ПАЛИВОЗАПРАВНІ КОМПЛЕКСИ ТА СИСТЕМИ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			УКЛАДАЧІ

РОЗДІЛ 1. АВІАЦІЙНІ ПАЛИВОЗАПРАВНІ КОМПЛЕКСИ

1.2. Обладнання резервуарів

Резервуар – складна інженерна споруда, що має забезпечувати зберігання нафтопродуктів без зміни їх якості і кількості, надійне приймання та видачу нафтопродуктів. Для забезпечення перелічених операцій необхідний певний перелік обладнання, що розташовується в конкретному місці резервуара. На рис.1.15 зображене типове обладнання в сталевому вертикальному резервуарі.

Рис. 1.15. Обладнання вертикального сталевого резервуара

Дихальний клапан суміщений типу КДС
	Призначення
	Непримерзальний суміщений механічний дихальний клапан з запобіжником вогняним (касетою) ТУ 26-02-1009-93 (рис. 1.16) призначений для регулювання тиску в газовій порожнині резервуара, де зберігаються нафта або нафтопродукти, а також для захисту від потрапляння іскри і полум'я всередину. Дотичні поверхні сідла і клапана виготовлені з фторопласту
Рис. 1.16. Зовнішній вигляд клапана типу КДС

Рис. 1.17. Будова КДС: 1 - корпус; 2 - тарілка вакууму; 3 - тарілка тиску у КДС-1500 (два сідла тиску у КДС 3000); 4 - перехідник; 5 - касета вогняного запобіжника; 6 - кришка; 7 - повітровід

Будова і принцип роботи. Штампозварювальний корпус 1 клапана (рис. 1.17) виконаний у вигляді чотирикутного бункера, на бічних поверхнях якого викачані сідла для вакуумних затворів. Затвор вакууму складається з тарілки вакууму 2, що прикриває сідло вакууму в корпусі, і кронштейна з фторопластовим хлястиком, які кріпляться до корпусу і обмежують зсування тарілки відносно сідла. Герметичне з'єднання «затвор - сідло» запобігає потраплянню повітря в резервуар. Горловина клапана КДС-1500 закінчується сідлом, на якому встановлюється тарілка тиску 3, а на верхній частині корпусу КДС-3000 розкатані два сідла тиску 3, призначені для виходу пароповітряної суміші з резервуара. Контактувальні поверхні тарілок і сідел покриті фторопластовою плівкою, що перешкоджає примерзанню поверхонь, які з’єднуються. Клапани КДС встановлюються на резервуар кріпильним фланцем 4 або перехідником. На кріпильний фланець (перехідник) встановлюється касета вогняного запобіжника 5. Для захисту від прямої дії атмосферних опадів і вітру клапан має кришку 6 і чотири повітроводи 7 для вакуумних затворів. Під час «вдиху» резервуара в порожнині створюється вакуум, що дорівнює вакууму в газовому просторі резервуара. Досягши розрахункового значення вакууму (вакууму спрацьовування) в порожнині клапана, тарілки вакуумних затворів відкриваються, сполучаючи газовий простір резервуара з атмосферою, забезпечуючи пропускання повітря в резервуар. Коли тиск нормалізується, затвор закривається і резервуар герметизується. Під час «видиху» резервуара в порожнині корпусу клапана виникає надмірний тиск, що дорівнює тиску в газовому просторі резервуара. Цей тиск притискує тарілки вакуумних затворів до сідел і намагається підняти тарілку затвора тиску. За перевищення величини надмірного тиску спрацьовування в корпусі тарілка тиску відкривається і з резервуара виходить газ в атмосферу. Після зниження надмірного тиску нижче розрахункового значення тарілка повертається в початкове положення (затвор закривається). Технічні характеристики наведено в табл.1.4.

