ПРОЄКТУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЗЕЛЕНОГО БУДІВНИЦТВА

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ		АНОТАЦІЯ	УКЛАДАЧІ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	САМОСТІЙНА РОБОТА	ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ	КУРСОВЕ ПРОЄКТУВАННЯ	ТЕСТИ

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

3.5. Особливості проєктування територій обмеженого користування

Питання: Правила підбору асортименту рослин та розташування типів зелених насаджень.

Мета: ознайомитись із функціональним зонуванням лікувальних закладів, територій курортного призначення, навчальних закладів, шкіл, дитячих садків та правилами підбору асортименту рослин

Зміст роботи

1. Ознайомитись із навчальним матеріалом і на його основі розробити конспект 2. На основі розробленого конспекту скласти порівняльну таблицю функціонального зонування закладів обмеженого користування.

Після опрацювання студент має знати:

особливості функціонального зонування лікувальних закладів, територій курортного призначення, навчальних закладів, шкіл, дитсадків;

правила підбору асортименту рослин для тих чи інших закладів обмеженого користування;

уміти:

підбирати асортимент рослин для будь-якого закладу обмеженого користування.

Форми контролю: письмове опитування, індивідуальне оцінювання самостійної роботи

Основні теоретичні відомості

Правила підбору асортименту рослин та розташування

типів зелених насаджень

Планувальна організація території лікарні, її озеленення, передбачають використання різноманітних засобів і прийомів ландшафтної архітектури, а також підбір асортименту рослин із урахуванням специфіки лікувального закладу. Наприклад, на територіях лікарень кардіологічного профілю обмежується застосування хвойних порід, а під час трасування дорожньої мережі парку створюються теренкури та алеї з нахилом полотна до 5^о для дозування ходьби. Маршрути теренкурів не мають співпадати з дорогами та ділянками території, які інтенсивно відвідуються.

У парках туберкульозних лікарень кількість відкритих майданчиків – соляріїв та аераріїв збільшується з розрахунку 0,5 м² на хворого, щоб забезпечити їм тривале перебування на свіжому повітрі. Тут широко застосовуються хвойні насадження, які володіють високою фітонцидністю (особливо в літній період) і сприятливо впливають на органи дихання.

Парки інфекційних лікарень формуються із декількох ділянок згідно з кількістю відділень, об’єднаних в один загальний масив. Ділянки відділяються щільними і високими живоплотами. Під час створення паркового ландшафту використовуються види дерев і чагарників з високими фітонцидними властивостями.

На територіях психіатричних лікарень за рахунок скорочення відкритих майданчиків для лікування сонцем і повітрям, територія парку розширюється на 25 % і за рахунок цього створюються плодовий сад та город для праці хворих. Сад відокремлюється вузькими зеленими захисними смугами. Вхід до нього оформлюється ліанами та стаціонарними вазами з квітучими багаторічниками. Одна із сторін саду прилягає до господарського двору.

На території парку розміщуються ізольовані посадками майданчики для відпочинку, окремо жінок та чоловіків. Під час формування паркового пейзажу враховуються стимулюючі та заспокійливі фактори, що утворюються групуванням дерев з відповідними формами крони, які позитивно впливають на організм.

Парки дитячих лікарень включають, як правило, різноманітний асортимент квітів, дерев і чагарників у різноманітних поєднаннях, що має не тільки декоративно-оздоровче, але й учбово-пізнавальне значення. Тут висаджується значна кількість екзотів. Під час підбору асортименту рослин для дитячих лікарень недопустимим є використання колючих та отруйних дерев, чагарників і трав’янистих рослин. Майданчики для ігор, відпочинку та лікувальної фізкультури диференціюються за віковими групами.

Багатопрофільні лікарні відрізняються найбільшою специфікою ландшафтної організації території. Кожний корпус має на своїй ділянці майданчики тихого відпочинку (0,5 м² на хворого) – аерарії, солярії тощо, а також прогулянкові доріжки та лікувальні теренкури. Майданчики мать зручно з’єднуватися з лікувальними відділеннями та загальною парковою зоною.

В організації функціонального просторового середовища лікувальних закладів максимально використовуються захисні зелені смуги. Так, наприклад, навколо території лікарні передбачається смуга шириною не менше 10 м, а з підвітреної сторони або із сторони джерел забруднення – не менше 15 м з посадок щільної конструкції (низькорослих чагарників у поєднанні з окремими високими деревами або двоярусних деревно-чагарникових смуг з розривами через кожні 15 – 20 м для поліпшення аерації території).

