|
|
|
|
2.5. Системи очищення стічних вод
|
|
|
|
|
|
|
|
Система
комплексного очищення стічних вод „Biotal”
|
|
Призначення
|
|
Схема з використанням
установки “Biotal” дозволяє комплексно очистити господарсько-побутові,
дощові стічні води на автозаправних станціях. За допомогою установки “Biotal” можна очистити забруднені нафтопродуктами
стічні води біологічним шляхом без підключення до центральної каналізації.
При цьому в установку подають господарсько-побутові стічні води, а в
дощоприймачі, розраховані на приймання перших 20 хвилин дощу,
встановлюється занурений насос, що рівномірно дозує в установку залповий
дощовий стік.
Дощовий стік, що містить
нафтопродукти, очищується разом з господарсько-побутовим стоком, при цьому
на 1 мг/л нафти має припадати 7 мг/л БСКповн.
господарсько-побутових стоків.
|
|
|
|
Рис. 2.40. Розташування системи очищення стічних вод на АЗС
|
|
|
|
|
Рис. 2.41. Будова системи
комплексного очищення стічних вод: 1 - притік дощових вод; 2 - розподільний колодязь – піско-вловлювач; 3 - забруднений дощовий стік; 4 - приймальний резервуар забрудненого дощового стоку; 5 - умовно чистий дощовий стік; 6 - насос перекачування дощових стічних вод у приймальну камеру установкибіологічного очищення стічних вод „Biotal” (7); 8 - притік господар-ських стічних вод; 9 - мулова ємність; 10 - подача розчину гіпохлориту натрію; 11 - збірний колодязь очищених і знезаражених стічних вод; 12 - скидання очищених стічних вод у водостік, дренаж або на вторинне
використання
|
|
|
|
А-А
|
|
|
Система
очищення стічних вод „Фламінго”
|
|
Призначення
|
|
Система оборотного
водопостачання “Фламінго” призначена для очищення стічних вод на автомийках, зливо-стоках та інших стоках, що містять нафтопродукти
і зважені речовини. Система “Фламінго” – малогабаритна моноблокова
конструкція, виготовлена з нержавіючої сталі. Ця установка призначена для
експлуатації тільки в закритих виробничих приміщеннях, температура повітря
в яких унеможливлює замерзання води в ємності і трубопроводах. Очищувати
стічні води на установці „Фламінго” можна як із застосуванням реагентів
(коагулянтів, флокулянтів), так і без них.
|
Будова і принцип роботи. Вода з мийного апарата (1) потрапляє
в мийний лоток (2), обладнаний перегородками (3), перед якими збираються
пісок і камінці. Забруднена вода за допомогою дренажного насоса (4)
надходить у приймальну камеру. Тут відбувається барботаж
повітрям, що подається в нижню частину приймальної камери від компресора (6).
Частина забруднень (нафтопродукти, жири, олії, СПАР тощо) утворюють комплекс “частка-газ”
і спливають на поверхню, де видаляються за допомогою водяного колеса в
шламову ємність. Забруднення, що не спливли на поверхню, частково випадають в
осад і потім видаляються в міру нагромадження, а частково з потоком води
надходять у біоблок-флотатор (5).
|
|
|
|
Рис. 2.42. Структура системи очищення стічних вод „Фламінго”
|
Біоблок-флотатор – ємність, що складається з двох спарених
камер, розділених між собою сітчастою перегородкою. У камері паралельно току
води розташовані рамки з натягнутими сітками - акумуляторами. На вхід у кожну камеру подається умовно
чиста вода з акумулюючої ємності з витратою
відповідно до продуктивності установки, насичена повітрям під тиском у 6 атм. за допомогою насоса, внаслідок цього забруднена вода
не тільки розбавляється, але й піддається пасивній флотації. На
сітках-акумуляторах утворюються колонії мікроорганізмів, що сприяють
протіканню процесу біологічного очищення.
|
|
|
|
Рис. 2.43. Будова біоблока-флотатора і
фільтра доочищення системи „Фламінго”
|
Після біоблока-флотатора вода
надходить через шар полістирольних гранул у ємність чистої води, де встановлений
насос. Частина води (1/2 установленої продуктивності) скидається, а інша (1/2
установленої продуктивності) надходить на насос і подається на вхід у
флотаційні камери. Для насичення води повітрям використовується байпасна лінія насоса. Насичення відбувається за рахунок
ежекції і регулюється дроселем подачі повітря. Для поліпшення якості очищення
можна вводити в очищувану воду хімічні реагенти, що
сприяє утворенню стійких пластівців з наступною флотацією і фільтрацією їх.
