ПРОЄКТУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЗЕЛЕНОГО БУДІВНИЦТВА

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ		АНОТАЦІЯ	УКЛАДАЧІ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	САМОСТІЙНА РОБОТА	ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ	КУРСОВЕ ПРОЄКТУВАННЯ	ТЕСТИ

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

3.2. Проєкт озеленення набережної

Питання: Призначення і розміщення набережної в системі міста. Архітектурно-планувальна організація набережної. Зонування і озеленення набережних.

Мета: вивчити особливості планування та озеленення набережної

Зміст роботи

Ознайомитись із навчальним матеріалом і на його основі розробити конспект

Після опрацювання студент має знати:

особливості планування та зонування набережних;

особливості озеленення набережних

уміти:

підбирати деревні, чагарникові та трав’янисті рослини для озеленення набережних.

Форми контролю: письмове опитування, індивідуальне оцінювання самостійної роботи

Основні теоретичні відомості

Призначення і розміщення набережної в системі міста.

Архітектурно-планувальна організація набережної

У містах, які мають внутрішні (річки, озера) і зовнішні (моря) акваторії, влаштовують набережні-бульвари. Вони, як правило, вирішують рекреаційне та архітектурно-композиційне завдання.

Архітектурно-планувальна організація набережних вирішується різними прийомами. Суттєве значення має величина міста, ширина смуги озеленення та благоустрою, нахил (за складного рельєфу), рівень затоплення. Набережні можуть бути одно-, дво- і багаторівневими.

Під час однорівневого варіанту прогулянкові алеї проходять безпосередньо поблизу води або на деякій відстані від неї.

У великих і дуже великих містах набережні шириною 60 м і більше використовуються не тільки для відпочинку, але й для проїзду автомобілів. Дворівневі набережні можуть мати транспортні проїзди на кожному рівні. Проїзд на нижньому рівні можливий лише у випадку, якщо він розміщений на незатоплених відмітках.

Якщо на набережну виходять меморіальні комплекси або об’єкти масового відвудування, прогулянкову частину набережної доцільно наблизити до цих споруд, забезпечивши безперешкодний руху транспорту.

Зонування і озеленення набережних

У межах набережної виділяють зони інтенсивного використання і тихого відпочинку. Зони інтенсивного використання формуються поблизу різноманітних будівель і споруд (річкових вокзалів, пристаней, водно-спортивних станцій або звичайних спусків до води). Такі ділянки облаштовуються оглядовими майданчиками, тіньовими навісами, альтанками, літніми кафе, кіосками. Прийоми озеленення мають парадний характер. В асортименті рослин переважають високодекоративні дерева та чагарники (переважно формове різноманіття). На території з високим рівнем благоустрою широко застосовуються підпірні стінки із природного каменю, фонтани, декоративні басейни, партерні газони, альпійські гірки, малі архітектурні форми. Спуски до води виконують у вигляді сходів та пандусів, які також озеленюють (смуги газонів, квітники, виткі рослини біля підпірних стінок, окремі дерева і групи чагарників).

Озеленення набережних відкосів вирішується у вигляді газонної смуги, або з додатковим розміщенням деревних і чагарникових рослин. Біля краю набережних відкосів створюються газони, квітники, невисокі чагарникові та деревні групи або рядові посадки. Якщо дерева розміщуються безпосередньо біля краю набережного відкосу в один ряд, тоді ширина цієї зеленої смуги приймається не менше 2 м. У випадку розміщення окремих груп деревних рослин, ширина смуги має становити не менше 4,5 м.

	ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Які вимоги висуваються до деревних і чагарникових порід під час підбору їх для озеленення набережних? 2. Які функціональні зони виділяють на території набережних?

Попередня тема

На початок

Наступна тема