|
|
Українська музика I частина Електронний посібник |
|
||
АНОТАЦІЯ |
|||||
Посібник “Українська музика” написано згідно з програмою коледжу
культури і мистецтва. В ньому передбачено висвітлення основних етапів
розвитку української музики, а також життєвий та творчий шлях видатних діячів
української музики від найдавніших часів до нашого часу. Розраховано на студентів коледжу культури і мистецтв, які
тільки пізнають світ музики, і тому матеріал викладено у доступній для
сприйняття формі, з наведенням численного фактичного матеріалу зі зразками
класичної української музики та усної пісенної народної творчості. Поряд з традиційними підходами в посібнику було
використано нові розробки, дослідження музикознавців та нове оцінювання
творів українських композиторів, які дещо змінюють розуміння у позитивний бік
важливості та унікальності української музичної культури. Мета посібника –
виховати громадянина-патріота нашої держави, донести до студента-музиканта
історичний шлях розвитку української музики та творчості композиторів, які
розвивали та формували її традиції. Українська музична культура своїм
корінням сягає дохристиянського періоду Київської Русі, котра стала колискою
трьох братніх народів – українського, російського та білоруського. У своїй
основі вона має дохристиянські язичницькі вірування, що визначилось у
календарному циклі, а також церковну та світську професійну музику. Їх зразки
ввійшли до золотого фонду вітчизняних духовних надбань, а низка хорових
творів та солоспіви мають міжнародне визнання. Однак створене в музичній
культурі в минулому не завжди ставало набутком нащадків через відсутність
відповідної громадської атмосфери (заборона української мови і літератури,
друку, сприятливих соціальних умов, організованих форм музикування, постійної
виконавської бази). Нагромадився багатий художній матеріал, який потребував
вивчення, теоретичного осмислення, наукового узагальнення та розкриття його
для широкого загалу. До Великої Жовтневої революції
теоретичні засади творчості діставали спорадичне висвітлення в наукових
працях (дослідження М. Дилецького, М. Березовського, М. Тутковського та ін.).
Але систематичне висвітлення історії української музики почалося лише в ХХ
ст. Першим на Україні науковим осмисленням музично-історичного процесу
зайнявся М. Грінченко. У 1922 р. вийшла з друку його книга “Історія
української музики”, що на тривалий час стала єдиним джерелом осмислення
громадськістю еволюції музичної культури українського народу. Після Другої Світової війни
активні наукові пошуки в галузі історії і теорії української музики, вивчення
і дослідження архівів принесли відкриття низки невідомих до того часу
музичних творів. Було здійснено видання нових зібрань творів видатних
майстрів минулого (М. Лисенка, М. Леонтовича, Я. Степового, К. Стеценка та
ін.). Друкувались рукописні композиції: три слов՚янські
симфонії Є. Ванжури, концертна симфонія і опера “Алкід” Д.Бортнянського,
Симфонія невідомого автора, “Українська симфонія” М. Калачевського,
Симфонія В. Сокальського та низки інших творів. Також були опубліковані
численні музикознавчі праці: “Хоровий концерт на Україні в XVIІ–XVIІІ ст.” Н.Герасимової-Персидської, “Українська класична опера” Л.
Архімович, “Український романс” Т. Булат та ін. З¢явилось чимало монографічних
досліджень про музичну творчість і громадську діяльність Д. Бортнянського, М.
Лисенка, П. Сокальського, М. Калачевського та ін. Проте численні дослідження в
українській музиці низки композиторів і музикознавців знову таки гальмувалися
безпідставними переслідуваннями з боку тепер вже радянської влади (вони
звинувачувались у формалізмі, космополітизмі, націоналізмі тощо...) Створення
незалежної України відкрило всі можливості для пізнання, вивчення, збагачення
та розвитку української музичної культури. Електронний посібник складається з
8 розділів і містить 51 елемент візуалізації з них 39 відеоматеріалів. |
|||||