Насосна станція (9) подає воду на апарат високого тиску з бака чистої води.
Надлишок води з водообертання скидається через
фільтр доочищення (8). Технічні
характеристики комплексу “Фламінго”
наведено в табл. 2.3.
|
Таблиця 2.3
|
|
Технічні характеристики комплексу „Фламінго”
|
|
Показник
|
Фламінго-1
|
Фламінго-2
|
Фламінго-4
|
Фламінго-6
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
Ступінь очищення не менш ніж%
|
97
|
97
|
97
|
97
|
|
Продуктивність, м3/год
|
1(0,5)
|
2(1)
|
4(2)
|
6(3)
|
|
Робочий тиск у системі підготовки води для очищення, кгс/см2
|
6–6,5
|
6–6,5
|
6–6,5
|
6–6,5
|
|
Якнайменша розрахункова швидкість спливання нижньої межі
пухирців у камері флотації, мм/с
|
0,74
|
0,74
|
0,74
|
0,74
|
|
Час перебування води в камері аерації, хв
|
15–30
|
15–30
|
15–30
|
15–30
|
|
Час перебування води в біоблоці-флотаторі,
хв
|
25–40
|
25–40
|
25–40
|
25–40
|
|
Об'єм біологічного завантаження, м3
|
0,8
|
1,5
|
3,0
|
4,8
|
|
Об'єм завантаження фільтрації, м3
|
0,18
|
0,4
|
0,8
|
1,0
|
|
Гідравлічне навантаження на
додатковий фільтр, м3/год, не більше ніж
|
2,4
|
2,4
|
2,4
|
2,4
|
|
висота
|
1 300
|
1 800
|
1 800
|
2 200
|
|
довжина
|
2 100
|
2 700
|
3 300
|
4 200
|
|
ширина
|
1 100
|
1 400
|
1 600
|
2 200
|
|
Маса сухого комплексу, кг, не більше ніж
|
320
|
470
|
900
|
1 120
|
|
Маса насосного агрегату, кг
|
12
|
15
|
15
|
40
|
|
Живильна мережа
|
Однофазна,
~ 220В
|
Однофазна,
~ 220В
|
Однофазна,
~ 220В
|
Однофазна,
~ 220В
|
|
Встановлена потужність
|
1,15
|
1,15
|
2,6
|
2,6
|
|
|
Сепаратори
нафтопродуктів типу SOR.ІІ
|
|
Призначення
|
|
Сепаратори нафтопродуктів типу
SOR.ІІ призначені для очищення стічних вод, забруднених нафтопродуктами із густиною
від 750 до 950 кг/м3, з температурою переходу в рідкий стан понад +4°С, з
концентрацією забруднень до 0,5% за безперервної роботи. Зазвичай це води,
що стікають під час миття техніки, і дощові стоки з автостоянок або
забруднених оливами площ. Сепаратор нафтопродуктів типу SOR.ІІ не
призначений для очищення стічних вод, що містять нафтопродукти у вигляді
механічно або хімічно стабільних емульсій. Ефективність сепарації різко
знижується зі збільшенням вмісту нерозчинених речовин. Залежно від концентрації
забруднень і характеру забруднювальних речовин на вході й пропонованих
вимогах на виході, можна вибрати один з п'яти типів сепараторів. За
перевищення допустимої витрати стоків під час дощу, можна використати
обвідну лінію, що збільшить протікання уп’ятеро.
Пластинчасті блоки коалесцентної вставки складені з вакуумно формованих
пластин із твердого полістиролу, PVC або іншого відповідного матеріалу.
