|
|
Електронний
посібник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3. ПОСІВНІ ТА САДИЛЬНІ
МАШИНИ |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3.4.1. Агротехнічні вимоги до садильних машин 3.4.3. Підготовка садильних машин до роботи. Оцінювання якості роботи 3.4.4. Технічне обслуговування садильних машин. Техніка безпеки під
час роботи на садильних машинах
Картоплесаджалки
мають висаджувати відкалібровані бульби масою 25–50 г, 50–80 і 80–120 г
рядковим способом з міжряддями 60 і 70 см і відстанню між бульбами в рядку
20–40 см. Залежно від призначення і насіннєвої фракції вони мають
забезпечувати під час вирощування продовольчої картоплі норму садіння 50–60
тис. бульб на 1 га, а для насіннєвої – 70–80 тис. Відхилення від норми
садіння становить не більше ніж 10%. Пошкодження бульб садильними апаратами
не допускається. Картоплю висаджують гребеневим і гладеньким способами. За гребеневого садіння висота гребенів має бути 12–20 см, а глибина садіння – 6–12 см. На рівній
поверхні поля глибина садіння становить 6–14 см. Відхилення від установленої
глибини не перевищує ± 2 см. Картоплесаджалки водночас із садінням
забезпечують внесення мінеральних добрив від 100 до 500 кг/га на дно борозни
в одну стрічку 5–7 см завширшки і нижче від бульб на 2–5 см. Розсадосадильні
машини мають висаджувати розсаду 12–25 см заввишки широкорядним способом з
міжряддями 50, 60, 70, 80 і 90 см і стрічковим способом зі схемами 50 + 70,
50 + 90 і 60 + 120 см і кроком садіння 10–140 см. Висаджувати розсаду
потрібно вертикально (можливий похил від вертикалі 30°), не підгинаючи
коренів та водночас поливаючи її водою. Машини мають забезпечувати порційний
полив за кроку садіння понад 35 см, а при меншому кроці – суцільний полив.
Глибина садіння розсади без горщечків становить 5–15 см, а в горщечках – не
менше ніж 10 см. Краї горщечків мають бути нижче від поверхні поля на 2–4 см.
Відхилення глибини садіння розсади від заданої може бути ± 2 см. Розсадотримачі не мають пошкоджувати рослини.
Картоплесаджалка напівнаніпна
шестирядна КСМ-6 призначена
для гребеневого і рівного садіння непророслих бульб
картоплі з
міжряддями 70 см і одночасним внесенням у борозни гранульованих мінеральних добрив.
До саджалки входять три однакові секції, змонтовані на зварній рамі. Кожна
секція має бункер 11, що вміщує близько 360 кг бульб, два ложечково-дискові садильні апарати 6, два туковисівні апарати 5, два сошники 2 із загортальними
дисками
14 та борінками 13.
Саджалка
працює таким чином:
бульби картоплі за допомогою струшувачів 10 і ворушилок 9 безперервно надходять з бункера 11 у живильний ківш 15. Бункер
зроблено з листової сталі у вигляді коробки, дно якої
нахилено в бік живильного ковша. Передня стінка бункера має вікно, що
перекривається заслінкою 8. У днищі кожного бункера
встановлено струшувачі (струшувальні стулки) 10, які
приводяться в рух роликами вала ворушилки 9. Живильний ківш є продовженням дна бункера. У ковші
змонтовано ворушилки 9 і
шнеки 7, які пересувають бульби до ложечок 16 садильного апарата 6. Кожен садильний апарат складається з
диска і прикріплених до нього по колу 12 ложечок;
для утримання бульб
ложечки мають підпружинені
затискачі 17. Під час руху ложечок у масі бульб
затискачі відводяться важелями 19, які впираються в шину 18 і повертають затискачі.
