|
Основи меліорації і
ландшафтознавства Електронний посібник |
||
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї
Й К Л М Н О П Р С Т У Ф
Х Ц Ч Ш Щ
Ь Ю Я Агромеліоративні протиерозійні
заходи – це прийоми протиерозійної
технології вирощуваннякультур
на схилах. Агротехнічні меліорації – комплекс заходів,
що передбачає поліпшення агрономічних властивостейгрунту шляхом, поглиблення
і окультурення орного
шару грунту з неглибоким гумусовим
горизонтом інизькою родючістю. Акумуляція – процес накопичення мінеральних залишків в грунті. Антропогенні фактори – проявляються в результаті
виробничої діяльності людини при осушеннізаболочених лісів, зрошення лісових смуг в засушливих районах, штучного лісорозведення,
тощо. Балка – витягнуте поглиблення значної довжини, яке з трьох сторін має пологі
задернілі або покритірослинністю схили. Беззмінна культура – тривале вирощування на одній і тій же площі поза сівозміною певного видурослин. Біологічна рекультивація – це комплекс заходів щодо створення сприятливого водно-повітряногота поживного режимів грунту для сільськогосподарських
і лісових культур. Бонітування фунтів – це порівняльна оцінка їх за продуктивністю виражена в балах, яка враховує їхоб'єктивні ознаки і властивості. Бур'яни – дикорослі рослини, які заселяють сільськогосподарські угіддя, знижують урожайність іпогіршують якість виробленої продукції. Бугор – ізольована куполоподібна височина з різко вираженою підошвою та плоскою вершиною, крутизна схилів якого не перевищує 20-25 градусів. Буферність грунту – здатність грунту
протидіяти зміні реакції ґрунтового розчину при проведенніхімічної меліорації – вапнуванні та гіпсуванні. Вакуумний дренаж – мережа
за допомогою якої у грунті створюється штучне гравітаційне поле, щозбільшує осушувальний ефект дрени. Вали-тераси – водозатримуючі споруди з широкою
основою (3...6) м, що формуються
шляхомзсуву землі з однієї або обох
сторін. Вертикальний дренаж – водопонижуюча
система свердловин, з яких
відкачену підземну водувідводять за межі осушувальної ділянки. Вимоїна – невелике витягнуте мілке поглибленім, яке з трьох сторін має круті
не задернілі схили. Вивітрювання – зміни і перетворення порід та мінералів під впливом зовнішніх кліматичних факторівта макро- і
мікроорганізмів. Відтворення родючості
– сукупність природних ґрунтових процесів або системи цілеспрямованихмеліоративних
та агротехнічних заходів
для підтримання ефективної
ґрунтової родючості на рівні, щонаближається до потенціальної родючості. Вільна волога – волога, що міститься в парі, в якій відсутня краплиннорідка вода. Водобій – водонепроникна вихідна частина водоскиду, яка приймає удар
потоку води та гасить напірфільтраційних вод. Водозатримуючі споруди – призначені для регулювання поверхневого
стоку, шляхом йогозатримання і поступового
відведення або використання для зволоження
грунту. Водонаправляючі споруди
(вали-канави, розпилювачі
стоку, зливовідводи) – спрямовуютьповерхневий
стік до водо затримуючих або водоскидних споруд, або розсереджують водний потік надрібні струмочки. Водопідйомна сила – здатність
грунту поступово піднімати
воду по капілярах під дією менісковихсил. Водна ерозія
фунтів – процес змивання,
розмивання грунтів, утворення ярів внаслідокнерегульованого поверхневого
стоку весняних, дощових
і зливних вод. Водний баланс грунту – кількісна
характеристика типу водного живлення, яка визначаєтьсяспіввідношенням надходження
води в грунт та її витратами. Водний режим грунту – це зміна запасів вологи в грунті залежно від процесів, пов'язаних знадходженням, витратами, рухом
води та зміною її стану. Водопрониклість – здатність
грунту пропускати через себе воду. Вологоємкість – здатність фунту утримувати в собі вологу. Вологоємкість капілярна – кількість вологи, яку здатний утримувати грунт при наявності
зв'язку зкапілярними
водами. Вологоємкість повна – вміст вологи в грунті при умові повного її заповнення пор і пустот. Вологоємкість польова – найбільша кількість води яку здатний утримувати грунт після поливу. Генетичні горизонти – розчленовані грунтові шари, утворені процесами перетворення іпереміщення речовин та енергії в грунті. Геоморфологія – наука, яка вивчає
