ВЕЛИКОМАСШТАБНІ ЗНІМАННЯ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			УКЛАДАЧІ

8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ:

«ПЛАН ПРОЇЗНОЇ ЧАСТИНИ У МАСШТАБІ 1:500»

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ:

Дане завдання передбачає виконання студентами лабораторної роботи по складанню плану проїзду населеного пункту у масштабі 1:500 за абрисами.

1. Обчислення координат точок геодезичної основи та кутів капітальних споруд (за варіантами).

2. Розбивка кілометрової сітки на ватмані з проведенням контролю побудови сітки.

3. Нанесення на план точок за обчисленими координатами і їх викреслення на плані.

4. Нанесення на план елементів місцевості за абрисом ситуації з проведенням відповідного контролю (додаток № 1).

5. Креслення відповідними умовними знаками елементів місцевості тушшю (будівлі та їх частини, підписи їх характеристик, проїздів і підписи вулиць).

6. Нанесення на план елементів підземних комунікацій за абрисом підземних комунікацій (додаток № 2).

7. Нанесення на план відміток точок нівелювання за абрисом нівелювання (додаток № 3).

8. Підписи відміток висот.

9. Складання мережі підземних комунікацій (нанесення колодязів оглядових, контрольних будок, підземних камер, каналів)

10. Креслення мережі підземних комунікацій з наданням відповідних характеристик.

11. Оформлення роботи підписами.

1. Обчислення координат точок геодезичної основи та кутів капітальних споруд (за варіантами).

Вихідні дані:

№ точок	х	у	№ точок	х	у
пп. 31	94.88	57.73	пп.25	35.02	183.10
1	26.52	18.51	9	48.70	168.61
2	10.87	50.02	10	42.71	189.32
3	64.95	75.32	11	44.08	117.87
4	77.02	41.76	12	39.79	127.48
8	90.08	14.50	13	20.98	166.37
6	88.84	86.07	14	13.37	175.21
7	120.59	19.93	15	111.70	96.73
5	106.71	49.42	16	141.58	65.46

2. Побудова сітки квадратів, контроль побудови сітки, підписи сітки квадратів відповідно до координат точок геодезичної основи та знімальної мережі.

Побудова сітки квадратів виконується на форматі ватману А-3 за допомогою лінійки, олівця вимірника і масштабної лінійки.

На ватмані проводимо діагональ олівцем під лінійку і з перетину діагоналей в усі сторони по них відкладаємо однакові відрізки з тим, щоб крайні точки були розміщені на відстані 15 – 20 мм від країв паперу. З’єднавши точки, отримуємо правильний прямокутник (лінії проводимо не натискаючи на олівець – допоміжні).

На сторонах прямокутника за допомогою вимірника і масштабної лінійки відкладаємо рівні відрізки по 10 см. З’єднуємо протилежні точки на сторонах прямокутника і отримуємо сітку квадратів розміром 10х10 см.

Контроль побудови сітки квадратів полягає у визначенні правильності побудови квадратів – всі квадрати повинні бути однакові за розміром сторін і діагоналей.

Контроль можна провести двома способами:

І спосіб:

Довгу лінійку кладемо на точки перетину квадратів у напрямку діагоналей і проводимо легенько лінію олівцем. Якщо лінія пройде через перетини квадратів і не створить трикутників погрішності, то сітка побудована правильно.

ІІ спосіб:

За допомогою вимірника перевірити довжини всіх діагоналей у квадратах, по всіх напрямках вони повинні бути однакові за розміром.

Допустима величина похибки повинна бути не більшою 0,2 мм.

Після побудови сітки квадратів кожен студент відповідно до свого варіанту повинен обчислити координати точок геодезичної основи, кутів кварталів та капітальних споруд. За обчисленими координатами потрібно підписати сітку квадратів – тобто отримати координатну сітку для виконання подальшого завдання. Для масштабу 1:500 координатна сітка повинна бути підписана цифрами кратними 50, тобто 0, 50, 100, 150, 200 і т.д. по вісі Х і вісі У.

3. Нанесення на план точок геодезичної основи за їх координатами та закоординованих кутів кварталів і капітальних споруд.

За обчисленими координатами на план наносимо точки геодезичної основи та кутів кварталів і капітальних споруд, які є основою засічок.

Для цього треба пригадати як правильно користуватися масштабною лінійкою для масштабу 1:500:

1 см на лінійці відповідає 5 м;

2 см (основа масштабу) відповідає 10 м;

0,2 см = 2 мм відповідає 1 м;

0,02 см = 0,2 мм відповідає 0,1 м.

Пам’ятаючи таку ціну поділок лінійки і маючи підписану координатну сітку, – наносимо точки з заданими координатами на план.

Контроль нанесення точок на план проводиться за контрольними промірами та замірами, які показано на абрисі.

Розходження відрізку на плані і контрольного проміру повинно бути не більше 0,4 мм у масштабі плану.

4. Нанесення на план елементів місцевості, відповідно до абрису ситуації з перевіркою нанесення за контрольними промірами.

Після нанесення точок за координатами, відповідно до абрису наносимо всі інші елементи місцевості: лінії фасадів будинків, архітектурних виступів, прибудов до них; підписи характеристик споруд; назва вулиць та номери будинків; лінію проїжджої частини.

Всі ці елементи наносяться на план відповідними умовними знаками згідно «Таблиці умовних знаків для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500» 2001 року.

