ОРГАНІЗАЦІЯ АНІМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ У ТУРИЗМІ ТА ГОТЕЛЯХ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ	ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			УПОРЯДНИКИ

ДОДАТКИ

Глосарій

Тести

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

ГЛОСАРІЙ

1. СУТНІСТЬ АНІМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ТУРИСТИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ

Індустрія розваг – це молода галузь, яка формує і розвиває особистість, впливає на виховання, формування оптимістичного настрою, відпочинок, культурний розвиток людини тощо.

Дозвілля – це сукупність занять у вільний час, за допомогою яких задовольняються безпосередні фізичні, психічні і духовні потреби, переважно відновлювального характеру. На відміну від природної основи відновлення сил людини, дозвілля є специфічним, соціальним способом регенерації цих сил.

Анімація в туризмі – це сукупність послуг по забезпеченню потреб туристів, рекреантів в активних формах відпочинку, що надихають.

Рекреаційна анімація – комплекс активізуючих культурно-розважальних програм, що поєднується з лікувально-оздоровчими програмами у межах рекреаційно-туристичного закладу.

Туристична анімація передбачає залучення туристів до участі у різноманітних мистецько-розважальних, етнографічних або рекламних заходах: фестивалях, карнавалах, святах, культурно-історичних театралізаціях тощо.

Відпочинок – найпростіший вид дозвілля; призначений для відновлення витрачених під час роботи сил і поділяється на активний і пасивний.

Технічне забезпечення анімаційного процесу передбачає наявність різного роду технічних засобів, механізмів, пристроїв, що задіяні у підготовці та проведенні анімаційних програм.

2. ТИПОЛОГІЯ ТА ФУНКЦІЇ ТУРИСТИЧНОЇ АНІМАЦІЇ

Рекреаційна анімація – вид відпочинкової, дозвіллєвої діяльності, що спрямована на відновлення духовних і фізичних сил людини. Програми, що реалізуються з рекреаційною метою, можуть проводитися як туристичними підприємствами з туристами і відвідувачами, так і розважальними, відпочинковими закладами з місцевим населенням.

Туристична анімація – це туристична послуга, під час реалізації якої туриста залучають до активної діяльності. Вона заснована на особистому контакті аніматора з туристами, на їх спільній участі у розвагах, які складають анімаційну програму туристичного комплексу.

Анімаційні туристичні маршрути – цільові туристичні поїздки заради однієї анімаційної програми або безперервний анімаційний процес, розгорнутий у просторі у формі подорожі, переїзду від однієї анімаційної послуги (програми) до іншої, які надаються чи реалізуються в різних географічних точках.

Додаткові анімаційні послуги під час технологічних перерв – програми, призначені для підтримання основних туристичних послуг, обумовлених у турпакеті, і діючі в обставинах, обумовлених переїздами, затримками у дорозі і у випадку негоди (під час спортивних і самодіяльних турів, на пляжних курортах тощо), а також у випадку відсутності снігу на гірськолижних курортах та ін.

Готельна анімація – комплексна рекреаційна послуга, що заснована на особистих людських контактах тураніматора з туристом і спільній їх участі у розвагах, що пропонуються анімаційною програмою туркомплексу.

Анімація у русі – задовольняє потребу сучасної людини рухатися, що поєднується з приємними переживаннями, враженнями.

Анімація через переживання – задовольняє потребу людини у відчутті нового, невідомого й несподіваного, що виникає під час спілкування, відкриттів, а також у процесі подолання бар’єрів і перешкод.

Анімація через спілкування – задовольняє потреби у спілкуванні з новими, цікавими людьми, у відкритті внутрішнього світу людини і пізнанні самого себе через спілкування.

Анімація через заспокоєння – задовольняє потреби людини у психологічному розвантаженні від повсякденної втоми через заспокоєння, усамітнення, контакт з природою, а також потребу у спокої.

Культурна анімація – задовольняє потреби людини у духовному розвитку особистості через прилучення до культурно-історичних пам’ятників і сучасних зразків культури країни, регіону, народу, нації.

Творча анімація – задовольняє потреби людини у творчості, демонстрації власних конструктивних здібностей і встановленні контактів з близькими по духу, світосприйняттю людьми через спільну творчість.

Тураніматор – це спеціаліст, що займається розробленням і реалізацією індивідуальних і колективних програм.

Анімаційна програма – це об’єднаний загальною метою і задумом план проведення туристичних, фізкультурно-оздоровчих, культурно-масових, пізнавальних занять.

3. ІСТОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ

Гімнасії – багатофункціональні заклади, де займалися не лише спортом, але й науками.

Сатурналії – грудневе свято на честь бога землеробства Сатурна.

Палестри – спортивні зали, де люди займаються фізичними вправами, тренуваннями та розвитком м'язів. У палестрах можуть проводитися різноманітні заняття: від фітнесу та аеробіки до вагового тренування та інших форм фізичної активності. Це місце, де люди працюють над своїм здоров'ям та формою.

Карнавал – це традиційна святкова подія, яка часто включає урочистості, паради, маскаради, музику, танці та різноманітні розважальні заходи. Він може бути святом культури, традицій або просто часом веселощів і розваг. Карнавали відзначаються яскравими костюмами, масками та енергією.

Брумалій – архаїчний термін, який походить від латинського слова "bruma", що означає "зима". У римському календарі Брумалій вказував на період зими або на святкування, що відбувалися взимку. У деяких традиціях це може бути свято, присвячене початку зими або зимовому сонцевороту.

4. ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ АНІМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ РІЗНИМ КАТЕГОРІЯМ ТУРИСТІВ

Споживач туристичного продукту (турист) як суб'єкт системи мененджменту в туризмі – це будь-яка фізична особа, яка використовує, купує або має намір придбати туристичні послуги (турпродукт) для задоволення власних потреб.

Любителі спокійного відпочинку – це туристи, які купують тур з метою отримання задоволення від гарного самопочуття, позбавлення від нудьги та рутини. Вони їдуть у відпустку для того, щоб звільнитися від повсякденних стресів і відпочити у приємній атмосфері; уникають сторонніх і великого скупчення людей. Таких відпочивальників приваблюють сонце, пісок, море. Власне зміна місця як така не приносить їм радість і задоволення.

Любителі активного відпочинку – це туристи, які надають перевагу руху, перебуванню на свіжому повітрі, спілкуванню з природою, активному навантаженню власного організму. Часто до цієї групи зараховують тих, хто займається пасивною фізичною працею, або тих, хто не може втілити свої уявлення та бажання в русі у повсякденні. Вони надають перевагу розміреному руху і перебуванню на свіжому повітрі. Таку відпустку можна поєднувати з лікуванням.

Любителі спортивного відпочинку – туристи-спортсмени, вся увага яких зосереджена на спортивних змаганнях. Спорт – їхнє хобі. Вони не бояться фізичних навантажень. Крім того, мільйони туристів відвідують різноманітні спортивні заходи. Інтерес до спорту в ролі як учасника, так і глядача виявляють усі верстви населення.

Любителі пригод – це туристи, основна потреба яких – азарт та пригоди. Лише дехто їде в мандрівку сам, справді піддаючи себе серйозному ризику.

Сімейні туристи – виключно сім'ї з дітьми, які надають перевагу відпочинку у колі родини, родичів, друзів. Вони відпочивають у зручній і спокійній атмосфері, купують послуги за вигідними цінами, часто самі обслуговують себе, не люблять, щоб їм заважали.

"Бродяга" – вічний бунтівник, який заперечує наявні суспільні цінності; подорож для нього є сама по собі цінністю; вільне переміщення з місця на місце розглядається як маніфест свободи й незалежності. З погляду менеджера туризму – це важкий турист, з яким важко працювати, адже він користується тільки найбільш життєво важливими послугами.

"Конкістадор" – це турист, що поводиться як особа, яка більше орієнтована на споживання, ніж на сприйняття. Це типовий споживач, який переносить свої моделі поведінки й шкалу цінностей на місця відвідування: нав'язує свій погляд на світ; часто негативно оцінює незвичні для нього стилі життя; у місцях відвідування намагається будувати свій світ незалежно від наявної історичної спадщини; вибагливий турист, який звик до зручностей і витрачає багато грошей.

"Мандрівник" – це турист, який намагається пізнати і зрозуміти чужі культури; у подорожі для нього важливі пізнавальні та освітні аспекти; він толерантний і дружньо налаштований до навколишнього середовища у місці відвідування; очікує отримати професійно підготовлені й оригінальні продукти.

"Паломник" – це турист, який шукає вічні цінності іншого, таємничого світу, намагається осягнути сутність явищ; готовий терпіти будь-які труднощі подорожі задля досягнення бажаної цілі.

Дитячий туризм – це туризм дітей віком до 13 років, які відпочивають з батьками чи без батьків у санаторіях, оздоровчих та таборах санаторного типу з метою лікування, спортивних таборах, подорожують у рамках пізнавальних турів тощо.

Туризм людей середнього віку – це туризм, який є найскладнішим за мотивацією і майже завжди потребує додаткової сертифікації. До цієї категорії відносяться люди віком 30–55 років (чоловіки – до 60 років), тобто переважно це економічно активне населення. В цьому сегменті переважає сімейний туризм, чим і обумовлена специфіка запитів (сезон та термін подорожі, її характер, віддаленість, рівень комфорту тощо). Такому виду туризму притаманна чітко виражена сезонність, пов'язана зі співвідношенням робочого та вільного часу. Значна диференціація за рівнем прибутків, соціальним статусом та стилем життя урізноманітнює параметри запитів до турпродукту. Ця категорія споживачів висуває високі вимоги до рівня обслуговування, комфорту, якості екскурсійних програм.

Туризм людей пенсійного віку (понад 55 років для жінок та 60 років – для чоловіків) – це туризм, який характеризується здебільшого нестандартністю попиту, високими вимогами до комфорту, позасезонністю, хоча й позитивно реагує на сезонні пільги, висуває вимоги неквапливості та інформативної насиченості подорожі.

5. ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ АНІМАЦІЙНИХ ПРОГРАМ

Спортивно-оздоровчі програми – це програми, що відрізняються від спортивних тим, що вони розраховані на туристів, любителів спорту та активного відпочинку, для яких туркомплекс – це єдине місце і можливість відновлення сил і здоров’я через активні фізичні навантаження в умовах чистої природи.

