НМЦ

ТЕХНІЧНА МЕХАНІКА

частина I

ТЕОРЕТИЧНА МЕХАНІКА

Електронний посібник

 

ВФПО

1. СТАТИКА

 

 

 

Абсолютно твердих і гладких тіл у природі не існує. Тому під час переміщення тіла по поверхні іншого тіла завжди виникає опір переміщенню, який називають тертям.

 

 

с3с4

Тертя – це явище опору, яке виникає під час переміщення одного тіла по поверхні іншого, або під час намагання перемістити одне тіло по поверхні іншого.

 

Тертя – явище дуже поширене в природі і техніці. На терті основана робота пасових і фрикційних передач, гальм, фрикційних муфт. Тертя забезпечує зчеплення з землею коліс автомобілів, тракторів, тобто робить можливою роботу транспортних машин. Тертя між підошвою взуття і грунтом робить можливим ходіння людини. Але в багатьох випадках тертя є шкідливим опором руху, на перемагання якого затрачається значна кількість енергії (тертя в підшипниках валів, між напрямними станини й супортом верстатів) та його намагаються зменшити.

Тертя, яке виникає під час намагання перемістити одне тіло по поверхні іншого у разі відсутності руху називається тертям спокою.

Тертя, що виникає між двома тілами під час переміщення одного тіла по поверхні другого, називається тертям руху.

Залежно від характеру відносного руху тіл тертя поділяють на тертя ковзання (відносні швидкості тіл різні) і тертя кочення (відносні швидкості точок дотику тіл однакові).

Тертя ковзання як і тертя спокою зумовлене шорсткістю і деформацією поверхонь, а також молекулярним зчепленням притиснутих одне до одного тіл. Тертя ковзання призводить до спрацювання, тобто відшарування матеріалу.

 

Розглянемо тіло, що знаходиться на горизонтальній площині. Сила тяжіння G зрівноважується нормальною реакцією N. Прикладемо силу Р паралельно до площини. Прикладену силу Р поступово збільшуватимемо – до певного значення Р тіло знаходитиметься в спокої, під час дальшого збільшення Р, тіло почне рухатись, оскільки сила тертя FТ не може зрівноважити зсуваючи силу Р. Найбільше значення сили тертя спокою в момент початку руху тіла називається максимальною силою тертя спокою, або просто силою тертя спокою.

 

arrow_direction_spin_down_md_nwm_v2

У XVIII ст. французькі вчені Амонтон і Кулон досліджували явище тертя і сформулювали декілька основних законів тертя:

1. Сила тертя не залежить від площі тертьових поверхонь. 

2. Сила тертя знаходиться в площині дотичній до поверхонь, що дотикаються, і напрямлена в сторону, протилежну до відносного руху тіла.

3. Сила тертя залежить від матеріалу тіл, шорсткості поверхонь, наявності і виду мащення.

4. Сила тертя спокою прямо пропорційна силі нормального тиску (нормальній реакції).

 

Відношення сили тертя до сили нормального тиску називається коефіцієнтом тертя ковзання:

 

   або    FT = fN;   f – безрозмірна величина

 

Залежно від того, чи є між тертьовими поверхнями шар мастила, тертя поділяють на три види: сухе тертя (без мастила), граничне (напіврідинне) та рідинне; в останньому випадку тертьові поверхні повністю розділені шаром мастила.

 

гідли

Значення коефіцієнтів тертя для деяких матеріалів:

сталь по сталі (чавуну)    –  0,2

бронза по чавуну                   –  0,15

дерево по дереву                   –  0,4 – 0,6

сталь по льоду                     –  0,02

дерево по льоду                    –  0,035

гума по твердому ґрунті – 0,5 – 0,6  

 

 

 

 

Отже, під час руху тіла по поверхні або під час намагання перемістити тіло по поверхні, крім нормальної реакції, виникає сила тертя FT = fN. Сили FT і N дають рівнодійну R, яку називають повною реакцією опорної поверхні R = N + FT. Повна реакція R з нормаллю до опорної поверхні утворює деякий кут. Найбільше значення цього кута в момент початку руху тіла називають кутом тертя. З рисунка видно, що

Отже,  – коефіцієнт тертя рівний тангенсу кута тертя.