Деревно-чагарникові зелені смуги використовуються для ізоляції моргу, лікувальних корпусів, поліклініки, господарських будівель та споруд, а також проїздів. Для ізоляції окремих майданчиків (аераріїв, соляріїв, ігрових тощо) використовуються живоплоти, рядові посадки низькорослих видів кущів, а також квіткові рабатки та міксбордери.

Підбір дерев і чагарників

Важливе значення в озелененні лікувальних закладів має правильний підбір дерев з активізуючими та заспокійливими формами крон. У теорії пластичного мистецтва горизонтальна лінія вважається заспокійливою, вертикальна – стимулюючою, а похила лінія – неспокійною, неврівноваженою. Наприклад, конічна форма дерев, має стимулюючий, а іноді й подразнювальний вплив на психіку людини.

Пасивно-депресивний вплив мають силуети дерев більш-менш статичного характеру, наприклад, із сферичною формою крони. Контур і форма цих дерев створюють враження стану повного задоволення. Чітко виражений приємний силует і довершена форма підтримують душевну рівновагу, сприяють збереженню спокою. Ці форми дуже характерні для липи крупнолистої та інших порід.

Зонтоподібна форма крони характеризується горизонтальною лінією, і тому має заспокійливий вплив, створює відчуття захисту, заступництва над людиною, яка знаходиться під цим деревом. Рекомендується висаджувати дерева з такою формою крони на майданчиках відпочинку.

Плакучі дерева з опущеними гілками створюють враження повної пасивності, статичного стану, виснаження (зморення, неспроможності) з відтінком печалі та смутку. Це заспокійливий фактор, що гальмує імпульси волі та бажання.

Досить сильно впливають на людську психіку не тільки природні, але й штучно сформовані крони.

Багато рослин виділяють фітонциди.

Згідно з даними найактивніше дезінфікують повітря такі деревні породи: дуб звичайний, клен гостролистий, берези повисла і пухнаста, ялини звичайна і колюча ф. голуба, ялівець звичайний, сосна звичайна, ялиця сибірська, туя західна, робінія, верба біла ф. плакуча, осика, черемха; чагарники: ялівець козацький, ліщина, малина, барбарис звичайний ф. пурпуролистий, ірга тощо.

Дослідами також встановлено, що повітря, яке збагачене легкими іонами з від'ємним зарядом, сприятливо впливає на організм.

Помітно збільшують чисельність іонів такі породи як дуб звичайний, ялина звичайна, клени сріблястий і червоний, модрина сибірська, горобина звичайна, сосна звичайна, бузок звичайний.

Під час підбору асортименту рослин, слід враховувати також шкідливий вплив пилку рослин, який є причиною полінозу – пилкової хвороби, яка вражає носоглотку, викликає нежить, кашель, головний біль, що супроводжується підвищенням температури.

До таких рослин відносяться: дерева – клен ясенелистий, ясен зелений, в’язи, берези, осики тощо; трави – грястиця збірна, тимофіївка, тонконіг.

Озеленення територій курортного призначення

На територіях об¢єктів курортного призначення виділяють такі функціональні зони: зона житлових і лікувальних корпусів, паркова зона, господарський двір, зона розміщення чергового персоналу. У дитячих оздоровчих закладах виділяються додатково культурно-просвітницька та спортивна зони. Для занять суспільно корисною працею створюють зону з плодово-ягідним садом і городом.

Під час озеленення окремих зон слід враховувати необхідність інтимного спокійного відпочинку. Тому за виключенням під’їзду і парадного двору, слід застосовувати ландшафтні прийоми озеленення території, влаштовувати побільше окремих двориків, майданчиків та місць відпочинку, ізольованих один від одного насадженнями.

Регулярними прийомами користуються під час формування входів та центральних алей, які ведуть до адміністративного корпусу. Перед адміністративними, лікувальними та спальними корпусами влаштовуються партерні газони з квітниками (клумби, рабатки) та скульптурою. Досить часто фасади цих приміщень, обернених на південь, озеленюють ліанами.

Паркова територія санаторію формується подібно як і в лікувальних закладах, з урахуванням фітотерапевтичної дії зелених насаджень.

