ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЯ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ
ДОДАТКИ	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	УКЛАДАЧІ

1. ЕЛЕКТРОТЕРМІЯ

1.7. Електротермічне обладнання ремонтних підприємств

1.7.1. Електричні печі, призначення, будова

1.7.2. Електричні соляні, масляні, лужні ванни

1.7.3. Електровулканізатори

1.7.1. Електричні печі, призначення, будова

Термічне обладнання використовується безпосередньо для теплової обробки різних матеріалів, зокрема металів, і включає в себе різні види печей, нагрівальні установки, ванни, гартівні баки та інше. Термічною (або тепловою) обробкою називається сукупність операцій нагрівання, витримки та охолодження твердих металевих сплавів з метою отримання заданих властивостей за рахунок зміни внутрішньої будови і структури. Основні види термічної обробки: відпал, загартування, відпустка, нормалізація та старіння.

У ремонтних майстернях застосовують електричні печі для нагрівання і термічної обробки деталей; електричні соляні, масляні та лужні ванни; установки індукційного нагрівання промислової, середньої та високої частоти.

Під час нагрівання деталей для загартування, відпалу, штампування, пресування, кування, пайки твердими припоями тощо в ремонтних майстернях використовують електричні печі низькотемпературного (до +700 °С), середньотемпературного (до + 1200 °С) і високотемпературного (до + 1300 °С) нагрівання. Печі мають камеру, викладену з вогнетривкої цегли, теплову ізоляцію, електронагрівальні елементи з ніхрому круглого або прямокутного перерізу, металевий кожух (рис. 1.7.1.) і шафу керування. Задана температура в камері підтримується автоматично за допомогою двопозиційного регулятора температури. Печі вмикають у електромережу безпосередньо або через автотрансформатори.

Рис. 1.7.1. Камерна електропіч типу СНО:

1 – дверці; 2 – нагрівники; 3 – футеровка; 4 – кожух; 5 – коробка виводів;

6 – термопара; 7 – подова плита.

Камерні печі випускаються потужністю від 12 до 125 кВт, максимальна температура в робочій камері 1000 ^оС.

Рис. 1.7.2. Камерна електропіч металооброблювальна

video

не поддерживается вашим

МАЕКОН. Піч камерного типу Maetherm Lab А-7-900. Муфельна піч. Лабораторні печі. (1)

Для керування печами випускають щити керування типу ИЗР (вимірювання, записування і регулювання температури) або більш прості (для малопотужних печей) типу ИР (рис. 1.7.3).

Рис.1.7.3. Принципова електрична схема керування камерною пічкою

Нагрівники печі ЕК живляться через автотрансформатор ТV, який вмикається в мережу контактором КМ1. Дверці печі піднімаються й опускаються електродвигуном М, яким керує реверсивний пускач КМ2. У верхньому і нижньому положеннях електродвигун вимикається кінцевими вимикачами SQ1 і SQ2. У вимкненому стані електродвигун гальмується електромагнітом Y. Нагрівники можуть вмикатись і вимикатись вручну (перемикач SА в положенні Р) або автоматично (положення А) за допомогою терморегулятора SК.

Датчиком температури терморегулятора є термопара ВК, що встановлена у верхній зоні робочої камери. Завдяки високій тепловій інерції регулювання температури здійснюється тільки одним контактом SК2. Контакт SК1 замикається під час перевищення температури в печі вище максимального значення. При цьому загорається сигнальна лампа HL1, звертаючи увагу персоналу на ненормальний режим. Автоматичне вмикання нагрівників можливе тільки під час закритих дверцях, коли замикається блокувальний контакт кінцевого вимикача SQ2.2. Лампи HL2 (червона) і HL3 (зелена) сигналізують про ввімкнений і вимкнений стан нагрівників.

video

не поддерживается вашим

Високотемпературна піч АГНІ ВКП

1.7.2. Електричні соляні, масляні, лужні ванни

Електричні печі з рідкими теплоносіями (соляні, масляні, лужні ванни) дозволяють здійснити швидкий, рівномірний нагрів і охолодження виробів з чорних і кольорових металів під різні види термообробки в інтервалі температур 150 – 1300 °С. Їх відрізняє високий коефіцієнт тепловіддачі до поверхні виробів, рівномірність температурного поля в рідині, можливість нагріву без використання захисних атмосфер. Як теплоносіїв використовують різні солі, розплави лугів і масла.