Фільтраційна піна коалесцентного фільтра
виготовлена з поліуретану на поліестері. Деякі
дрібні елементи виготовлені з нержавіючої сталі.
|
Будова та принцип роботи сепаратора типу SOR.II - .. -
JK .
Коалесцентний сепаратор типу SOR.ІІ (рис. 2.44) – це ємність (1), у
яку вварений резервуар для оливи (2) із кришкою (16) і колектором (17), що
складається з ручки (18) і зливального патрубка (19), поміщена коалесцентна вставка, закріплена за допомогою фіксатора,
штанги для фіксатора, що складається із блока коалесцентних
пластин (20), вставлений коалесцентний фільтр (4),
уварена занурена перегородка (5) з обвідною лінією коалесцентного
фільтра (21) і злив коалесцентного сепаратора (6). Сорбційний відсік сепаратора складається із сорбувальних одиниць (8), штанг кріплення (9) і опорної
горизонтальної дошки (10). На виході розміщений злив сорбційного
фільтра (11) і простір для відбирання проб (12). Уздовж ємності може бути,
починаючи з розміру 05, розміщена обвідна лінія. Кожний з типів не
обов'язково має всі зазначені вище частини (рис. 2.44–2.46)
|
|
|
|
Рис 2.44. Схема сепаратора типу SOR.II - .. - JK: 1 – ємність; 2 –
резервуар для оливи; 4 – коалесцентний фільтр; 5
– занурена перегородка; 6 – злив коалесцентного
сепаратора; 12 – простір для відбирання проб; 17 – колектор; 20 – блок коалесцентних пластин; 21 – запобіжний перелив коалесцентного фільтра. B, L, H, E, F, J – розміри
сепаратора
|
У типів SOR.ІІ-..-JK, SOR.ІІ-..-JKS (рис. 2.45)
приймальна ємність (1) виконує функцію відстійника. Резервуар для масла (2)
з'єднаний гумовою манжетою з ручним колектором (17) відділених з поверхні
води нафтопродуктів і захищений кришкою (16). Коалесцентна
вставка складається із блока коалесцентних пластин
(20), які створюють між пластинами трубчастий простір із квадратним
перетином, коалесцентна вставка закріплена
фіксатором.
|
|
|
|
Рис. 2.45. Схема сепаратора типу SOR.II - .. - JKS: 1 – ємність; 2 –
резервуар для оливи; 4 – коалесцентний фільтр; 5
– занурена перегородка; 6 – злив коалесцентного сепаратора;
11 – перелив сорбційного фільтра;12 – простір для
відбирання проб; 17 – колектор; 20 – блок коалесцентних
пластин; 21 – запобіжний перелив коалесцентного
фільтра. B, L, H, E, F, J, K – розміри сепаратора
|
Коалесцентний фільтр (4) складається з рами, на якій закріплена
фільтрувальна піна, і всі це розміщено між напрямними в ємності. Занурена
перегородка (5) запобігає винесенню нафтопродуктів з коалесцентного
сепаратора. Переливом коалесцентного сепаратора (6)
підтримується рівень води в передній частині сепаратора.
Принцип
функціонування. Сепаратори нафтопродуктів
за функціональними ознаками
можна поділити на три частини: відстійник, коалесцентний сепаратор, сорбційний
фільтр. Всі три функції виконує тільки сепаратор марки SOR.ІІ - ..
- JKS.
Відстійник. Стічна вода самопливом надходить у передню частину ємності, де за допомогою
простої седиментації осаджуються нерозчинені речовини щільністю 1500 кг/м3,
легші частки відокремлюються тільки на коалесцентному сепараторі. Відстійник розрахований на інтервал
очищення один раз на півроку, при цьому максимальне забруднення
седиментаційного простору може досягти половини висоти між коалесцентною вставкою й дном ємності. Типовий відстійник
розрахований на щільність нерозчинних речовин 1500 кг/м3 і видалення
осаду кожні шість місяців. Відстійник можна модернізувати відповідно до інших
вимог.
