ОСНОВИ КАРТОГРАФУВАННЯ Електронний посібник
Головна Анотація Теоретичні відомості Список використаних джерел Глосарій Додатки Укладачі	Глосарій
	А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я А Абсолютна масштабність – зображення, для яких співвідношення між їхніми розмірами точно відповідає співвідношенням кількісних показників зображуваних ними об’єктів. Абстрактність карти – властивість, що формується під час укладання карти завдяки застосуванню прийомів генералізації картографічної переходу від індивідуальних понять до збірних, узагальнених, відбору типових характеристик об’єктів та усунення дрібних, другорядних деталей. На будь-якій карті, зазвичай, відображають суб’єктивно-об’єктивну дійсність. Автоматизація технологічного процесу картографування – збирання та опрацювання топографічної інформації, зберігання, доповнення та оновлення її за допомогою електронного банку даних, отримання за цією інформацією різних графічних та аналітичних матеріалів згідно з вимогами користувача. Автоматизована картографічна система – виробнича система, яка об’єднує комплекси технічних, програмних та інформаційних засобів автоматизованого укладання й оновлення карт цифрових і традиційних та забезпечує введення у комп’ютер картографічної інформації, її опрацювання й зберігання, а також виведення цифрових карт і видавничих оригіналів на зчитувальний чи візуалізувальний пристрій. Автоматизована картографічна технологія – сукупність методів організації інформаційного і програмного забезпечення, розроблених для певної архітектури обчислювальних засобів і призначених для використання у процесах автоматизованого виготовлення карт цифрових, карт топографічних та ін. Автоматизована система геодезії та картографії – сукупність виробничих технологій, математичних та організаційних методів, засобів автоматизації польових та камеральних робіт, що забезпечують автоматизоване створення моделей місцевості цифрових і великомасштабних, топографічних карт та топографічних планів, їхнє оновлення. Автоматизована система отримання топографо-геодезичної інформації – геодезична вимірювальна мобільна система, призначена для виконання знімальних робіт та опрацювання даних включно з їхнім графічним зображенням у польових умовах. Автоматизоване відтворення картографічного зображення – спосіб формування зображення картографічного за сигналами, що надходять на друкарський пристрій з комп’ютера та наступним закріпленням його на основі. Головні способи відтворення (закріплення): механічний, оптичний, електричний, електроферографічний та електрогравірувальний. Автоматизоване укладання оригіналів топографічних карт – процес укладання карт з використанням комп’ютерів, теоретичною і практичною основою якого є шифрування та кодування змісту карт з подальшим формуванням банків картографічних даних у великому масштабі. Автоматизований банк картографічних даних – система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів централізованого накопичення, зберігання, опрацювання та колективного використання цифрової інформації про картографічний об’єкт. Авторський ескіз карти (авторський ескіз) – первинний варіант змісту запроектованої карти, виконаний у масштабі і проекції близьких до карти, що складається. Авторський макет карти (авторський макет) – макет спеціального змісту в його повному обсязі разом з легендою, виконаний на підготовленій для цього раніше географічній основі авторський макет карти (авторський макет). Аерограф (від грец. άήρ– повітря і γράφω– пишу, креслю, зображую) – пневматичний прилад, за допомогою якого наносять тонкий шар фарби на папір, тканину тощо з використанням стисненого повітря; застосовують під час укладання оригіналів карт, виготовлення плакатів та виконання інших оформлювальних робіт. Акватипія (від лат. aqua– вода і від франц. type– відбиток, форма) – поліграфічне відтворення малюнків водяними (знежиреними) фарбами. Альмукантарат (арабаль-мукантарат, від кантара – вигинати дугою) – будь-який малий круг сфери небесної, паралельний до горизонту. У системі сферичних координат А. аналогічні паралелям. Анагліфія (від грец. άνάγλυφοζ –рельєфний) – спосіб репродукування, що дає змогу