Основи меліорації і ландшафтознавства Електронний посібник
Головна Анотація Теоретичні відомості Практичні роботи Список використаних джерел Додатки Глосарій Укладачі	Захисні лісові насадження
	Вправа 1. Проектування захисних насаджень на яружно-балкових землях Завдання. Виділити ерозійні фонди (зони), запроектувати водорегулювальні, прияружні та прибалкові лісосмуги. Вихідні дані. План землекористування Послідовність виконання. 1. На конкретному плані землекористування виділити ерозійні зони – приводороздільний (рівнинний рельєф з нахиленням поверхні до 2º), присітковий (крутосхили від 3º до 9º) та гідрографічний (крутосхили понад 9º та землі, непридатні для с-г. використання). 2. На присітковому ерозійному фонді (на крутосхилах 3 – 9º) розмістити водорегулювальні лісосмуги. Водороздільні лісосмуги проектуються по межі між водорозділовою і сітковою територіями. У цій частині схилу проходить посилене формування стоку, тому його направлення за допомогою лісонасаджень має важливе протиерозійне значення. Водорозділові смуги мають бути достатньо широкі (30 – 60 м) в залежності від крутосхилу і характеру ґрунтів. 3. Провести розміщення в ув’язці з польовою та ґрунтозахисними сівозмінами. 4. На гідрографічному ерозійному фонді виділити яри, балки, їх складові частини та піщані землі. 5. Запроектувати різні види насаджень: прияружні та прибалкові лісосмуги, насадження на схилах та укосах балок і ярів. Насадження по дну яру та на конусі виносу. Прияружні та прибалкові лісосмуги розмістити вздовж ярів і балок, ширину прийняти в межах 20 – 30 м. На схилах запроектувати систему ґрунтозахисних насаджень у вигляді мережі лісових смуг. Поздовжні смуги за можливості розмістити паралельно водорозділовим смугам тобто, паралельно загальному направленню горизонталей. Відстань між цими смугами має бути в межах 200 – 300 м. Ґрунтозахисні насадження запроектувати в гідрографічній мережі вздовж розмивів ярків, розпочинаючи з вершини. Запроектувати насадження по укосах і дну розмивів. Непридатні землі для вирощування сільськогосподарських культур запроектувати під залісення або частково під залуження. 6. Підібрати деревно-чагарникові породи для створення лісосмуг. Деревостій водорозділових лісових смуг має бути змішаним за складом і складним за будовою високих і низьких чагарників Насадження вздовж розмивів ярів також мають бути змішаними за складом. В крайні ряди до бровки яру необхідно ввести коренепаросткові породи (білу акацію, терен і ін.). 7. Скласти схеми змішування для залінення. 8. Розрахувати необхідну кількість садивного матеріалу на 1 га.
		На початок