Спортивно-розважальні програми – це програми, орієнтовані на туристів будь-якого віку. Вони будуються на залученні туристів в активний рух через привабливі, захоплюючі, веселі конкурси й необразливі змагання.

Культурно-пізнавальні анімаційні програми – це програми туркомплексу, які будуються на залученні туриста до культурно-історичних і духовних цінностей нації, країни, місцевого населення і включають: відвідування музеїв, театрів, кінотеатрів, художніх галерей, парків, виставок, концертів, вечорів поезії.

Пригодницько-ігрові анімаційні програми – це програми, що будуються на дотику туриста з цікавим, хвилюючим, незвичайним (наприклад, участь у рольових іграх та конкурсах, відвідуванні печер, піратський вилазці, вечорі народних переказів і легенд, нічному поході, тематичному пікніку).

Аматорські (творчо-трудові) анімаційні програми – це програми, що будуються на залученні туристів до творчості, змагання у виготовленні місцевих виробів, що викликає у них інтерес до національних особливостей місцевого населення. Форми проведення цих програм можуть бути найрізноманітнішими: аукціон виробів з природних матеріалів, конкурс аматорської фотографії, виставка піщаної скульптури, фестиваль авторських віршів та пісень.

Видовищно-розважальні анімаційні програми – це програми, що включають: святкові заходи, конкурси, фестивалі, карнавали, тематичні дні, ярмарки, дискотеки, танцювальні вечори.

Сценарій – це план проведення свята.

Художній монтаж – творчий метод, який передає думку автора сценарію, його ідею, бачення світу; вимагає професійної підготовки фахівця, а також визначеного рівня його життєвого досвіду, культури.

Ілюстрування – як показ змісту і форми інформаційного матеріалу.

Театралізація – поєднання пластики, звуків, кольору, мелодії в просторі і часі, що розкриває образ у різних варіаціях, які проходять через єдину «наскрізну» дію програми. Метод покликаний створити видовищно-активну ситуацію, за якої кожний присутній буде активно реагуючим глядачем, а не пасивним споглядальником.

Ігровий метод – найвдаліше поєднує інформаційно-логічний та інформаційно-образний початки, що синтезують свідомість, педагогіку, мистецтво і творчість.

Реклама анімаційних програм – це інструмент, за допомогою якого споживачеві дається інформація про зміст, особливості, привабливість програми з метою зацікавити споживача, спонукати його придбати рекламований товар, стати учасником анімаційної програми.

6. ГРА ЯК ОСНОВА АНІМАЦІЇ

Гра – це активна форма відпочинку, засіб зниження фізичної й психологічної напруги.

Анімаційна гра – це особлива форма спілкування, здатна викликати найрізноманітніші естетичні переживання; відчути пластику танцю, красу співу, можливість показати свою спритність у танці або грі, ерудицію у вікторинах, кмітливість у хитромудрих завданнях, гумор у конкурсах, свою індивідуальність у несподіваних ситуаціях.

Сюжет – безпосередня дія, що відтворює в грі життєві відносини або почерпнуте із прочитаної (прослуханої) казки.

Зміст – центральний характерний момент діяльності й відносин між людьми в трудовому й громадському житті, взаємини в цілому.

Мотиви – відображають більш безпосереднє ставлення особистості до навколишнього. Значущість тих або інших її сторін переживається в ігровій діяльності на підставі більш безпосереднього ставлення до її власного внутрішнього змісту.

Рольові (театралізовані) ігри – це ігри, які передбачають включення гравцями образного, асоціативного мислення, акторських здібностей, міміки, пластики, жесту для створення певного образу («Дочки-матері», «Козаки-розбійники», «Індіанці», «Ріпка», «Зйомка кліпу» тощо), можуть бути складовою ігрової програми. Більшість ігор стають конкурсними, якщо їх вводять у конкурсну програму.

Ігри-активізації – це ігри, які використовують для пожвавлення пасивного відпочинку і складають суттєву частину ігрової анімації в рекреаційних закладах або на пляжах (ігри в пляжний бадмінтон, пляжний волейбол у колі, бумеранг, тарілочка тощо).

Хороводні ігри – це ігри, які проходять під постійним контролем аніматора. Їхнє головне завдання – одночасне синхронне виконання ритмічних рухів танцювального характеру, фігурних кроків, різного роду перебудов, вибору й переміни партнерів: сороконіжка, паровозик, «Обери мене» тощо.

Тренувальні ігри – це ігри, що поєднують у собі вправи, які допомагають тренувати слух, уважність, спостережливість.

Сюжетно-рольові – це ігри, що припускають орієнтування по мапі або азимуту, що розвиває уміння зберігати секретні відомості, проходити непоміченими межу.

Ігри-походи – це ігри, що переслідують освітню мету.

Військово-спортивні ігри – це ігри, що мають прикладний життєвий характер.

Ігрова програма – це комплексний анімаційний захід, у якому різноманітні ігрові форми об’єднуються ідейно-тематичним задумом.

7. ПЕРСОНАЛ СЛУЖБИ АНІМАЦІЇ

Аніматор – це, по суті, актор, який повинен зображувати різних персонажів з метою розважити публіку. Він не тільки грає ролі, але також проводить конкурси, організовує рухливі ігри, веселить і смішить глядачів, словом, є таким собі організатором-витівником.

Артистизм – це цілий комплекс якостей особистості, необхідних аніматору в професійній діяльності: виразність слова, жесту, сила впливу на аудиторію, багатство емоцій та здатність керувати ними, творча активність, образне мислення, самобутність, націленість на естетичні та духовні ідеали.

Менеджер-аніматор – це аніматор, який повинен знати психолого-педагогічні засади управління тимчасовим колективом, з яким працює, бути лідером в різноманітних туристичних колективах, що відрізняються за віком, складом, освітою, соціальним станом, вмінням впливати на думку оточуючих.

8. МЕНЕДЖМЕНТ ГОТЕЛЬНОЇ АНІМАЦІЇ

Служба анімації – це служба, яка створює відповідну гостинну, комфортну, дружню атмосферу в готелі; задовольняє потреби туристів у фізичному і духовному розвитку, емоційному збагаченні через приємні переживання; має комплексний характер завдяки спеціальним програмам, що охоплюють всі види і форми анімації; сприяє створенню умов для гарного спілкування, приємних особистих і спільних переживань та розваг. Вона мобільна, невимушена, приватна, діюча; має постійний характер, щоденний контакт з туристами; дозволяє врахувати їх побажання тощо.

Анімаційна послуга – це така ж послуга суб'єкта туристичної діяльності, як послуги з розміщення, харчування, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги установ культури, спорту, побуту тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів.

Головний менеджер служби анімації – це керівник анімаційної команди.

Художній керівник – це укладач і організатор денних і вечірніх шоу-програм.

Хореограф – це особа, яка забезпечує танцювальну підготовку учасників денних танцювальних програм і вечірніх шоу-програм.

Шеф-аніматор – це аніматор, який відповідає за якість роботи аніматорів, які підпорядковуються безпосередньо йому.

Декоратор – це особа, яка забезпечує шоу-програми декорацією.

Костюмер – це особа, яка забезпечує учасників анімаційної програми костюмами.

Шеф спортивної анімації – це особа, яка несе відповідальність за складання і проведення спортивних програм, йому підпорядковуються спортивні аніматори.

Аніматори – це виконавці анімаційних програм.

9. ОРГАНІЗАЦІЯ ДИТЯЧОЇ АНІМАЦІЇ

Рухливі ігри для дітей – це не тільки чудовий варіант веселого проведення часу, але і дуже корисно для малюка. Ігри вчать виконувати правила, дисциплінують, розвивають командний дух, включають дитину в соціум і вчать взаємодії з іншими дітьми.

Мініклуб – це спеціальне приміщення для дитячої анімації у туристичних комплексах.

Командні ігри – це вид спортивної або розважальної діяльності, де учасники діляться на команди і змагаються між собою за досягнення спільних цілей або перемогу над іншими командами. Ці ігри сприяють розвитку співпраці, комунікації, лідерства та інших навичок, необхідних для успішної співпраці в команді.

Змагання – це ситуація, коли учасники змагаються між собою для досягнення певної мети або отримання перемоги. Це може бути в рамках спортивних змагань, ігор, конкурсів або будь-яких інших сфер діяльності, де визначається кращий результат або виконання завдань. Змагання сприяють стимулюванню конкуренції, розвитку навичок та досягненню високих результатів.

10. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОРТИВНОЇ АНІМАЦІЇ

Гра – діяльність людини з моделювання іншого виду діяльності з розважальною чи навчальною метою.

Азартна гра – це особливий вид гри, що викликає сильне захоплення, як правило, пов'язане з матеріальною зацікавленістю.

Комерційні, або інтелектуальні, ігри – це ігри, виграш у яких залежить зазвичай від досвіду, умінь й інтелектуальних здібностей гравця і менше – від везіння (бридж або преферанс).

Престижні ігри – це ігри, результат яких залежить тільки від майстерності й інтелектуальних або фізичних здібностей гравця (шахи, шашки й спортивні ігри).

Казино – це стаціонарний або пересувний дозвіллєвий центр відкритого або закритого типу, що є структурним підрозділом головного підприємства певної організаційно-правової форми.

Сучасні казино – це культурно-дозвіллєві центри з обслуговуванням на високому професійному рівні й забезпеченням безпеки клієнтів. У більшості ігрових закладів для відвідувачів передбачені безкоштовні напої й закуски, музика й шоу-програми; багато казино влаштовують фуршети для учасників гри.

Спортивна аеробіка – це вид спорту, в якому спортсмени виконують безперервний і високоінтенсивний комплекс вправ, що поєднує циклічні рухи зі складною координацією, а також різні за складністю елементи різних структурних груп і взаємодії між партнерами (у програмах змішаних пар, трійок і груп).

Аквааеробіка – це вид спорту, що зводить до мінімуму ризик отримання травм і за рахунок плавності навантажень показаний не тільки молодим, здоровим, а й людям похилого віку, дітям і навіть вагітним жінкам.

Вправи у воді – це дієвий засіб для підтримки фізичної форми різних категорій осіб, які прагнуть займатися спортом.

11. ТАНЦЮВАЛЬНА ТА МУЗИЧНА АНІМАЦІЯ

Музичне мистецтво – одне з найдавніших в історії людства – формується завдяки поєднанню двох складових: мелодії і ритму, які, зі свого боку, базуються на звуковій палітрі навколишнього світу.

