|
|
ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЯ Електронний посібник |
|
|||||||||||||||||||||||
1.6. Електричні
холодильні машини і теплові насоси 1.6.2 Термоелектричні холодильники Одним з ефективних способів консервації і зберігання сільськогосподарських продуктів
є їх охолодження. Охолоджують
молоко, м'ясо, свіжу рибу, масло, овочі, ягоди під
час короткочасного зберігання, а під час тривалого зберігання заморожують у спеціальних холодильних
камерах. Для одержання холоду застосовують
холодильні машини.
поддерживается вашим
браузером. Повітро-охолоджувач Пристрій, що здійснює перенесення
теплоти від середовища з нижчою
температурою до середовища з вищою
температурою, називають трансформаторами
теплоти. Залежно від цілей процесу один і той же трансформатор теплоти
може охолоджувати робоче середовище, працюючи як холодильна машина,
або нагрівати робоче середовище, працюючи як тепловий насос, або одночасно охолоджувати одне робоче середовище і нагрівати інше (комбінований режим). Останній
режим найефективніший в енергетичному і
економічному відношеннях. Згідно з законами термодинаміки, перенесення теплоти від середовища з нижчою температурою до середовища
з вищою температурою можливий
під час споживання
трансформатором теплоти зовнішньої
енергії (електричної, механічної та ін.). Трансформатори теплоти можуть бути компресійними (механічними),
абсорбційними (термохімічними), напівпровідниковими (термоелектричними). Найбільше розповсюдження мають компресійні трансформатори частоти, а найдосконаліші і перспективніші – термоелектричні. Так, для охолодження і зберігання молока
на фермах використовують холодильні
установки УВТ-10, АВ-30, МВТ-14, МВТ-20, резервуари-охолоджувачі
молока ТОМ-2А, ТО-2, ТОВ-1, РПО-1,6, РПО-2,5 та ін. Технічні характеристики холодильних
установок Таблиця 1.6.1.
Для охолодження і зберігання овочів та фруктів у сховищах використовують фреонові холодильні установки
ХМФ-16 та ХМФ-32. Всі ці
установки мають компресійні
електрохолодильні машини.
поддерживается
вашим браузером. Охолодження в картоплесховищі Принципіальну схему роботи компресійної холодильної машини зображено на рис. 1.6.1.
Компресор 1 відсмоктує з випарника 4 вологу пару газоподібного фреону, стискає її і
нагнітає в конденсатор 2. У конденсаторі газоподібний фреон
охолоджується і перетворюється
на рідину. Під тиском рідкий фреон протікає через терморегулювальний
вентиль 3, дроселюється, тобто
різко знижує свій тиск, і надходить у випарник 4.
Внаслідок зниження тиску
фреон випаровується (закипає)
і відбирає теплоту від
води, яка оточує випарник.
Холодна вода подається насосом в охолоджувач. З випарника газоподібний фреон знову засмоктується компресором і
далі його рух повторюється. Рис 1.6.1. Принципіальна схема роботи компресійної холодильної машини: 1 – компресор; 2 –
конденсатор; 3 – терморегулювальний вентиль; 4 – випарник; 5 – насос
(вентилятор). У холодильних машинах найчастіше використовують холодильний
агент R12 (фреон -12) – діфтордіхлорметан СF2Cl2 з
температурою кипіння (-29,7 оС)
і холодильний агент R17 – аміак NH3 з
температурою кипіння – (-33,4 оС). Основними параметрами холодильних машин є холодопродуктивність Pх і холодильний коефіцієнт
e. Холодопродуктивність, кДж год-1 (холодильна
потужність, кВт) – це кількість теплоти, яку холодильна
машина може відібрати від охолоджуваного середовища за одиницю часу.