Таблиця 1.4
Основні параметри і характеристики КДС
	КДС-1500					КДС-3000
Умовний прохід ДУ, мм	150	200	250	350	500	250	350	500
Робочий тиск, Па (мм вод. ст.), не більше ніж	2000 (200)
Робочий вакуум, Па (мм вод. ст.), не більше ніж	250 (25)
Тиск спрацьовування, Па (мм вод. ст.), не більше ніж	1500-1600 (150-160)
Вакуум спрацьовування, Па (мм вод. ст.)	100-150 (10-15)
Максимальна пропускна здатність, м3/ч	450	750	1000	1300	1500	1100	2400	3000
Габаритні розміри, мм, не більше ніж
– висота Н, мм	940	940	900	900	800	1130	1097	1067
– ширина В, мм	930	930	930	930	930	1300	1300	1300
Маса, кг	85	85	85	85	85	140	140	140

Дихальні клапани запобіжні гідравлічні типу КПГ
	Призначення
	Клапани запобіжні гідравлічні типу КПГ призначені для установлення на резервуарах з нафтою і нафтопродуктами для захисту резервуара від руйнування в разі виникнення тиску, що перевищує надлишковий або вакуумний за відмови робочого клапана.
Рис. 1.18. Зовнішній вигляд клапана типу КПГ

За стійкістю до дії кліматичних чинників зовнішнього середовища клапани відповідають виконанню У, категорія розміщення 1 за

Рис. 1.19. Будова клапану типу КПГ	Рис. 1.20. Принцип роботи клапану типу КПГ

Будова і принцип роботи. Запобіжний клапан типу КПГ складається з таких основних одиниць і деталей: корпусу 1 з приєднувальним патрубком; чашки 2, призначеної для розміщення рідини гідрозатвора; обойми 3 з патрубком, зануреним у рідину для створення стовпа гідрозатвора; екрана 4, що запобігає винесенню рідини в разі викидання її тиском; вогняного запобіжника 5; кришки 6 для захисту від атмосферних опадів; трубки 7 для зливання і наливання рідини в гідрозатвор. Вакуум у резервуарі в нижній камері створює розрядку, що дорівнює розрядці в резервуарі. Рідина гідрозатвора під дією атмосферного тиску з патрубка обойми 3 витісняється в чашку за розрахункового значення вакууму, доходить до нижнього торця патрубка, викидається з чашки, тим самим відкривається доступ повітря в резервуар. За більшої продуктивності з чашки в корпус клапана викидається майже вся рідина і клапан працює як сухий. Для повторного заливання клапана викинуту в корпус рідину зливають через отвір 8 і заливають у трубку 7. Під тиском рідина гідрозатвора з чашки 2 витісняється в патрубок обойми 3, створюючи стовп протитиску. У міру зростання тиску рівень рідини в чашці знижується і після досягнення нижнього торця патрубка 3 викидається з нього на екран 4, а відбившись, стікає на перегородку. Після спрацьовування клапан сполучає газовий простір резервуара з атмосферою. Для повторного заливання клапана викинута рідина гідрозатвора зливається через отвір 9 і заливається в клапан через трубку 7. Кількість рідини, що заливається в клапан, має відповідати спрацьовуванню клапана при тиску не більше ніж 200 мм вод. ст. і вакууму не більше ніж 40 мм вод. ст. Технічні характеристики наведено в табл. 1.5.

Таблиця 1.5
Основні параметри і характеристики клапана типу КПГ
Найменування параметра	КПГ 100	КПГ 150	КПГ 200	КПГ 250
Вакуум спрацьовування, Па (мм вод. ст.)	343-392 (35-40)
Тиск спрацьовування, Па (мм вод. ст.)	1764-1961 (180-200)
Умовний прохід, мм	100	150	200	250
Пропускна здатність, м^3/ч	200	500	900	1500
Об'єм рідини гідрозатвора (відпрацьоване трансформаторне масло), л	7	16	16	23
Габаритні розміри, мм
довжина	630	950	950	1200
ширина	600	920	920	1120
висота	1050	1480	1480	1550
Маса, кг	50	120	124	167

Дихальні клапани непримерзальні мембранні НДКМ
	Призначення
	Клапани непримерзальні дихальні мембранні НДКМ призначені для установлення на резервуарах з нафтою і нафтопродуктами з допустимим надмірним тиском 200 мм вод. ст. і вакуумом 40 мм вод. ст. як дихальне обладнання, що сполучає газовий простір з атмосферою.
Рис. 1.21. Зовнішній вигляд клапана типу НДКМ