Музика – це мистецтво організації музичних звуків, передусім у часовій (ритм), звуковисотній і тембровій шкалі.

Сприйняття музики – це низка психологічних процесів, які відбуваються у свідомості слухача: фіксація музики, слідкування за її розвитком, співставлення й оцінка, емоційна реакція на звучання.

Музична анімація – це анімація, яка передбачає диференційований підхід аніматорів до організації та проведення музичних заходів.

Засоби музичної виразності, які використовують аніматори – це відтворення фонограм за допомогою високоякісної апаратури; різноманітні звукові й шумові ефекти (скрегіт диску, гомін залу, оплески, синтезовані звуки тощо); експерименти з образним рядом («театр тіней», відео, кіно, слайди); синхронне накладання тексту ведучого на ритмічний малюнок твору; хореографія; пантоміма тощо.

Триєдина хорея – це об’єднання трьох видів мистецтв: музики, співу і танцю.

Музичний фестиваль (фр. festival та лат. festivus – святковий, веселий) – масовий захід, святкування, показ досягнень професійної та самодіяльної музичної творчості. Як форма сучасної музичної анімації фестиваль є комплексною анімаційною програмою, основний засіб виразності якої – музика.

Караоке – це розвага, що полягає в непрофесійному співі з використанням пристрою, що дозволяє співати під заздалегідь записану музику (фонограму).

Концерт (від лат. concertо – змагатися) – це публічне виконання музичних творів, балетних, естрадних та ін. номерів за певною, заздалегідь складеною, програмою.

Салон – це затишне приміщення для елітного відпочинку з урахуванням особливостей рекреаційної культури (пастельні кольори, м’які меблі, зелений куточок, акваріум тощо), обладнане музичними інструментами (гітара, рояль, фортепіано), відеопроєкційною або звуковідтворювальною апаратурою.

Танці під "живу музику" – це танці, які передбачають спілкування музикантів із рекреантами під час проведення заходу, замовлення пісень або мелодій.

Дискотека – це танцювальний вечір, музичний супровід якого забезпечує звукове відтворення фонограм (музичних творів, записаних на електронні носії звуку).

12. ОРГАНІЗАЦІЯ АНІМАЦІЙНИХ ШОУ-ПРОГРАМ

Шоу (англ. show – показ, демонстрація) – це особлива форма масового видовища, характерною рисою якого є використання елементів театралізації, сучасних технічних і комп’ютерних засобів.

Ведучий заходу – це зазвичай професійний драматичний актор, відомий шоумен або ведучий програм.

Ведучий шоу-програми – це особа, яка розробляє сценарій шоу-програми відповідно до загальної концепції заходу.

Шоу історичної анімації – це частина театралізованої анімації, що становить інсталяцію історичних подій, або будь-який захід за історичною тематикою.

Сценічні (концертні) фонтани – це особливі феєрверки, які інтенсивно б’ють вогняними струменями, переломлюються вгорі й у вільному польоті стрімко спадають вниз. Такі фонтани ще називають холодними: під час їхнього виготовлення використовують речовини, які миттєво згорають, що унеможливлює загоряння.

Сценічний вогнеспад – це водоспад, який складається зі зв’язки фонтанів-вогнепадів.

Пневмохлопавки з електрозапалом – це пневмохлопавки з пластиковим або паперовим корпусом у вигляді циліндру з двох частин: пневматичного балону зі стисненим повітрям і циліндру з наповнювачем (конфетті, серпантин, метафонові сердечка, тканинні пелюстки квітів тощо).

Кафешантани – це невеликі кафе, де для залучення більшої кількості клієнтів влаштовувались концерти шансоньє – авторів і виконавців своїх пісень.

Кафе-концерти (від фр. café concert) – це розважальний заклад із подачею закусок, де проводили концерти.

Мюзик-холи – це музичний зал при заїздах і готелях Англії. Мандрівники, що зупинялись у готелях, за більш високу платню отримували розваги разом із вечерею.

Вистава-ревю (від фр. Revue – огляд) – це різновид музичного театру, який поєднує музику, танець і обмін репліками між артистами в цілісну сценічну виставу з елементами підкресленого еротизму, що відбувалася на великій сцені з завісою і рампою.

Вар’єте – це вид розважальної програми, естрадного концерту, який складається з низки коротких номерів різних жанрів: пісень, танців, акробатичних номерів та номерів оригінального жанру, комічних сцен, реприз тощо, які представляє конферансьє. Назва походить від театру «Вар’єте», заснованого у 1720 р. у Парижі.

Кабаре (фр. cabaret – кабачок) – це невеликий розважальний заклад (невеликий ресторан з естрадою, а також невеликий естрадний театр у ресторані, кафе) із певною художньо-розважальною програмою, яка складається зі співу пісень шансон, одноактних п’єс, скетчів, танцювальних номерів, об’єднаних виступами конферансьє.

Бурлеск – це різновид розважального театрального еротичного шоу, близького за жанром до мюзиклів, кабаре і водевілю.

Сценічні театралізовані шоу – це шоу, що влаштовують анімаційні команди туристично-рекреаційних закладів.

Шоу-програма – це захід розважального характеру, який проводять із метою передачі публіці ідей у вигляді сценічних образів.

Театралізація – це частина культурно-розважальної анімації туробслуговування в готелях, яка полягає у використанні різноманітних прийомів (образність, символічність, метафоричність, стилізація) і всіх видів мистецтва (живопис, музика, література), водночас хід дійства визначають сценарієм.

Колективна імпровізація – це спонтанна художня реакція людини на події, дійство.

Ритуальна дія (історична подія) – це обов’язковий структурний елемент, специфічна особливість будь-якого театралізованого заходу, що спирається на народні традиції.

Сцена-арена – це найдавніший тип сцени – майданчик у формі кола або напівкола.

Просторова сцена – це сцена просто неба у формі прямокутника, яку розташовують на території рекреаційного закладу, парку, замку, фортеці.

Прообраз просторової сцени – це імпровізовані підмостки середньовічних жонглерів, які мандрували у спеціально збудованих фургонах.

Сцена-коробка – це найрозповсюдженіший тип сцени, який з усіх боків оточується стінами і дахом, а в стіні, що відділяє сцену від глядацького залу, робиться великий виріз – портал сцени.

Кільцева сцена – це сценічний майданчик, виконаний у вигляді рухливого або нерухливого кільця, усередині якого розташовані місця для глядачів. Більша частина цього кільця може бути схована від глядачів стінами, і тоді кільце використовують як один зі способів механізації сцени-коробки.

Симультанна сцена – сцена, яка передбачає одночасний показ різних місць дії на одному або декількох майданчиках, розташованих у глядацькій залі, завдяки чому досягається максимальне злиття сценічної й глядацької зон, межі між якими часто стають умовними або майже непомітними.

Сцена-шашка – це естрада (від франц. estrade – поміст, настил) у формі підвищення-шашки, що розташоване посеред залу.

Ревю – це яскрава сценічна дія з танцями і музикою, акцент в якій робиться на видовищність.

Анімаційне шоу – це шоу, яке вбирає в себе всі форми і жанри, що легко сприймаються публікою: кабаре (яскравість, різноманітність), мюзик-хол (музичний зал), бурлеск (жарт, пародія) тощо.

13. СВЯТО ЯК ОСНОВА КОМПЛЕКСНОЇ АНІМАЦІЇ

Свято – це комплексний захід, у якому як засоби виразності представлені музика, пісня, танець, слово, елементи театралізації, гра тощо. Усі ці види мистецтва презентують культуру народу в особливій образно-виразній формі.

Сімейні свята – це організований відпочинок для всіх членів сім’ї. Сімейно-побутові свята й обряди тісно пов’язані з найважливішими подіями в житті людини, сімейним побутом.

Передчуття свята – це початок створення піднесеного святкового настрою, яке виникає і у дорослих, і у дітей.

Івент (англ. Event – «подія») – це заходи, свята, спеціальні події, які існували завжди, навіть під час палеоліту й неоліту.

Еортологія – це наука про історію та теорію свята.

Еортолог – це особа, яка вивчає питання історії виникнення свят, їхнього розвитку, розширення їхніх обсягів і кількості, а також історію виникнення календаря й типів календарів, розвиток Типікона (Богослужбовий Статут Православної Церкви) як регулятора повсякденного й святкового церковного життя.

Подієвий туризм – це форма туризму, метою якої є відвідування або участь у визначних подіях з метою отримання позитивних емоцій, нових вражень і культурного досвіду.

Івент-менеджмент – це управління спеціальними, унікальними в своєму роді подіями (фестивалі, ярмарки, виставки, бізнес-зустрічі, конференції, особисті святкування тощо).

Івент-менеджмент – це повний комплекс заходів щодо створення корпоративних (спрямованих переважно на зміцнення внутрішньокорпоративного духу) та масових подій (орієнтованих на потужну підтримку рекламним і PR-кампаніям). Event-менеджмент – не просто робота організаторів. Він передбачає вивчення торгової марки, бізнесу чи колективу, з яким доведеться працювати, визначення цільової аудиторії, розробку концепції заходу, а також планування технічних аспектів майбутньої події.

Івентор (організатор) або івент-менеджер – це фахівець із планування, організації та проведення івент-проєктів, експерт із творчих, технічних та організаційних питань івент-бізнесу.

Театралізована частина свята – це масова вистава, яка, на відміну від свята, завжди вписується в певну сценічну площадку, локалізується певними межами, передбачає розподіл мас на виконавців та глядачів.

Драматургія масового свята – це чітке розуміння свята, усвідомлення теми, основних завдань, розкриття величі події, що відбувається, прагнення мобілізувати глядачів на вирішення важливого питання.

Event-маркетинг, або подієвий маркетинг – це систематична організація заходів як платформи презентації товару (послуги), яка за допомогою емоційного впливу активізує увагу цільової групи.

Івент-маркетинг – це комплекс спеціальних заходів щодо просування; одне або декілька спеціальних заходів є кульмінацією події.

Корпоративне свято – це компонент організаційної культури, який відповідає певним характеристикам, що визначають всі компоненти організаційної культури. Корпоративне свято – інструмент РR, провідник базових цінностей, носій елементів фірмового стилю, форма системи внутрішньокорпоративної комунікації та комунікації організації з зовнішнім середовищем. Отже, корпоративне свято є одним із складових компонентів ціннісно-нормативної підгрупи організаційної культури компанії і входить у комплекс корпоративних традицій.