При виконанні цього пункту завдання потрібно користуватися олівцем, синусною лінійкою, шкалкою та гумкою.

Зразки розміщення підписів характеристик елементів місцевості та номери умовних знаків наводяться в (додатку 2 – 6).

5. Нанесення на план колодязів оглядових підземних комунікацій, підписи їх характеристик відповідно до абрису комунікацій.

Нанесення оглядових колодязів підземних комунікацій, розподільчих шафів, оглядових будок, камер підземних та каналів, проводиться за абрисом підземних комунікацій (способом лінійних засічок). Для цього треба мати масштабну лінійку, олівець, циркуль і вимірник.

При нанесенні робимо підписи номерів колодязів і розмежовуємо їх умовні знаки за призначенням мережі, котра проходить через них:

- умовний знак № 117 (2) «Таблиці умовних знаків м-бів 1:5000 – 1:500»;

- на водопроводах;

- на каналізаційних мережах побутових;

- на каналізаційних мережах зливних;

- на газопроводах;

- на тепломережах;

- на кабелях зв’язку і технічних засобів управління;

- розподільчі шафи, умовний знак №140 (2);

- будка оглядова (газопровід), умовний знак №122 (б);

- камера підземна та канал не прохідний, умовні знаки №123, 124.

Після нанесення колодязів наноситься на план лінії підземних трубопроводів:

1. Водопровід питної води:

- колодязі: № 1, 3, 5, 9, 10, 17, 18, 23, 28, 32.

2. Каналізаційні мережі:

1) каналізація побутова:

- колодязі № 4, 12, 21;

- колодязі № 25, 28, 30, 31;

- колодязі № 16, 19.

2) каналізація зливна № 7, 13, 27.

3. Газопровід:

- колодязь № 5 та оглядова будка.

4. Тепломережа в каналі не прохідному:

- колодязь № 6, камера підземна, канал.

5. Електрокабель високої напруги:

- розподільчі шафи (3 шт).

6. Лінії зв’язку і технічних засобів управління:

- колодязі № 2, 15, 20, 14, 8, 24, 26, 33, 34.

7. Нанесення на план висот точок місцевості, відповідно до абрису нівелювання.

6. Підписи відміток висот.

Розграфка підписів висот точок виконується паралельно кілометровій сітці з правої сторони від точки (по можливості), якщо підпис не буде закривати інший, більш важливий знак. Розграфка підписів висот на проїжджій частині та по лінії бровки, виконується паралельно лінії проїжджої частини (додаток 1).

ГЕОДЕЗИЧНІ ПУНКТИ

УМОВНІ ЗНАКИ

Зразок плану проїзної частини у масштабі 1:500

Додаток 1

План проїзду в масштабі 1:500

Додаток 2

1. Креслення елементів ситуації в населеному пункті (точки планової геодезичної основи, будинки, споруди і їх частини, проїзди і підпис характеристик) відповідними умовними знаками:

1. Геодезичні пункти:

а) перетин ліній кілометрової сітки;	б) пункти геодезичної мережі згущення та їх номери.

2. Будинки, будівлі і їх частини:

а) будівлі житлові, вогнестійкі, багатоповерхові;	в) нависаючі частини будинків, які не мають опор (вітрини, виступи);
б) нумерація будинків;	г) ганки відкриті, сходи наверх.

Додаток 3

2. Креслення мереж підземних комунікацій:

Креслення виходів підземних комунікацій.

1. Колодязі оглядові (люки) підземних комунікацій:

Заповнення умовних знаків колодязів виконується паралельно північній або південній стороні рамки плану.

2.

3.

4.

5.

Додаток 4

3. Проїзна частина вулиці:

а) проїзджа частина вулиці з бортовим каменем, позначки висот на бортовому камені і біля бортового каменю;	в) огорожі: огорожі кам’яні, висотою менше 1 метра;
б) назви вулиць;	г) відмітки.

Додаток 5

4. Креслення трубопроводів підземних комунікацій.

На планах всі діючі трубопроводи підземні показуються штриховими лініями з однаковою довжиною ланок: 8 – 10 мм для плану масштабу 1:500.

Для більшої наочності умовні знаки трубопроводів викреслюють у кольорах з поданням усіх пояснювальних підписів, передбачених у таблицях умовних знаків:

водопроводи –	зеленим;
каналізаційні мережі –	коричневим;
газопроводи –	блакитним;
теплові мережі –	синім;
лінії зв’язку –	чорним;
електрокабельні прокладки –	червоним.

При зображенні трубопроводів у розривах умовних знаків трас підписують буквені індекси, що характеризують їх призначення.

Підписи розташовують через кожні 7 – 10 см траси.

Крім цього підписують ще ряд характеристик: матеріал з якого виготовлено труби, внутрішній діаметр у мм, напрямок течії рідини, категорія тиску в газопроводах, кількість прокладок, якщо їх декілька укладені в одну траншею.

Приклад зображення трубопроводів та ліній електропередач:

Додаток 6

5. Зображення на плані підземних трубопроводів позначками біля знаків оглядових колодязів:

1. на каналізаційних і теплових мережах - кільця люка, поверхні землі, верху труби, дна лотка або каналу;

2. на газопроводах, водопроводах на інших мережах транспортування рідини - кільця люка, поверхні землі на верху труби.

У випадках коли позначка кільця люка відрізняється від позначки поверхні землі менш ніж на 10 см, її на планах не підписують.

3. Приклад розграфлення пояснювальних підписів.

Попередня тема

На початок