одержати об’ємне (стереоскопічне) зображення. Аналітична карта – карта, на якій вказані окремі неузагальнені або слабко узагальнені показники й особливості певних явищ або систем. Аналіз (від грец. άνάγυσιζ– розклад, розчленування) – метод дослідження, який полягає у тому, що об’єкт дослідження (предмет, явище, процес) розглядають як систему, розділену на складові елементи; вивчають кожен елемент, з’ясовують його роль та місце в системі. Аналіз графічний – створення та дослідження різних графічних моделей, які побудованих за картами. Такими побудовами можуть бути профілі, розрізи, блок-діаграми та інші оглядово-знакові моделі, похідні від карт, а також різні графіки–діаграми, рози напрямів (наприклад, тектонічних розломів) тощо. Аналіз карти – дослідження складових елементів і властивостей карти для з’ясування її особливостей та якості. Мета А. к. – з’ясувати ступінь придатності карти для її викориристання в конкретній ситуації. Анаморфози (від грец.άνάμόρφωσιζ – спотворення форми) – картографічні зображення; А. відрізняються від звичайних карт тим, що у рівняння проекції як приклад змінних величин включаються не тільки географічні координати, але й сам картографований показник (наприклад, віддаленість від центра обслуговування, густота населення тощо), що дає можливість перейти від масштабів довжин і площ до «масштабів» часу, цін тощо. Найчастіше використовуються А., побудовані в рівновіддалених і змінно-масштабних проекціях. Рівномірне зображення картографічного показника досягається за рахунок різних спотворень конфігурації території, її стиснення чи розтягнення. А. застосовують як допоміжний засіб головним чином в економіко-географічних дослідженнях. Анімація (від лат. Animatio – одухотвореність, від animo– оживляю) – динамічна послідовність екранних геозображень (кадрів), яка при демонстрації створює ефект руху; розрізняють плоскі та об’ємні (стереоскопічні) А Ареал (від лат. Area – площа, простір) – місце поширення будь-якого явища, наприклад, того або іншого виду тварин, рослин, сільськогосподарських культур тощо. Ареал абсолютний – територія, за межами якої об’єкт картографування не трапляється зовсім. Ареал виду – місце географічного поширення особин певного виду незалежно від ступеня постійності їхнього існування. Ареал відносний – ареал, що охоплює територію, на якій об’єкт картографування має певні властивості. Ареал господарський – частина території, виділена за якоюсь господарською ознакою чи за поєднанням таких ознак. В економічній географії термін “ареал” часто вживають щодо сільського або лісового господарства (наприклад, ареал поширення тієї чи іншої сільськогосподарської культури), промисловості (наприклад, ареал металургійної промисловості), географії населення (наприклад, ареал великої густоти населення) тощо. Атлас – систематизоване зібрання географічних карт, що виконане за загальною програмою, як єдиний цілісний твір. Атлас військовий – призначений для обслуговування армії і є посібником для вивчення політичної, фізичної, військової географії та економіки територій, де можливі військові конфлікти. Атлас географічний (від грец.ατλαζ – Атлант і γεωγραφια – описання Землі) – систематизована збірка географічних карт, об’єднаних спільною програмою в єдиний цілісний картографічний твір. Родоначальником створення вважають давньогрецького вченого Клавдія Птолемея (ІІ ст.), який уперше уклав збірку географічних карт. Назва «атлас» уперше використана для зібрання карт Меркатора (1595) на честь Атласу – міфічного короля Лівії, який, за легендою, вперше виготовив небесний глобус. У ХІХ ст. цей термін поширився на інші збірки взаємопов’язаних, однорідних за оформленням карт – атлас хмар, атлас лікарських рослин, анатомічний атлас тощо. Сучасні атласи географічні дуже різноманітні. Їх класифікують за змістом (загальногеографічні, тематичні і комплексні), призначенням (навчальні, науково-довідкові, туристичні, краєзнавчі, морські, навігаційно-географічні, військові, дорожні тощо), охопленням території (атласи світу, материків, держав, областей, районів, міст), форматом і способом використання (настільні, книжкові, кишенькові). Атлас гідрологічний – один із видів