ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ ТА ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ

Електронний посібник

РОЗДІЛ 8

ЕКСПЛУАТАЦІЯ СИЛОВИХ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ

8.1. ПРИЙМАННЯ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ

8.2. НАГЛЯД ЗА КАБЕЛЬНИМИ ЛІНІЯМИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ЇХ ОХОРОНИ

8.3. КОНТРОЛЬ ЗА НАВАНТАЖЕННЯМ І НАГРІВОМ КАБЕЛІВ

8.4. ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЬ ПОШКОДЖЕННЯ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ

8.5. ЕКСПЛУАТАЦІЯ МАСЛОНАПОВНЕНИХ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ



Рис. 8.1; 8.2. Прокладання кабельної лінії електропередачі

8.1. ПРИЙМАННЯ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ

Прокладка і монтаж кабельних ліній всіх напруг, які споруджуються будівельно-монтажними організаціями інших відомств і передаються потім в експлуатацію енергосистемі (рис. 8.1 та 8.2), виконуються під технічним наглядом експлуатаційного персоналу енергосистеми. При цьому забезпечується контроль за якістю робіт. Виконуючий нагляд перевіряє стан кабелю на барабанах, що прокладається, якість муфт і монтажних матеріалів.

Приймання кабельної лінії в експлуатацію здійснюється спеціальною комісією. Члени комісії перевіряють технічну документацію і виконують обхід траси.

Для включення кабельної лінії в роботу виконуються такі операції:

•► визначення цілості кабелю і фазування його жил;

•► вимірювання опору заземлення біля кінцевих муфт;

•► перевірка дії пристроїв захисту від блукаючих струмів;

•► визначення активного опору жил кабелю і робочих ємностей (для кабелів 20 кВ і вище);

•► вимірювання опору ізоляції мегаомметром 2 500 В і випробування підвищеною напругою випрямленого струму. Для ліній 110 кВ і вище натомість випробувань випрямленням струмом допускається проведення випробувань підвищеною напругою частотою 50 гЦ;

•► визначення характеристик масла для всіх елементів маслонаповнених кабельних ліній 110 кВ і вище.

Під час приймання в експлуатацію маслонаповнених кабелів окрім власне самої кабельної лінії приймається і весь комплекс споруд, що відносяться до маслонаповненої лінії, маслопідживлювальні пристрої, кабельні колодязі для муфт, тунелі, канали, антикорозійний захист, система сигналізації і автоматики встановлена на лінії.

8.2. НАГЛЯД ЗА КАБЕЛЬНИМИ ЛІНІЯМИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ЇХ ОХОРОНИ

За технічним станом кабелів і трас кабельних ліній ведеться систематичний нагляд. До основних заходів щодо охорони кабельних ліній відносяться періодичні обходи і огляди трас кабелів, допуск до розкопок на трасах і поблизу кабельних ліній та нагляд за ними, роз’яснення населенню і керівникам організацій про недопустимі й самовільні дії щодо розкопок кабелів і їх механічних пошкоджень.

Кабельні лінії оглядаються за графіком залежно від напруги і умов прокладки кабелів. Наприклад, періодичністю огляду трас кабелів до 35 кВ, прокладених в місцях з вдосконаленим покриттям – 1 раз на 12 місяців; кінцевих муфт, розташованих в трансформаторних і інших приміщеннях, одночасно з оглядом решти устаткування.

Крім періодичних обходів і оглядів кабельних ліній електромонтерами виконуються вибіркові обходи і огляди інженерно-технічним персоналом. У періоди паводків і дощів, а також під час відключень ліній релейним захистом призначаються позачергові обходи і огляди.

8.3. КОНТРОЛЬ ЗА НАВАНТАЖЕННЯМ І НАГРІВОМ КАБЕЛІВ

Контроль за навантаженням кабельних ліній, що відходять від електростанцій і підстанцій з постійним чергуванням персоналу, виконується за показами щитових вимірювальних приладів. На підстанціях, де немає постійного чергування персоналу, контроль виконується періодично. Вимірювання навантажень і напруг виконується 2 –3 рази на рік у літній період і в осінньо-зимовий під час максимального навантаження. На підставі результатів вимірювань розробляються заходи, що забезпечують надійну і економічну роботу як окремих кабельних ліній, так і всієї електричної мережі.

Для вимірювань рекомендується застосувати терморезистори або термопари і лише в крайньому випадку термометри.

8.4. ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЬ ПОШКОДЖЕННЯ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ

Перш за все встановлюється характер пошкодження. Для цього мегомметром 2 500 В вимірюється опір ізоляції струмопровідних жил кабелю щодо землі і між кожною парою жил. Перевіряється відсутність обриву жил. Після цього встановлюється зона, у межі якої є пошкодження, а потім вже безпосередньо на трасі кабельної лінії відшукується місце пошкодження (рис. 8.3).