Коалесцентний сепаратор, як і відстійник, працює на гравітаційному принципі, тобто на різниці щільності води й речовин, що
її забруднюють, але за допомогою пластин коалесцентної
вставки вдається збільшити ефективність використання простору, що дає змогу
зменшити розміри сепаратора. Коалесцентний
сепаратор забезпечує відокремлення частинок нафтопродуктів, що спливають,
розміром понад 0,2 мм
і відокремлення легших, ніж 1500 кг/м3, завислих речовин. Для збільшення ефективності очищення на
виході з коалесцентного сепаратора розміщений коалесцентний фільтр із фільтраційною піною ASІSP зі щільністю PPІ 30, який, крім
відокремлення нафтових часток, забезпечує подальше вилучення зважених
речовин. Нафтові частки, що спливли, затримуються
зануреною перегородкою й далі зливаються вручну в резервуар для оливи.
|
|
|
|
|
Сорбційний фільтр (рис. 2.46) складається із сорбційних одиниць (8), які прикріплені фіксаторами (9) до опорної дошки (10).
На виході із сепаратора знаходиться
перелив сорбційного фільтра
(11), що підтримує рівень води над сорбційними одиницями й одночасно створює простір для відбирання проб (12).
Вхідні каналізаційні труби мають внутрішній діаметр DN 150 (DN 200) і у всіх
типів розміщені на краю
ємності.
Внутрішній діаметр вихідної труби у всіх типів такий же, як і діаметр вхідної труби, і вона
розміщена вгорі на поздовжній осі сепаратора. Герметизація труб виконана за
допомогою О-подібних кілець.
|
|
|
|
Рис. 2.46. Схема сорбційного фільтра: 8 – адсорбційна одиниця; 9 – фіксатор; 10 – опорна дошка
|
|
|
|
|
|
|
|
У сорбційному фільтрі використана динамічна адсорбція,
тобто процес, за якого розчин адсорбенту протікає через нерухомий шар
сорбенту. Межа між використаним і свіжим сорбентом нечітка. Ця зона під час
процесу фільтрації просувається до виходу з адсорбційної одиниці. Цим
визначається час служби сорбенту залежно від бажаного ступеня очищення на
виході. На період служби сорбенту істотно впливає рівень забруднення
зваженими речовинами та концентрація нафтопродуктів на вході. Поверхня
волокон майже не змочується водою (усмоктування води до 3%). Матеріал фібромул легший за воду. Після насичення нафтопродуктами
його можна теоретично регенерувати
екстрагуванням відповідними розчинниками (до первісної сорбційної
функції) або ж простим відмочуванням чи центрифугуванням (хоча при цьому
відбувається поступове зниження сорбційних якостей:
після 15-разового відмочування сорбційні якості
знижуються на 50% від початкового рівня). Перед регенерацією варто
перевірити, чи не відбулося забруднення фібромулу
завислими речовинами, оскільки фібромул
регенерувати неможливо.
У сепараторі марки SOR.ІІ- ... -JKS, SK-1 збирається
шар нафтопродукту з поверхні води в резервуар для оливи (2) за допомогою колектора (17) (рис. 2.45.) Шар нафтопродуктів на
поверхні не повинен перевищувати ~ 30 мм, але його збирання варто проводити
якнайчастіше, щоб не відбувалося екстрагування нафтопродуктів у воду.
Колектор (17) є частиною резервуара для оливи (2).
З резервуара для оливи нафтопродукти треба викачувати, наприклад, у
бочку. Для цього слід використовувати насос у вибухозахищеному виконанні
(клас небезпеки 2). У разі забруднення коалесцентних
пластин й, насамперед, коалесцентних фільтрів треба
очистити їх, а за потреби – замінити.
Контролюючи сорбційні фільтри, варто стежити за підвищенням рівня
води над адсорбційними одиницями. У разі закінчення строку використання
сорбенту або підняття рівня води до 20 мм від ребра приймального патрубка (19) чи
підвищеної концентрації забруднень порівняно з бажаною, слід замінити
сорбент.