Традиції – це певні корпоративні події або свята, які притаманні певній організації та націлені на внутрішню аудиторію, а саме – на персонал компанії та членів їх родин, її партнерів, керівний склад, інвесторів тощо.

Корпоративний захід – це чітко регламентований захід, що проводиться у заздалегідь визначеному місці і в запланований час, у якому беруть активну участь співробітники компанії та який орієнтований на досягнення певної поставленої мети фірми, компанії, організації, корпорації шляхом спільних зусиль учасників заходу.

ТЕСТИ

Тести

1. СУТНІСТЬ АНІМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ТУРИСТИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ

1. Поняття дозвілля:

а) сукупність занять у вільний час, для задоволення певних потреб людини;

б) галузь, яка формує і розвиває особистість;

в) розвиток культури людини;

г) час для задоволення інтелектуальних потреб.

2. До груп дозвілля відносяться:

а) дозвілля як рекреація та задоволення;

б) дозвілля як відновлення сил та стану буття;

в) дозвілля як соціальна стратифікація;

г) всі відповіді правильні.

3. Завдання дозвілля:

а) виховання, розвиток культури людини;

б) відновлення духовних та фізичних сил;

в) формування оптимістичного настрою;

г) усі відповіді правильні.

4. Організація процесу розваг будується за певними принципами:

а) добровільний вибір розваг;

б) комбінування розваг з іншими заняттями;

в) розвиток особистості;

г) відповідь а і б правильна.

5. Спортивно-видовищні підприємства:

а) басейни;

б) казино;

в) ігротеки;

г) парки.

6. Підприємства дозвілля та розваг:

а) телебачення та радіомовлення;

б) казино;

в) видовищні підприємства;

г) цирки.

7. Видовищні підприємства:

а) кінотеатри;

б) бібліотеки;

в) ігротеки;

г) музеї.

8. Культурно-просвітницькі підприємства:

а) телебачення та радіомовлення;

б) басейни;

в) музеї;

г) цирки.

9. Фактори вибору розваг:

а) демографічні;

в) соціально-групові;

б) рівень зайнятості людини;

г) всі відповіді правильні.

10. Професійні обов’язки аніматора:

а) планування та організація різних форм проведення часу та відпочинку;

б) мати творчі вигадки, не погоджуватися з людьми;

в) забезпечити дозвілля усіма матеріально-технічними засобами;

г) мистецтво організації рекреаційного простору.

2. ТИПОЛОГІЯ ТА ФУНКЦІЇ ТУРИСТИЧНОЇ АНІМАЦІЇ

1. Які є типології анімацій:

а) лікувальна;

б) туристична;

в) навчальна;

г) немає правильної відповіді.

2. Який перший тип анімації:

а) це додаткові анімаційні послуги під час технологічних перерв програм;

б) це комплексна рекреаційна послуга;

в) це цільові туристичні поїздки заради однієї анімаційної програми;

г) спортивні розваги.

3. Який другий тип анімації:

а) це комплексна рекреаційна послуга;

б) це додаткові анімаційні послуги під час технологічних перерв;

в) це готельна анімація;

г) екскурсійна анімація.

4. Який третій тип анімації:

а) це готельна анімація;

б) це комплексна рекреаційна послуга;

в) туристичні маршрути;

г) ігрова анімація.

5. Вид анімації, який задовольняє потребу людей в духовному розвитку особистості через залучення до культурно-історичних пам’яток і сучасних зразків культури країни, регіону, народу, нації, – це:

а) культурна анімація;

б) творча анімація;

в) анімація через спілкування;

г) анімація через заспокоєння.

6. Мета анімаційної діяльності – це:

а) супроводження (спрямування) відпочинку людини до фізичного відновлення;

б) забезпечення відчуття радості та задоволення (розваги);

в) задоволення потреб у творчій відтворювальній діяльності (розвиток);

г) все вищеперелічене.

7. Види анімаційних програм, які розробляються з метою залучення відпочивальників до творчості, – це:

а) культурно-пізнавальні;

б) пригодницько-ігрові;

в) творчі;

г) видовищно-розважальні.

8.Що характеризує туристичне дозвілля?

а) загальний час перебування туриста за межами міста;

б) час, відведений для фізіологічного відпочинку та задоволення потреб;

в) добровільна діяльність туриста заради отримання задоволення у вільний час під час подорожі;

г) час, проведений туристом у закладі розміщення.

9. Різновид туристичної діяльності у вільний від регламентованого програмою туру час, мотивований індивідуальними потребами туриста, обраний за власним бажанням у місці його перебування і спрямований на задоволення рекреаційних, культурно-пізнавальних і розважальних потреб мандрівника – це:

а) туристичне дозвілля;

б) туристична анімація;

в) рекреаційна анімація;

г) готельна анімація.

10.Анімація в туризмі передбачає:

а) взаємодію туроператора з організаторами карнавалів, фестивалів, центрами дозвілля і розваг та включення їх заходів у програми турів;

б) реалізацію комплексного обслуговування туристів на маршруті відповідно до розробленого сценарію відпочинку та з врахуванням тематики туру й індивідуального психологічного сприйняття програми;

в) безпосередню роботу аніматорів з туристами в місці їхнього відпочинку;

г) все вищезазначене.

3. ІСТОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ

1. Яка з наведених форм дозвілля властива первісній людині?

а) кіноперегляд;

б) участь у ритуальних та обрядових дійствах;

в) віртуальна реальність;

г) театральні вистави та спортивні змагання.

2. Що було характерним для соціальної взаємодії первісних людей?

а) індивідуальний ізоляціонізм;

б) невербальне спілкування з шаманами;

в) регулярне проведення старійшинами громадських заходів;

г) спілкування, обмін досвідом.

3. Які аспекти дозвілля населення стародавнього світу вказують на його різноманітність?

а) відсутність часу для розваг у рабів;

б) значна кількість релігійних обрядів, свят та фестивалів;

в) подібності не простежуються;

г) азартні ігри та розваги з тваринами.

4. Як впливала філософія на організацію дозвілля в Давній Греції:

а) філософія не мала впливу на дозвілля;

б) популярними були дискусії на філософські теми;

в) філософи складали план дозвіллєвих заходів;

г) антична філософія забороняла вживання вина.

5. Які відмінності спостерігалися в організації дозвілля між різними стародавніми цивілізаціями:

а) єдність у формах дозвілля на всіх територіях;

б) різноманітність залежно від національних традицій;

в) всі цивілізації мали аналогічні види розваг;

г) заборона на будь-які форми дозвілля.

6. Форми дозвіллєвої діяльності населення взаємопов’язані з:

а) соціально-економічними особливостями конкретної епохи;

б) культурними традиціями певної країни;

в) усталеною дозвіллєвою інфраструктурою;

г) все вищеперелічене.

7. Традиційними формами проведення дозвілля первісних людей були:

а) участь у ритуальних і обрядових дійствах;

б) розпис печер;

в) соціальна взаємодія;

г) все вищеперелічене.

8. Традиційними формами проведення дозвілля вільних мешканців Стародавнього Риму були:

а) відпочинок на берегах Нілу, плавання на човнах, гра з кішкою;

б) чайні церемонії, практики медитації та вивчення філософських концепцій, родинні свята;

в) відвідування вистав, свята на честь богів, Олімпійські ігри, розмови з філософами;

г) проведення гладіаторських боїв, відвідування цирків, купання в термалах.

9. Яка форма організації дозвілля була доступна всім верствам населення в середні віки?

а) полювання та турніри;

б) паломницькі подорожі та читання канонічних текстів;

в) релігійні обряди та феодальні банкети;

г) народні свята, ярмарки та карнавали.

10. Починаючи з якого часу, можна говорити про туристичну анімацію як про масове явище?

а) початок ХХ століття;

б) 1970-ті роки;

в) після Другої світової війни;

г) друга половина 20 століття.

4. ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ АНІМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

1. За віком споживачі анімаційних послуг можуть поділятися на такі групи:

а) діти (інфанти, дошкільнята, школярі), молодь, дорослі (середній, похилий, старечий вік та довгожителі);

б) жінки та чоловіки;

в) любителі спокійного / активного / спортивного відпочинку, любителі задоволень / пригод, відпочиваючі з метою пізнання;

г) ініціативні / пасивні / «на все готові» / «вузькоспеціалізовані» туристи.

2. Любителі спокійного відпочинку купують тур з метою:

а) з метою отримання задоволення від гарного самопочуття, позбавлення від нудьги та рутини;

б) надають переваг руху;

в) вся їхня увага сконцентрована на спортивних змаганнях;

г) віддають перевагу театру, кінотеатру.

3. Дитячий туризм:

а) це туризм дітей віком до 13 років;

б) це туризм економічно активного населення;

в) це туризм дітей віком від 14 років;

г) немає правильної відповіді.

4. Під час формування анімаційної програми для дітей 3-9 років необхідно виходити з того, що:

а) вони завжди перебувають у супроводі батьків або няні;

б) аніматор має значний емоційний вплив на дитину, тому краще бути в образі героїв казок чи мультфільмів;

в) аніматор повинен залишатися в позиції старшого друга, який має достатній авторитет для припинення небажаної діяльності;

г) правильне все вищеперераховане.

5. Туристи «непоправні скептики» – це люди, які:

а) до початку подорожі вже знають, як хочуть провести дозвілля і слідують своєму плану, якщо певна діяльність не входить у їхні плани, їх важко залучити;

б) відкриті для будь-яких анімаційних заходів та нового досвіду, «позитивчики»;

в) мають одне захоплення, якому віддаються і під час відпочинку (спорт / шахи / танці та ін.), до інших пропозицій залишаються байдужими;

г) не дають себе захопити, наперед знаючи, що анімаційна програма залишає бажати кращого.

6. Пасивні туристи – це люди, які:

а) до початку подорожі вже знають, як хочуть провести дозвілля і слідують своєму плану, якщо певна діяльність не входить у їхні плани, їх важко залучити;

б) відкриті для будь-яких анімаційних заходів та нового досвіду, «позитивчики»;

в) мають одне захоплення, якому віддаються і під час відпочинку (спорт / шахи / танці та ін.), до інших пропозицій залишаються байдужими;

г) прихильники домашніх форм дозвілля (читання художньої літератури, багатогодинний відпочинок на пляжі), на масових заходах беруть участь у якості глядачів.