 

Якщо навколо осі, перпендикулярної до площини дотику тіл обертанням вектора повної реакції утворити поверхню конуса, то такий конус називається конусом тертя. Якщо коефіцієнт тертя у всіх напрямках однаковий, то конус буде круговий. Кут при вершині конуса рівний 2φ. Отже, конус тертя визначає будь-який з можливих напрямків повної реакції R. Нехай на тіло діє сила Р, що утворює з нормаллю до площини дотику кут α, яка намагається зсунути тіло по площині. Розкладемо силу Р на складові Р2 – силу нормального тиску і зсуваючу силу Р1: Р1 = Р2 tg α, де Р2 = N.

 

За законом тертя FT = fN = fP2 = tg φ P2 – максимальна сила тертя спокою. При α< φ   tgα<tg φ; тоді  P1<FT. Отже, максимальна сила тертя спокою завжди більша від зсуваючої сили. Якщо кут, утворений рівнодійною зовнішніх сил, що діють на тіло, менший від кута тертя, або, інакше кажучи, рівнодійна зовнішніх сил проходить всередині конуса тертя, то, якою б не була великою ця рівнодійна, вона не може вивести тіло з стану спокою – це є умова самогальмування.

 

Задача

Визначити, при яких значеннях кута нахилу похилої площини, тіло не зісковзуватиме з неї під дією власної ваги.

Розв’язок

Розглянемо тіло на похилій площині, на яке діє сила тяжіння G, яку розкладемо на нормальну складову G2 і складову вздовж похилої площини G1: G2 = Gcos α;

G1 = Gsinα.

Рівняння рівноваги тіла:

Σ Fix = FT – G1 = 0;   FT = G1 = Gsinα;

Σ Fiy = N – G2 = 0;    N = G cos α;

FT = f N;   G sin α = f G cos α;  

tgα = f;  алеf = tg φ і  – якщо кут нахилу похилої площини рівний куту тертя, то тіло, що лежить на похилій площині, буде під дією власної ваги або рівномірно ковзати вниз, або знаходитись у стані спокою.

Для того, щоб тіло гарантовано не ковзало вниз під дією сили тяжіння необхідно щоб G1<FT = fN – зсуваючи сила була меншою за максимальну силу тертя спокою.

Тоді Gsinα<fGcosα  і  tg α <f  або  α < φ – кут нахилу площини має бути менший від кута тертя.

 

Задача

До вала прикладена пара сил з моментом М = 100 Нм. На валу знаходиться гальмівне колесо радіусом 25 см. Знайти з якою силою Q треба притискати до колеса гальмівні колодки, щоб колесо залишалось в спокої, якщо коефіцієнт тертя спокою між колесом і колодками  f = 0,25.

Дано:  

М = 100 Нм;

r = 25 см = 0,25 м;

f = 0,25;

 

Знайти       Q

Розв’язок

Умова рівноваги вала:

Σ Мі = 0;    - М + МГ = 0;

де  МГ – гальмівний  момент;

МГ = FT ∙ 2r;    FT = fQ; 

Звідки  Н.

 

Задача

Драбина АВ вагою G впирається в гладку стіну і на горизонтальну шорстку підлогу. Коефіцієнт тертя драбини об підлогу рівний f. Під яким кутом α до підлоги треба поставити драбину, щоб по ній могла піднятися людина вагою Р.

Дано:   Р  і  Q

 

Знайти   α

Розв’язок

На драбину діють сили: вага драбини G, прикладена до її середини – т. С, вага людини Р в т. А, нормальна реакція стіни RA, нормальна реакція NB і сила тертя FT. Під дією цих сил драбина знаходиться в рівновазі. Складаємо рівняння рівноваги:

Σ Fix = RA – FT = 0;      FT = RA;

Σ Fiy = – P – G + NB = 0; NB = P + G;

Σ MB = – RA ∙ OA + P ∙ OB + G ∙ (OB/2) = 0;

OA = AB sin α;  OB = AB cos α;   тоді 

;

RA = FT = fNB = f ∙ ( P + G );    тоді   tgα =

Для того щоб драбина гарантовано не зсунулась, треба щоб α >

 

 

stick_figure_carrying_books_md_nwm_v2

Домашнє завдання

Задача

Визначити величину сили, паралельної похилій площині за рівномірного переміщення тіла вгору по шорсткій похилій площині, якщо вага тіла

G = 10 H, кут нахилу похилої площини α = 450, коефіцієнт тертя f = 0,1.

 

 

 

 

Попередня тема

На початок

Наступна тема