На виході ложечок з живильного ковша важіль сходить
з шини, затискач під дією пружини повертається і
притискує бульбу до ложечки. У такому положенні бульба переміщується до
скидання у сошник. За повторного заходу важеля на шину затискач відводиться
вбік, і бульба падає в сошник. Сюди само тукопроводом безперервно надходять добрива з туковисівного апарата 5 (АТД-2).
Сошник з гострим
кутом уходження в ґрунт складається з корпусу 5 зі змінним носком 1, виготовленим
зі сталі 20, кронштейна 4 з привареною до нього штангою 3 і копіювального
колеса 2. Штанга сошника призначена для переміщення його у вертикальній
площині відносно опорних роликів кронштейна рами саджалки. Це дає змогу
сошнику копіювати рельєф поля. Добрива надходять до носка сошника, падають на
дно борозни і присипаються шаром ґрунту. Бульби з допомогою відбивачів 1
(рис. 3.4.1) надходять у сошник падають на ґрунт, пересуваючись між щоками
корпусу сошника. 3а кожним сошником установлено два загортальні диски 14. Щоб змінити висоту
гребеня, регулюють кут нахилу дисків і тиск пружини
натискної штанги.
Картоплесаджалка напівначіпна
чотирирядна САЯ-4
призначена для садіння яровизованих
бульб з міжряддями 70 см. Вона має чотири ложечково-ланцюгові садильні апарати. На кожному
ланцюзі ложечки розміщено в шаховому порядку. Ланцюг проходить через
живильний ківш 3, де відбувається захоплення бульб. Захоплені ложечками 7 бульби транспортуються в
сошники. При цьому «зайві» бульби пластинчасті пружини скидають у живильний
ківш. Подача бульб з бункера регулюється автоматично. Мінеральні добрива
вносять окремо від бульб. Саджалку агрегатують з колісними тракторами класу
тяги 1,4.
Відмінною
особливістю конструкції садильних апаратів Grimme є, крім іншого, можливість здійснення візуального контролю роботи ложкової стрічки,
що дозволяє висаджувати картоплю без пропусків навіть за роботи з великим
насіннєвим матеріалом і висаджувати з точною відстанню між бульбами в рядку.
Висока продуктивність сучасних
розсадосадильних машин має поєднуватися з можливістю паралельного здійснення
декількох операцій – наприклад, посадкою розсади через плівку з пробиттям в
ній отворів і укладанням мульчувальної пластикової плівки і стрічок крапельного
зрошення. Універсальні пристрої здатні працювати на відкритій і закритій
плівкою ґрунті, а деякі накривати вже посаджену розсаду плівкою з утворенням мініпарника. Розсадосадильні машини сьогодні
працюють з томатами, огірками, перцем, баклажанами, капустою, цибулею,
салатом, кавунами, динями, гарбузами, цукровими буряками і тютюном. Їх
застосовують з саджанцями будь-якого виду касетними з осередками кубічної,
пірамідальної або конічної форми, з голим корінням, з пророщених бульбами,
цибулинами, насінням тощо.
За останні роки широко застосовують метод касетного вирощування горшечної розсади в пластмасових ніздрюватих касетах і паперових ємностях «паперпот», «культоплант», «плантек», піддонах тощо. Завдяки йому скорочується термін вирощування
розсади, що забезпечує загальну економію енергії і торф'яного субстрату, а
також, насіння не менше 40, і тепличної площі 30 відсотків. Для подібної
технології використовують цілі посівні комплекси, які містять, крім власне
розсадосадильної машини, також різноманітні пристрої і механізми: готують
розсадні суміші і заповнюють ними пористі касети, конвеєри-транспортери зі
сівалками точного висівання і механізмами мульчування,
транспортери-накопичувачі тощо. За оцінюванням фахівців, касетний спосіб
скорочує трудомісткість в 3, витрата субстрату – в 4 рази. Водночас
продуктивність зростає в 1,5 рази. Розсадосадильна машина СКН-6А
–
універсальна начіпна шестирядна модернізована машина (рис. 3.4.3), призначена
для рядкового садіння у відкритий
ґрунт безгорщечкової і горщечкової розсади овочевих культур, тютюну, суниць, ефіроносіїв, а також живців і дичок плодово-овочевих культур. Вона складається з рами, що має
опорно-приводні металеві колеса 13 зі шпорами, шести садильних секцій з променевими садильними апаратами, полозоподібними
сошниками 11, прикочувальними
котками 10 і сидіннями 6 і 9 для робітників. На рамі
змонтовано, крім того, механізм приводу садильних апаратів, що складається з приводного вала 15,
коробки передач У 7 для зміни кроку садіння розсади, роздавального вала 18, а також водополивну систему, тент
5 і маркери 4. Два баки 2
для води і стелажі З, змонтовано на рамі трактора. Якщо саджалку застосовують
у зонах поливного землеробства, її обладнують пристроєм для нарізування поливних борозен ПНБ-6, а в зонах з підвищеним
рівнем залягання ґрунтових вод – пристроєм ПТР-3 для садіння на
грядах і гребенях.