7. За участю в організації власного дозвілля споживачі анімаційних послуг можуть поділятися на такі групи:

а) діти (інфанти, дошкільнята, школярі), молодь, дорослі (середній, похилий, старечий вік та довгожителі);

б) жінки та чоловіки;

в) любителі спокійного / активного / спортивного відпочинку, любителі задоволень / пригод, відпочиваючі з метою пізнання;

г) ініціативні / пасивні / «на все готові» / «вузькоспеціалізовані» туристи.

8. Сукупність матеріальних, нематеріальних культурних та історичних цінностей, зосереджених у готельному комплексі, які залучаються аніматорами тією чи іншою мірою і формою до процесу задоволення потреб туристів у пізнанні, естетичній насолоді, комфорті, – це:

а) природний комплекс;

б) культурно-історичний комплекс;

в) туристичний комплекс;

г) усі відповіді правильні.

9. Якісна характеристика стану туриста перед здійсненням подорожі, що свідомо або несвідомо відображає його прагнення змінити цей стан на кращий, – це:

а) задоволеність туриста;

б) потреба туриста;

в) бажання туриста;

г) жодної правильної відповіді.

10. Якісна оцінка стану туриста після відпочинку, характеристика повноти досягнення свідомих і підсвідомих цілей подорожі з огляду на його особисте розуміння і сприйняття навколишнього світу, цінності життя, безпеки, якості обслуговування і гостинності – це:

а) задоволеність туриста;

б) потреби туриста;

в) бажання туриста;

г) жодної правильної відповіді.

5. ТЕХНОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ АНІМАЦІЙНИХ ПРОГРАМ

1. Під час формування анімаційної програми для молоді необхідно виходити з того, що:

а) це, переважно, фізично здорові особистості, які мають значний потенціал для участі в анімаційній програмі;

б) більшість з них вже мають дітей, відпочивають з родинами, залишаються фізично активними;

в) у них простежується зниження фізичних показників організму, тому варто віддавати перевагу спокійнішим заходам;

г) ці споживачі мають вже сформовану культуру дозвілля і що їм важко відмовитися від старих звичок, вислуховувати та сприймати нові ідеї.

2. Під час формування анімаційної програми для дорослих (молодий вік) необхідно виходити з того, що:

а) це, переважно, фізично здорові особистості, які мають значний потенціал для участі в анімаційній програмі;

б) більшість з них вже мають дітей, відпочивають з родинами, залишаються фізично активними;

в) у них простежується зниження фізичних показників організму, тому варто віддавати перевагу спокійнішим заходам;

г) ці споживачі мають вже сформовану культуру дозвілля і що їм важко відмовитися від старих звичок, вислуховувати та сприймати нові ідеї.

3. В анімаційну програму для дорослих туристів та рекреантів доцільно вводити:

а) види дозвіллєвої діяльності, що орієнтуються на творчу активність особистості;

б) спортивну і фізкультурно-оздоровчу діяльність;

в) види дозвіллєвої діяльності, які задовольняють потреби в людському спілкуванні;

г) все вищеперераховане.

4. Програми дозвіллєвої діяльності для людей з обмеженими можливостями повинні зосереджуватися:

а) на фізичних чи розумових вадах цих людей;

б) на порушених функціях організму;

в) на соціалізації цієї категорії споживачів більше, ніж на їхніх розвагах;

г) все вищеперераховане.

5. На чому будуються культурно-пізнавальні анімаційні програми?

а) на залученні туриста в активний рух через веселі конкурси;

б) на залученні туриста до культурно-історичних і духовних цінностей нації;

в) на залученні туристів до змагань у виготовленні місцевих виробів;

г) немає правильної відповіді.

6. На чому будуються спортивно-розважальні анімаційні програми?

а) на залученні туриста в активний рух через веселі конкурси та змагання;

б) на залученні туристів до змагань у виготовленні місцевих виробів;

в) на залученні туриста до культурно-історичних і духовних цінностей нації;

г) правильними є відповіді а) і в).

7. На чому будуються пригодницько-ігрові анімаційні програми?

а) на залученні туриста до культурно-історичних і духовних цінностей нації;

б) на залученні туриста в активний рух через веселі конкурси та змагання;

в) на залученні туристів до змагань у виготовленні місцевих виробів;

г) будуються на дотику туриста з цікавим, хвилюючим (наприклад, участь у рольових іграх та конкурсах, відвідування печер).

8. На чому будуються аматорські анімаційні програми?

а) на залученні туристів до змагань у виготовленні місцевих виробів;

б) на залученні туриста до культурно-історичних і духовних цінностей нації;

в) на залученні туристів до змагань у виготовленні місцевих виробів;

г) все вищеперелічене.

9. Зі скількох підсистем складається технологія створення і реалізації анімаційних програм для молоді?

а) 6;

б) 4;

в) 8;

г) 2.

10. Об’єднаний загальною метою або задумом план проведення туристичних, фізкультурно-оздоровчих і культурно-масових, пізнавальних і аматорських занять – це:

а) анімаційна послуга;

б) анімаційна програма;

в) анімаційний захід;

г) анімаційне шоу.

6. ГРА ЯК ОСНОВА АНІМАЦІЇ

1. Під грою розуміють:

а) активну форму відпочинку;

б) засіб ліквідації фізичної й психологічної напруги;

в) фізичний розвиток людського організму;

г) усі відповіді правильні.

2. До структури гри зараховують:

а) сюжет;

б) зміст;

в) мотиви;

г) усі відповіді правильні.

3. За яким із критеріїв поділяють рухливі ігри:

а) за цільовим призначенням;

б) за віковими групами;

в) за характером організації та взаємодією гравців;

г) усі відповіді правильні.

4. За принципом фізичної активності ігри поділяють на:

а) спокійні, малорухомі, рухливі;

б) індивідуальні парні, групові, командні, масові;

в) дитячі, юнацькі, для дорослих;

г) ігри-конкурси, змагання на силу тощо.

5. Що треба враховувати в процесі організації ігрової анімації?

а) мотивацію гравців, зміст та правила гри;

б) наявність музичного супроводу та відповідної матеріально-технічної бази;

в) наявність і якість необхідних технічних засобів, реквізиту та сценарію;

г) рівень спортивної підготовки аніматорів.

6. Назвіть чотири основні групи ігор:

а) спортивні, рухливі, інтелектуальні, азартні;

б) конкурсні, рольові, хороводні, активізації;

в) хороводні, дартс, футбол, баскетбол;

г) дидактичні, пізнавальні, музичні, танцювальні.

7. Навчальна функція гри полягає в тому, що вона сприяє:

а) швидкому та якісному засвоєнню різної інформації;

б) створенню сприятливої атмосфери;

в) об’єднанню людей у колектив, установлення емоційних контактів;

г) зніманню емоційної і нервової напруги.

8. Релаксаційна функція гри полягає в тому, що вона сприяє:

а) швидкому та якісному засвоєнню різної інформації;

б) створенню сприятливої атмосфери;

в) об’єднанню людей у колектив, установлення емоційних контактів;

г) зніманню емоційної і нервової напруги.

9. За місцем проведення ігри поділяють на:

а) спокійні, малорухливі, рухливі;

б) настільні, кімнатні, вуличні, дворові, ігри з естради, на ігровому полі, на воді;

в) зимові, літні, весняні, осінні;

г) ігри-конкурси, ігри-змагання.

10. За наявністю аксесуарів, необхідних для гри, ігри поділяються на:

а) спортивні, інтелектуальні, настільні, імпровізаційні тощо;

б) дитячі всіх типів, ігри-свята, ігровий фольклор, театралізовані ігрові дійства, естрадні ігрові імпровізації, конкурси, ігрові звичаї тощо;

в) ігри без предметів, ігри з предметами, комп’ютерні ігри, ігри-автомати, ігри-атракціони;

г) ігри-конкурси, ігри-змагання.

7. ПЕРСОНАЛ СЛУЖБИ АНІМАЦІЇ

1. Для студентів робота на посаді аніматора – це:

а) спосіб заробити гроші;

б) можливість весело провести канікули, «подивитися світ»;

в) вдосконалити знання іноземної мови;

г) все вищеперераховане.

2. Видовищно-розважальна діяльність аніматора передбачає вміння:

а) розробляти туристично-дозвільні програми та маршрути;

б) розробляти індивідуальні та групові оздоровчі програми для населення;

в) розробляти та реалізовувати видовищно-розважальні програми;

г) складати програми туристичної екскурсійної діяльності.

3. Пізнавально-екскурсійна діяльність аніматора передбачає вміння:

а) розробляти туристично-дозвільні програми та маршрути;

б) розробляти індивідуальні та групові оздоровчі програми для населення;

в) розробляти та реалізовувати видовищно-розважальні програми;

г) складати програми туристичної екскурсійної діяльності.

4. Туристичний аніматор, як духовна та морально-етична особистість, повинен володіти наступними рисами:

а) високий рівень самосвідомості, почуття власної гідності, самоповага, самодисципліна, самостійність у прийнятті рішень і відповідальність;

б) доброзичливе ставлення до людей, доброта, бажання допомогти, чуйність, співчуття і милосердя, альтруїзм;

в) потреба в пізнанні і самопізнанні, рефлексія, пошуку сенсу життя, цілісність, безкорисливість, висока моральність;

г) потреба в науковій, перетворювальній діяльності, інтелект, інтуїція, життєтворчість, здатність до творчого мислення.

5. Фахівець-аніматор може перебувати на таких посадах:

а) аніматор в анімаційній команді всіх напрямків культурно-дозвіллєвої, розважальної, рекреаційної діяльності;

б) арт-директор ресторану, готелю, будинку відпочинку, санаторію, турбази;

в) фахівець подієвого, культурно-видовищного, внутрішнього туризму, керівник або менеджер святкових та івент-агенств, компаній з організації свят;

г) все вищеперелічене.

6. Посадові обов’язки аніматора на посаді аніматора мініклубу:

а) проведення змагань та ігор з дітьми, малювання, рукоділля, навчання простим танцювальним рухам і проведення мінідиско кожного вечора, проведення раз на два тижні міні плейбек-шоу (дитяче шоу танців і пісень);

б) контроль проведення усіх заходів, наявності та справності інвентарю, ведення статистики участі туристів у анімаційних заходах;

в) організація та планування усіх заходів, розробка послідовності програм на день, тиждень, місяць, сезон, узгодження їх із генеральним менеджером;

г) організація змагань із футболу, волейболу, пляжного волейболу та ін., проведення занять із ранкової гімнастики, аквааеробіки у басейні або у морі.