Рис. 1.22. Будова НДКМ	Рис. 1.23. Принцип роботи НКДМ

Будова і принцип роботи. Непримерзальний дихальний мембранний клапан НДКМ (рис. 1.22, 1.23) складається з: корпусу клапана 1 з сідлом 2; тарілки 3, ізольованої знизу фторопластовою плівкою; мембрани 4, затисненої між фланцями корпусу нижнього 5 і корпусу середнього 6; мембрани 7, затисненої дисками з вантажами 8 і закріпленої між фланцями корпусу середнього 6 і кришки 9; вогняних запобіжників 10 і 13. Диски 8 з’єднані з тарілкою 3 ланцюжком 11, нижня камера сполучається з газовим простором резервуара імпульсною трубкою 12, розміщеною в тарілці 3. Верхня камера сполучається з атмосферою через вогняний запобіжник 10. При створенні в резервуарі вакууму в нижній камері створюється розрядка, що дорівнює розрядці в газовому просторі резервуара. Досягши розрахункового значення вакууму, вага вузла тарілки 3 буде врівноважена зусиллям від дії атмосферного тиску на поверхню мембрани. Коли розрахункове значення вакууму перевищується, тарілка переміститься вгору і з'єднає газовий простір резервуара з атмосферою. Якщо величина вакууму стане нижчою за розрахункову, тарілка 3 опуститься на сідло 2 і клапан закриється. При створенні в резервуарі тиску в нижній камері створюється тиск, що дорівнює тиску в газовому просторі резервуара. Зі зростанням тиску сила, що притискає тарілку 3 до сідла 2, збільшується, поліпшується герметичність затвора. Тиск у камері А притискає тарілку 3 до сідла 2 і одночасно піднімає мембрани 7 з дисками 8, які з’єднані гнучким зв'язком з тарілкою. Оскільки тиск на нижній тарілці за площею в межах діаметра сідла діє зверху і знизу, то загальна площа мембрани 4 з тарілкою 3, що передає зусилля тиску, менша за загальну площу мембрани 7 з дисками 8. Через те, що існує різниця площ, підсумкове зусилля при розрахунковому тиску піднімає тарілку 3 вгору, а газовий простір резервуара сполучається з атмосферою. Технічні характеристики клапана типу НКДМ наведено в табл.1.6.

Таблиця 1.6
Основні параметри і характеристики НДКМ
Найменування параметра	НДКМ- 100	НДКМ- 150	НДКМ- 200	НДКМ- 250
Вакуум спрацьовування, Па (мм вод. ст.)	157-196 (16-20)
Тиск спрацьовування, Па (мм вод. ст.)	1372-1569 (140-160)
Діаметр умовного проходу приєднувального патрубка, мм	100	150	200	250
Пропускна здатність (по повітрю), м^3/год, не менша ніж	200	500	900	1500
Габаритні розміри, мм
довжина	390	700	700	800
ширина	370	580	580	680
висота	600	850	850	900
Маса, кг	25	50	55	77

Непримерзальний суміщений механічний дихальний клапан типу НСМДК-50
	Призначення
	Непримерзальний суміщений механічний дихальний клапан з запобіжником вогняним (касетою) (рис. 1.24) призначений для регулювання тиску в газовій порожнині резервуара, де зберігаються нафта або нафто-продукти, а також для захисту потрапляння іскор і полум'я всередину резервуара. Дотичні поверхні сідла і клапана виготовлені з фторопласту.

Будова і принцип роботи. НСМДК встановлюються на резервуар кріпильним фланцем. На кріпильний фланець (перехідник) встановлюється касета вогняного запобіжника. Під час «вдиху» резервуара в порожнині створюється вакуум, що дорівнює вакууму в газовому просторі резервуара. Досягши розрахункового значення вакууму (вакууму спрацьовування) в порожнині клапана, тарілки вакуумних затворів відкриваються, сполучаючи газовий простір резервуара з атмосферою, забезпечуючи пропускання повітря в резервуар.

а	б	в
Рис. 1.24. НСМДК: а - загальний вигляд клапана; б - вигляд знизу; в - переріз клапана: 1 - клапан вакууму; 2 - кришки клапанів; 3 - клапан надлишкового тиску; 4 - прокладка; 5 - сітка; 6 - обойма сітки; 7 - фланець для встановлення клапана на вогневий запобіжник.

