|
|
|
БУДІВЕЛЬНІ
КОНСТРУКЦІЇ Електронний посібник |
|
|||||
|
основних архітектурних і будівельних термінів
А Б В Г Е Є З І К Л М Н О П Р С Т Ампір – стиль в архітектурі й декоративному мистецтві перших трьох десятирічь
XIX ст., що завершив розвиток класицизму. Характеризується масивністю,
підкреслено монументальними формами й багатими декорами.
У своєму розвитку опирався на художню спадщину Риму, Стародавнього Єгипту
тощо, склався в період імперії Наполеона І у Франції, де його характеризувала
парадна пишність меморіальної архітектури й палацових інтер'єрів. Аерація – організований і керований природний повітрообмін через вікна й ліхтарі
будівель, використовується переважно у цехах виробничих будівель з
підвищеними тепловиділеннями (ковальські, ливарні і т. інше), хімічних
підприємств тощо. Антаблемент – верхня частина споруди, що звичайно лежить на колонах, складова
частина елемента архітектурного ордера, членується на архітрав, фриз, карниз. Антресоль – півповерх, що займає верхню частину об'єму високого приміщення
будівлі, і призначена для збільшення корисної площі приміщення. Зв'язок з
основним приміщенням здійснюється через сходи або пандуси. Анфілад нерозпланування – це, коли приміщення
з'єднується одне з одним вхідними прорізами, розташованими на одній осі. Аркада – низка однакових за розміром і формою арок, що спираються на стовпи або
колони. Архітектура – будівлі і споруди, а також їх комплекси, що
створюють матеріально організоване середовище, потрібне людям для їхнього
життя і діяльності, вміння проєктувати і будувати
споруди та їх комплекси відповідно до призначення, сучасних технічних
можливостей, естетичних поглядів суспільства. Як частина засобів виробництва
(промислові будівлі) і як частина матеріальних засобів існування суспільства
(житлові будинки, громадські будівлі) архітектура є галуззю матеріальної
культури. Разом з тим як вид мистецтва архітектура входить до сфери духовної
культури, естетично формує оточення людей, виражає суспільні ідеї в художніх
образах. В архітектурі взаємозв'язані функціональні, технічні й естетичні
засади (користь, міцність і краса). Архітектура
малих форм – невеликі споруди, що використовують для організації відкритих просторів
і доповнюють архітектурно-містобудівну й садово-паркову композицію. Мають
функціонально-декоративне (фонтани, сходи, огорожі) або меморіальне (стели,
обеліски) значення, а також є елементом благоустрою території (ліхтарі,
кіоски) або носіями інформації (реклама та ін.). Архітектурна
акустика вивчає поширення звуку в приміщенні, вплив відбивання і вбирання звуку
захисними конструкціями на чутність мови й музики. Архітектурний
ансамбль – це узгоджене розміщення будівель, споруд, монументів, що утворюють
єдину архітектурно-просторову композицію, створену на основі певного
ідейно-художнього задуму з урахуванням функціональних потреб, практичної
доцільності, природного й архітектурного оточення, які забезпечують єдність
зорового сприйняття. Архітрав – нижня з трьох горизонтальних частин антаблемента, що являє собою
балку, яка спирається на колону. База – основа, підніжжя колони або стовпа. Балка – конструктивний елемент у вигляді бруса, що працює головним чином на
згин. Балки можуть бути залізобетонні, металеві й дерев'яні. Блок
об'ємний – конструктивний монтажний елемент, що є частиною об'єму споруджуваної
будівлі. Блокова
виробнича будівля – укрупнена на основі уніфікованих типових секцій (УТС) промислова
будівля, в якій розміщені різні виробництва. Блоковий
житловий будинок – тип малоповерхового будинку з ізольованими входами до кожної квартири й
приквартирними ділянками. Брандмауер – протипожежна стіна, призначена для відокремлення суміжних приміщень
будівлі або суміжних будівель з метою не дати поширитися пожежі. Волюта – архітектурна деталь у формі спіралеподібного завитка з кругом у
центрі. Волюта є характерною частиною капітелі іонічної колони. Галерея – у житлових і громадських будівлях довге крите світле приміщення, в
якому звичайно одну з поздовжніх стін заміняють колони або стовпи, а іноді ще