7. Переваги роботи аніматором:

а) люди можуть їхати за кордон, при цьому заробити гроші;

б) зарплата аніматорам нараховується погодинно;

в) це все радісна і позитивна робота;

г) усі відповіді правильні.

8. Недоліки роботи аніматора:

а) велике фізичне навантаження, перенапруження;

б) гнучкий графік роботи;

в) нудьгування на роботі;

г) розширення зв'язків.

9. Найпопулярніші країни, в яких українська молодь може працювати аніматорами?

а) Єгипет і Італія;

б) Туреччина і Єгипет;

в) Німеччина і Польща;

г) Болгарія і Іспанія.

10. Які вікові вимоги є до професії аніматора?

а) від 18 до 45 років;

б) від 18 до 32 років;

в) від 14 до 25 років;

г) старше 18 років.

8. МЕНЕДЖМЕНТ ГОТЕЛЬНОЇ АНІМАЦІЇ

1. Яку з перелічених цілей готельний бізнес може досягти завдяки службі анімації?

а) підвищення цін на проживання та розширення готельного комплексу;

б) сприяння розвитку творчих здібностей гостей та залучення публіки на захід;

в) підтримка аніматорів у їхній творчій кар’єрі та забезпечення якісним дозвіллям працівників готелю;

г) забезпечення гостям повноцінного відпочинку та підвищення якості обслуговування.

2. Надання анімаційних послуг у готелі забезпечує:

а) відновлення фізичних та психічних сил гостя;

б) сприяння просуванню даного закладу на ринку та збільшення продажів;

в) правильні відповіді а) і б);

г) правильна відповідь відсутня.

3. Наявність анімації в закладі розміщення свідчить:

а) про розміщення цього закладу на курортній території;

б) про високий статус закладу;

в) про креативність власника закладу;

г) про компетентність адміністрації закладу.

4. Планування як функція анімаційного менеджменту передбачає:

а) розробку анімаційної стратегії і концепції закладу, погодженої з його маркетинговою стратегією;

б) розробку типових анімаційних програм і алгоритмів (методик) їхньої адаптації до визначених груп й окремих туристів;

в) довгострокове і короткострокове планування анімаційної діяльності закладу, включення заходів щодо удосконалювання анімаційної діяльності в його бюджет і бізнес-план;

г) все вищеперераховане.

5. Організація як функція анімаційного менеджменту передбачає:

а) оптимізацію використання ресурсів закладу під час виконання цілей і завдань анімаційного менеджменту;

б) формування ефективної організаційної структури анімаційного менеджменту закладу, підбір, розміщення, підготовка, виховання кадрів, фахівців різного рівня кваліфікації для анімаційного обслуговування;

в) організацію взаємодії з іншими службами з питань анімаційного обслуговування: із технічною службою (зі питань експлуатації технічних анімаційних установок, систем, споруджень), службою прийому і розміщення (з щоденних питань роботи з клієнтом і з вивчення споживчого попиту), із фінансовою службою (із питань фінансів), а також із транспортною, туристсько-екскурсійною, допоміжною й іншою службами, з якими необхідно взаємодіяти в процесі анімаційного обслуговування;

г) все вищеперераховане.

6. Мотивація як функція анімаційного менеджменту передбачає:

а) розробку способів зовнішньої мотивації праці аніматорів, морального і матеріального заохочення за його професіоналізм і результати;

б) формування принципів зацікавленості; визначення параметрів задоволеності працею з анімаційного обслуговування туристів;

в) підвищення кваліфікації та професійного зростання кадрів, створення і підтримку престижу анімаційної і дозвіллєвої діяльності;

г) все вищеперераховане.

7. Правило пропорції ефективності залучення гостей до анімаційних програм?

а) Якщо з 250 відпочиваючих за підсумками дня до анімаційних заходів звернулися 30 осіб, то ефективність роботи анімаційної служби складає 12%;

б) якщо з 150 відпочиваючих за підсумками дня до анімаційних заходів звернулися 10 осіб, то ефективність роботи анімаційної служби складає 40%;

в) немає правильної відповіді;

г) правильні обидві відповіді.

8. Головне в роботі аніматора:

а) залучити туриста до певного заходу;

б) зняти з нього напругу;

в) відвернути від щоденних турбот;

г) всі відповіді правильні.

9. Відповідальний за якість виконання заходів:

а) хореограф;

б) шеф-аніматор;

в) декоратор;

г) костюмер.

10. Аніматори, що працюють із дітьми:

а) розважають гостей рухливими іграми, конкурсами в басейні або на пляжі; проводять змагання, набираючи футбольні та волейбольні команди;

б) навчають гостей простим рухам під музику, вигадують цікаві тематичні

програми виступів, улаштовують вечірні шоу;

в) розважають малят протягом дня іграми, конкурсами, влаштовують командні запливи в басейнах, щоб батьки змогли відпочити;

г) всі відповіді правильні.

9. ОРГАНІЗАЦІЯ ДИТЯЧОЇ АНІМАЦІЇ

1. Що треба враховувати в процесі організації ігрової анімації?

а) мотивацію гравців, зміст та правила гри;

б) наявність музичного супроводу та відповідної матеріально-технічної бази;

в) наявність і якість необхідних технічних засобів, реквізиту та сценарію;

г) рівень спортивної підготовки аніматорів.

2. За віком учасників ігри розподіляють на:

a) масові, групові, індивідуальні, командні;

б) дитячі, юнацькі, молодіжні, універсальні, сімейні;

в) з фіксованими правилами, з прихованими правилами;

г) спортивні, рухливі, інтелектуальні, азартні.

3. За принципом фізичної активності та за силою фізичного навантаження ігри поділяють на:

а) спокійні, малорухливі, рухливі;

б) настільні, кімнатні, вуличні, дворові, ігри з естради, на ігровому полі, на воді;

в) зимові, літні, весняні, осінні;

г) ігри-конкурси, ігри-змагання.

4. За організаційно-методичним принципом ігри поділяють на:

а) спортивні, інтелектуальні, настільні, імпровізаційні тощо;

б) дитячі усіх типів, ігри-свята, ігровий фольклор, театралізовані ігрові дійства, естрадні ігрові імпровізації, конкурси, естафети і старти, весільні обряди, ігрові звичаї тощо;

в) ігри без предметів, ігри з предметами, комп’ютерні ігри, ігри-автомати, ігри-атракціони;

г) ігри-конкурси, ігри-змагання.

5. Під час проведення дитячих спортивних конкурсних ігор необхідно групувати дітей:

а) за віком: 3–6 років; 6–9 років; 9–12 років;

б) за фізичними даними дитини;

в) за бажанням батьків;

г) все вищеперераховане.

6. Яка мета аніматорів мініклубу?

а) грати у розвивальні ігри з відвідувачами;

б) зацікавлювати батьків відвідати з дітьми майстер-класи;

в) якомога цікавіше зайняти дітей, щоб дати можливість батькам відпочивати спокійно, не хвилюючись про них, їх місцезнаходження та безпеку;

г) немає правильної відповіді.

7. Яка анімація в готельному мініклубі?

а) відвідування вечірок або вистав;

б) мають бути цікаві розваги або ігри;

в) програми для дітей мають бути диференційованими за віком;

г) всі відповіді правильні.

8. Які можуть бути завдання на конкурс для дітей?

а) конкурс-«багатоборства»;

б) заспівати пісню;

в) затанцювати танець;

г) всі відповіді правильні.

9. Характеристикою якого віку є: «вони легко захоплюються грою, змаганням, творчою справою. Однак важливо утримати цей інтерес яскравими заходами, цікавими справами»?

a) підліткового;

б) середнього;

в) молодшого;

г) все вищеперераховане.

10. Характеристикою якого віку є: «допитливі, рухливі, активні, але швидко втомлюються, тому необхідна швидка зміна діяльності. Особливо уважно треба стежити за їхніми іграми на воді»?

a) підліткового;

б) середнього;

в) молодшого;

г) немає правильної відповіді.

10. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОРТИВНОЇ АНІМАЦІЇ

1. Ігри, в яких практикується використання сучасних технологій, таких як розширена реальність, для створення ігрового досвіду, називаються:

а) квести;

б) ескейп-рум (escape room);

в) геокешинг;

г) інтерактивні технологічні ігри.

2. Недоліком спортивної анімації на відкритому просторі є:

а) залежність від атмосферних умов;

б) обмеженість простору;

в) необхідність додаткового устаткування;

г) все вищеперераховане.

3. Спортивна анімація на воді:

а) може бути організована лише в закритому просторі;

б) може бути організована лише у відкритому просторі;

в) може бути організована як у відкритому, так і у закритому просторі;

г) на воді заборонено організовувати ігри – це небезпечно.

4. Рухливі спортивні ігри за цільовим призначенням групуються наступним чином:

а) ігри з освітньою метою, з метою відпочинку, з оздоровчою метою;

б) ігри для дошкільників, молодшого шкільного віку, середнього шкільного віку, для молоді і дорослих;

в) колективні (некомандні) та командні ігри;

г) азартні та комп’ютерні ігри.

5. Рухливі спортивні ігри за характером організації та взаємодією гравців поділяють на групи:

а) ігри з освітньою метою, з метою відпочинку, з оздоровчою метою;

б) ігри для дошкільників, молодшого шкільного віку, середнього шкільного віку, для молоді і дорослих;

в) колективні (некомандні) та командні ігри;

г) азартні та комп’ютерні ігри.

6. До азартних ігор не належать:

а) творчі конкурси, спортивні змагання тощо, не зважаючи на те, передбачається чи не передбачається умовами проведення грошовий або майновий виграш;

б) гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, що проводяться без одержання гравцем призу (виграшу);

в) гра на автоматах типу «кран-машина» (двокоординатні автомати), в якій як виграш (приз) гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо);

г) все вищеперераховане.

7. Недоліком спортивної анімації у закритому приміщенні є:

а) залежність від атмосферних умов;

б) обмеженість простору;

в) необхідність додаткового устаткування;

г) все вищеперераховане.