Садильні апарати (рис. 3.4.4)
зібрано з окремих секцій, що складаються з рами 1, садильних дисків 8 із
захватами 5 для розсади, дозувального пристрою з приводом 18, полиць
6 для ящиків з розсадою, двох сидінь 7 і 11 для робітників,
полозоподібного сошника 10, прикочувальних
котків 9 та двох лекал З і 4. На диску прикріплені захвати розсади
5. Залежно від кроку садіння прикріплюють 4; 6; 8 і 12 захватів. Захвати
(рис. 3.4.4. а) призначені для перенесення вкладених у них рослин до
ґрунту. Захват складається з корпусу 5, у підшипниках якого обертається вісь 14. До
осі у верхній частині приклепано лапку 15, обклеєну пористою гумою 16. На
нижню колінчасту частину осі надіто капроновий ролик 12. Під час обертання
диска 8
ролик 12
набігає на лекало і повертає вісь 14. При цьому лапка притискується
до нерухомої пластинки корпусу захвата і утримує в ньому подану садильницею рослину. Коли ролик осі зійде з лекала, під
дією пружини 13 затискача лапка відкривається на кут 45° і вивільняє
рослину. Для садіння горщечкової розсади шість
захватів кожного садильного апарата комплектують спеціальними вилками 17. У
відкритий затискач розсаду поміщають листям униз і утримують доти, доки він
не закриється. Момент розкриття захватів, що несуть розсаду, регулюють
переміщенням лекал у пазах кронштейнів рами. Коли розсаду висмикують з
ґрунту, момент розкриття захватів установлюють більш раннім, а в разі
засипання землею – більш пізнім. Прикочувальні котки 9 призначені для закриття
борозни й ущільнення ґрунту в зоні садіння рослин. Сошники 10 кілеподібні з тупим кутом входження в ґрунт. Відстань між
бічними щоками сошника можна збільшувати, щоб забезпечити садіння горщечків
розмірами 60x60 мм і 80x80 мм. Глибину ходу сошників регулюють у межах 8–22
см.
Розсадосадильна
машина Ferrari MULTIPLA.
Ця розсадосадильна машина з обертовим розподільником, розроблена для висадки
розсади овочевих культур з земляними грудками будь-якої форми (циліндричної,
конічної, пірамідальної), нормальним або попередньо пресованим, яка була
створена для вирішення найважчих проблем, пов'язаних з пересадкою салату і
цикорію, але може бути також використана для багатьох інших овочевих культур,
таких як: броколі, селера, фенхель, цибулю тощо. Єдине обмеження стосується
розміру розсади, яка не може перевищувати 15 см по висоті. Крім того, ця
модель обладнана подвійним розподільником, що дозволяє одному оператору легко
обслуговувати посадку в подвійні рядки.
Підготовка
до роботи саджалки КСМ-4. Регулювання садильних апаратів.