тематичних атласів, карти якого відображають певні гідрологічні характеристики водних об’єктів. Серед них найпоширенішими є атласи морів та океанів. Атлас дорожній – відображає карти доріг різних типів та картосхеми. Атлас електронний – картографічний твір, виконаний в електронному варіанті з використанням геоінформаційних технологій. Є такі типи атласів електроних: – атласи для візуального перегляду, так звані в’юерні атласи; – аналітичні атласи, що дають змогу комбінувати та складати карти, кількісно їх аналізувати та оцінювати; – інтернет-атласи. В їхній структурі, крім карт та інтерактивних засобів, обов’язково наявні ще й засоби пошуку додаткової інформації та карт у комп’ютерних телекомунікаційних мережах; – інтерактивні атласи, в яких передбачені можливості змінювати оформлення, способи зображення і навіть класифікації картографованих явищ, збільшувати та зменшувати (масштабувати) зображення, одержувати паперові копії карт. Атлас загальний комплексний – містить карти природних та суспільних явищ і загальногеографічні карти. Атлас загальногеографічний – атлас, що містить загальногеографічні карти довідкового чи оглядового характеру доповнені політико-адміністративними і фізичними картами. Атлас кліматичний – один з видів комплексних тематичних атласів, карти якого відображають особливості клімату певної території. Містить карти метеорологічних характеристик (температури, тиску, вологості повітря, кількості опадів тощо), які відображають просторовий розподіл їхніх пересічних, крайніх та інших величин, вікові, річні, декадні або добові зміни, а також повторюваність певних кліматичних явищ (посухи, град тощо), ймовірність настання їх і кліматичне районування території. Атлас кольорів – систематизований набір взірцевих кольорів, який слугує для ідентифікації кольорів на картах. Атлас краєзнавчий – призначений для краєзнавчої роботи як посібник для шкіл та відображає різноманітність місцевих історичних, географічних й інших особливостей. Атлас морський навігаційно-географічний – в якому на картах океанів та морів детально охарактеризовано рельєф дна (зазвичай ізобатами і відмітками глибин), морські течії, навігаційний стан (характер ґрунту дна, банки, рифи та інші навігаційні перешкоди), засоби навігаційного обладнання (маяки, навігаційні знаки тощо) і властивості прилеглих частин суші. Атлас навчальний – призначений для навчальних цілей. Він є посібником під час вивчення природних і соціально-економічних явищ у школах та ЗВО. Атлас науково-довідковий – містить збірку карт й узагальнення наукових знань про відображувані на його картах природні та соціально-економічні явища, призначений для ретельного вивчення їх особливостей з метою наукового дослідження та забезпечення різної практичної діяльності. Атлас тематичний – містить різні за змістом тематичні карти, розроблені за спеціальною програмою. Атласи тематичні бувають природних (фізико-географічних) й суспільних (соціально-економічних) явищ. За призначенням умовно поділяються на довідково-інформаційні, науково-практичні, навчальні, пропагандистські тощо; за цільовим змістом – на спеціальні вузькогалузеві, галузеві, міжгалузеві й комплексні. Атлас туристичний – призначений для туристів і містить туристичні карти. Атлас широкого використання – містить карти, призначені як довідковий матеріал для широкого загалу користувачів. Він дозволяє одержати досить повну уяву про відображені на його картах природні і соціально-економічні явища. Атрибут – (від лат. attributum – додане) – описова характеристика об’єкта. Атрибут відповідає на питання: що, де, коли, як багато тощо. Картографічні атрибути описують як відобразити інформацію на карті (колір, довжину, висоту, ширину тощо), семантичні атрибутивні дані описують картографічні об’єкти (що це є, скільки коштує, коли побудоване тощо). Б База даних, БД (data base, database, DB) – сукупність даних, організованих за визначеними правилами, які встановлюють загальні принципи опису даних, їх збереження і маніпулювання. Збереження даних у БД забезпечує централізоване керування, стандартизацію, їх безпеку і усуває їх суперечливість. База знань, БЗ (knowledge base) – сукупність знань про