Коли вакуум стає нижчим за розрахункове значення, затвор закривається і резервуар герметизується. Під час «видиху» резервуара в порожнині корпуса клапана виникає надмірний тиск, що дорівнює тиску в газовому просторі резервуара, і притискає тарілку вакуумних затворів до сідел і та намагається підняти тарілку затвора тиску. За перевищення надмірного тиску в корпусі клапана величини тиску спрацьовування тарілка тиску відкривається і газ з резервуара виходить в атмосферу. Після зниження надмірного тиску нижче від розрахункового значення тарілка повертається в початкове положення (затвор закривається).

	Робота дихального клапана Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=OOcKg60MxFo

Патрубок вентиляційний типу ПВ-200
	Призначення
	Патрубок вентиляційний типу ПВ ТУ 29.1-24607422-027:2007 (рис. 1.25) призначений для сполучення навколишнього середовища з газовою порожниною резервуара, у якому зберігається масло або мазут. Температура експлуатації - від мінус 40 до плюс 60 ^0С.
Рис. 1.25. Зовнішній вигляд та будова ПВ: 1 - корпус; 2 - кожух; 3 - сітка; 4 - хомут; 5 - фланець

Комплект обладнання для верхнього забирання палива
	Комплект обладнання для верхнього забирання палива призначений для відкачування палива з верхніх шарів резервуара з метою забезпечення чистим відстояним паливом споживачів.
	Плавальний паливозабірник
	Призначення
	Плавальний забірний пристрій ПЗП-250 (рис. 1.26) призначений для відкачування палива з верхніх шарів резервуара, щоб не допустити подачі забрудненого палива і його застигання за мінусових температур.
Рис. 1.26. Склад комплекту для верхнього забирання палива

Будова і принцип роботи. Наявність поплавка 1 забезпечує плавучість металевої конструкції паливозабірника. За допомогою шарніра 4 труба може вільно змінювати кут нахилу.

Рис. 1.27. Плавальний паливозабірник: 1 - поплавок; 2 - труба забірна; 3 - жорсткий зв'язок; 4 - шарнір, 5, 6, 7, 8 - кронштейни; 9 - канат; 10 - затискач

Канат 9 перешкоджає надмірному підійманню труби, яке може призвести до некоректної роботи пристрою. Кронштейн 8 забезпечує чистоту забірної труби за низького рівня палива в резервуарі.

	Робота плавального паливозабірника Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=iZvTvpOpUhk

Кран сифонний типу KC-50
Рис. 1.28. Зовнішній вигляд сифонного крана	Рис. 1.29. Монтаж сифонного крана
Призначення
Кран сифонний (водоспускний) (рис. 1.28) призначений для випускання підтоварної води з резервуара і відкачування „мертвого” залишку нафтопродукту. Він умонтовується на першому поясі резервуара (рис.1.29) в місці, передбаченому проєктом резервуара.

Будова і принцип роботи. (рис.1.30) Кожух 6 захищає регулювальну апаратуру сифонного крана від опадів та несанкціонованого зливання. За допомогою ручки 8 відвід 1 повертається в одне з трьох можливих положень: А - робоче положення; Б – неробоче положення; В – положення промивання.

Пробовідбірник секційний типу ПСР
Рис. 1. 30. Будова сифонного крана: 1 – відвід; 2 - стопорний болт; 3 - фланець; 4 – стінка резервуара; 5 – корпус сальника; 6 – кожух; 7 – кран; 8 – ручка для повертання сифонного крана; 9 – втулка сальника; 10 – конусне кільце; 11- козирок
Призначення
Пробовідбірник секційний типу ПСР призначений для відбирання проб по всій висоті наземних резервуарів нормального і підвищеного тиску. Пробовідбірник є комплектувальним виробом вертикальних циліндричних резервуарів і встановлюється усередині них. Приймальний вузол приварюється до стінки із зовнішнього боку в нижній частині резервуара.

