|
Завдання для самоперевірки
|
|
Навчальна мета: засвоєння навички
обчислення дози лікарських засобів, що використовуються для ін’єкцій.
|
|
|
У тих випадках, коли необхідна швидка дія медикаментозного
препарату або якщо немає можливості застосувати препарат перорально, його
вводять парентерально. Медикаментозний
засіб абсорбується безпосередньо в кровотік і,
таким використовується швидше.
|
|
Найпоширенішими
типами ін’єкцій є:
|
Підшкірні ін'єкції (subcutaneous (SC)).
|
|
Внутрішньом'язові ін’єкції (intramuscular (IM)).
|
|
Внутрішньовенні ін’єкції (intravenous (IV)).
|
Про
внутрішньовенне застосування
медикаментозних препаратів
мова піде в наступних розділах.
|
|
Препарати, які застосовують парентерально, існують
в формі рідин і в формі порошків.
|
РІДИННІ ФОРМИ
|
|
Медикаментозні препарати
в формі рідини існують в однодозових ампулах
або багатодозових
флаконах.
|
Наприклад: морфін наявний в однодозовій ампулі або в багатодозовому флаконі (напр.:
10 мг/мл). На етикетці на багатодозовій
пляшечці вказано конкретну кількість лікарського засобу, що міститься в кожному мілілітрі розчину.
Приклад 1
Призначення
лікаря: морфін 15 мg, IM, q4h, prn, для знеболення.
В
наявності: флакон з морфіном,
на етикетці вказано: 10
мг/мл.
Застосування:
|
|
Отже, Ви повинні вводити пацієнту за необхідності 1,5 мл морфіну кожні 4 години з метою знеболення.
|
|
|
Пам’ятайте! Певні
лікарські засоби вимірюють в одиницях, прийнятих фармакопеєю країни, а не в одиницях метричної системи. Прикладами
таких препаратів можуть
бути інсулін та гепарин.
|
|
|
Інсулін виготовляють в багатодозових флаконах, один мілілітр
якого містить 100 одиниць інсуліну. Існують спеціальні шприци для введення інсуліну, прокалібровані на одиниці. Наприклад, є шприци на 50 одиниць (1/2 мл)
і на 100 одиниць (1 мл).
|
Якщо
лікар призначає введення 25 одиниць певного інсуліну, шприц потрібно наповнювати до відмітки 25 одиниць.
Приклад 2
Призначення
лікаря: 20 одиниць інсуліну людського (фармасуліну), o 7:30.
В
наявності: флакончик фармасуліну
10 мл, 1 мілілітр якого містить 100 одиниць.
Застосування:
використовуючи шприц на 50 одиниць
для введення інсуліну, потрібно набрати 20 одиниць з 10 мл флакону з інсуліном.
ПОРОШКОПОДІБНІ ФОРМИ
|
|
У випадку
застосування порошкоподібної
форми лікарських засобів, назва розчинника (наприклад,
стерильна вода) і кількість розчинника,
яку слід застосувати,
буде вказано на етикетці
й/або в супроводжувальній
інструкції. На етикетці
на пляшечці так само буде вказано
отриману кількість
препарату після розчинення.
|
Наприклад:
препарат Х.
Додати
6 мл стерильної води для ін’єкції,
добре перемішати.
Після
розбавлення – 1 мл розчину
містить 100 мг препарату Х.
|
|
Після розбавлення більшість препаратів повинні зберігатись в
холодильнику, на етикетці обов’язково
повинна бути вказана дата і час приготування препарату. Деякі
заклади охорони здоров’я вимагають, щоб медсестра / медбрат обов’язково
ставили на етикетці свій
підпис.
|
Приклад 3
Призначення
лікаря: цефалотин 500 мg, внутрішньом'язово, q6h.
В
наявності: цефалотин (сухий порошок, який потрібно розчинити в 4,6 мл стерильної води, щоб отримати розчин для ін’єкцій, 5 мл якого міститимуть 1 мг цефалотину.
Застосування:
(правило № 2)
|
|
Отже, Ви повинні вводити 2,5 мл цефалотину внутрішньом'язово кожні 6
годин.
|
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Перевірте
рівень засвоєння навчального матеріалу, виконавши наступні завдання (в тому числі розшифруйте підкреслені скорочення).
|
У
листках лікарських призначень
Ви прочитали наступні призначення:
|
|
Призначення лікаря: нетилміцину сульфат, 150 мg, внутрішньом'язово, q.12.h.
В наявності:
на етикетці флакону, що
містить 2 мг ненетилміцину
сульфату, вказано: 100 мг/мл.
|
|
Ви застосуєте:
____ мл нетилміцину сульфату ______________________
|
|
Призначення лікаря: оксиморфон, 1 мg, внутрішньом'язово, stat.
В наявності:
на етикетці ампули, об’ємом 1 мл, зазначено, що в кожному мл розчину міститься 1,5 мg оксиморфону.
|
|
Ви застосуєте:
____ мл оксиморфону _______________________________
|
|
Призначення лікаря: лоратадин 25 мg, внутрішньом'язово, b.i.d.
В наявності:
на етикетці ампули, об’ємом 2 мл, вказано, що в 1 мл розчину міститься 25 мg діючої речовини.
|
|
Ви застосуєте:
____ мл лоратадину __________________________________
|
|
Призначення лікаря: 15
одиниць інсуліну Х о
08:00.
В наявності:
флакон з інсуліном Х об’ємом
10 мл, в 1 мл якого міститься
100 одиниць.
|
|
Ви застосуєте:
________________________________________________
|
|
Призначення лікаря: оксацилін натрію, 250 мg, внутрішньом'язово, q.6.h.
В наявності:
в 1,5 г флакон препарату у вигляді сухого порошку
додано 8,8 мл стерильної води.
Отримана кількість
препарату становить 250 мg активного препарату в
1,5 мл розчину.
|
|
Ви застосуєте:
____ мл оксациліну
________________________________
|
|
Призначення лікаря: стрептоміцин 0,5 г, внутрішньовенно,
qd.
В наявності:
у флакон стрептоміцину місткістю
5 г додано 9,0 мл розчинника.
Отримана кількість
препарату: 400 мg активного препарату в кожному
мл розчину.
|
|
Ви застосуєте:
____ мл стрептоміцину
______________________________
|
|