Конструкція сепаратора забезпечує неможливість підняття
води вище від максимального рівня (40 мм від краю ємності). Очищують сепаратор
за необхідності, але не рідше ніж двічі на рік.
|
|
Порядок дій під час очищення відстійника, коалесцентної вставки й коалесцентного
фільтра:
|
|
➦ до очищення приступати за відсутності
надходження води;
➦ знизити рівень води в сепараторі,
приблизно на 30 см;
➦ вийняти штанги фіксаторів, повернути
фіксатори на 90°, зняти блок коалесцентних
пластин з фіксаторів;
➦ вийняти блок коалесцентних
пластин із сепаратора за допомогою штанг для фіксаторів і струменем води
під тиском промити їх;
➦ вийняти коалесцентний
фільтр із напрямних і промити струменем води під тиском, якщо треба,
замінити на новий. Промивати фільтр варто частіше, ніж очищати інші частини
сепаратора (після забруднення). Індикатором забруднення фільтра є момент,
коли через обвідну лінію коалесцентного фільтра
(21) почне рухатися вода;
➦ збовтати осад у відстійнику й поступово
викачати його у всіх частинах сепаратора до самого дна;
➦ водою зі шланга
промити всі частини сепаратора й знову викачати все до дна.
Ці дії повторити до повного очищення сепаратора;
➦ укласти блок пластин з фіксаторами й
штангами для фіксаторів і закріпити їх у робочому положенні. Залити всі
частини сепаратора водою, тим самим підготувати його до експлуатації.
|
|
|
|
|
|
Порядок дій під час заміни сорбенту:
|
|
➦ до заміни
приступати за відсутності надходження води в сепаратор;
➦ знизити
рівень води в сорбційному фільтрі приблизно на 30
см;
➦ вийняти
фіксатори (9) адсорбційних одиниць (8), зняти кришки сорбційних
одиниць, витягти їх за вушка зі швидкістю максимум 100 мм/с і поставити на
опорну дошку (10) для стікання води. Потім поставити на чисту поверхню. Щоб
запобігти випадковим забрудненням, відпрацьований сорбент вийняти із сорбційної одиниці й помістити в непромокальні
пластикові мішки. Провести регенерацію або ліквідацію спалюванням. Ємність сорбційної одиниці ретельно вичистити й рівномірно
наповнити волокном фібромула в кількості 3,5 кг.
|
Після зворотного вкладення адсорбційних одиниць та їх
кріплення сорбційний фільтр знову готовий до
роботи.
|
Порядок дій
під час збирання нафтопродуктів з поверхні:
|
|
|
|
|
– за допомогою руків’я (18) зняти із фіксатора
і натиснути на приймальний
патрубок (19) униз, поки
він не зануриться під рівень оливи;
– за принципом сполучених посудин олива поступово
перетече в резервуар для оливи;
– збираючи
нафтопродукти, слід стояти на кришці (16)
резервуара для оливи (2). Кришка
одночасно захищає
резервуар для оливи від
дощової води;
– після
закінчення збирання повернути руків’я (18) у верхнє положення й зафіксувати зливальний
патрубок (19), запобігаючи повороту вниз.
|
|
|
|
Рис. 2.47. Схема колектора нафтопродуктів: 2 – резервуар для оливи;
16 – кришка; 18 – руків’я;
19 – приймальний патрубок
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сорбційна колона SK 1
|
|
Призначення
|
|
Сорбційна колона призначена, насамперед, для видалення
нафтопродуктів зі стічних вод комунікаційних споруд й автостоянок, з
територій розливних цехів і складів олив і нафти
й із цехів, у яких використовуються
нафтопродукти. Сорбційна колона SK 1
застосовується для доочищення цих стічних вод до нормативного рівня вмісту
нафтопродуктів (максимально до 0,05 мг/л).