й балюстрада. Галерея об'єднує низку суміжних входів, зв'язує між собою
основні приміщення або частини будівлі. Готика – архітектурний стиль XII – XV ст., що поширився в багатьох західно-європейських країнах. Характеризується
переважанням спрямованих увисочінь архітектурних
форм, характерною конструктивною системою кам'яного каркаса зі стрілчастими
склепіннями, великою кількістю різьблення по каменю й скульптурних прикрас,
кольоровими вітражами (собори в Мілані, Кельні та інших). Еклектизм в архітектурі – поєднання різнорідних архітектурних стилів в одній
будівлі або їх комплексі. Особливо характерний в оформленні інтер'єрів у
другій половині XIX ст. У ньому відобразилося некритичне використання інших
стилів. Єдина
модульна система (ЄМС) у будівництві – правила координації розмірів будівель і споруд, їх
елементів, конструкцій, деталей та устаткування на основі кратності цих
розмірів прийнятому основному модулю, що дорівнює 100 мм. ЄМС визначає також
похідні (укрупнені й дробові) модулі, розташування модульних розбивних осей і прив'язування до них конструктивних
елементів, вимоги щодо уніфікації об'ємно-розпланувальних
параметрів та моделей і т. ін. Захисні
конструкції – елементи конструкцій, з яких складається зовнішня оболонка будівлі або
які поділяють будівлю на окремі приміщення; можуть водночас бути й несучими
конструкціями. Звукопоглинальні
конструкції і пристрої для вбирання звукових хвиль, що падають на них; до цих
конструкцій входять звукопоглинальні та інші матеріали. Інженерна
підготовка територій населених місць – комплекс інженерних заходів з метою освоєння
територій для доцільного містобудівного використання, поліпшення санітарно-гігієнічних
і мікрокліматичних умов населених місць. До складу інженерної підготовки
територій входять вертикальне розпланування територій, організація
поверхневого стоку й видалення застійних вод, спорудження й реконструкція
водойм, берегозміцнювальних споруд, зниження рівня
ґрунтових вод, захист територій від затоплення й підтоплення, освоєння ярів,
боротьба з карстовими явищами, зсувами і т. ін. Інженерна підготовка
територій є невід'ємною частиною містобудування. Інтер'єр – внутрішній простір будівлі або окремого приміщення. Канелюри – вертикальні жолобки на стовбурі колони або пілястри. Капітель – верхня частина колони або пілястри, розташована між стовбуром й
антаблементом. Каркас – несуча конструкція з вертикальних стояків і колон та опертих на них
горизонтальних елементів (балок, ригелів, прогонів, ферм); вона сприймає
основні навантаження й забезпечує міцність та стійкість будівлі загалом. Класицизм – стиль у мистецтві Західної Європи XVII – XVIII ст. Композиція
архітектурна (складання, зв'язування, з'єднання, влаштування) – побудова
архітектурного твору, з'єднання його окремих частин і елементів, зумовлене ідейнообразним змістом, характером і призначенням споруди
або ансамблю. Конструктивізм – творчий напрям, що розвивався в архітектурі в 20-х роках минулого
століття у зв'язку зі соціальними перетвореннями в суспільстві, змінами в
техніці будівництва й виробництва, потребою створення нових типів будівель.
Основним творчим завданням конструктивізму була вимога конструктивної і
функціональної виправданості архітектури. Конструктивісти допустили й низку
помилок. Серед них – абстрактний схематизм деяких архітектурних вирішень,
недооцінка природнокліматичних умов і т. ін. Лоджія – приміщення (ніша), заглиблення на фасаді житлової або громадської
будівлі, зазвичай закрите з одного боку, з дверними й віконними прорізами.
Лоджія може мати різні глибину й протяжність по фасаду й використовуватися як
балкон, схований у будівлі, або тераса. Мікрорайон – первинний елемент селищної території міста (селища), що охоплює
житлову забудову й комплекс установ повсякденного культурно-побутового
обслуговування населення. Модерн – напрям в архітектурі
кінця XIX – початку XX ст. Характеризується манерними формами, підкресленою
асиметрією, стилізаторством, вільним від історичних запозичень.