форми земної поверхні (рельєфу) і Землі в цілому, їхпоходження, розвиток і географічне поширення. Гідромеліоративні протиерозійні
заходи –
передбачають регулювання
поверхневого стоку ізакріплення
балкових систем, відновлення
еродованих земель і освоєння
крутих схилів за допомогоюгідротехнічних споруд. Гравітаційна вода – вода, яка заповнює
капілярні пори між структурними агрегатами і по яких
вонарухається під дією сили тяжіння. Гряда – вузька витянута височина з крутизною схилів більше 20°. Горб – куполоподібна або конічна височина
з пологими схилами, Відносна
висота якої менша 200 м. Ґрунт – поверхневий шар
суходолу земної кори, якому
властива родючість, тобто здатністьзабезпечувати рослини поживними речовинами. Ґрунтовий профіль – сукупність генетичних горизонтів. Ґрунтова карта – це відображення ґрунтового покриву на топографічній основі. Ґрунтоутворюючі
процеси –
сукупність всіх явищ, які зумовлюють зміни ґрунтотворних порід і пов'язані з
перетворенням та переміщенням речовин і енергії. Діагностика грунту – це сукупність ознак грунтів, за якими вони можуть бути виділені і віднесені до того чи іншого класифікаційного підрозділу. Добрива – це органічні і неорганічні сполуки природного або промислового походження, що даютьзмогу поліпшувати живлення рослин і підвищувати родючість грунтів. Долина – витягнуте поглиблення значної довжини, яке мас нахил в одному напрямку із схиламирізної крутизни і форми. Дощування – полив, при якому
вода розпилюється у повітрі
над зрошувальною площеюспеціальними
апаратами і падає дощем на рослини і грунт. Дренаж – це система підземних дрен (труб, щілин, ходів у грунті), а також відкритих каналів длявідведення води з
грунту. Дрібнодисперсне (аерозольне)
зрошення – забезпечує зволоження
приземного шару повітря,рослин
і частково поверхні
грунту, шляхом розпилювання води на дрібні краплини, а також ефективнорегулює мікроклімат приґрунтового шару повітря. Едафічні фактори – визначають
режим мінерального живлення
і забезпечення рослин
водою. Екологічні фактори – фактори, що виливають на створення умов взаємозв'язку організмів з умовамиїх існування. Ерозія грунтів – це руйнування грунтів під дією природних
та антропогенних факторів. Загати – споруди для скріплення дна й укосів діючого яру, а також головні діючі споруди. Засолені грунти – це грунти, які мають
у складі легкорозчинні солі в кількості, токсичній длясільськогосподарських
культур. Зрошення (іригація) – штучне поповнення запасів води в грунті з метою утворення в ньомусприятливого водно-повітряного,
теплового і поживного режимів
для росту і розвитку рослин
незалежновід атмосферних опадів. Зрошувальна система – це комплекс гідротехнічних споруд, каналів, трубопроводів, призначенихдля забору води з джерела
зрошення, транспортування
і розподілу її на земельній території. Зрошувальна норма – це загальна кількість води, яка витрачається при поливі за
весь вегетаційнийперіод. Іригаційна ерозія – ерозія, що виникає внаслідок
діяльності людини. Класифікація фунтів – це об'єднання грунтів за спільними ознаками. Капілярна вода – вода, яка заповнює
капілярні пори всередині структурних агрегатів. Коефіцієнт випаровування – кількість води в
м3, що витрачається на випаровування з поверхнігрунту
і транспірацію для утворення
1 ц товарної продукції
(зерна, овочів, плодів та
ін.) Коефіцієнт зволоження – відношення суми опадів до сумарною випаровування за певний період. Коефіцієнт транспірації – кількість води,
яку використовує рослина
на утворення одиниціабсолютно
сухої маси органічної речовини. Елементи рельєфу
– це площини рельєфу
або лінії, які складають форми рельєфу. Кольматаж (кольматування) – процес природного або
штучною нарощування поверхні
в результаті поступового відкладення на ньому мулових частинок. Культуртехнічні меліорації – комплекс заходів,
що передбачає підготовку території і залучення площі для сільськогосподарського використання,
шляхом видалення каміння,