В озелененні дитячих закладів використовується багатий асортимент рослин з обов’язковим включенням екзотів та інтродуцентів, що допомагає розширювати знання дітей про біорізноманіття. З цією метою влаштовують дендрарії та колекційні ділянки.

Озеленення територій навчальних закладів

На територіях ВНЗ виділяються такі функціональні зони: спортивна – 15 – 25%, навчально-дослідна – 30 – 40%, паркова (сад) – 45 – 50%, господарська – 5 – 10%.

Паркова зона (сад) включає меморіальні ділянки, ділянки тихого відпочинку та дитячі ігрові майданчики. Меморіальна ділянка може виступати в ролі композиційного центру парку. Її формування передбачає використання регулярного прийому планування. Озеленення меморіальної ділянки включає гарноквітучі та вічнозелені дерева і чагарники, стрижені шпалери, живоплоти та квіти.

На територіях парків лісогосподарських вузів передбачається розміщення експериментальної бази, яка включає станцію механізації, дендрарій, розсадник, навчально-дослідні поля, оранжерейно-квіткове господарство та квіткове господарство відкритого ґрунту.

Спортивна зона включає футбольне, волейбольне, баскетбольне поля, сектор для штовхання ядра, майданчики із спортивним інвентарем тощо. По периметру спортивної зони влаштовується захисна смуга з дерев та чагарників.

Господарська зона відокремлюється від решти території зеленими смугами або високими живоплотами.

Важливе значення під час формування територій ВНЗ необхідно надавати плануванню мережі алей. Вся алейно-стежкова мережа має бути спрямована на основний підхід до навчального комплексу. Габарити доріг мають відповідати потужності потоку відвідувачів. Спрямованість руху може підкреслюватись рядовою посадкою дерев із включенням елементів квіткового оформлення (рабаток та бордюрів). Важливе значення слід надавати декоративному дорожньому покриттю. Перед головним корпусом зазвичай розбивається партер або влаштовуються клумби. Для підсилення декоративного ефекту можуть влаштовуватись фонтани, скульптура та інші декоративні елементи.

Озеленення шкіл

На території школи виділяються такі функціональні зони: забудови (будівля школи, підсобні споруди), відпочинку, навчально-дослідна, спортивна, захисна, господарська.

Зона забудови. Шкільна будівля може бути розміщена на краю ділянки, в центрі або в її глибині. У районах старої забудови шкільні будівлі досить часто розміщені скраю території вздовж вулиці, фасадом оберненим до проїжджої частини з невеликим відступом вглиб ділянки. Відступ будівлі школи від вулиці використовується для влаштування рекреаційного майданчика, квітників тощо.

Розміщення школи в центрі ділянки дає можливість розташувати інші зони на території найкращим чином. У цьому випадку спереду і з боків будівлі можна розміщувати навчально-дослідні площі (навчально-дослідну зону), а спортивну зону – за школою.

Для захисту від перегріву стін південної і південно-західної орієнтації, а також для їх декорування, використовується вертикальне озеленення.

Навчально-дослідна зона, призначена для освоєння учнями прийомів обробітку грунту, посіву, посадки і догляду за рослинами, заходів боротьби з шкідниками рослин, вивчення основ насінництва, ознайомлення з селекційною роботою, проведення дослідів з рослинами. Дослідну зону можна розміщувати з будь-якої сторони шкільної будівлі, але не ближче ніж 7 м від неї.

Спортивна зона

У всіх випадках спортивні майданчики мають влаштовуватись на деякій відстані від будівлі школи, особливо, якщо вікна у класах виходять безпосередньо на ці майданчики.

Спортивна зона має відділятись від інших зон щільними посадками дерев у вигляді зелених стін. У свою чергу в межах зони спортивні майданчики мають ізолюватись один від одного живоплотами або рядовими посадками дерев.

Біля майданчиків молодших класів, легкої атлетики, гімнастики необхідно висаджувати ширококронні дерева, які притінятимуть ці майданчики в полуденні години.

Зона відпочинку включає майданчики для відпочинку учнів площею 100–150 м², а також майданчики для прогулянок та ігор дітей груп продовженого дня. Майданчики для прогулянок та ігор дітей 1 – 4 класів повинні мати площу 200 м² (2 майданчики на школу), а для дітей 5 – 8 класів – 300 м² (2 майданчики на школу).