8. До щоденної програми спортивно-оздоровчої анімації в курортному готелі доцільно внести:

а) спортивні ігри та змагання для дорослих, групові та індивідуальні заняття з фітнесу;

б) вечірні розважальні конкурси, естафети, ігри;

в) дитячі програми;

г) все вищеперераховане.

9. При розробці програм спортивно-оздоровчої анімації чи окремих заходів слід врахувати такі особливості контингенту, як:

а) вік та стать учасників;

б) фізичну підготовленість учасників;

в) національність учасників (особливості культур і традицій);

г) все вищеперераховане.

10. Програми спортивно-оздоровчої анімації мають:

а) спрямовуватися на різні соціальні групи або окремих особистостей;

б) обумовлюватися національними, релігійними, регіональними особливостями та традиціями;

в) характеризуватися різноманіттям видів з орієнтацією на різні інтереси дорослих, молоді та дітей;

г) все вищезазначене.

11. ТАНЦЮВАЛЬНА ТА МУЗИЧНА АНІМАЦІЯ

1. Що таке музика:

a) вид мистецтва, що відображає дійсність у звукових художніх образах;

б) одна з демократичних форм активізації відпочинку туриста;

в) це складний та багатогранний феномен людської культури, який можна зрозуміти лише в єдності біологічного, психологічного, соціокультурного, соціально-психологічного та філософського аспектів;

г) все вищеперераховане.

2. Що таке танець:

a) вид мистецтва, що відображає дійсність у звукових художніх образах;

б) одна з демократичних форм активізації відпочинку туриста;

в) це складний та багатогранний феномен людської культури, який можна зрозуміти лише в єдності біологічного, психологічного, соціокультурного, соціально-психологічного та філософського аспектів;

г) все вищеперераховане.

3. Музичні фестивалі поділяють за наступними критеріями:

a) на масові, групові, індивідуальні, командні;

б) на дитячі, юнацькі, молодіжні, універсальні, сімейні;

в) за віковим цензом, за жанром музики; за рівнем професійності виконавців;

г) на спортивні, рухливі, інтелектуальні, азартні.

4. За допомогою музики аніматори можуть:

а) активізувати моторно-руховий апарат туристів та рекреантів;

б) варіювати емоційний стан туристів та рекреантів;

в) посилити рекреацію;

г) все вищеперераховане.

5. Основні фактори, що впливають на сприйняття музики людиною:

а) акустика залу;

б) температура повітря у приміщенні;

в) якість звуку;

г) все вищеперераховане.

6. Форми музичної анімації:

а) фестивалі, конкурси, концерти, ігри, зібрання та акції членів музичних клубів, музичні заходи в салонах і вітальнях;

б) спортивні ігри та естафети; «дворові» ігри; рухливі ігри; настільні ігри; інтелектуальні ігри; рольові ігри; ігри з естради; віртуальні ігри; азартні ігри;

в) монолог, бесіда, творча зустріч, дискусія, конференція;

г) бал, танці під живу музику, дискотека.

7. Форми танцювальної анімації:

а) фестивалі, конкурси, концерти, ігри, зібрання та акції членів музичних клубів, музичні заходи в салонах і вітальнях;

б) спортивні ігри та естафети; «дворові» ігри; рухливі ігри; настільні ігри; інтелектуальні ігри; рольові ігри; ігри з естради; віртуальні ігри; азартні ігри;

в) монолог, бесіда, творча зустріч, дискусія, конференція;

г) бал, танці під живу музику, дискотека.

8. Музичні фестивалі за рівнем професійності виконавців розподіляються на:

а) дитячі, молодіжні, фестивалі майстрів (відомих виконавців);

б) аматорські та професійні;

в) місцеві, регіональні, всеукраїнські, глобальні;

г) національні, міжнародні.

9. Що пропонують туристам та рекреантам у музичних салонах та в музичних вітальнях:

а) музіціювання, хорові й сольні співи;

б) обговорення музичних новин, обмін ексклюзивною інформацією;

в) розповіді про музику і музикантів, прослуховування їхніх творів;

г) все вищеперераховане.

10. Танцювальна програма у супроводі акомпаніатора або ансамблю музикантів – це:

а) бал;

б) танці «під живу музику»;

в) дискотека;

г) караоке.

12. ОРГАНІЗАЦІЯ АНІМАЦІЙНИХ ШОУ-ПРОГРАМ

1. Шоу – це:

а) розважальний захід, який проводять, як правило, перед публікою або транслють у теле-, радіо- або інтернет-ефірі;

б) вистава розважального характеру, основними засобами виразності якої є театралізація, танець, музика, яскрава сценографія, сценічний костюм, світло, звук, піротехнічні ефекти;

в) поширення інформації у формі сценічного видовища за участю відомих акторів, спортсменів тощо;

г) все вищеперераховане.

2. Найчастіше в туризмі використовують:

а) телевізійне, ілюзійне, концертне шоу;

б) сценічне та технічне шоу;

в) автомобільне, авіаційне, морське шоу;

г) все вищеперераховане.

3. Головна мета організаторів будь-якого шоу – це:

а) залучення якомога більшої кількості «зіркових» учасників;

б) дотримання історичної достовірності під час екранізації п’єси;

в) досягнення максимального рівня видовищності, привабливості;

г) все вищеперераховане.

4. Вид шоу, в яких основним засобом виразності є візуальний ефект чи ефекти, створені за допомогою технічних засобів, називається:

а) техношоу;

б) сценічне шоу;

в) ілюзійне шоу;

г) концертне шоу.

5. Музичний зал при постоялих дворах і готелях Англії, де мандрівники отримували розваги разом з вечерею, – це:

а) ревю;

б) кафе-шантан;

в) кабаре;

г) мюзик-холл.

6. Під особливою формою масового видовища, характерна риса якого – використання елементів театралізації, сучасних технічних і комп’ютерних засобів, розуміють:

а) шоу;

б) шоу-програму;

в) анімаційне видовище;

г) усі відповіді правильні.

7. Популярне шоу «Україна має таланти» зараховують до:

а) ток-шоу;

б) масових видовищних шоу-програм;

в) шоу зірок естради;

г) реаліті-шоу.

8. Які є основні стилі лазерного шоу?

а) об’ємне шоу;

б) мультимедійне шоу;

в) змішане шоу;

г) лазерна графіка.

9. Основні елементи маркетингової стратегії побудови шоу-програми:

а) масова реклама в ЗМІ;

б) організація заходів;

в) спонсорство;

г) PR-підтримка.

10. Колективна імпровізація – це?

а) прийом, що дозволяє прискорити процес адаптації учасників завдяки рольовому спілкуванню, що імпонує як дорослим, так і дітям різного віку;

б) (історична подія) як обов’язковий структурний елемент, специфічна особливість будь-якого театралізованого заходу, що спирається на народні традиції;

в) спонтанна художня реакція людини на події, дійство;

г) немає правильної відповіді.

13. СВЯТО ЯК ОСНОВА КОМПЛЕКСНОЇ АНІМАЦІЇ

1. Свято Дня туризму зараховують до:

а) офіційних;

б) професійних;

в) побутових;

г) державних.

2. Поняття «свято»:

а) характеризує певний емоційний стан;

б) означає певний період вільного часу людини;

в) розглядається як розрядка від дій повсякденного характеру;

г) всі відповіді правильні.

3. Карнавал – це:

a) день або дні, коли урочисто відзначають видатні події, знаменні дати;

б) святкове дійство, спрямоване на отримання насолоди від неформального спілкування в умовах гри, театралізації, більшої, ніж у повсякденному житті, свободи дій;

в) масовий марш як публічне вираження соціально-політичного настрою;

г) твір театрального мистецтва, обмежений часовим терміном з використанням режисерського задуму, акторської гри, драматургічного твору (літературного джерела), музики, театральних декорацій та механізмів тощо.

4. Види свят:

a) рухливі, азартні, спортивні, дворові;

б) дискусії, диспути, круглі столи, творчі зустрічі, лекції, розповіді та ін.;

в) конкурс, фестиваль, шоу, карнавал;

г) державні, сімейно-побутові, професійні, релігійні та ін.

5. Що означає у готельній анімації «Qmin»?

а) постійні витрати;

б) непрямі витрати;

в) ціна участі;

г) мінімальна кількість учасників івент-заходу.

6. На честь якого з богів справляли свята, що лежать в основі проведення сучасних карнавалів?

а) Зевс;

б) Сатурн;

в) Діоніс;

г) Аполлон.

7. Карнавал скерований на задоволення таких потреб людини:

а) потреба у творчій самореалізації (участь у карнавальних дійствах);

б) потреба у грі (участь у конкурсно-ігрових заходах);

в) гедоністичні потреби (постійне відчуття радості і насолоди від життя);

г) все вищеперераховане.

8. Типи карнавалів малої форми:

а) міські, сільські, районні;

б) корпоративні, карнавали в готелях, таборах;

в) будівельників, туристів, лікарів;

г) карнавали-реконструкції та карнавали-стилізації.

9. Карнавальне дійство реалізується:

а) як самостійний захід;

б) як захід у рамках фестивалю;

в) правильні відповіді а) і б);

г) правильна відповідь відсутня.

10. Головні функції кожного карнавалу:

а) світоглядна, комунікативна, регулятивна;

б) аксіологічна, трансляційна, виховна, художньо-естетична;

в) правильні відповіді а) і б);

г) визначаються залежно від характеру самого свята та структури святкової культури, в яку він включений.