Установити
на диску малі ложечки, якщо бульби масою до 80 г або великі, якщо маса бульб
80–120 г. Відрегулювати переміщенням
боковин ковша-живильника зазор між
боковинами і плоскими поверхнями ложечок 6–8 мм (маса бульб до 80 г) чи 12–16 мм (маса
80–120 г). У зоні входу ложечок
в ковші живильника боковини мають бути зміщені до дисків садильних апаратів. Установити
прокладками під підшипник
вала садильних апаратів
зазор 2–7 мм між ложечками і днищем ковша живильника. Добитись (рихтуванням затискачів), щоб
при набіганні важелів затискачів на шини-копіри
зазор між диском і затискачем
становив 5–10 мм. За осьового люфту вала садильних апаратів більше 1 мм встановити додаткові шайби між втулками
фланця диска садильного апарата
і торцем підшипника вала апаратів. Установлення
саджалки на норму садіння. Залежно від того з
яким трактором агрегатують картоплесаджалку вибирають відповідний привід. У разі агрегатування саджалки з
колісними тракторами класу 1,4, де привод здійснюється від синхронного ВВП,
на вихідному кінці вала
редуктора встановлюють зірочку
з 16 зубцями. Агрегатуючи саджалку з гусеничними
тракторами класу 30кН (ДТ-75М), які не мають синхронного ВВП,
на вихідному валу редуктора встановлюють зірочку з 12 зубцями. Вибрати з номограми кількість
зубців змінної зірочки на валу контрпривода залежно від норми
садіння та швидкості руху агрегату за незалежного ВВП
трактора. Спочатку на номограмі знаходимо норму садіння, потім проводимо
вертикально лінію до перетину з похилою лінією і горизонтальною лінією
вибраної швидкості. Регулювання
норми
внесення добрив.
Перевіряють правильність установлення напрямних скребків у положенні, коли
кінець скребка впирається у внутрішню поверхню пояска. Риска на важелі
регулятора має збігатися з нулем на шкалі. Щоб правильно встановити напрямний
скребок, звільняють барабанчик і обертають
важіль регулятора до торкання
кінця напрямника внутрішньої поверхні пояска.
Риска на важені регулятора при цьому має збігатися з нульовою поділкою на
шкалі, в протилежному випадку відпускають гайку і овальними отворами козирка
зсовують шкалу в потрібному напрямку до збігання рисок. Потім затягують гайки
до кінця. Користуються номограмою орієнтовних
норм внесення мінеральних добрив, наведеною в заводській інструкції з
експлуатації картоплесаджалки, змінюють положення важелів заслінок
туковисівних апаратів, Остаточно туковисівні апарати на норму
внесення добрив регулюють під час перших робочих проходів агрегату. Регулювання
сошників. Перевірити
кут заглиблення сошника в ґрунт. Встановити саджалку на рівний
майданчик. Гідросистемою трактора встановити раму саджалки горизонтально.
Змінюючи довжину верхньої тяги підвіски сошника, домогтися, щоб відстань від
заднього краю нижнього обрізу сошника до поверхні майданчика становила. 45–50
мм. Перевести саджалку в транспортне положення. Болтом обмежувача, опускання
сошників установити сошник таким чином, щоб різниця відстаней між рамою
саджалки та переднім і заднім шарнірами підвіски складала 220 мм. Підняти причіп саджалки таким
чином, щоб різниця замірів між рамою і переднім та заднім шарнірами підвіски
дорівнювала 100–110 мм. Під копіювальні колеса саджалки підкласти підставки,
висота яких менша глибини ходу сошника на 10–15 мм, а під опорні колеса-підставки
висотою на 20–30 мм меншою глибини садіння. Перемістити вилку колеса кожного
сошника на секторі і закріпити штирем, перемістити також опорні колеса і
закріпити їх. Регулювання
загортачів. Установити сферичні диски та борінки,
якщо спосіб садіння картоплі гладенький, або тільки диски за гребеневого
способу садіння. Для роботи на середніх та важких ґрунтах збільшити (поворотом
косинок півосей дисків)
кут атаки дисків, а на легких ґрунтах, навпаки,
зменшити. За важких умов роботи збільшити стискання пружин штанг загортачів. Встановлення
вильоту маркера.