Електричні соляні ванни застосовують для хіміко-термічної обробки виробів (цементація, ціанування тощо). Теплота в ванні виділяється під час проходження струму через розплав солей між електродами. Робоча температура досягає 850 °С. Вмикають соляні ванни через знижувальні трансформатори.

Соляна ванна СВС 3.6/13 та СВС 10.8.5/6,5

Електричні масляні і лужні ванни застосовують для відпуску деталей та інструменту після загартування. Робоча температура становить 200 – 250°С. Електронагрівальні елементи – ТЕНи.

Ванна для загартування Q 200 в маслі та воді.	Ванна для загартування Q 400 D з додатковим ручним обладнанням для завантаження	Комбінована масляно-загартовуюча та очищуюча ванна

video

не поддерживается ваши

Melting Furnace KB 360-12 and Transportable Holding Furnaces TM 150-11 (2)

Для миття деталей перед ремонтом і під час технічного обслуговування використовують мийні машини з електронагріванням миючої рідини. Електронагрівання рідини здійснюється ТЕНами, які вбудовують безпосередньо в ванни.

Для поверхневого загартування деталей і інструменту, плавлення металів, підігрівання деталей застосовують також індукційні установки низької (50 Гц), середньої (150 – 10000 Гц) та високої частоти (від 60 кГц до 100 МГц).

Глибина проникання струму в метал залежить від частоти струму і з її ростом зменшується. Тому індукційні установки високої частоти дають змогу загартувати поверхню деталі, залишивши в'язкою її серцевину.

Для живлення індукційних установок середньої і високої частот використовують спеціальні високочастотні генератори типу ВЧГ з коливною потужністю 4, 6, 25, 60 і 100 кВт.

1.7.3. Електровулканізатори

Рис. 1.7.4. Електровулканізатор

Для місцевого ремонту гумових камер, покришок та інших гумових виробів у майстернях використовують електровулканізатори. Електровулканізатор має електронагрівник, який нагріває затиснуту в спеціальному пристрої пошкоджену ділянку камери до температури 130 – 150 °С. Температура автоматично підтримується за допомогою температурного регулятора. Необхідна видержка часу створюється за допомогою реле часу.

Електровулканізатор призначений для місцевого ремонту шин і камер легкових і малотоннажних вантажних автомобілів всіх типів методом гарячої вулканізації під тиском.

Технічні характеристики:

Тип – стаціонарний;

Режим роботи – автоматичний;

Мережа живлення – 220 В, 50Гц;

Споживана потужність кВт ∙ год – 0,5;

Діапазон регулювання часу (хв,) – 10 – 110;

Зусилля притиснення пластиру (кгс) – 700;

Необхідний робочий тиск повітря, атм. – мin 2 max 6;

Габаритні розміри, мм: 870х210х730.

Взимку для полегшення пуску двигунів тракторів і автомобілів за допомогою електронагрівників підігрівають картерне масло. Для цього в піддон картера двигуна вміщують трубчастий електронагрівальний елемент. Потужність його залежить від типу двигуна і температури зовнішнього повітря. Температура масла контролюється за допомогою температурного реле. Для підігрівання двигунів взимку використовують також електрокалорифери з розподільними повітропроводами.

Для сушіння лакофарбових покрить під час проведення ремонтів сільськогосподарської техніки і електродвигунів використовують інфрачервоне нагрівання. Інфрачервоні лампи вмонтовують у стінки сушильної камери на відстані 0,2 – 0,5 м від пофарбованої поверхні виробу і на такій же відстані одну від одної, щоб забезпечити рівномірне опромінення пофарбованої поверхні.

Питання для самоперевірки

1. Що відноситься до основного електротермічного обладнання ремонтного виробництва, та в яких процесах його застосовують?

2. Як влаштована електрична піч опору?

3. Поясніть роботу принципової електричної схеми камерної печі опору.

4. З якою ціллю використовуються соляні і масляні ванни?

5. З якою ціллю використовуються індукційні електронагрівальні установки?

6. Яким чином можна полегшити пуск автотракторних двигунів взимку?

Попередня тема

На початок

Наступна тема