НМЦ

ТЕХНІЧНА МЕХАНІКА

частина II

ОПІР МАТЕРІАЛІВ

Електронний посібник

 

ВФПО

2.5. ГЕОМЕТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЛОСКИХ ПЕРЕРІЗІВ

 

 

 

За деяких деформацій міцність деталей залежить не тільки від площі поперечного перерізу, а й від форми. Під час вивчення деформації кручення буде показано, що за однакової міцності площа круглого перерізу більша, ніж кільцевого. При деформації згину теж, за однакової міцності балок, площі їх поперечних перерізів різні.

Тому для вивчення деформацій кручення і згину необхідно знати й інші геометричні характеристики плоских перерізів.

 

Статичним моментом площі плоскої фігури відносно осі, що лежить в цій площині, називається взята по всій площі сума добутків площ елементарних площинок на відстані їх до цієї осі. Статичний момент площі позначимо S з індексом відповідної осі

 

;    .

 

 

У теоретичній механіці були встановлені формули для визначення координат центра тяжіння площі фігури

;       .

У цих формулах під Аі можна розуміти площу dA елементарної площинки. Отже, вирази, що стоять в чисельнику цих формул, будуть статичними моментами площі фігури, а Σ Аі – площею всієї фігури.

Отже,  ;    ;  тоді ; .

Статичний момент площі фігури відносно осі, що лежить в цій же площині, рівний добутку площі фігури на відстань її центра тяжіння до цієї осі.

Одиниця статичного моменту площі .

З останніх формул випливає важлива властивість статичного моменту: статичний момент плоскої фігури відносно центральної осі рівний нулю.

Центральною називається вісь, що проходить через центр тяжіння тіла.

Для визначення статичного моменту складної фігури можна застосовувати метод розкладання, тобто визначати статичний момент як алгебраїчну суму моментів окремих її частин S = Σ Si .

Поняття статичного моменту площі буде необхідне для визначення дотичних напружень при згині.

 

 

Полярним моментом інерції плоскої фігури відносно полюса, що лежить в цій же площині, називається взята по всій площі сума добутків площ елементарних площинок на квадрати їх відстаней до полюса. Полярний момент позначається .

Одиниця вимірювання полярного моменту інерції

 1м 4 або (1см 4, 1мм 4).

Поняття полярного моменту інерції необхідне під час вивчення деформації кручення. Оскільки розглядатиметься кручення брусів (валів) суцільного круглого та кільцевого перерізів, то виведемо формули полярних моментів інерції цих перерізів відносно їх центра тяжіння, який співпадає з геометричним центром цих перерізів.

 

1. Круг діаметром d. Нескінченно малу площинку виділимо у вигляді кільця шириною dρ, що знаходиться на змінній відстані ρ від центра тяжіння (полюса).

;

 

2. Кільце розмірами d×d0. Полярний момент кільця можна визначити як різницю полярних моментів великого і малого кругів.

;

Позначимо  ,

тоді 

 

 

Осьовим моментом інерції плоского перерізу відносно осі, що лежить у площині перерізу, називається взята по всій площі перерізу сума добутків елементарних площ на квадрат їх відстаней від цієї осі

;      

Одиниці вимірювання , або 1 см4, 1 мм4.

Осьовий момент інерції завжди більший нуля (І > 0).

Додамо моменти інерції відносно двох взаємно перпендикулярних осей х і у:

,

Отже,  – сума осьових моментів інерції відносно двох перпендикулярних осей рівна полярному моменту інерції відносно початку координат.

Момент інерції складної фігури можна обчислити як суму моментів інерції простих фігур, на які розбивають складну фігуру.

Виведемо формули для осьових моментів інерції деяких простих геометричних фігур.

 

Прямокутник b×h. Нескінченно малу площинку виділимо у вигляді смужки шириною b і висотою dy.  Тоді dA = b dy;

 ;

 

аналогічно можна довести, що  ;

отже, ; .

 

Для квадрата зі стороною а .

Круг діаметром d. Внаслідок симетрії круга  Іх = Іу = І ; так як Іх + Іу = Ір ,  то

;  отже, .

Кільце розміром d×d0. Аналогічно ; , або

 

, де   .

 

 

Осі, які проходять через центр тяжіння фігури, називаються центральними. Момент інерції перерізу відносно центральної осі називається центральним моментом інерції.

Нехай для заданої фігури т.С – центр тяжіння. Проведемо центральні осі х і у. Визначимо момент інерції фігури відносно осі х1, яка паралельна осі х і  віддалена від неї на відстані а.

