОВ «ВО ТЕХНА», Україна; рис. 1.21) призначене для утримання курей-несучок у приміщеннях з регульованим мікрокліматом.

Вирощування бройлерів у клітковому обладнанні ТЕХНА

Каркас батареї поділений за висотою на п’ять ярусів, кожний з яких має настил з стрічкового конвеєру для посліду. Над настилом є сітчаста підлога і також сітчасті клітки. Клітки оснащені знімними дверцятами.

Рис. 1.21. Загальний вигляд та конструктивна схема обладнання ТБК

1 – каркас; 2 – кормороздавач; 3 – годівниця; 4 – напувалка; 5 – напірний бачок; 6 – знімні дверці;

7 – сітчаста підлога; 8 – скрепер; 9 – настил для посліду

Роздають корми в годівниці за допомогою навісного рухомого роздавача, який з кожного боку батареї має дозувальні бункери з рукавами до годівниць. При переміщенні роздавача корми з бункерів витягуються ланцюгом, прокладеним вздовж годівниці, у лотік останньої. Норму видачі корму регулюють засувками, розміщеними в розвантажувальних отворах бункерів. Для напування птиці є ніпельні (краплинні) напувалки, встановлені в розрахунку одна напувалка на 10 голів. Система збору яєць (рис. 1.22) складається з двох підсистем транспортування: перша – стрічкового типу, яка транспортує яйця до передньої частини кліткових батарей, друга – транспортує яйця до столу накопичувача. Система транспортування яйця до столу накопичувача забезпечується ліфтовою або елеваторна система збору яєць.

Таблиця 1.7

Технічна характеристика обладнання ТБК

Показник	Значення
Габаритні розміри батареї, мм: – довжина – ширина – висота	87900 1930 3900
Місткість бункера зберігання кормів, дм^3	425
Швидкість переміщення кормороздавача, м/хв	11,4
Швидкість руху стрічки прибирання посліду, м/хв	7,8
Кількість поголів’я, гол	73600

Компанія ТЕХНА виробляє два типи елеваторної системи. Універсальний елеватор для збору яєць з ярусів батареї і укладання на гнучку систему транспортування яєць. Встановлюється по одному на кожну батарею.

Рис. 1.22. Транспортери повздовжній стрічкового типу та поперечний елеватор для

збирання яєць з кліткової батареї

Можливість включення у загальну лінію транспортування яєць. Елеваторна поперечна система збору яєць і укладання на один стіл яйцезбору для ручного сортування та пакування. Рекомендоване застосування у приміщеннях з дефіцитом простору.

Комплект обладнання для утримання курей-несучок БК-143 (ТзОВ «Агромаш-ІФ) призначений для утримання курей-несучок з регульованим мікрокліматом. До складу комплекту кліткові батареї входять: система завантаження та рухомого роздавача, ніпельні напувалки, стрічковий транспортер для видалення посліду, транспортер для збирання яєць, пульт керування.

Рис. 1.23. Загальний вигляд кліткової батареї БК-143

1 – рухомий кормороздавач; 2 – поперечний транспортер стрічкового типу для збирання яєць;

3 – ніпельні напувалки; 4 – стрічковий транспортер для видалення посліду.

Кліткова частина батареї – це чотириярусна прямоточна кліткова батарея. Елеваторний збір яєць проходить одночасно ярусами всіх батарей.

Таблиця 1.8

Технічна характеристика обладнання БК-143

Показник	Значення
Габаритні розміри батареї, мм: довжина ширина висота	78000 1220 2400
Місткість бункера зберігання кормів, дм^3	370
Швидкість переміщення кормороздавача, м/хв	11,9
Швидкість руху стрічки прибирання посліду, м/хв	6,8
Кількість поголів’я, гол	27500

Обладнання для вирощування бройлерів на підлозі ОПБ – 2/12 (ПрАТ «Завод «Ніжинсільмаш») призначене для комплексної механізації і часткової автоматизації технологічних процесів за підлогового вирощування бройлерів на глибокій підстилці з годівлею сухими повнораціонними кормами.

До складу обладнання входять: бункер для зберігання сухих кормів; лінія завантаження кормів; лінії роздавання і згодовування кормів; система напування; пульт керування.

Рис. 1.24. Загальний вигляд та схема обладнання ОПБ – 2/12

1 – бункер для зберігання сухих кормів; 2 – лінія завантаження кормів; 3 – лінії роздавання кормів;

4 – згодовування кормів.

Таблиця 1.9

Технічна характеристика обладнання ОПБ – 2/12

Показник	Значення
Кількість ліній кормороздавання у приміщенні, шт.	3
Довжина транспортера завантаження, м	10
Кількість поголів’я, шт.	20000
Продуктивність лінії завантаження кормів, т/год	3,1
Продуктивність лінії роздавання кормів, т/год	0,59

Питання для самоконтролю

1. Назвіть системи і способи утримання великої рогатої худоби, свиней, овець та птиці. Поясніть їх позитивні ознаки і недоліки.

2. Яке обладнання використовують за умов прив’язного та безприв’язного утримання худоби?

3. Назвіть основні елементи комплектів стійлового та боксового обладнання, охарактеризуйте їх призначення.

4. Які конструктивні та технологічні відмінності між стійловим обладнанням комплектів ОСК-Ф-27 та ОСП-Ф-26; комбінованих боксів та боксів для відпочинку тварин?

5. В яких випадках рекомендується використання обладнання ОСМ-120, ОСМ-60, „Лактек” та комплекту ОБК.Н.00?

6. В яких випадках рекомендується використання приміщень за типовим проектом 803-176 та батарею БКЯ-500?

7. Які переваги та недоліки має утримання птиці на підлозі порівняно з клітковим?

8. В яких випадках рекомендується використання обладнання ТБК, БК-143, ОПБ-2/12?

9. Яким чином запобігається пошкодження яєць при утриманні курей у клітках?

Попередня тема

На початок

Наступна тема