Пробовідбірник секційний типу ПСР

Рис.1.31. Будова ПСР: 1 - світловий люк; 2 - кронштейн; 3 - середня секція; 4 - нижній кронштейн; 5 - верхня секція; 6 - огорожа; 7 - зливний кран з патрубком; 8 - нижня секція; 9 - вузол керування; 10 - приймальний вузол; 11 - компенсатор; 12 - шпильки; 13 - шайби; 14 - гайки

Будова і принцип роботи. Для відбирання проби ручку вузла керування 9 (рис.1.31) повернути вправо до упору. Зусилля повороту передається на вал через муфту і штифтове з'єднання на нижнє коромисло секції. З коромислом шарнірно з’єднана тяга нижньої, середньої і верхньої секцій. Повертаючи коромисла, відкриваються або закриваються кульові крани. Наскрізні отвори кранів з’єднуються з бічними отворами, одночасно перекриваючи верхні і відкриваючи нижні отвори корпусів.

Продукт, що міститься в резервуарі, надходить через бічні отвори корпусів кулькових кранів і заповнює секції незалежно один від одного.

Коли ручка вузла керування повернута до упору вліво, наскрізні отвори куль з’єднуються з верхніми і нижніми отворами корпусів, перекриваючи бічні отвори, відсікаючи від основного продукту стовп проби в пробовідбірній колоні. Проба змішується і надходить у спеціальний пробовідбірний посуд.

Проба, відібрана пробовідбірником шляхом виділення в резервуарі стовпчика продукту по всій висоті резервуара і зливання її через систему труб у пробовідбірний посуд, за своїм складом відповідає продукту, що міститься в резервуарі.

Порядок відбирання проби:

– зняти огорожу 6; – відкрити кран 7, злити залишки продукту з пробовідбірної колони в посуд; – закрити кран 7; – повернути ручку вузла керування 9 праворуч до упору. Залежно від в'язкості продукту витримати від 15 секунд до 5 хвилин; – повернути ручку вузла керування 9 до упору ліворуч; – відкрити кран 7, пробу злити в пробовідбірний посуд; – закрити кран 7, закріпити огорожу 6 на приймальному вузлі 10. Опломбувати.

Хлопавка електроприводна типу ЕХ-700
	Призначення Хлопавка електроприводна ЕХ-700 призначена для уникнення втрат нафтопродуктів з резервуара через нещільність у трубопроводах і в резервуарній засувці або внаслідок розриву трубопроводу і є комплектувальним виробом резервуарів для нафтопродуктів. Хлопавка вмонтовується на кінці приймально-роздавального патрубка, що міститься всередині резервуара.
Рис. 1.32. Загальний вигляд хлопавки ЕХ-700 в зборі: 1- електропривод; 2 - стійка; 3 - опора, 4 - опорна плита; 5 - гвинт; 6 - механізм керування; 7 - пересувна гайка; 8, 9 - важелі; 10 - перепускна кришка; 11 - основна кришка; 12 - хлопавка, 13 - корпус

Будова і принцип роботи. Хлопавка електроприводна (рис. 1.32) складається з механізму керування (4) і безпосередньо хлопавки (12). Механізм керування (4) складається з електроприводу (1), стояка (2), опорної плити (10) і опори (11). Хлопавка (12) складається з корпусу (13), основної кришки (8), перепускної кришки (7) і важелів (6) і (9).

Хлопавка відкривається і закривається за допомогою електропривода (1), встановленого на стояку (2) механізму керування.

Хлопавкою керують дистанційно від кнопки на пульті керування або місцево від маховика електроприводу.

Обертання вихідного вала електроприводу передається на гвинт (3) механізму керування (4).

На гвинті механізму керування встановлена рухома гайка (5), яка зачіпляється з важелем перепускної кришки (7). Рухома гайка під час обертання гвинта (3) дозволяє відкривати або закривати кришку хлопавки.

Щоб зменшити зусилля відкривання основної кришки (8), спочатку незначним зусиллям відкривається перепускна кришка (7), а потім, за допомогою важеля (9), – основна кришка.

Система пожежогасіння

Пожежі резервуарів з нафтою або нафтопродуктами гасять піною. При цьому шар піни наноситься на поверхню палаючої рідини. Під впливом нагрітої до температури кипіння палаючої рідини частина піни руйнується. Після цього вода у вигляді крапельок, що виділилася в результаті, проходячи через палаючу рідину, охолоджує її поверхневий шар, що призводить до зниження швидкості випаровування рідини. Частина піни, що залишилася, накопичуючись шаром певної товщини на поверхні палаючої рідини, пере-шкоджає випаровуванню останньої. Завдяки цьому, кількість пари нафти чи нафтопродукту, що надходить у зону горіння, різко скорочується і стає недостатньою для підтримання горіння і воно припиняється.

