/ |
|
АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ
ПРОЦЕСІВ І СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО
КЕРУВАННЯ Електронний посібник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9. СИСТЕМИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО КОНТРОЛЮ ТА АВТОМАТИЗОВАНОГО КЕРУВАННЯ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9.3. Автоматизовані системи керування технологічними процесами 9.3.1. Автоматизовані системи керування технологічними процесами 9.3.2. Централізований контроль та управління в сільськогосподарському
виробництві
· розраховує
і реєструє поточні і підсумкові технологічні й економічні показники; ·
визначає оптимальні параметри
технологічного режиму; ·
формує і реалізує сигнали керування, що забезпечують ведення
оптимального режиму; ·
коректує алгоритми функціонування
за змін умов у технологічному
процесі. Перераховані функції можуть бути виконані тільки зя наявності ЕОМ. Отже, використання ЕОМ для керування технологічним процесом – одна з основних особливостей АСУ ТП.
· порадника
оператора; · супервізорного
керування; · безпосереднього
керування. У режимі збору й обробки інформаційні параметри
технологічного процесу перетворяться в цифрову форму і
вводяться в ЕОМ. Після обробки в ЕОМ інформація надходить на пристрої відображення технологічних параметрів. Статистична інформація і низка технологічних
показників фіксуються в пам'яті ЕОМ і виводяться на друк для оформлення
документального звіту про технологічний
процес (рис. 9.3.1). Робота ЕОМ у режимі збору й обробки інформації використовується в тих випадках,
коли через складність технологічного
процесу функції за визначенням і формуванням керуючих впливів має виконувати оператор.
·
розраховує оптимальні параметри
технологічного процесу, ·
визначає значення установок локальних
систем автоматичного керування і формує закон керуючих впливів. Дані з ЕОМ надходять через засоби відображення інформації у формі рекомендацій оператору.
Оператор на основі цих даних і власного досвіду керування приймає відповідні рішення про коректування ходу технологічного процесу. ЕОМ у режимі порадника використовують у технологічних процесах у яких необхідний обережний підхід до рішень, виробленими формальними математичними методами. До таких процесів
можна віднести складні біологічні режими у тваринництві і рільництві. У режимі
супервізорного керування АСУ ТП з ЕОМ є дворівневою ієрархічною системою. Нижній рівень,
безпосередньо зв'язаний з
технологічним процесом, утворять локальні підсистеми керування з окремими технологічними
параметрами. На верхньому
(другому) рівні
керування використовується
ЕОМ, основною функцією якої
є визначення оптимального технологічного
режиму й обчислення на його
основі настроювань локальних підсистем. Супервізорний режим дозволяє здійснювати
автоматичне керування технологічним процесом. За
оператором залишаються функції
спостерігача за процесом
і в разі потреби коректування
мети керування. У режимі
безпосереднього керування ЕОМ розраховує керуючі впливи і передає їх безпосередньо
на виконавчі органи. У
таких АСУ ТП локальні САУ підсистеми
не вимагаються. За оператором залишаються
ті ж функції, що і при супервізорному керуванні. При керуванні складними технологічними об'єктами, наприклад великими птахівницькими
фабриками, рекомендується використовувати
багаторівневі АСУ ТП. Вони складаються з окремих підсистем, між якими встановлені відносини супідрядності. Кожна підсистема має ЕОМ, що працює
в одному з описаних вище режимів. Для таких АСУ ТП характерно, що
в міру просування від нижніх рівнів
до верхніх інформація про
стан технологічного об'єкта
узагальнюється, а керуючі
впливи формуються для більш великих частин технологічного процесу.
·
скоротити обсяги обслуговування
численних роз'єднаних
установок за рахунок прискорення
пошуку місць ушкодження і вживання необхідних заходів щодо їхнього усунення; · підвищити
надійність роботи устаткування; ·
вести більш точний облік витрати кормів, трудових витрат і отриманої продукції; ·
забезпечити прискорене виконання обчислювальних операцій і безпосередній зв'язок з вищим адміністративно-управлінським апаратом
і системою збору й обробки
інформації. Однієї з форм систем централізованого
контролю є диспетчерська служба, що за штатом обов'язкова у всіх комплексах.
·
погоджує за допомогою засобів
зв'язку взаємодії між персоналом, який знаходиться в різних місцях;
·
здійснює постійний контроль за допомогою
засобів сигналізації за
ходом виконання технологічних
процесів; ·
виконує з пульта диспетчера дистанційне керування технологічними процесами; ·
одержує зведення про неполадки і перерви в роботі установок про гранично допустимі відхилення і виникнення аварійних ситуацій, ·
приймає рішення по усуненню перерахованих порушень. · сигналізації;
· телефонними
станціями; · гучномовним
зв'язком; · радіостанціями;
· телевізійними
установками; ·
пристроями оргтехніки і засобами
відображення інформації. Завдяки введенню в господарствах диспетчерської служби змушені простої сільськогосподарських машин і установок скоротилися на 25%, утрати продукції – на 7–15%. Впровадження АСУП, а потім ГАСУП піднімає
керування виробничо-господарською
діяльністю на нову, більш високу якісну ступінь. За визначенням і призначенням АСУП є людино-машинною
системою, призначеною для вирішення
організаційно-економічних завдань
з метою одержання максимуму продукції
за мінімуму матеріально-технічних
і трудових витрат.
АСУП, будучи новим кроком у теорії і
практиці керування, вимагає використання і розробки нових принципів і методів
керування, моделювання, математичного забезпечення і технічного оснащення. Основна відмінність АСУП від
АСУ ТП і САУ – необхідність обліку
присутності людського
фактора в системі (рис. 9.3.3). Під час використання АСУП необхідно вирішувати питання спілкування людини з ЕОМ, розробки методів оперативного керування виробництвом у діалоговому режимі ЕОМ, готовність управлінського апарату до використання нової технічної бази обробки даних і вироблених машиною рішень. АСУП і ГАСУП сільськогосподарського призначення
перебувають у стадії розробки і досвідченого впровадження у виробництво. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||