Використовуючи нові конструкції і матеріали й звільняючись від звичних
композиційних схем, модерн є важливим етапом на шляху до «нової архітектури». Неф – витягнуте в довжину приміщення, найчастіше
частина приміщення, відокремлена рядом колон або стовпів. Розрізняють нефи
середній, бічний, поперечний. «Нова
архітектура» – провідний напрям архітектури більшості капіталістичних країн XX ст.
Його виникнення пов'язане зі швидким розвитком будівельної індустрії в другій
половині XIX – початку XX ст., із застосуванням нових будівельних
конструкцій, матеріалів (метал, скло, залізобетон та ін.) і
композиційно-розпланувальних принципів (вільне розпланування, чітка функціональна
організація простору, відома від традиційно класичних симетричних схем). Органічна
архітектура – напрям у зарубіжній архітектурі початку XX ст. Характеризується
відповідністю кожної споруди індивідуальним завданням і умовами конкретного
будівництва, урахуванням місцевих побутових і будівельних традицій, «вільними
просторами», не поділеними всередині будівлі на ізольовані приміщення й за
можливості об'єднані з навколишнім зовнішнім простором. Ордер
архітектурний – система архітектурних засобів і прийомів композиції, що ґрунтується на
певних поєднаннях і пластичній обробці несучих (колона з капітеллю, базою з
п'єдесталом) і ненесучих (архітрав, фриз і карниз,
які утворюють антаблемент) частин стояково-балкової
конструкції, розрізняють ордери: доричний, іонічний, коринфський (за назвами
областей Стародавньої Греції) та різновиди їх (тосканський і композитний, або
складний). Пандус – прямокутний або криволінійний в плані похилий майданчик, призначений
для забезпечення плавного переходу з позначки ґрунту на позначку підлоги
будівлі. Найчастіше пандуси роблять у громадських, промислових будівлях,
транспортних спорудах і гаражах, різних підземних переходах тощо. Парапет – невисока суцільна стінка, що огороджує покриття будівлі, терасу,
балкон, набережну, шляхопровід міст і т. інше. Пасаж – тип торговельної будівлі, в якій магазини розміщують ярусами обабіч
широкого проходу зі заскленим покриттям. Підкліть – нижній, нежитловий поверх кам'яного або дерев'яного житлового будинку
в народній архітектурі. Пілястра – плоский вертикальний прямокутний виступ у стіні або стовпі, який
найчастіше повторює всі частини й пропорції ордерної колони. Прогон – горизонтальний конструктивний елемент покриття
будівлі або споруди, що спирається на основні несучі конструкції покриття
(балки, ферми, арки або рами). По прогонах укладають захисні елементи
покриття. Можуть бути металеві, залізобетонні і дерев'яні. Романський
стиль – художній і
архітектурний стиль, що панував у Західній Європі в X – XII ст., один із
найважливіших етапів розвитку ранньохристиянського мистецтва й архітектури.
Він увібрав численні елементи ранньохристиянського мистецтва і на відміну від
тенденцій середньовічного мистецтва був першою системою середньовіччя, яка
охопила більшість європейських країн. Основою єдності цього стилю була
система розвинутих феодальних відносин й інтернаціональна сутність
католицької церкви, що була в ту епоху найзначнішою ідеологічною силою
суспільства й мала основний економічний і політичний вплив. Зовнішній вигляд будівель
романського стилю позначений спокійною й урочисто-суворою силою. У створенні
цього стилю неабияку роль відіграли масивні стіни, вагу і товщину яких підкреслювали
вузькими прорізами вікон і східчастим заглибленням порталів, а також баштами,
які стають одними з найважливіших елементів архітектурних композицій.
Романські будівлі являли собою систему простих стереометричних об'ємів
(кубів, паралелепіпедів, призм, циліндрів), поверхню яких хоч і
розчленовували лопатками, фризами, галереями, що ритмують
масив стіни, але не порушувала монолітної їх цілісності (наприклад, церква Нотр-Дам у Жюмьєзі, Франція,
1010 – 1250). Стилобат – верхня поверхня східчастого цоколю. Стійкість
основи – здатність основи
будівлі або споруди чинити опір випиранню ґрунту (з-під підошви фундаменту)
під впливом передаваних навантажень. Тамбур – невелика прибудова до
будівель і споруд перед зовнішніми дверима, прохідний простір між ними або вигороджений усередині будівлі об'єм приміщення,
призначений для захисту від холодного повітря, вітру тощо |
||||||||
|
|
|
|||||||