Для гасіння горіння нафти і нафтопродуктів у резервуарах як основний засіб застосовується повітряно-механічна піна середньої кратності (80–150). Допускається застосування повітряно-механічної піни низької кратності (до 10) для гасіння пожеж у резервуарах, обладнаних установками подавання піни через шар пального.

	Гасіння пожеж нафти та нафтопродуктів у резервуарах Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=pDgs5JkTu7A

Нині існує велика кількість різноманітних методів боротьби з вогнем у резервуарних парках для збереження нафти і нафтопро-дуктів, що використовують різне устаткування і механізми пожежогасіння. Усі ці методи поряд з перевагами мають і недоліки, знання яких допоможе правильно вибрати систему пожежогасіння.

Гасіння пожежі шляхом подачі піни від піногенератора, розташованого у верхньому поясі резервуара або на його даху

Піногенератори розташовані на верхньому зрізі обичайки вертикального сталевого резервуара, що призводить до зниження граничного рівня вибуху в резервуарі і зменшення місткості останнього. Система пожежогасіння з застосуванням піногенераторів може використовуватися в автоматичному режимі. При виникненні загоряння пожежними сухотрубами до палаючого резервуара транспортується водний розчин піноутворювача. У корпусі піногенератора, за рахунок підсмоктування повітря, розчин перетворюється в повітряно-механічну піну. Ця піна покриває поверхню нафтопродукту, що перешкоджає подальшому горінню. Але надійність такої системи невелика, тому що практично кожна пожежа резервуара починається з проскакування полум'я всередину газового простору. При цьому пароповітряна суміш миттєво загоряється всередині резервуара, що супроводжується вибухом. У цей момент деформуються елементи піногенераторів, прориваються піногенеруючі сітки, деформується покрівля резервуара і його верхні пояси, а найчастіше - відривається покрівля, обриваються піногенератори і їхні комунікації. Очевидно, що подальше гасіння пожежі буде неможливим.

Гасіння пожежі шляхом подачі піни стовпами від піногенераторів, розташованих на мобільних засобах поза обвалуваннями резервуарів

У цьому випадку ускладнюється доставка піни на палаючу поверхню в різних погодних умовах.

Якщо пінопідіймач максимально наближається до палаючого резервуара, через високу температуру відбувається деформація конструкцій пінопідіймача, піногенеруюча сітка піногенератора прогоряє і після 3 - 4 хвилин роботи устаткування виходить з ладу. Усе це призводить до низької ефективності гасіння пожежі, збільшення витрати піни. При цьому особовий склад наражається на велику небезпеку. Саме через це найчастіше пожежа триває до повного вигоряння нафтопродукту. Ще один значний недолік цього методу - неможливість автоматизації процесів пожежогасіння.

Гасіння пожежі шляхом подачі повітря під тиском у шар підтоварної води з піноутворювачем

Цей метод забезпечує утворення піни за рахунок подавання повітря (інертного газу) під необхідним тиском у шари підтоварної води, що містить поверхнево-активні речовини (ПАР). Проходячи через шар нафтопродукту, піна забезпечує перемішування нафтопродукту, що знижує температуру палаючого шару. При цьому піна виносить на поверхню воду з ПАР, що, потрапляючи в палаючий поверхневий шар, знижує його температуру й ізолює палаючу поверхню від атмосферного повітря. Реалізація цього методу пожежогасіння можлива в автоматичному режимі. Він передбачає наявність особливої уваги до розташування місць входу-виходу технологічних трубопроводів резервуара, необхідно висувати підвищені вимоги до ведення зливно-наливних операцій і контролю рівня палива в резервуарі.