Встановити виліт штанг маркера 2100 або 2135 мм та лівого –
3500 чи 3465 мм відповідно для колісних (МТЗ-80) та гусеничних (ДТ-75М)
тракторів, Перевірка роботи саджалки в полі. Проїхати 9–10 метрів шляху на встановленій швидкості з піднятими борозноутворювальними
дисками у всіх секцій.
Після цього підрахувати кількість висаджених бульб у кожній борозні на
довжині 7,14 м за ширини міжрядь 0,7 м, що становить площу 5 м 2
і помножити число бульб на 200. Отримана кількість відповідає нормі
садіння бульб на 1 га. Якщо отриманий результат буде меншим або більшим
заданої норми то необхідно поміняти змінну зірочку на трансмісійному валу.
Під час роботи з незалежним ВВП змінюють робочу швидкість
агрегату і дослід повторюють. Налагодження
машини СКН-6А. Перевірка технічного стану.
Перевірити комплектність садильної машини, її технічний стан, за потреби
доукомплектувати. Садильні диски мають обертатися так, щоб рослини під час
садіння проходили посередині сошника, і не було осьового та радіального
биття. Прикочувальні котки
мають розміщуватися
симетрично відносно осі симетрії садильної секції. Натягнути ланцюгові
передачі, підтягнути всі болтові з'єднання. За потреби змастити машину
відповідно до схеми і таблиці мащення. Водополивну
систему перевірити на герметичність. Місця
витікання води ущільнити. Розставити садильні секції: для міжрядь
60, 70, 50–490 см встановити шість садильних секцій, а для міжрядь 60, 90 та
60 + 120 см – чотири. Покласти розмічальну дошку під основним
брусом рами машини таким чином, щоб її середина збігалася з серединою рами
машини, встановити секції на мітки дошки від середини бруса рами праворуч та
ліворуч. Регулювання
садильних апаратів. Перевірити розкриття рухомої пластини захвата. Переміщенням лекала у пазах диска домогтися розкриття захвата в передній нижній частині диска. Для заданого кроку садіння підібрати
кількість захватів, передаточне число редуктора, кількість зубців зірочок на
ведучому валу коробки передач та на приводному валу. Регулювання
сошників. Установити переміщенням сошника на
планках рами секції глибину ходу 50–230 мм. Переставлення сошника на 1 отвір планки
змінює глибину ходу на 25 мм. Сошники встановлюють таким чином, щоб за
правильно вкладеної в тримачі розсаді її коренева система не загиналася дном
борозни. Переміщенням сошника у поздовжньому напрямку по трьох отворах рами
секції встановити початок надходження ґрунту на
коріння розсади. На легких ґрунтах сошники переміщують ближче до котків, на
важких – дальше. Регулювання прикочувальних котків.
Шайбами на осях котків встановити зазор між внутрішніми кромками котків у
нижньому їх положенні 40–50 мм під час садіння без горшкової розсади, та
70–80 мм, якщо розсада в
горшках. Кут сходження котків у межах 0–10 регулюють поворотом їх по ходу.
Кут сходження зменшити під час піднімання розсади з ґрунтом догори. На легких
ґрунтах зону сходження котків розміщують внизу, а на важких – позаду. Регулювання
поливної порції води в межах 0,1–0,6 л на
одну рослину виконують зміною довжини тяги дозувального пристрою. Для
порційного виливу води встановити на диск механізму
відкриття бачків стільки важелів, скільки розсадотримачів на
диску. Якщо полив суцільний, кількість води регулюють маховичками
індивідуальних кранів.
Для нескладних сільськогосподарських машин таких як
садильні машини правилами встановлено вид обслуговування – щозмінне технічне обслуговування та ТО-1.