де К – коефіцієнт запасу, К=1,2; QХ – кількість теплоти, що відбирається
від охолоджуваного середовища за проміжок часу Т
(год), кДж; т – маса охолоджуваного середовища, кг; С – питома теплоємність охолоджуваного
середовища, кДж/(кг×оС); q1 і q2 – початкова і кінцева
температура, оС. Холодильний коефіцієнт є величиною безрозмірною
– це відношення холодопродуктивності до затраченої
компресором роботи за одиницю часу. де W – енергія, яка споживається електродвигуном компресора за
час Т, кДж; hК – ККД компресора (0,6 – 0,7); hД – ККД електродвигуна. 1.6.2. Термоелектричні
холодильники У термоелектричних
холодильниках трансформатором теплоти є термоелектрична батарея, яка
складається із великої кількості послідовно з’єднаних напівпровідників
термоелементів з електронною (n) і дірчатою (р) провідністю
(рис.1.6.4). Рис.1.6.4. Принципіальна схема термоелектричного
трансформатора теплоти В основі роботи термоелектричних трансформаторів
теплоти лежить явище Пельтьє. Під час пропускання постійного електричного струму від додатного р елемента до від’ємного n в місці їх контакту (спаю) відбувається
виділення теплоти, а під час зворотного напряму
струму – поглинання. Таким чином, у термоелектричній батареї чергуються гарячі спаї, в яких виділяється – верхній температурний рівень
і холодні спаї, поглинаючі теплоту, – нижній температурний рівень. Фізична суть явищ термоелектричного
охолодження і нагрівання полягає в наступному. В місці спаю двох різнорідних провідників виникає внутрішня (контактна) різниця потенціалів, обумовлена різною роботою виходу електронів. Під час пропускання струму по колу термоелементів
в одному контакті, де напрям
потоку електронів співпадає
із контактною різницею потенціалів, кінетична енергія електронів зростає і спай нагрівається (р
– n перехід). В іншому спаї
контактна різниця потенціалів
гальмує електрони (їм необхідно подолати енергетичний бар’єр, для чого потрібна енергія) і спай охолоджується (n – р перехід). Під час зміни напряму протікання струму положення змінюється на зворотне. Теплота, що виділяється гарячими спаями або
поглинається холодними,
носить назву теплоти Пельтьє і визначається за
формулою де П – коефіцієнт Пельтьє, В; І – сила
струму в колі термоелементів,
А. Коефіцієнт Пельтьє де a1, a2 – коефіцієнти термо-єлєктрорушійної сили віток термоелемента, В/оК; Т – температура
відповідного спаю, оК. Помістивши холодні спаї в холодильну камеру, а гарячі – зовні, отримаємо термоелектричний холодильник. У практиці тваринництва
застосовують невеликі за потужністю переносні термоелектричні
холодильники, які живляться від
сухих елементів і призначені для швидкого охолодження і зберігання біологічних об’єктів у селекційній роботі і ветеринарії. Термоелектричні теплові насоси особливо перспективно застосовувати
як кондиціонери.
Легкий перехід від охолодження на нагрів і, відповідно, висока гнучкість у порівнянні із звичайними системами дають значні переваги термоелектричним кондиціонерам.
У сільському господарстві часто виникає потреба – одні продукти нагрівати,
а інші охолоджувати. «Перекачувати»
теплоту від одних продуктів
до інших з невеликою витратою електричної енергії можуть компресійні теплові насоси. Ці насоси працюють за оберненим термодинамічним циклом подібно
до холодильних машин (рис. 1.6.1). Компресор подає газоподібний фреон з температурою +80 – +90 °С
у конденсатортеплообмінник, де
фреон, віддаючи тепло воді,
охолоджується і перетворюється
на рідину. Далі фреон надходить
у випарник, занурений у розсіл. Під час випаровування фреон охолоджує розсіл. Холодний розсіл насосом подається в охолоджувач молока. Із випарника газоподібний фреон знову надходить у компресор, і далі його рух повторюється. Економічність роботи теплових
насосіїв характеризують коефіцієнтом
перетворення енергії
де QХ – холодопродуктивність установки, кДж × год-1; QТ – теплопродуктивність
установки, кДж × год-1; W – спожита тепловим насосом енергія,
кДж × год-1. Формула вірна для цикла, коли
доводиться одні продукти охолоджувати, а інші нагрівати.
Якщо тепловий насос використовують тільки для охолодження або нагрівання (наприклад, у систем створення
штучного мікроклімату), то коефіцієнт
перетворення енергії визначають за формулою; Величина коефіцієнта
КПЕ знаходиться в межах 2,5 – 5. Отже, на одиницю затраченої енергії можна одержати 2,5 – 5 одиниці теплоти. При цьому енергія не створюється, а передається від одного середовища іншому. Випускаються компресійні фреонові теплові насоси НТ-25,
НТ-40, НТ-80 тепловою потужністю від 11,6 до 128 кВт, термоелектричні
ТН-1,5, ТН-3, ТН-5, ТН-7,5 теплопродуктивністю від 2,9 до 14,5 кВт. За принципом дії побутові
холодильники поділяються на компресійні, абсорбційні
і термоелектричні. Компресійні
і абсорбційні холодильники живляться
від електромережі напругою 127 і 220 В і використовуються в домашніх умовах. Термоелектричні
холодильники виготовляються у вигляді
переносних, живляться від джерел постійного
струму напругою 12 або 24 В і називаються автомобільними. Холодильники
класифікують за: ü
призначенням – на холодильники і морозильники (М); ü
способом отримання холоду – на компресійні (К), абсорбційні (А) і термоелектричні
(ТЕ); ü
способом встановлення – на вбудовані наземні у вигляді шафи (Ш), вбудовані наземні у вигляді стола (С), вбудовані настінні (Н), блочно-вбудовані (Б), переносні
(П); ü
ступенем комфортності – на холодильники звичайні і
підвищеної (П) комфортності; ü
кількістю камер – на однокамерні і двокамерні (Д); ü
загальним об’ємом холодильної камери у кубічних дециметрах. Компресійні холодильники Холодоагентом у компресійних холодильниках
є хладон-12 (дифтордихлорметан). Пара хладону компресором (рис. 1.6.5.) відсмоктується
з випарника через трубку. Стиснена
компресором пара по напірній
трубці подається у конденсатор. Там вона віддає
тепло у навколишнє середовище,
внаслідок чого зріджується. Рис.1.6.5. Схема роботи
компресорного холодильника Рідкий хладон із конденсатора надходить
у фільтр-осушник, а з нього
через капілярну трубку – у випарник.