Сорбційні колони SK 1 звичайно встановлюються за само-пливними сепараторами мінеральних масел
SOR. Застосований сорбційний матеріал FІBROІ є
адсорбційним засобом, що здатний вловлювати на своїй поверхні речовини з
низькою величиною поверхневої напруги (як, наприклад, нафтомісткі
речовини, хлоровані вуглеводні, рослинні олії й жири). Уловлювання
інтенсивніше у речовин з нижчою поверхневою напругою, з вищою в'язкістю й з
більш полярним характером структури. За сорбційною
колоною, здебільшого, установлюється контрольна шахта для відбирання проб.
Сорбційна колона SK 1 не призначена для очищення інших стічних
вод, насамперед, комунальних стоків і
вод з вищим вмістом нерозчинених речовин (понад 10 мг/л), тому що внаслідок
цього значно знижується строк ефективності сорбційної
колони. Погіршити ефективність може підвищений вміст синтетичних
поверхнево-активних речовин (понад 2%).
|
|
|
|
Рис. 2.48. Схема сорбційної колонки SK1: 1 – корпус; 2 – адсорбційна
одиниця; 3 – підвідний патрубок; 4 – відвідний патрубок; 5 – опорна дошка
для встановлення фільтрувальних елементів
|
Будова і принцип роботи. Установка складається із пластикового резервуара з відділеною
водонепроникними перегородками зоною адсорбції.
Забруднена вода надходить через
підвідний трубопровід у сорбційну колону SK 1. Тут
вона проходить одночасно через всі адсорбційні одиниці, наповнені матеріалом
FІBROІ. У кошиках відбувається вловлювання нафтових речовин сорбційним матеріалом FІBROІ, і очищена вода стікає по
відвідному трубопроводу. Коли дотримуються задані параметри (вхідна концентрація нафтопродуктів до
10 мг/л), сорбційна колона SK забезпечує очищення
стоків до 0,2 або 0,05 мг/л нафтопродуктів (залежно від типу SK).
Використаний
матеріал. Резервуар і
перегородки зварені зі стенових елементів з інтегрованого
поліпропілену MOSTEN 52 492. Сорбційні кошики
виготовлені з пластику. Підвідні і відвідні трубопроводи ущільнені гумовими
кільцями. Швартові резервуара виконані з поліпропіленових канатів.
Наповнювачем сорбційних
кошиків є матеріал FІBROІ. Цей матеріал гарантує корозійну стійкість сорбційної колони і подальші захисні покриття не
потрібні.
|
|
Переваги сорбційної колони SK 1
|
|
➦ проста й незатратлива
експлуатація без споживання енергії;
➦ можливість роботи в агресивному
середовищі за температури від 5° С
до 60° С;
➦ простий і швидкий монтаж;
➦ тривалий ресурс роботи.
|
|
|
Система
очищення стічних вод “Свир”
|
|
Призначення
|
|
Установка очищення зливових
стічних вод “Свир” призначена для очищення зливових
стоків автозаправних станцій, забруднених частинками глини, піску і
нафтопродуктами. Установка забезпечує очищення нафтомістких
зливових стічних вод до показників, що відповідають нормативним вимогам до
ГДК забруднень у воді водоймищ, що дозволяє скидати очищені зливові стоки
безпосередньо у водоймище, у дренажні канави, придорожні кювети тощо.
|
|
|
|
Рис. 2.49. Установка очищення зливових
стічних вод „Свирь” 1 - підвідний трубопровід; 2 - контейнер для відходів; 3 - заглиблений насос для
забрудненої рідини; 4 - кульовий кран; 5 - штанга керування кульовим краном; 6 - сходи; 7 - бокс контейнера для відходів; 8 - шланг напірний; 9 -
дощоприймач; 10 - переливний трубопровід; 11 - напірний
трубопровід; 12 - трубопровід промивної води; 13 - грати для
провітрювання; 14 - лінія деаерації
|
Будова і принцип роботи. Установка – це прямокутна сталева ємність, забезпечена зовнішніми
патрубками: підведення зливових вод, переливним, напірним і підведення
промивних вод. Усередині насосної установки в патрубок підведення зливових
стоків умонтований піднімальний ґратчастий контейнер, а на підведенні
промивних вод змонтований вентиль, керований з поверхні за допомогою штанги.