Рис. 8.3. Знаходження місць пошкодження

Визначення зони пошкодження виконується наступними методами:

•► петльовим;

•► імпульсним;

•► методом коливального розряду;

•► індукційний метод;

•► акустичний метод.

Петльовий метод використовується у разі пошкодження ізоляції однієї або двох жил щодо оболонки за відсутності обриву жил. Для вимірювань застосовується чутливий міст.

Імпульсний метод застосований на вимірюванні інтервалу часу між методом надсилання імпульсу електромагнітної хвилі на пошкоджену лінію і моментом повернення відбитого імпульсу від місця пошкодження до місця підключення приладу. Застосування приладів таке ж, як для відшукання місць пошкоджень на повітряних лініях.

Метод коливального розряду застосований на тому, що під час пробою кабелю в пошкодженому місці виникає розряд, період коливання якого пропорційний відстані до місця пошкодження.

Період коливання вимірюється електронним мікросекундоміром. Прилад приєднується через дільник ємності до кабелю на час випробування його підвищеною напругою від випрямної установки.

Індукційний метод набув широке поширення під час пошуку місць замикання між жилами. Під час вимірювання по двох замкнутих між собою жилами кабелю проходить струм 10 – 20А звукової частоти 800 – 1000Гц від спеціального генератора. Навколо кабелю до місця замикання виникають електромагнітні коливання, що розповсюджуються і над поверхнею землі. По трасі кабелю проходить оператор з приймальною рамкою, підсилювачем і телефоном і прослуховує звучання спочатку посилюється, а потім на відстані 0,5 – 1 м за місцем пошкодження припиняється.

Акустичний метод аналогічний індукційному. Різниця у тому, що на жили кабелю подаються імпульси від кенотронної установки. Ці імпульси формуються за допомогою підключених до кенотрона конденсатора і розрядника. Імпульс, який надсилається через 1 – 3с в кабель, супроводжується в місці пробою іскровим розрядом, звук якого добре прослуховується над поверхнею землі за допомогою телефона, підключеного через п’єзоелемент з підсилювачем.

Для проведення випробувань вказаними методами кабельні лабораторії укомплектовуються всім необхідним устаткуванням і приладами.

8.5. ЕКСПЛУАТАЦІЯ МАСЛОНАПОВНЕНИХ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ

Рис. 8.4. Маслонаповнена кабельна лінія

Маслонаповнені кабелі 110 – 500 кВ випускаються двох типів: низького і високого тиску. Підтримка відповідного тиску в кабелях низького тиску забезпечуються баками тиску, які розташовані в певних розрахункових точках кабельної лінії, а в кабелях високого тиску – автоматичними маслопідживлювальними установками.

Успішно експлуатуються також кабельні лінії 110 – 500 кВ високого тиску в сталевих трубах з циркуляцією і штучним охолоджуванням масла.

Експлуатація маслонаповнених кабельних ліній пов’язана з необхідністю систематичного спостереження за станом маслопідживлювальних пристроїв, якістю заповненого масла, геометричністю всієї масляної системи і запобіганням попаданню в кабелі повітря, а також утворенням газу внаслідок розкладання масла.

Для кожної маслонаповненої кабельної лінії встановлені межі допустимих змін тиску масла, при відхиленні від яких кабель виводиться в ремонт для з’ясування і усунення причини, що викликала зміна тиску. Спостереження за тиском масла виконується за допомогою електроконтактних манометрів. Крім того, коливання тиску масла в кабелях фіксуються самописними манометрами.

Контроль за роботою всіх елементів маслопідживлювальних пристроїв виконується під час оглядів. Характеристики масла контролюються шляхом відбору і аналізу проб масла зі всіх елементів кабельної лінії.

Особлива увага під час експлуатації маслонаповнених кабельних ліній звертається на запобігання корозійним руйнуванням оболонок кабелів і сталевих трубопроводів на лініях високого тиску. З цією метою регулярно відбираються проби грунту в місцях, де є підозри на його корозійну активність. Ведеться контроль за безперервною роботою пристроїв катодної поляризації. Ефективність і правильність їх дії перевіряються вимірюванням захисних потенціалів у контрольних пунктах не рідше 1 разу на рік.

Питання для самоконтролю

1. Як проводиться приймання кабельної лінії в експлуатацію?

2. Які операції проводять перед включенням кабельної лінії в роботу?

3. Як проводиться нагляд та охорона кабельних ліній?

4. За допомогою яких приладів проводиться контроль за навантаженням і нагріванням кабельної лінії?

5. Проаналізуйте петльовий та імпульсний методи визначення пошкоджень кабельних ліній.

6. Проаналізуйте індукційний та коливального розряду методи визначення пошкоджень кабельних ліній.

7. Як відбувається спостереження за масло наповненими кабельними лініями?

8. Як запобігають корозійним руйнуванням оболонок кабелів?

Попередня тема

На початок

Наступна тема