Капілярна трубка створює необхідний для роботи агрегату
перепад тиску від 600 –
1050 кПа в конденсаторі до 98 кПа у випарнику. Під час низького тиску рідкий холодоагент кипить, відбираючи теплоту від стінок випарника
і повітря холодильної камери. З випарника пара хладону
через всмоктувальну трубку знову
засмоктується компресором
і далі його рух повторюється. Компресор
приводиться в рух електродвигуном.
поддерживается вашим браузером. Принцип роботи з компресором Абсорбційні холодильники Побутові холодильники абсорбційного типу призначені для
короткочасного зберігання
харчових продуктів, які швидко псуються та вироблення харчового льоду. Особливістю абсорбційних холодильників є відсутність рухомих частин, завдяки чому збільшена їх довговічність і відсутній шум. Але вони споживають
більше електроенергії, ніж компресійні холодильники. Продуктивність абсорбційних холодильників значно нижча за компресійні, тому процес охолодження в них
проходить значно повільніше. В абсорбційних холодильниках відбувається процес поглинання (абсорбції) рідким або твердим поглиначом
пари холодоагенту, що утворюється
у випарнику. Холодоагентом
є аміак, а поглиначом-вода.
При цьому утворюється
водно-аміачний розчин. Агрегат заповнюється водно-аміачним
розчином і воднем під тиском 1,47 – 1,96 МПа. Водень створює протитиск парові аміаку в конденсаторі. Холодильний агрегат працює так: концентрований водно-аміачний розчин з початковою концентрацією
близько 35 % підігрівається
нагрівником 14 (рис. 1.6.6) у термосифоні
генератора до температури 165 – 175 оС. Парорідинна суміш, що утворилася під час кипіння розчину, піднімається по
термосифону вгору. Після виходу з термосифона суміш розділяється: водно-аміачна
пара спрямовується до паровідвідної
трубки, а слабкий водно-аміачний
розчин через трубку і теплообмінник
і надходить у верхню частину абсорбера. Водно-аміачна
пара з трубки проходить через регенератор і дефлегматор у
конденсатор. У регенераторі відбувається підвищення концентрації
аміаку завдяки охолодженню пари концентрованим
розчином. Остаточне очищення пари аміаку від домішок води відбувається внаслідок охолодження
суміші у дефлегматорі.
При цьому флегма (концентрований
розчин аміаку) по трубці повертається до
генератора, а очищена пара аміаку охолоджується і зріджується в конденсаторі. Охолоджений рідкий аміак
надходить у випарник, де відбувається його випаровування, що супроводжується
поглинанням тепла з холодильної
камери. Між випарником і абсорбером циркулює
водень у суміші з аміаком під великим тиском. У випарнику аміачна пара змішується з бідною водно-аміачною сумішшю і через регеративний газовий теплообмінник опускається до збірника розчину. Туди ж через теплообмінник надходить і частина рідкого аміаку, що не випарувалася. Опускаючись по трубках абсорбера, слабкий
аміачний розчин, що надійшов по трубці, абсорбує пару аміаку з багатої водно-аміачної суміші та у вигляді концентрованого розчину нагромаджується у збірнику розчину. Питома вага водно-аміачної суміші,
збідненої внаслідок абсорбції,
значно зменшується. Суміш виштовхується з абсорбера
вгору в регеративний теплообмінник, де охолоджується
насиченою водно аміачною сумішшю що надходить з випарника. Охолоджена, бідна водно-аміачна суміш знову надходить у випарник. Концентрований водно-аміачний розчин із збірника
надходить у теплообмінник
розчинів, де підігрівається
слабким водно-аміачним розчином, що повертається з
генератора по трубці. Нагрітий
насичений водно-аміачний розчин піднімається у термосифон і процес повторюється. Акумулятор водню збирає водень та газоподібний аміак і стабілізує роботу
холодильного агрегату під час підвищення температури довкілля. Рис. 1.6.6. Холодильний
агрегат абсорбційного холодильника Питання для самоперевірки 1. Що таке трансформатори
теплоти і де вони застосовуються? 2. Як поділяються трансформатори
теплоти за принципом дії? 3. Який принцип дії компресорної холодильної машини? 4. Які холодильні агенти
використовуються в холодильних
машинах? 5. Що таке холодопродуктивність
і холодильний коефіцієнт? 6. У чому полягає явище Пельтьє? 7. Який принцип дії термоелектричного трансформатора теплоти? 8. Який принцип дії електротеплових насосів? 9. Як визначити коефіцієнт
перетворення енергії
теплового насоса? 10. Які є типи теплових насосів? |
||||||||||||||||||||||||||