пеньків, кущів, планування поверхні та і н. Курган – штучний горб. Краплинне зрошення – подача води малими
порціями (краплями) безпосередньо в зону кореневої системи рослин. Лісотехнічні меліорації – комплекс заходів,
що передбачає поліпшення мікроклімату, водногорежиму грунтів, а також захист їх від ерозії
шляхом лісових насаджень. Меліорація – це науково обгрунтована система організаційно-господарських і технічних
заходів, спрямованих на тривале поліпшення природних умов з метою збагачення
та збереження природно-ресурсного потенціалу місцевості та одержання стійких високих урожаїв сільськогосподарських культур. Монокультура – вирощування єдиної культури на всій площі земель. Механічний обробіток
грунту – дія на грунт робочими органами знарядь і машин з мстою створення оптимальних умов для
росту і розвитку сільськогосподарських
рослин та захисту грунту від ерозії. Норма зрошувальна – це кількість води, яку треба
подати на 1 га за вегетаційний період
длявідновлення дефіциту вологи у розрахунковому шарі грунту і забезпечення
проектного урожаю культури. Норма осушення –
оптимальна глибина ґрунтових
вод, яка забезпечує вологість
одного шару грунту, необхідну для одержання високих урожаїв сільськогосподарських
культур. Норма поливна – це об'єм води, який подається на 1 га за один
полив для підтримання оптимального водно-повітряного режиму в розрахунковому
шарі грунту. Обвалування – це влаштування дамб для огородження
територій з цінними сільськогосподарськими угіддями,
населеними пунктами, різними
комунікаціями від підтоплення. Орографічні факторії – фактори, що впливають на зміни режиму тепла і вологи. Осушувальна система – це комплекс гідротехнічних та інженер них споруд, розміщених натериторії для відводу надлишкових поверхневих і грунтових вод. Пар – це поле, на якому протягом певного періоду не вирощують сільськогосподарські культури, але його якісно і вчасно обробляють, удобрюють і знищують бур'яни. Підґрунтове зрошення – це подача води в
грунт через пори, отвори або стики трубчатих зволожувачів, а також кротовини на глибині 40-50 см. Підтоплення – підйом рівня ґрунтових вод, пов'язаний з господарською діяльністю людини. Пластовий дренаж – осушувальна
система для захисту окремих
споруд і комунікацій від затоплення або капілярного перезволожений ґрунтовими
водами. Понур – вхідна частина водоскиду. Попередник – сільськогосподарська
культура, або чистий пар,
які займали поле перед сівбою наступної культури. Природна ерозія – відбувається під дією атмосферних
явищ. Режим зрошення – це сукупність норм, чисел і строків поливу і залежності від кліматичних, гідрологічних, агротехнічних і біологічних особливостей рослин. Рекультивація земель – це комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності і господарської цінності порушених земель, а також на поліпшення умов довкілля відповідно інтересам суспільства Рисберма – частина споруди, що сприяє
подальшому зменшенні руйнівної сили потоку і його плавному виведенню в кінці водобою. Сівозміна – це науково обгрунтоване чергування сільськогосподарських
культур або інших певних груп в загальній площі ріллі господарства. Сільськогосподарські гідротехнічні
меліорації –
комплекс за ходів направлений на поліпшенняводного режиму грунтів
шляхом зрошення, осушення
і обводнення територій. Структура посівних площ – це співвідношення посівних площ окремих сільськогосподарських культур або
інших певних груп до загальної площі ріллі в господарстві (в процентах). Схема сівозміни – перелік сільськогосподарських
культур га парів у порядку
чергування на полях. Технічна рекультивація – це комплекс інженерних робіт направлений на
приведення порушених
земель до стану, придатного
до і подальшого використання. Швидкотоки, перепади, консолі – залізобетонні гідротехнічні споруди, які забезпечують переведення води з
одного (більш високого) рівня на інший. Шпора – земляна дамба,
яка захищає кінці водозатримуючих палів від обтікання їх водою із ставків
під час дощів або танення снігу. Яри – витягнуте поглиблення з крутими, місцями прямоти і схилами різної глибини і довжини. |
|||