Недоліком методу є те, що піна утворюється і піднімається безпосередньо над місцем випускання повітря і далі розтікається по поверхні. Для швидкого перекриття палаючої поверхні необхідно реалізувати велику кількість отворів випускання повітря. Це вимагає розробки системи випускання повітря - розгалуженого колектора. Наявність колектора на дні резервуара ускладнює проведення технологічних операцій під час обслуговування резервуара. Ще одним недоліком є неможливість перекачування нафтопродукту з палаючого резервуара в "чистому" вигляді, оскільки він перемішаний з піною. Як і в попередньому методі, тут можливе невлучення піни в кишені, утворені уламками металоконструкцій даху резервуара. Отже, необхідно забезпечити відсутність розшарування ПАР у підтоварній воді, що вимагає періодичного її перемішування, особливо при тривалому збереженні нафтопродукту в резервуарі. Варто мати на увазі, що в зимових умовах температура підтоварної води може опуститися нижче від нуля і це унеможливить гасіння пожежі.

Гасіння пожежі шляхом подачі піни від піногенератора через шар нафтопродукту по рукаву (рис. 1.33)

Піна подається на поверхню нафти або нафтопродукту від автономного джерела через рукав установками подачі піни через шар пального, що розташовані внизу резервуара (монтуються на люку-лазі). Ці установки призначені для гасіння пожеж нафти і нафтопродуктів у наземних металевих резервуарах, розрахованих на внутрішній надлишковий тиск у газовому просторі до 200 мм водяного стовпчика.

Принцип, закладений в основу цього методу, полягає в такому. Розчин води і піноутворювача пожежними сухотрубами спрямовується до установки під тиском до 7 атмосфер, ежектується, змішуючись з підсмоктуваним повітрям, утворює повітряно-механічну піну. Піна потрапляє в капсулу зі скрученим еластичним рукавом, що під дією тиску викидається через шар нафти або нафтопродукту на палаючу поверхню, де і виливається піна. Оскільки піна подається через рукав, нафтопродукт в резервуарі не перемішується. Значною перевагою цього методу є те, що з піною на палаючу поверхню виноситься вся вода з ПАР. Піна, що виливається з вільного рукава, приводить його в рух, забезпечуючи її поширення по поверхні нафтопродукту. Установка може забезпечуватися розчином води і піноутворювача як від пожежного автомобіля, так і в автоматичному режимі (автоматична система пожежогасіння). Ще одною перевагою є те, що ці установки працюють зі стандартними піноутворювачами.

Рис. 1.33. Установка подачі піни: 1 - важелі, 2 - хлопавка, 3 - кульковий замок, 4 - натяжний пристрій, 5 - гайка, 6 - штовхач кулькового замка, 7 - гідроциліндр, 8 - керувальний трубопровід, 9 - дифузор, 10 - камера змішування, 11 - кришка люка, 12 - сопло, 13 - фланець установки, 14 - вікна для повітря, 15 - стінка резервуара, 16 - зворотний клапан, 17 - труба, 18 - капсула з рукавом, 19 - стійка, 20 - гайка циліндрична, 21 - коромисло, 22 - гвинт натяжний, 23 - кулькова опора, 24 - стакан, 25 - шайба, 26 - набивка, 27 - гайка затискна, 28 - стійка коромисла, 29 - вісь коромисла

Питання для самоконтролю

1. Яке функціональне призначення резервуару для зберігання нафтопродуктів? 2. Загальна характеристика обладнання резервуару та його розташування. 3. Призначення, загальна будова та принцип роботи дихального клапана резервуару типу КДС. 4. Призначення, загальна будова та принцип роботи дихального клапана резервуару типу КПГ. 5. Призначення, загальна будова та принцип роботи дихального мембранного клапана резервуару типу НДКМ. 6. Призначення, загальна будова та принцип роботи дихального суміщеного клапана резервуару типу НСМДК. 7. Призначення, загальна будова та принцип роботи вентиляційного патрубку типу ПВ-200. 8. Призначення, загальна будова та принцип роботи комплекту обладнання для верхнього забирання палива. 9. Призначення, загальна будова та принцип роботи сифонного крану типу КС-50. 10. Призначення, загальна будова та принцип роботи секційного пробовідбірника типу ПСР. 11. Призначення, загальна будова та принцип роботи хлопавки типу ЕХ-700. 12. Призначення, загальна будова та принцип роботи системи пожежогасіння (установка подачі піни). 13. Переваги та недоліки схем систем пожежогасіння залежно від методів боротьби з пожежею.

Попередня тема

На початок

Наступна тема