деяку предметну галузь, на основі яких можна робити судження. Складає основну частину експертних систем, де за допомогою БЗ передають навички і досвід експертів База картографічних даних – сукупність цифрової інформації картографічної та програмних засобів, які забезпечують доступ до даних, їхнє зберігання, видачу і використання Банк картографічних даних – комплекс технічних, програмних, інформаційних та організаційних засобів централізованого накопичення, зберігання, опрацювання і колективного використання цифрової інформації про місцевість, яка охоплює відповідну базу картографічних даних і систему керування ними. Бланкова карта – карта, що є основою для нанесення на неї певної інформації Бібліографія картографічна – розділ бібліографії, в завдання якого входить систематизація інформації про картографічні видання: публікації різних вказівників, списків та оглядів карт й атласів. Бібліотека еталонів графічних зображень – збережена на комп’ютерному носії сукупність цифрових даних про ознаки графічного зображення, яких достатньо для їхнього розпізнавання. База даних, БД (data base, database, DB) – сукупність даних, організованих за визначеними правилами, які встановлюють загальні принципи опису даних, їх збереження і маніпулювання. Збереження даних у БД забезпечує централізоване керування, стандартизацію, їх безпеку і усуває їх суперечливість. База знань, БЗ (knowledge base) – сукупність знань про деяку предметну галузь, на основі яких можна робити судження. Складає основну частину експертних систем, де за допомогою БЗ передають навички і досвід експертів В Вертикал – дуга великого кола на кулі, що визначається довжиною та азимутом -кутом між меридіаном полюса полярної системи координат і самим вертикалом Векторний формат – цифрове зображення точкових, лінійних і полігональних просторових об’єктів у вигляді набору координатних пар Внутрішня рамка карти – лінія, що безпосередньо обмежує картографічне зображення або найближча до нього Врізка на карті (врізка) – площа, обмежена лініями різної форми і розташована всередині рамки основної карти, на якій наведено дані, необхідні для пояснення або доповнення змісту карти Г Галузева карта – карта, основним змістом якої є зображення об'єктів і явищ, що властиві певній галузі науки, виробництва чи господарства для розв'язання відповідних задач свого профілю Географічна карта – карта поверхні Землі або будь-якої її частини на якій відображена сукупність основних елементів місцевості Географічні назви на карті (географічні назви) – власні назви географічних об'єктів, що зображуються на карті Географічний глобус – глобус, на якому зображена поверхня Землі Географічна основа карти (географічна основа) – загальиогеографічна частина змісту галузевих, тематичних і спеціальних карт, що сприяє нанесенню на неї спеціального навантаження Географічний глобус – глобус, на якому зображена поверхня Землі Географічна основа карти (географічна основа) – загальиогеографічна частина змісту галузевих, тематичних і спеціальних карт, що сприяє нанесенню на неї спеціального навантаження Геодезична основа карти – сукупність геодезичних даних, необхідних для створення (виготовлення) карти Географічна сітка – сітка меридіанів і паралелей на математичній поверхні Землі і на глобусі Геометрична точність харти (точність карти) – відповідність розташування точок на ‘карті їх справжньому місцеположенню метричність карти Властивість карти, що забезпечується математичним законом її побудови, точністю складання і відтворення Глобус – куля певного розміру з картографічним зображенням на її поверхні Гіпотетична карта – карта, зміст якої грунтується на гіпотезах і припущеннях Гіпсометрична карта – карта, основним змістом якої є зображення рельєфу гіпсометричним способом Гіпсометричний ступінь – проміжок на карті між двома сусідніми горизонталями Гіпсометричний спосіб – спосіб зображення рельєфу за допомогою горизонталей або за допомогою горизонталей і пошарового забарвлення Гіпсометричний ступінь – проміжок на карті між двома сусідніми горизонталями Гіпсометричний спосіб – спосіб зображення рельєфу за допомогою горизонталей або за допомогою горизонталей і пошарового