Насадження в зоні відпочинку розміщують більш довільно. В основному це групи дерев або чагарників навколо майданчиків. Розміщення рослинних композицій має забезпечувати притінення майданчика в найспекотніші полуденні години. Для запобігання надмірної інсоляції в південних областях, безпосередньо на майданчику висаджують ширококронні дерева. Можна влаштовувати також перголи з виткими рослинами. Відстань від краю майданчика до дерев має становити не менше 0,75 м.

Асортимент рослин має бути ретельно підібраним і за можливості включати екзоти та інтродуценти для пізнання дітьми біорізноманіття. У зонах відпочинку доцільно створювати квітники із багаторічників, а також відкриті ділянки газонів у розривах між групами дерев.

Господарська зона має безпосередньо примикати до будівлі школи. Ця зона включає господарський двір, на якому розміщуються гаражі, котельня, майстерні, майданчик із сміттєзбірними бачками та інші споруди, що використовуються для зберігання палива і будівельних матеріалів, а також виготовлення столярних виробів та виконання ремонтних робіт. У господарській зоні передбачається зручний проїзд для вантажних автомобілів. Поряд з господарським двором передбачається відкритий асфальтований майданчик розміром 12 × 12 м для розвороту та в'їзду автотранспорту на внутрішньошкільний і внутрішньоквартальний проїзди. Між проїздом та будівлею школи влаштовується квітник або смуга газону з невеликими групами чагарників і трав’янистих багаторічників у поєднанні з одинокими екземплярами низькорослих дерев. Дерева висаджуються не ближче10 м, а чагарники – не ближче 5 м від будівлі школи для запобігання її затінення.

Господарський двір ізолюється рядовими посадками дерев або стриженою зеленою стіною шириною 3 – 5 м.

Захисна зона формується по периметру шкільної території шириною не менше 3 м, а зі сторони вулиці – 6 м і більше.

Шкільні насадження мають займати не менше 40 – 50% території школи. Під час озеленення шкіл не можна використовувати колючі і отруйні (бересклет, бірючину, вовче лико, софору, аконіт, наперстянку тощо) рослини, а також ті, що мають насіння із волосистими лусочками. Оптимальна кількість дерев і чагарників на 1 га пришкільної ділянки, як показує практика складає 100 – 120 шт. дерев і 1200 – 1500 шт. чагарників.

Озеленення дитячих садків

Проєктування дитсадків передбачає такий баланс території: забудова – 12 %, насадження – 60 %, майданчики для дітей – 20 % , доріжки – 8 %.

Основне місце в плані території дитячого закладу мають займати ділянки, які призначені для перебування дітей на свіжому повітрі.

До них відносяться: групові майданчики, міжгрупова рекреаційна зона (як правило з стійким газонним покриттям, МАФ, декоративним басейном або фонтаном), фізкультурний майданчик, автомайданчик (катання на педальних автомобілях), зоологічний майданчик, господарський майданчик та плодово-ягідна ділянка

Групові майданчики призначені для виховної роботи і знаходяться біля будівлі дитсадка. Їх розміри залежать від вікової категорії дітей. Так, для дітей віком від 1 до 2 років– 100 м², від 2 до 3 років – 150 м², від 3 до 4 років – 180 м². На групових майданчиках влаштовується рекреаційне обладнання для ігор та занять дітей. На кожному груповому майданчику влаштовується притінений куточок розміром 30 м² – для дітей ясельного віку і 50 м² – для дітей дошкільного віку. Затінення може бути забезпечене тентами, посадкою дерев з розкидистою щільною кроною, або перголами обвитими ліанами.

Майданчики для дітей ясельного і старшого віку можуть блокуватись. Це дає змогу краще використовувати міжгрупові ділянки.

Для дітей дошкільного віку – 4 – 7 років влаштовуються тематичні та спеціалізовані за видами діяльності майданчики, розміром 220 м² кожний.

	Для цієї вікової категорії прийнятий такий набір майданчиків:
«транспортний» – для вивчення правил дорожнього руху; «театральний» – для творчих ігор; «космічний» – для сюжетно-рольових ігор; «пригодницький» – для рухомих ігор.

Групові ділянки відокремлюються одна від одної стриженими живоплотами висотою 1,2 м і шириною 1,0 – 1,2 м, а від проїздів та тротуарів – захисною смугою завширки 5 – 6 м з одного ряду дерев у поєднанні із двома рядами живоплоту.