ДОДАТОК А

«Фігурна ходьба»
Місце проведення – спортивний майданчик
Зміст		Побудова
1.«Равлик». Діти вишиковуються в шеренгу, беруться за руки і, повернувшись вліво (вправо), йдуть за аніматором спочатку по колу, а потім равликом, тобто роблячи концентричні кола один в іншому. Відстань між кільцями спіралі мають бути не менше 1 м.
2.«Змійка». Діти йдуть у колонні від одного боку майданчика до іншого. Потім повертаються за аніматором, йдуть у зворотний бік і так декілька разів.
3.«Голка і нитка». Діти тримаються за руки, утворюючи ланцюжок. Обвівши ланцюжок навколо майданчика, аніматор зупиняє дітей, пропонує їм підняти нагору зчеплені із сусідами руки, утворити ряд воріт. Аніматор веде ланцюжок далі за собою в зворотному напрямку під руками в хлопців, обходячи по черзі одного праворуч, іншого – ліворуч. У той момент, коли ланцюжок дітей проходить під воротами, дитина, яка піднімала руки для утворення воріт, повертається навколо своєї осі і продовжує йти ланцюжком.
Правила	Зберігати в ходьбі зазначену побудову, інтервали між собою.
Примітки	Необхідно повторювати рухи за аніматором, зберігаючи при цьому інтервали.		Гравці
			Аніматор

«Пройди безшумно»
Місце проведення – спортивний майданчик.
Зміст		Побудова
Декільком дітям зав’язують очі. Вони стають парами один навпроти одного на відстані витягнутих рук. Інші гравці намагаються по одному проходити через ворота, безшумно, обережно, можна пригнувшись або поповзом. За найменшого шурхоту ті, хто стоять у воротах, підводять руки, щоб затримати минаючого. Перемагає той, хто зумів благополучно пройти через ворота.
Правила	Не стояти без руху, проходити у ворота. Якщо ті, хто стоїть у воротах, зловлять гравця, вони відразу ж опускають руки донизу.
Примітки	Виграє той, хто тихо пройде через ворота.		Гравці
			Аніматор

«Трійка»
Місце проведення – спортивний майданчик
Зміст		Побудова
Діти стають по три, тримаючись за руки. Відстань між трійками – не менше ніж 1 м. У кожній трійці середня дитина стоїть обличчям за напрямком руху, двоє інших, із правого і лівого боку від неї, стоять спиною. За сигналом аніматора трійки рухаються по майданчику, за сигналом «Стій!» зупиняються, міняються місцями в трійках.
Правила	Варто йти по три, допомагаючи один одному, узгоджуючи рухи; зберігати інтервал між трійками.
Примітки	Виграє той, чия трійка якнайрівніше пройде дистанцію.		Гравці
			Аніматор

«Сіра качка»
Місце проведення – спортивний майданчик
Зміст		Побудова
Один з гравців – «мисливець», другий – «качка», декілька дітей – «каченята». Інші, взявшись за руки, утворюють коло – ставок, у якому плаває «качка» з «каченятами». Діти, які стоять у колі, йдуть по колу і говорять: «Ось плавала сіра качка по воді, закликала малих дитинчат до себе. Ви, каченята, бережіться, далеко не розходьтеся». У цей час «качка» і «каченята» ходять усередині кола, «мисливець» – навкруги. На останніх словах «качка» стає попереду «каченят», вони йдуть за нею вервечкою. Діти ведуть хоровод в інший бік: «Ось загавкав собака в очеретах, чи не сидить там мисливець у кущах? Він виловить малих дитинчат, малих дитинчат-каченят». Коло розпадається на декілька маленьких (по 3–5 дітей – це «кущики», у яких ховаються «каченята» (по одному або декілька в кожному). «Мисливець» голосно вигукує: «Раз, два, три!». Після цього «каченята» мають перебігти від одного «кущика» до іншого. Під час перебіжки «мисливець» намагається їх піймати. «Качка» захищає «каченят»: розставляє руки в боки, ніби змахує крилами, перепиняючи шлях «мисливцеві».
Правила	«Мисливець» ловить тільки «каченят»; «каченя», зловлене «мисливцем», встає в коло, що зображує «кущик». Після рахунка «мисливця» «каченята» не мають залишатися в тому «кущику», де ховалися, треба обов’язково перебігти в інший.
Примітки	Що більше «мисливець» зловить «каченят», то краще.		Гравці
			Аніматор

«Опецьок»
Місце проведення – спортивний майданчик. Інвентар – колода
Зміст		Побудова
У середині майданчика ставлять опецьок (поліно, високий кубик). Гравці встають по колу, беруться за руки і говорять: «Стоїть опецьок, не заважає нам. Хто опецьок зіб’є, з кола піде!». Після цього усі починають рухатися навколо опецька. При цьому кожен намагається підтягти своїх сусідів до опецька так, щоб вони його звалили.
Правила	Руки відпускати не можна; грають не більше ніж 6 – 8 дітей.
Примітки	Хто звалить опецьок, виходить з кола.		Гравці
			Аніматор
			Опецьок

«Хто підходив»
Місце проведення – спортивний майданчик
Зміст		Побудова
Одного з учасників гри вибирають ведучим, він стає в коло і заплющує очі. За вказівкою аніматора хтось з тих, хто стоїть по колу, підходить до ведучого, торкається до його плеча рукою і називає його по імені, змінивши свій голос. Потім гравець повертається на своє місце, після чого керівник пропонує ведучому розплющити очі і сказати, хто до нього підходив.
Правила	Ведучому не можна розплющувати очі доти, поки керівник не скаже «можна». Якщо він розплющить очі раніше, то продовжує водити. Повертатися треба на своє місце, але не обов’язково прямим шляхом.
Примітки	Якщо ведучий відгадав, його місце займає равець, який до нього підходив, якщо ні, то він знову водить. Якщо ведучий не відгадав тричі, вибирають нового ведучого.		Гравці
			Аніматор
			Ведучий

«Відгадай, чий голосок»
Місце проведення – спортивний майданчик
Зміст		Побудова
Гравці стають у коло. Один з них стає всередині і заплющує очі. Аніматор указує на того, хто співатиме або говоритиме: «Скок, скок, скок». Усі гравці йдуть по колу вправо і співають (або говорять): «Ми склали усі коло, повернемося разом раптом!». На останніх словах усі повертаються навколо себе: «Скок, скок, скок». Ці слова співає або говорить один, кому заздалегідь запропонував керівник. Пісню закінчують словами: «Відгадай, чий голосок?».
Правила	Слова «скок, скок, скок» співає або говорить тільки один гравець. Ведучий не має права розплющувати очі доти, поки не закінчиться пісня.
Примітки	Той, хто стоїть у центрі із заплющеними очима, має відгадати, хто співав, або ж указати той напрямок, звідки він почув голос.		Гравці
			Аніматор
			Ведучий

«Швидко по місцях»
Місце проведення – спортивний майданчик
Зміст		Побудова
На протилежних боках майданчика або залу відзначають лініями два «будинки». Відстань між ними – 15–20 кроків. Між будинками перебуває ведучий (посередині майданчика). Усі інші гравці перебувають на одному боці майданчика, за лінією будинку. Ведучий, перебуваючи посередині, голосно говорить: «Раз, два, три». Усі гравці вимовляють хором: «Ми веселі хлопці, любимо бігати і грати. Ну, спробуй нас наздогнати!». Після цього всі діти перебігають на протилежний бік за лінію «будинку». Ведучий ловить тих, хто перебігає. Зловлені відходять убік. Потім, коли діти перебігли, ведучий знову говорить: «Раз, два, три», і всі, прочитавши речівку, біжать у свій перший «будинок».
Правила	Перебігати на інший бік можна тільки після слів «нас наздогнати». Не можна, вибігши через лінію, бігти назад. Гравець, який припустився такої помилки, вважається зловленим. Зловити – торкнутися рукою до гравця.
Примітки	Після підрахування зловлених вибирають нового ведучого з незловлених, а зловлені стають до всіх гравців. Гра продовжується 3–4 рази, після чого відзначають кращих хлопців і кращих ведучих.		Гравці
			Будинок
			Ведучий
			Аніматор

«Дід»

Запрошується хлопець, що гратиме роль «діда». На відстані 10 м від хатинки «діда» – стоять гравці, які починають його дражнити:

«Іде, іде, дід, дід,

Несе, несе міх, міх,

Ось такий дідище,

Ось такий старище,

Ось такий окатий,

Ось такий вусатий,

Такий бородатий,

Ось такий плечистий

Тьху його нечистий!»

Після цих слів діти розбігаються, а «дід» повинен догнати кого-небудь.

Потім на його роль можна запросити когось іншого і гра починається спочатку.

«Дуб»

Зміст та правила гри «Дуб».

Грати в дуба можна на березi рiчки, на лiсовiй галявинi або в парку – там, де досить простору побiгати i де ростуть (але не дуже густо) дерева. Аніматор має обрати найкраще та найбезпечніше місце для проведення гри.

Грають здебiльшого дiвчатка. Вони обирають з-помiж себе купувальницю i з вигуками: «Граємо в дуба!» – по однiй пiдбiгають до дерев. Купувальниця пiдходить до якої-небудь iз дiвчат, спiльно з нею обирає одне з вiльних дерев i пропонує:

– Дiвчино, продай хату!

– Не продам, дуба дам! – вiдповiдає дiвчина і вони обидвi бiжать до намiченого дерева. Воно дiстається тiй, котра прибiжить до нього першою, а та, що вiдстала, стає купувальницею i йде купувати iнше дерево.

ДОДАТОК Б

Часовий сценарій святкування Нового року

21:30 – 22:30 – Локація: Лобі або зал, де проводиться захід.

Дія: Туристи прибувають на святкування, реєструються та отримують святкові аксесуари (стрічки, маски, значки).

Аніматори: Ведучі зустрічають гостей, ненав'язливо спілкуються з ними, допомагають зорієнтуватися в обстановці залу (попередньо за столами має бути розписано, які гості де сідають). Також коротенько можуть інформувати гостей щодо програми.

ТОСТ!!!

22:30 – 23:00 – Музика: Спокійні новорічні пісні, атмосфера святкової вечері.

Ведучий у формі інтерактивної гри (живе спілкування з залом) знайомить людей, об’єднуючи зовсім незнайомі компанії (віршики та конкурс «екстрасенс»)

ТОСТ!!!

23:00 – 23:45 – Ведучий проводить інтерактив у вигляді вікторини («Що кого чекає у Новому Році», «Тест, на що сподіваємось у Новому Році»), не примушуючи людей підніматися з-за столу.

23:45 – Ведучий оголошує, що зараз ми будемо проводжати «Старий рік» і пропонує підняти бокали.

ТОСТ!!!

23:55 – Оголошується вітання президента, яке виводиться на великий екран.

00:00 – З Новим Роком!!!!

ТОСТ!!!

00:10 – Виступає шоу-балет (сучасний танець).

00:30 – Активні конкурси, вікторини

01:10 – Подання головних страв

ТОСТ!!!

02:00 – Завершальний конкурс (так як з ними краще не перебільшувати).

ДОДАТОК В

Варіанти розсадження учасників корпоративного заходу
Рисунок В.1. «Кругий стіл»	Рисунок В.2. Переговорний тип		Рисунок В.3. Т-подібне розсадження учасників
Рисунок В.4. U-подібне розсадження учасників		Рисунок В.5. «Фуршет»

На початок