забарвлення Градусна рамка карти (градусна рамка) – рамка з двох близько розташо ваних паралельних ліній, на яких через певне число градусів показані виходи ліній карто графічної сітки Д Державка карта – карта, що є офіційним документом відповідних державних структур Довідка про місцевість – документ з конкретними даними про місцевість, що доповнюють основний зміст карти Достовірність карти – міра правдивості даних, нанесених на карту на дату її складання Е Елементи змісту карти – групи об'єктів або явищ, на які можна поділити зміст карти (гідрографія, рельєф, шляхи, тощо) Економіко-географічна карта – карта, основним змістом якої є зображення економічного стану і розвитку господарства окремої країни або групи країн світу З Загальногеографічний атлас – атлас, що складається переважно із загальногеографіч- них карт Зарамкове оформлення карти (зарамкове оформлення) - сукупність різних даних, розміщених поза зовнішньою рамкою карти Зміст карти – сукупність інформації про зображені на карті об'єкти і явища відповідно до її призначення і тематики Зовнішня рамка карти (зовнішня рамка) – рамка, що оконтурюс всі інші рамки карти і здебільшого має художньо-декоративне призначення І Історична карта – карта, основним змістом якої є зображення історичних подій і явищ К Кадастр (франц. cadastre) – систематизоване зведення відомостей, що складається періодично або як результат постійних спостережень за певним об’єктом. Карта (мапа) – зменшене, побудоване в картографічній проекції, узагальнену і виконане в певній системі умовних позначень зображення поверхні Землі, іншого небесного тіла чи позаземного простору з розміщеними на них об'єктами реальної дійсності Карта спеціального призначення (спеціальна карта) – карта, що за своїм змістом призначена для певного кола споживачів Карта-транспарант – карта на прозорій основі, що служить для проектування її картографічного зображення на екран картографічного твору на фото-і кіноплівці Карта-схема – карта зі спрощеним і узагальненим зображенням елементів її змісту Карта природи – карта, основним змістом якої є зображення об'єктів і явищ природи Картографія – галузь науки, техніки й виробництва, що охоплює вивчення, проектування, створення та використання картографічних творів Картографування комплекс робіт, пов'язаний зі створенням карти або низки карт конкретної території земної поверхні, небесного тіла чи космічного простору Картографічне виробництво -галузь виробництва, що створює картографічні твори Картографічна генералізація (генералізація) – цілеспрямований відбір і узагальнення об'єктів реальної дійсності під час виготовлення картографічних творів відповідно до їх призначення, масштабу та особливостей території, що зображується на них. Картографічні джерела (картографічні матеріали) – графічні, цифрові, текстові та інші документи, що використовуються під час складання, виправлення та оновлення карт Картографічна вивченість – міра вкриття будь-якої території планами і картами різного виду і характеру Картографічна забезпеченість – наявність планів і карт, необхідних для виконання певних робіт Картографічна проекція – математично визначене відображення математичної поверхні Землі чи іншого небесного тіла на площині Картографічна інформація – інформація про реальний об'єкт, територію, явище, яка міститься в картографічних матеріалах Картографічний твір – твір, основною частиною якого є картографічне зображення Картографічне зображення – основний елемент будь-якої карти, що за допомогою відповідних графічних та інших засобів розкриває її зміст Картографічна (прямокутна, кілометрова) сітка на карті – координатна сітка в системі плоских прямокутних координат даної картографічної проекції Картографічні умовні позначення (умовні знаки) – графічні символи для позначення на картах різноманітних об'єктів і явищ, а також їхніх якісних і кількісних характеристик Контурна карта – бланкова карта, на якій картографічне зображення не має підписів Комплексна карта – карта, на якій відображено декілька взаємозв'язаних між собою явищ або їх елементів, причому кожне з них відображується в своїх показниках Компоновка карти – розташування рамки відносно території, що