Вільно розміщені дерева разом з тіньовими навісами до 2 – 3 години дня мають притіняти не більше ¹/₃ площі майданчика, а після 3-х годин – не більше його половини, не затінюючи водночас будівлю дитсадка, город та басейн.

Фізкультурний майданчик (один або декілька) влаштовується для колективних рухомих ігор та загальних фізкультурних занять. На ньому розташовується обладнання для лазання, стрибків та рухомих ігор. Розміри майданчика визначаються з розрахунку 3 м²/дитину, але не більше як 250 м². Фізкультурні майданчики з твердим покриттям необхідно об’єднувати з галявиною площею не менше 100 м², яка вкрита газоном.

На фізкультурних майданчиках також висаджують окремі великі дерева з міцними гілками (дуб звичайний, в’яз гладенький, граб звичайний) для лазання по них.

Площа затінення загального фізкультурного майданчика після 3-ї години дня не має перевищувати ¹/₃ його території.

Зоологічний майданчик (для тварин і птахів) розміром 20 м² зазвичай розміщуюється в глибині тариторії дитсадка, поблизу господарського двору.

Город-ягідник створюється з розрахунку 0,5 м² на одну дитину віком 3 – 7 років. Розміщується город-ягідник на освітленій південній стороні ділянки, іноді суміжно з плодовим садом. Ділянка розбивається на грядки довжиною по 2 м, 3 м або 4 м і шириною 0,6 – 0,7 м (ширші грядки діти не зможуть обробляти) з проходами між ними 0,5 м. На ділянці городу-ягідника влаштовується допоміжний майданчик розміром 15 – 17 м² з лавками та навісом площею 4,5 м² для інвентарю. З південної або південно-західної сторони навісу влаштовується трельяж з виткими рослинами.

Плодовий сад створюється на великих за площею НДЗ, для того, щоб діти мали змогу отримати ази знань про плодові рослини. У саду зазвичай вирощуються основні види плодових дерев та чагарників, які властиві даній місцевості. Наприклад, у північних районах вирощуються яблуні, груші, сливи, вишні, малина, смородина; у південних районах – абрикоси, персики, черешні, виноград, горіх грецький, мигдаль, фісташки. Плодові дерева необхідно розміщувати між собою на такій відстані: горіхи, черешні, абрикоси, яблуні, груші – 6 м; карликові форми яблунь і груш – 4 м; вишні, сливи, персики – 3 м; смородину та малину – 1 м.

Загальний фізкультурний майданчик, плодовий сад, господарський двір та зоокуточок обмежовують смугами із вільноростучих невисоких чагарників. Для захисту території НДЗ від вітру, шуму та пилу, по периметру ділянки влаштовується захисна смуга завширшки 1,5 м, яка збільшується з боку проїздів та господарських майданчиків мікрорайону (для збору сміття, вибивання коврів, одежі) до 4 – 6 м (2 ряди дерев і 2 смуги чагарників).

Формування зелених насаджень НДЗ передбачає використання найдекоративніших деревних і чагарникових порід, які сприяють поліпшенню санітарно-гігієнічного стану території та є співмасштабними з розмірами дітини (дерева II – III величин).

Забороняється використовувати на території дитсадка колючі та отруйні рослини.

Для забезпечення оптимальної інсоляції приміщень садів-ясел дерева висаджуються на відстані не менше 10 м, а чагарники – 5 м від будівлі. У південних районах ці відстані можуть бути зменшеними відповідно до 5 – 7 м (для дерев з ажурною кроною – горобини, клену сріблястого, ясену) і 2 – 3 м. У південних районах формуються, як правило, нерегулярні елементи композиції, оскільки алеї та замкнені рядові посадки сприяють застоюванню гарячого повітря.

Орієнтовні норми озеленення передбачають використання 150 – 180 дерев і 2500 – 3000 чагарників на 1 га території дитсадка.

Значна увага приділяється квітковому оформленню дитсадка, яке може займати 1 – 1,5% його території. Для влаштування квітників використовуються багаторічні (дельфініум, рудбекія, флокс метельчастий, піон, ромашка тощо) та однорічні (петунія, бегонія, портулак, айстра китайська, сальвія тощо) тривалоквітучі рослини.

	ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Які функціональні зони виділяють на території лікувальних закладів? 2. Які функціональні зони виділяють на територіях шкіл і дитсадків?

Попередня тема

На початок

Наступна тема