Для складних самохідних, причіпних і начіпних сільськогосподарських машин
(зерно-, картопле-, бурякозбиральних та інших спеціальних комбайнів)
правилами встановлено три види обслуговування: щозмінне, перше технічне
обслуговування (ТО-1); друге технічне обслуговування (ТО-2)
та післясезонне. Щозмінне технічне обслуговування машин виконують
перед початком зміни. Дозволяється окремі роботи проводити під час зміни і
після неї. Щозмінне технічне обслуговування причіпної або начіпної машини
здійснюють водночас зі щозмінним технічним обслуговуванням трактора, з яким
її агрегатують. Залежно від умов експлуатації
допускають відхилення від встановленої (періодичності проведення планового
технічного обслуговування в межах ±10%. Щозмінне технічне обслуговування (ЩТО): – очищення від пилу, рослинних решток,
налиплого ґрунту зовнішніх поверхонь та робочих органів машини, очищення та
промивання внутрішніх порожнин машини від залишків мінеральних добрив,
агресивних рідин; – перевірка комплектності машини,
технічного стану складових частин, кріплення агрегатів, захисних пристроїв,
інших з’єднань; – відсутності у з’єднаннях та
ущільненнях підтікання робочих та технологічних рідин; – правильності регулювання робочих
органів та інших систем і механізмів машини; – правильності агрегатування машини з
трактором; – контроль наявності робочої рідини в
системах і агрегатах машини; – доведення її до необхідного рівня; – виконання необхідних регулювань
залежно від стану машини; – мащення складових частин машини
згідно з картою (таблицею) мащення. ТО-Е (технічне обслуговування перед початком експлуатації): Перевіряють і в разі необхідності
регулюють або підтягують кріплення, механізмів вмикання і вимикання садильних
апаратів, сошників, насіннєпроводів, механізмів регулювання заглиблення,
опорно-приводних коліс, автоматів, сниць, начіпного пристрою, шпренгелів, пристрою
для очищення коліс і дисків, квадратних валів, механізмів
передач, ланцюгів, зчіпки,
маркерів і слідопокажчиків,
механізму передачі до
диска висівного апарата, секції робочих органів, туковисівних апаратів. ТО-1, виконують операції ЩТО і, крім
того, змащують мастилом: У
садильних машинах – маточини ходових коліс, підшипники дискових
сошників, маточини корпусів автомата, з'єднання корпусу автомата з піввіссю, підшипники (втулки) механізму передачі, валів контрпривода, кронштейнів вузловловлювачів, туковисівних апаратів,
колінчастих валів, дискових маркерів, зірочки ланцюгових передач, ролики
важелів вмикання автоматів головки шатунів автоматів.
Під час роботи садильної причіпної машини слід забезпечити
звукову або світлову сигналізацію між трактористом і працівником, що на
машині. Рівень звукового сигналу має бути на 8 дБ вище
рівня звуку зовнішнього
шуму від роботи самого агрегату. Сигнал про зупинку машини повинен подавати
той працівник, який першим помітив небезпеку. Працювати необхідно з
використанням ременів безпеки, якщо це передбачено
інструкцією з експлуатації машини. Садильні ящики не повинні мати гострих виступів, зачіпок,
цвяхів, що стирчать. Вага ящиків, які переносять жінки разом з садивним матеріалом, має бути не більше 7
кг. Допустима вага ящиків за умови перенесення їх двома особами жіночої статі
не повинна перевищувати 14 кг. У разі наїзду машини на перешкоди, розвертаннях та перед
переїздами працівники мають залишити робочі місця за сигналом тракториста
після зупинки трактора. За одночасної роботи декількох садильних машин на одній
ділянці в рівнинній місцевості відстань між ними має становити не менше 20 м. Установлювати маркер на садильних машинах у робоче положення і
переставляти його в транспортне слід після зупинки машини. Перед
розворотом садильної машини працівники, які на ній працюють, повинні залишити
машину і відійти на безпечну відстань. Не дозволяється завантажувати садильну
машину садивним матеріалом під час руху агрегату. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||