 

Очевидно, що для будь-якої елементарної площинки dA відстань від осі х1

у1 = у + а.

Момент інерції перерізу відносно осі х1

;

– момент інерції перерізу відносно центральної осі х;

 – статичний момент перерізу відносно центральної осі х;

 – площа перерізу;

Отже,  – момент інерції перерізу відносно будь-якої осі, рівний сумі центрального моменту інерції відносно центральної осі, паралельній заданій, і добутку площі перерізу на квадрат відстані між осями.

 

Для прямокутника відносно осі, що проходить через   його основу:

.

 

 

Як було встановлено,  для будь-якої плоскої фігури. Якщо осі координат повертати в своїй площині навколо початку координат, то осьові моменти інерції Іх  та Іу будуть змінюватись, а полярний момент інерції Ір залишається сталим: .

Якщо сума двох змінних величин стала, то при збільшенні однієї з них, друга зменшується. Отже, при якомусь положенні осей один з осьових моментів інерції досягне максимального значення, а інший – мінімального.

Осі, відносно яких моменти інерції мають максимальне і мінімальне значення, називаються головними осями інерції. Якщо головна вісь проходить через центр тяжіння фігури, то вона називається головною центральною віссю, а момент інерції відносно цієї осі – головним центральним моментом інерції.

Якщо фігура має вісь симетрії, то ця вісь завжди є однією з головних центральних осей.

Введемо ще одну геометричну характеристику плоского перерізу. Відцентровим моментом інерції плоскої фігури називається взята по всій площі фігури сума добутків елементарних площ на добуток відстаней елементарних площ до двох взаємно перпендикулярних осей:

.

Відцентровий момент може бути ,    і .

Якщо дві взаємно перпендикулярні осі, або одна з них є віссю симетрії плоскої фігури, то відносно таких осей відцентровий момент рівний нулю.

Відцентровий момент інерції входить в формули для визначення положення головних осей несиметричних перерізів, що виходить за межі програми.

 

Задача 1

Визначити головні центральні моменти інерції перерізу, зображеного на рисунку.

Розв’язок

Визначаємо площі та координати центрів ваги складових перерізу:

Прямокутника 1

A1 = bh = 6∙4 = 24 см2;        у1 = h/2 = 3 см;

круга 2

А2 =см2;      у2 = 6 – 2 = 4 см.

Оскільки фігура симетрична відносно осі  у,  то  х1 = 0;  х2 = 0;  хС = 0.

Іншу координату складного перерізу визначаємо за формулою

 см.

 

Відстані між головними центральними осями х1, х2 перерізів 1 і 2 та головною центральною віссю всього складного перерізу х:

 см;   см.

Момент інерції перерізу 1 відносно головної центральної осі х:

см4.

Момент інерції перерізу 2 відносно головної центральної осі х:

см4.

Момент інерції складного перерізу відносно осі х:

см4.

Момент інерції перерізу відносно осі у:

см2;      см4;

см4.

Отже,  см4;   см4.

 

Задача 2

Визначити положення центра тяжіння перерізу, складеного з прокатних профілів – двотавра № 20 і швелера № 16, та його головні моменти інерції.

Розв’язок

Із таблиць прокатних профілів «Балки двотаврові» та «Швелери» вибираємо:

Для двотавра № 20 – А1 = 26,8 см2;  см4;  см4.

Для швелера № 16 – А2 = 18,1 см2;   см4;   см4;  z0 = 1,8 см.

Визначаємо координати центра тяжіння:

хС = 0 – внаслідок симетрії перерізу відносно осі у;

координати відносно осі х0: у1 = h1/2 = 10 см; у2 = h1 + z0 =20 +1,8 = 21,8 см;

см.

Відстані між осями х1, х2 та головною центральною віссю х:

а1 = уС – у1 = 14,8 – 10 = 4,8 см;   а2 = у2 – уС = 21,8 – 14,8 = 7 см.

Момент інерції двотавра відносно осі х:

см4;

Момент інерції швелера відносно осі х:

см4;

Момент інерції всього перерізу відносно головної центральної осі х:

см4;

Момент інерції перерізу відносно головної центральної осі у (осі симетрії) 

см4.

Отже,  см4;   см4.

 

 

stick_figure_carrying_books_md_nwm_v2

Домашнє завдання

Задача

Визначити головні центральні моменти інерції таврового перерізу.

 

 

 

Попередня тема

На початок

Наступна тема