зобра жується на карті, як і розміщення усередині рамки або за її межами назви карти, її легенди, а також допоміжних карт, графіків та інших даних Координатна сітка – сітка, за допомогою якої можна визначити координати точки. Кілометрова сітка – координатна сітка, лінії якої проведені на карті з інтервалами, що дорівнюють прийнятому на карті числу кілометрів Л Легенда карти (легенда) – зведення використаних на карті умовних позначень і текстових пояснень, що розкривають зміст карти, необхідні для пояснення або доповнення змісту карти Лоцманська карта – карта, що забезпечує плавання у внутрішніх територіальних водах М Математична картографія – наука, яка вивчає зображення математичної поверхні Землі, Місяця, планет і зоряного неба на площині для створення різних картографічних творів, вишукує та розробляє картографічні проекції, аналізує розподіл спотворень у них Математична поверхня Землі – певних розмірів поверхня еліпсоїда обертання або кулі Математична основа карти – сукупність математичних елементів карти Мінутна рамка карти (мінутна рамка) – рамка з двох близько розташованих паралельних ліній, на яких через певне число мінут показані виходи ліній картографічної сітки Н Навчальна карта – карта, що є посібником у навчальному процесі Навантаження карти – міра заповнення змісту карти умовними знаками і підписами Навантаження карти – міра заповнення змісту карти умовними знаками і підписами Наочність карти – можливість зорового сприйняття просторових форм, розмірів і розміщення об'єктів на карті Номенклатура карти – система позначення окремих аркушів багатоаркушної карти О Оригінал карти (original map? basic design) – первинний повний екземпляр карти, складений в установлених картографічних знаках із заданими генералізацією і точністю. П Первинна карта – карта, яку створено шляхом знімання або складання за матеріалами, що не є картами Перспективний спосіб зображення рельєфу – зображення рельєфу земної поверхні позамасштабним її перспективним рисунком Пояснювальні підписи на карті (пояснювальні підписи) – підписи, які пояснюють на карті рід або вид географічних об'єктів, а також їхні якісні та кількісні характеристики, як і деякі інші назви, що не належать до географічних об'єктів, у тому числі і пояснення щодо ліній картографічної сітки Полярні сферичні координати – лінії вертикала та альмукантарате, що визначають положення точок на кулі відносно деякої точки полюса сферичних координат Похідна карта – карта, яку складено за раніше створеною картою Позамасштабні картографічні умовні позначення (позамасштабні знаки) – картографічні умовні позначення, що застосовуються для зображення об'єктів, площі яких не подають в масштабі карти Пояснювальні підписи на картах – підписи, які пояснюють на каоті рід або вид об’ектів,а також їхні якісні та кількісні характеристики, як і деякі інши назви, що не належать до географічних об’ектів, у тому числі і пояснення щодо ліній картографічної сітки Р Растровий формат – цифрове зображення просторових об’єктів у вигляді сукупності пічок растра (пікселів) з присвоєними їм значеннями класу об’єкта Регіональний атлас – атлас карт якогось регіону Редакційний план (редакційні вказівки) – документ, створений редактором карти, що містить принципові положення щодо складання і підготовки до видання карти відповідно до теми картографування, особливостей території, що зображуеться на карті, і якості відібраних на цю територію картографічних матеріалів Рельєфна карта - карта, на якій рсльсф поверхні зображено в об'ємній формі Розграфлення карт – розподіл багатоаркушної карти на окремі частини за певною системою С Соціально-економічна карта – карта, основним змістом якої є зображення соціально-економічних об'єктів і явищ Синтетична карта – карта, що дас цілісну інтегральну характеристику зображуваних на ній явищ на основі об'єднання їх окремих чи низки показників для розв'язання відповідних задач свого профілю Спосіб ліній руху – спосіб зображення на карті просторових переміщень різного роду об'єктів і явищ, в якому основним графічним елементом є вектор, що показує напрямок, а його товщина характеризує кількісну і якісну сторони зображуваного об'єкта (явища) Спосіб якісного фону – спосіб зображення Якісної характеристики явищ, суцільно і масово поширених на території, що картографується Спосіб кількісного фону – спосіб зображення на карті кількісних відмін деякого явища (за тим чи іншим кількісним показником) у межах території, що зображується, шляхом поділу її на частини і зображення кожної такої частини одним із площинних графічних способівСпосіб зображення на карті кількісних відмін деякого явища (за тим чи іншим кількісним показником) у межах території, що зображується, шляхом поділу її на частини і зображення кожної такої частини одним із площинних графічних способів Спосіб лінійних позначень – спосіб зображення на карті різних лінійних об'єктів, які практично не мають ширини, або їхня ширина настільки мала, що не може бути подана в масштабі карти Спосіб локалізованих діаграм – спосіб зображення на карті явищ суцільного або лінійного поширення за допомогою графіків чи діаграм, що характеризують дане явище в конкретній точці місцевості Спосіб ареалів – спосіб зображення на карті області поширення якогось об'єкта чи явища за допомогою відповідних позначень площ Спосіб ізоліній – спосіб зображення на карті явищ за допомогою ліній, кожна точка яких відповідає однаковому значенню цього явища Сучасність карти – відповідність інформації, що є на карті, сучасному її стану Т Топографічна карта – детальна карта , за допомогою якої можна визначити планове і висотне положення точок земної поверхні Тематична карта – карта, основним змістом якої є зображення елементів, які розкивають певну тему карти Топографічна основа карти (топографічна основа) – топографічна частина змісту галузевих, тематичних і спеціальних карт, що сприяє нанесенню на неї спеціального навантаження Топографічний план – великомасштабне картографічне зображення на площині в ортогональній проекції обмеженої частини місцевості, в якому не враховується кривизна земної поверхні Точковий спосіб – спосіб зображення на карті масових розосереджених об'єктів (явиш) за допомогою відповідної кількості однакового розміру точок, розміщення яких відповідає розміщенню і концентрації цих об'єктів на місцевості, а кожна точка передає однакову кількість одиниць зображуваного на карті об'єкта (явища) Туристський атлас – атлас, що переважно складається з туристських карт Ф Фізико-географічна карта – карта, основним змістом якоїє зображення географічного середовища Фотокарта – карта, на якій суміщено фотографічне зображення місцевості з умовними позначеннями об'єктів місцевості, горизонталями, підписами тощо Фоторельєф – спосіб тіньової пластики, в якому зображення рельєфу одержується шляхом фотографування тримірної моделі рельєфу, освітленої з певного напрямку і під певним кутом Ц Центральна точка картографічної проекції – точка в картографічній проекції, в якій градієнти масштабів уздовж головних напрямків дорівнюють нулю, а поблизу неї змінюються повільно Циліндрична картографічна проекція – картографічна проекція, в якій паралелі нормальної сітки - паралельні прямі, в загальному випадку не рівновіддалені між собою, а меридіани - перпендикулярні до паралелей прямі, відстані між якими пропорційні різниці довго Цифрова карта – модель земної поверхні, записана цифрами в кодовій формі і за встановленою - структурою на магнітній стрічці, або якомусь іншому носієві інформації з урахуванням прийнятих елементів математичної основи карти і вимог картографічної генералізації тш її картографіного зображення Ч Частковий масштаб – відношення довжини нескінченно малого відрізка на карті до довжини відповідного нескінченно малого відрізка на поверхні еліпсоїда або кулі Числовий масштаб довжин ліній (числовий масштаб) – дріб, чисельник якогоодиниця, а знаменник – число, яке вказує, у скільки разів зменшені лінійні величини на карті Читаність карти – швидке візуальне розпізнавання елементів і деталей картографічного зображення Ш Шкала гіпсометричного забарвлення – шкала кольорів або їх відтінків, прийнятих для зображення на карті гіпсометричних ступенів Висотні позначки – зазначені на карті чи план: абсолютні або відносні висоти (глибини) точок земної поверхні (морського дна)
		На початок