Для установок очищення зливових стоків продуктивністю 5–20 л/с, у яких
використовуються кілька блоків очищення, у насосній передбачається напірний
колектор з відгалуженнями до кожного блока. На
відгалуження встановлюються вимикальні крани,
керовані з поверхні за допомогою штанг. На дні очисної споруди зливових
стоків міститься заглиблений насос, з’єднаний гнучким шлангом з напірним
патрубком.
Ступінь
очищення зливових стоків на установках “Свир” (табл. 2.4) залежить від початкового забруднення зливових стоків
нафтопродуктами.
|
Таблиця 2.4
|
|
Ступінь очищення зливових стоків на установках “Свир”
|
|
Забруднювачі
|
Вхід зливових стоків на установку
|
Показники очищення зливових вод
|
|
Після “Свир”
|
Після “Свир-у”
|
|
Завислі речовини, мг/л
|
до 500
|
до 6
|
–
|
|
Нафтопродукти, мг/л
|
до 50
|
0,3–2,0
|
0,05
|
|
БПКповн., мг/л
|
до 30
|
3–8
|
1,5–2
|
|
|
Флотаційне
устаткування для очищення стічних вод від нафтопродуктів і завислих речовин
“Фламінго-20м”
|
|
Призначення
|
|
Флотатор ламінарний горизонтальний
модифікований непрямої флотації моделі “Фламінго-20м” (далі - флотатор) призначений для очищення стічних вод після
миття автомобілів, зливових та інших стоків від нафтопродуктів, завислих
речовин. Флотатор використовується в системах багатоступінчастого очищення
стічних вод як проміжна ланка для підвищення ступеня очищення або
продуктивності.
Флотатор призначений для
експлуатації тільки в закритих приміщеннях, температура повітря в яких
унеможливлює замерзання води в ємностях і
трубопроводах.
|
|
|
|
Рис. 2.50. Будова „Фламінго-20м”
|
Будова і принцип роботи. Забруднена вода, після
попереднього очищення у відстійнику за допомогою насосного агрегату (11) по
напірній лінії I подається через розподільний колектор (12) і ежектор (13) у
флотаційну ємність (1) в об'ємі 20±2 м3 /годину.
Через крани (19) подається або атмосферне повітря, або реагент.
Забруднена вода проходить під
шламовою ємністю (2) і змішується з сатурованою
оборотною водою, що надходить по колектору (10) через 8 сопел, діаметром 3,2 мм, загальною витратою
7,8 м3/годину. Далі вода проходить між ламінувальними сітками
(8) і через сітчасту перегородку (9) і переливну ємність з шиберною заслінкою
(20) на водяне колесо приводу шламовіддільника в ємність оборотної води (3).
Надлишок води після очищення йде далі по лінії II. Шламова піна з поверхні
води збирається шламовідокремлювачем у шламову
ємність (2). Насосний агрегат (4) забирає очищену воду і під тиском від 5 до
6 кг/см2 подає на повітровідокремлювач
по лінії III.
Частина води повертається по байпасній
лінії насоса через ежектор, де за рахунок створеної розрядки забирається
повітря і за необхідності реагент. З повітровідокремлювача
(14) по лінії IV вода надходить в колектор (10). По лінії V надлишок води
надходить разом з повітрям, що не розчинилося, на вхід флотатора. Для
поліпшення якості очищення вводять у воду хімічні реагенти, що сприяють
утворенню стійких пластівців з подальшою флотацією і фільтрацією.
|
|
|
Питання для
самоконтролю
|
|
1. Призначення,
технічні характеристики та будова
системи комплексного очищення
стічних вод.
2. Призначення,
технічні характеристики та будова
системи очищення стічних вод “Фламінго”.
3. Призначення,
технічні характеристики, схеми
обладнання та будова сепараторів нафтопродуктів.
4. Призначення,
будова та принципова
схема сорбційної колонки.
5. Призначення,
технічні характеристики та будова
флотаційного устаткування
для очищення стічних
вод від нафтопродуктів.
|
|
